Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в грузинському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що американський генерал Ентоні Поттс загинув у результаті російського ракетного удару по штаб-квартирі НАТО в Дніпрі. Це — брехня. 

Грузинські фактчекери проаналізували цей кейс та пояснили, що насправді американський генерал загинув в авіакатастрофі, перебуваючи на борту одномоторного літака (Piper PA-28 Cherokee) 25 липня 2023 року. Літак розбився в Гавр-де-Грейс, у штаті Меріленд. Причина аварії все ще не відома. Розслідування інциденту проводить Національна рада з безпеки на транспорті США. Тобто це просто вкид непідтвердженої інформації від російських пропагандистів. 

Російські війська атакували Дніпро 28 липня 2023 року та влучили в багатоповерхівку. За результатами обстрілу 60% квартир житлового комплексу так чи інакше пошкоджені. Але Росія не обстрілювала Дніпро 25 липня і тоді не міг загинути генерал. Він був у США.  

У такий спосіб автори прагнуть показати, що російська армія всемогутня і, мовляв, ладна знищити американських військових або бійців, причетних до НАТО. Більш того, так російський агітпроп демонструє, що НАТО та американські військові прямо залучені в російсько-українську війну. Тому нібито окупанти й знищують противників на території України. 

Утім, Росія вкотре просуває тезу про «незліченні штаб-квартири НАТО» в Україні й натякає, що західні посадовці мають нібито нездоровий інтерес до українських територій. Нібито Україною вже керують ззовні, а українські депутати, військові та інші актори політичного процесу взагалі не здатні ухвалювати будь-які рішення без попередніх узгоджень. 

Понад те, Кремль прагне приховати власні злочинні дії проти українців, прикриваючись «військовими об'єктами», які буцімто є легітимною ціллю. Однак від російських ракет і дронів потерпають зовсім не військові об’єкти, а українські мирні міста й цивільна інфраструктура. Крім того, будь-який напад на іншу країну, навіть на військові об’єкти — це злочин. Безпідставні вкиди Кремля про «обстріл військових об’єктів» існують, аби також підживлювати наратив про боротьбу Заходу проти Росії.

Рекомендуємо ознайомитися з терміном новомови «центри ухвалення рішень», за допомогою якого Москва якраз легітимізує щоденні обстріли України та вбивство мирних жителів. Там ви також знайдете хронологію російських обстрілів житлових об'єктів від початку 2023 року. 

В анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що, «найбільш імовірно, удар було нанесено ЗСУ з метою випросити більше зброї». Володимир Зеленський нібито вирішив «так натиснути на Блінкена». Також вони називають Костянтинівку «великим селом». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Російські військові 6 вересня 2023 року обстріляли місто Костянтинівка Донецької області. Як повідомили у Міністерстві внутрішніх справ України, внаслідок ракетного удару росіянами по ринку в Костянтинівці загинуло 16 осіб, поранено — 33. 

Під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен у Києві Володимир Зеленський наголосив: «Це ще один черговий навмисний теракт Російської Федерації». Також він прокоментував російські заяви про нібито український літак, який «не туди попав»: «Це абсолютна брехня. Ми розуміємо, що там відбувається і з яких видів (озброєння) вони вдарили по нас».

Агітпроп намагається перекласти відповідальність за дії росіян на українців, мовляв, це Україна сама завдала ракетного удару по Костянтинівці, залякати громадян нашої держави. Також у такий спосіб російські пропагандисти мають намір спонукати українців тиснути на владу, щоб зупинити контрнаступ чи вимагати мирних переговорів. Раніше ми писали про те, що росіяни поширили інформацію, буцімто ракетного удару по Костянтинівці завдали українські військові.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють обкладинку нібито французького видання Franc-Tireur із заголовком «Будинок, який побудував Зеленський». На ній зображено Володимира Зеленського, що стоїть біля дверей будівлі, та закривавлені тіла українських військових. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру протидії дезінформації. Видання з такою обкладинкою не існує, а 95-й номер видання насправді має інакшу обкладинку, яка опублікована на сайті журналу.

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати Володимира Зеленського. Російські пропагандисти систематично публікують фейкові обкладинки відомих іноземних видань, аби показати, що Захід нібито глузує з України, а Зеленський винен у війні, бо не хоче її зупинити. Раніше ми спростовували фейк про те, що американське видання Chronicles опублікувало обкладинку про перевагу Росії над Україною в авіації.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що Володимир Зеленський влаштував «цирк», арештувавши Ігоря Коломойського. Це відбувається буцімто з метою показати українцям, що недоторканних немає, росіянам — що в Україні справжня демократія, а громадянам США та Європи — що Україна бореться з корупцією. «Шоумени київського режиму влаштовують цирк для бідних і малоосвічених», — пишуть аноніми. Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери проєкту EUvsDiSiNFO. Агітпроп намагається дискредитувати антикорупційні заходи в Україні, які проводять, аби країна отримала членство в ЄС. Арешти та звільнення відомих в Україні осіб, зокрема олігарха Ігоря Коломойського, — один із подібних заходів у межах цієї кампанії.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати українську владу та висміяти Президента України, апелюючи до його акторського минулого. Антикорупційні ініціативи, що наразі проводяться, спростовують наратив російських пропагандистів про те, що Україна — найбільш корумпована держава. Раніше ми пояснювали меседж, що міжнародну підтримку України зменшують через корупцію.

У російських пропагандистських медіа поширюють інформацію про те, що найбільша мобілізація відбувається в російськомовних регіонах України. Агітпроп зазначає, що це буцімто геноцид — під приводом конфлікту знищують російськомовне населення, проте часом змушені мобілізувати й жителів заходу України. Це — неправда.

На кейс звернули увагу фактчекери EUvsDiSiNFO. Жодних фактів та доказів того, що мобілізація в Україні спрямована на російськомовних громадян, вони не виявили. Ідею про те, що Україна вчиняє геноцид власного населення, пропагує у своїх виступах Володимир Путін. Проте цьому також немає доказів, що підтверджують звіти Ради Європи, Верховного комісара ООН з прав людини та ОБСЄ.

Саме Росія атакує українські міста, де живе багато українців, які послуговуються російською мовою, як-от Одеса, Харків. 

У такий спосіб російський агітпроп намагається посіяти розбрат між російськомовним населенням та україномовним, розділити їх та дискредитувати владу. Також російські пропагандисти намагаються перекласти відповідальність за злочини росіян на українців.

У російському сегменті фейсбуку й тіктоку поширили відео нібито з акції протесту в Одесі. Люди вийшли на мітинг, буцімто щоб вимагати «Україну без Зеленського». Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери проєкту MythDetector. Вони встановили, що люди на відео не вимагали відставки Зеленського, а вийшли на акцію проти виділення коштів з бюджету на ремонт Київського районного суду і Театру юного глядача. На акцію в Одесі люди збиралися кілька днів поспіль, починаючи з 28 серпня. 2 вересня вони вийшли з плакатами «Спочатку ЗСУ, потім все інше», «Мої податки для ЗСУ», «ЗСУ в першу чергу». Самі користувачі фейсбуку, які поширили це відео, публікують пости, що транслюють кремлівські наративи.

У такий спосіб російський агітпроп намагається поширити думку про те, що Володимира Зеленського не підтримують українці, а навпаки — вимагають його відставки. Мовляв, вони незадоволені президентом країни та рішеннями, які він ухвалює. Раніше ми розповідали про маніпуляцію, що в польських інтернет-магазинах книгу Зеленського продають у розділі про нацистів.

Кремлівські медіа поширюють інформацію про те, що міністра оборони України Олексія Резнікова зняли з посади нібито через те, що «конфлікт з Росією затягнувся». Агітпроп посилається на статтю у виданні The New York Times. Це — неправда.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake. Проаналізувавши статтю The New York Times, на яку посилаються російські пропагандисти, вони дійшли висновку, що видання не вказувало цю причину як ключову у звільненні Олексія Резнікова. «Доля міністра оборони Олексія Резнікова стала предметом спекуляцій, що ростуть в Україні, оскільки стали відомі фінансові порушення в міністерстві, а уряд почав кілька розслідувань корупції серед чиновників», — йдеться в статті NYT. Також там додають, що в міру затягування війни виникла потреба в новому керівництві, яке може розв'язати проблеми, що накопичуються.

У такий спосіб агітпроп дискредитує українську владу та намагається перекласти відповідальність на Україну — мовляв, вона сама винна у тривалості війни, яку розпочала Росія. Російська пропаганда застосовує тактику «самі винні».

У соціальній мережі «Х», раніше відомій як «Твіттер», російському сегменті фейсбуку, тіктоку та забороненій в Україні соцмережі «ВКонтакте», анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють нібито репортаж BBC News про главу угруповання «Вагнер» Євгенія Пригожина. На відео з кадрами з місця катастрофи та фотографіями Пригожина розміщено текст: «Джерело ВВС спростовує інформацію про загибель власника ПВК “Вагнер”. Згідно з інформацією, авіакатастрофа була інсценуванням російської влади, а Євгеній Пригожин живий». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери видання Reuters. Таке відео не поширювалося на офіційних сторінках BBC в соцмережі «Х», в облікових записах мовника англійською мовою в інстаграмі та фейсбуці. У коментарі фактчекерам Reuters представник BBC повідомив: «Ми знаємо про це фейкове відео, і наші юристи терміново займаються розслідуванням. У світі, де зростає дезінформація, ми закликаємо всіх перевіряти посилання та URL-адреси, щоб переконатися, що вони отримують новини з надійного джерела».

Агітпроп намагається підживити конспірологічну теорію про те, що насправді Пригожин живий, а його загибель була інсценуванням. Така міфологізація потрібна росіянам, щоб героїзувати лідера «Вагнера», підняти бойовий дух росіян та зняти з себе відповідальність за ймовірне збиття літака. «Детектор медіа» розповідав про меседжі, які поширювали російські пропагандисти, автори анонімних телеграм-каналів та прокремлівські медіа після смерті лідера «вагнерівців» Євгенія Пригожина.

Російські медіа та анонімні телеграм-канали поширюють фото й відео, на яких зображені флаєри нібито для початку кампанії ЗСУ для посилення мобілізації. На флаєрах, які нібито роздавали в Харкові, є написи «Освіта не врятує країну! Приєднуйся до ЗСУ!» та «Оновлюй дані в ТЦК». Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту «НотаЄнота». Вони зʼясували, що флаєри насправді є фейковими, а першоджерелом інформації про них є російський анонімний телеграм-канал «з багатотисячною аудиторією». Звідти його почали поширювати в інших телеграм-каналах, «ВКонтакте» й тіктоку. Крім того, вони знайшли англомовну рекламу публікацій із цими флаєрами у фейсбуці. Зокрема, на флаєрах вказані недостовірні номери гарячих ліній, а стиль дизайну Харківського ОТЦК та СП не збігається з флаєрами. 

Створюючи та поширюючи цей фейк, на думку фахівців проєкту, пропагандисти хочуть дискредитувати нещодавно запущену Міноборони інформаційну кампанію «Оновлюй дані в ТЦК». Відбувається це на тлі законопроєкту про скасування відстрочення від мобілізації для чоловіків віком від 30 років, що здобувають додаткову вищу освіту. В Міністерстві оборони наголошують, що процеси оновлення даних та мобілізації є різними. Натомість російський агітпроп хоче їх поєднати для того, щоб викликати серед населення паніку. «Детектор медіа» вже спростовував низку фейків щодо мобілізації в Україні, зокрема і про «масову мобілізацію» українських студентів.

Російські медіа та анонімні телеграм-канали поширюють фото, на якому нібито наказ командира 123-ї бригади ТрО про створення мобільних крематоріїв. У «документі» це рішення пояснюють буцімто великою кількістю втрат в української сторони та переповнені морги. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони перевірили «документ» на наявність помилок і зʼясували, що в тексті вказано «сроком на 5 діб» замість «строком». Окрім того, формат імені не відповідає актуальним вимогам оформлення офіційної документації, згідно з яким у документі мало б бути не «Р.Токаренко», а «Роман ТОКАРЕНКО». Ба більше, оскільки 123-я бригада ТрО є формуванням територіальної оборони у Миколаївській області, подібні накази мали б видаватись у Миколаєві, а не Херсоні, як на фото. Повідомлень про передислокацію командування не було. Печатка також несправжня — організації з кодом ЄДРПОУ «07849800» не існує. Фахівці VoxCheck перевірили печатку за допомогою плагіну InVid та виявили ознаки того, що її додали у фоторедакторі. Також на фото помітно, що текст міститься над печаткою, а має бути під нею. 123-я бригада ТрО також спростувала фейк на своїй фейсбук-сторінці, назвавши його «черговим ІПСО російської пропаганди». 

Створюючи та поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть перебільшити масштаб втрат і ситуації, а також деморалізувати українське суспільство. Мовляв, в української армії великі втрати, що свідчить про програш України. Однак такі фейки лише свідчать про те, що ними Росія хоче перекрити власні численні втрати та провали на фронті. «Детектор медіа» вже спростовував російський фейк із «відео "Київстару"» про втрати української армії.

Інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що бійці ЗСУ оголосили збір на автомобіль, а потім його «перепродали». Пояснюють, що один із освітян, який мобілізувався до ЗСУ, якраз і розпочинав збір. А згодом він нібито виставив фото автомобіля на сайт з продажу. До публікацій додають скриншот автівки на сайті. Це — брехня.

Кейс вдалося опрацювати фактчекерам VoxCehck, які визначили, що військовий прозвітувався про придбаний на волонтерські кошти автомобіль, і згодом його не виставляли на продаж. Ідеться про шкільного вчителя Руслана Коляка, який і оголосив збір. На своїх сторінках у соцмережах, зокрема у фейсбуці, він опублікував пост про збір. Аналітики доповнюють, що ця сторінка є справжньою та непідробною, оскільки з-поміж публікацій вони зафіксували безліч освітнього й розважального контенту. Згодом учитель прозвітувався про придбане авто в наступних публікаціях. Бійцю вдалося зібрати на автівку Mitsubishi Outlander. Фахівці перевірили, чи є у продажі саме цей автомобіль на українських сайтах. З'ясувалося, що на сайтах немає оголошень про продаж автомобіля Mitsubishi Outlander саме такого кольору, як автомобіль, куплений Русланом Коляком. Тобто автори просто вигадали ситуацію з «перепродажем» автомобіля.

Риторика про нецільове використання гуманітарної допомоги вигідна Кремлю, щоби плекати недовіру до українських військових. Мовляв, нема сенсу допомагати, якщо Сили оборони України допускають «розкрадання» ресурсів. 

До речі, прочитайте схожі кейси за тематикою: Як в Україні нібито перепродують японські тактичні аптечки з гуманітарної допомоги. Або, скажімо, що українську військову техніку буцімто продавали на польському авторинку. Насамкінець ознайомтеся з фейком, де стверджували, що на протестах у Франції використовували зброю, яку раніше передали ЗСУ.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах та пропагандистських медіа. У повідомленнях ідеться, нібито в Каліфорнії заблокували законопроєкт, який зробив би торгівлю неповнолітніми серйозним злочином. Автори дописують, що Каліфорнія лідирує за кількістю випадків торгівлі дітьми. Та підсумовують: «така ситуація — результат політики Джозефа Байдена». Це — неправда. 

Аналітики проєкту VoxCheck проаналізували цей кейс і пояснили, що торгівля дітьми карається законом у США. Власне, на момент поширення дописів у соцмережах сенатори розблокували розгляд законопроєкту щодо того, аби зробити торгівлю неповнолітніми серйозним злочином. Відповідно Джо Байден не міг скасовувати указ, спрямований на боротьбу з торгівлею дітьми. Тобто пропагандисти викривили інформацію щодо самого законопроєкту та написали, що його нібито заблокували. Хоча взагалі не йдеться про заперечення злочину торгівлі дітьми, а навпаки — про посилення відповідальності за нього та допрацювання закону. 

Згідно з чинним законодавством Каліфорнії торгівля неповнолітніми карається ув'язненням на строк до 12 років. При цьому сексуальна експлуатація неповнолітньої особи, яка супроводжується примусом, обманом, залякуванням, може призвести до ув'язнення на 15 років або до довічного терміну.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українські біженці нібито нанесли напис «орк» біля меморіальної дошки композитору Ріхарду Вагнеру в Дрездені. До публікацій автори додають фотодоказ. Це — неправда. 

Кейс опрацювали фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що фото пропагандисти відредагували й насправді такого напису не існує. Фактчекери наголосили, що фото з написом поширюють лише в російському сегменті соціальних мереж. І при чому воно завжди однакове: без змін ракурсів, періоду доби тощо. Більш того, у німецьких медіа не знайдено згадок про ймовірний вандалізм з боку українців. За допомогою зворотного пошуку в Google фахівцям вдалося знайти фото, яке використовували автори фейкових повідомлень. Найбільш імовірно, що саме ця світлина слугувала для створення фейку. 

До того ж українське інформаційне агентство «Укрінформ» зв’язалося з місцевою владою Дрездена, щоб отримати актуальне фото меморіалу. На актуальному фото також нема жодних написів. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах та пропагандистських медіа. У повідомленнях ідеться, що 23 серпня 2023 року росіяни обстріляли Сумщину, зокрема й місто Ромни. Автори дописували, що окупантам вдалося знищити школу, де перебували Сили оборони України. Відтак у публікаціях дописували, що від ракетного удару постраждали винятково українські військові. Це — неправда. 

Фахівці проєкту VoxCheck узялися за кейс і встановили, що насправді  серед постраждалих немає військових. Натомість окупанти завдали удару по цивільних — і  обстріляли вони цивільний об’єкт, а не військовий.  Зокрема місцеву школу. У результаті атаки дронами Shahed загинуло чотири людини: директорка школи, її заступниця, секретарка та бібліотекар. Також поранення отримало четверо цивільних, які проходили повз школу та потрапили під обстріл. Голова Роменської ОВА пояснив, що на момент влучання безпілотника у школі перебувало 19 освітян. Одна з очевидців, учителька молодших класів Роменської школи, теж підтвердила присутність працівників у закладі освіти. 

Тобто автори намагаються заперечити влучання російських військових по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: хоч би куди росіяни влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. Лишень відкидають будь-які звинувачення у свій бік. 

За схожою тактикою окупанти працюють постійно: хоч би де відбувся обстріл, то він нібито виправданий. Але задокументовані випадки російського терору свідчать про інше. До речі, хронологію російських обстрілів житлових та цивільних об’єктів можете прочитати тут. 

А ще ознайомтеся з фейками на схожу тематику, у яких російський агітпроп заперечував обстріли цивільної інфраструктури, виправдовуючись «штабами НАТО». Наприклад, коли росіяни нібито обстріляли зібрання литовських та польських офіцерів НАТО в Чернігові, а насправді влучили у місцевий драмтеатр. Чи кейс, де пропагандисти схиляли до думки, що терористичний обстріл Одеси в липні був знищенням місць виробництва зброї, а не культурних об’єктів України, що входять до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як це і є насправді. Або ж, скажімо, як окупанти «знищили» склад з боєприпасами в Умані. Ми з’ясували, що влучили вони в промисловий об’єкт та автомийку. І як пропагандистський обстріл по місцях проживання «натовських інструкторів» у Краматорську виявився терористичною атакою на місцеве кафе — читайте ось тут. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в українському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що Японія нібито безкоштовно передала 200 тисяч одиниць аптечок для Сил оборони України. Автори переконують: з’ясувалося, мовляв, ці ж самі аптечки виявили у перепродажі в українських аптеках за ціною 2640 грн за набір. Це — брехня. 

Фактчекери проєкту VoxCheck узялися аналізувати цей кейс і визначили, що автори фейкових публікацій не вказували жодних деталей про так званий перепродаж тактичних аптечок. Наприклад, імовірного місця перепродажу чи бодай фотодоказу в публікаціях не знайдено. Тобто це просто вкид інформації, адже жодних доказів автори не навели. Фактчекери підкреслюють, що наразі також немає офіційних повідомлень про передачу Японією саме 200 тисяч аптечок Україні. А за допомогою зворотного пошуку в Google їм вдалося виявити, як таку ж інформацію про перепродаж публікували рік тому. Вочевидь, як і в першому випадку, так і в другому — це неправда. 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти прагнуть деморалізувати військових, які нібито не отримують належної медичної допомоги. Буцімто Україна все розкрадає та використовує у власних, корисливих цілях. Ба більше, риторика про нецільове використання гуманітарної допомоги вигідна Кремлю, щоб плекати недовіру до України в її іноземних партнерів. Мовляв, нема сенсу збільшувати допомогу, якщо українські посадовці допускають «розкрадання» ресурсів. 

До речі, фактчекери також написали, як Японія допомогла Україні від початку повномасштабного вторгнення: їхня неурядова організація Peace Winds Japan передала Україні понад мільйон одиниць медичних препаратів. А в липні 2022 року Японія надала Україні 60 тонн медикаментів, серед яких справді були й тактичні аптечки. Проте не в кількості 200 тисяч.

В американському, китайському та російському сегменті соцмереж, зокрема у фейсбуці та Х, поширюють відео, на якому нібито зафіксовано, як чотири російські ракети влучають у два британські вантажні кораблі з вибухівкою. Буцімто потужний вибух зруйнував Одеський порт, це показано з 11 різних ракурсів. Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери проєкту Correctiv. На відео не видно кораблів, а саме воно зняте кілька років тому. На ньому зафіксовано вибух у порту ліванської столиці Бейрута, що стався 4 серпня 2020 року. Фактчекери перевіли й встановили, що на всіх кадрах показано вибух у Лівані. Про це свідчить, наприклад, багатоповерхівка, яка є на відео агітпропу та на відео з вибухів у Бейруті 3 роки тому.

Ба більше, Велика Британія не доставляє Україні озброєння кораблями. Одеський порт за посередництва Чорноморської зернової ініціативи було дозволено використовувати лише для перевезення зерна та інших продуктів харчування й добрив.

Поширюючи подібні фейки, російський агітпроп намагається посіяти зневіру та паніку серед українців та переконати людей у тому, що російська армія дуже потужна і знищує техніку та зброю, яку передають західні партнери. Раніше ми спростовували фейк про те, що українські військові обстріляли аміакопровід Тольятті—Одеса.

У російських медіа та анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію, що турецькі медіа нібито повідомили про знищення ЗРК Patriot в аеропорту «Жуляни» в Києві. Буцімто це вже третій зенітно-ракетний комплекс, знищений росіянами, з п’яти. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Вони встановили, що ні українські, ні західні чи турецькі ЗМІ не писали про знищення третього ЗРК Patriot у Жулянах. Ба більше, за даними з відкритих джерел, в України всього два таких зенітно-ракетних комплекси. Міністр оборони Олексій Резніков у квітні 2023 року повідомив, що Україні передали ЗРК Patriot США, Німеччина та Нідерланди. Проте Нідерланди передали не саму систему, а 2 пускові установки та ракети до них.

У такий спосіб російський агітпроп намагається посіяти зневіру та паніку серед українців, мовляв, ЗРК «Patriot» знищено, тому Україна незахищена. А також прагнуть переконати людей у тому, що російська армія нібито постійно перемагає і знищує техніку, яку передають західні партнери. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що у травні Росія «знищила» п’ять пускових установок Patriot.

У кремлівських медіа та російському сегменті фейсбуку поширюється інформація про те, що нібито німецьке медіа Deutsche Welle зробило відео про антиукраїнський флешмоб у Польщі. Його суть полягає в тому, що поляки буцімто перейменовують мережі Wi-Fi, використовуючи образливі слова для біженців з України. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. На офіційному сайті та в соцмережах медіа Deutsche Welle немає відео про антиукраїнський флешмоб у Польщі. Фактчекери не знайшли ролик ні у польській, ні в англомовній версії сайту. Ба більше, у польській редакції дали коментар, що вони «не є авторами цього фільму».

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати жителів Польщі, мовляв, вони погано ставляться до українських біженців. Російські пропагандисти прагнуть розпалити конфлікт між поляками та українцями. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що Польща і Литва затвердили план про анексію західної частини України.

Прокремлівські медіа поширили інформацію про те, що Папу Римського Франциска українці нібито внесли до бази «Миротворець», що публікує відомості про ворогів України та є центром дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного права. Папа Франциск буцімто потрапив на цей сайт через те, що закликав росіян «не відмовлятися від спадку величної імперії». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру протидії дезінформації. Пропагандисти вигадали цю новину, адже на сайті «Миротворець» немає згадки про Папу Римського Франциска. Тобто його не вносили до бази.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати Україну та погіршити її відносини із західними партнерами і світовими лідерами на ґрунті релігії. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що Папа Франциск закликає звільнити з-під арешту митрополита УПЦ МП Павла Лебедя.

В американському сегменті фейсбуку та на ютубі поширюють відео, де нібито зафіксували момент, як російський літак СУ-57 збиває винищувачі НАТО F-16 в Україні. В обліковому записі користувача фейсбуку, який поширив відео, в описі зазначено: «творець ігрового відео». Також деякі користувачі запитували, чи це вже початок Третьої світової, та писали, що «не знали, що НАТО бере участь» у війні. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери видання Reuters. Павел Кризка, менеджер зі зв’язків з громадськістю Bohemia Interactive — творців гри «Arma 3», повідомив в електронному листі, що кадри, які поширюються в інтернеті, взяли з модифікованої гри «Arma 3». Деякі користувачі соцмереж також у ролику впізнали гру, проте інші сприйняли ці кадри за реальні бої.

У такий спосіб агітпроп хоче показати, що російська «друга армія світу» — потужна, тому вона перемагає на полі бою, а також, що Росія воює з НАТО на території України. Такими фейками пропагандисти залякують жителів Заходу та прагнуть зменшити допомогу Україні від західних партнерів. Раніше ми розповідали про маніпуляцію, що НАТО може погодитися ввести війська на територію України.

Російські пропагандисти поширюють інформацію про те, що український оператор мобільного зв’язку «Київстар» нібито розкрив у промо благодійної ініціативи реальні втрати серед українських військових у війні з Росією. Буцімто компанія створила відеоролик, у якому закликає надсилати смс загиблим військовослужбовцям, проте сотні тисяч захисників не зможуть відповісти на повідомлення. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру протидії дезінформації. Вони перевірили інформацію в компанії «Київстар», де їм повідомили, що оператор зв’язку не проводив подібних акцій та не випускав проморолику.

Поширюючи фейки про втрати серед українських військових, російські пропагандисти намагаються залякати українців та дискредитувати військове керівництво. Мовляв, влада замовчує реальні втрати, аби люди не боялися мобілізуватися. Раніше ми спростовували фейк про те, що в Тернополі погрожують відключити газ та гарячу воду призовникам, які не прийдуть у ТЦК.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, та деякі користувачі в соцмережах поширюють інформацію про те, що 24 серпня, на День Незалежності, 12 українських біженців у Варшаві нібито побили поляків через те, що ті відмовилися викрикувати нацистські гасла, а саме «Слава Україні!». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. У ніч з 24 на 25 серпня на бульварах Вісли справді сталася сутичка, в якій брало участь 13 осіб. Головне управління поліції Варшави опублікувало на сайті повідомлення щодо цього інциденту. У ньому йдеться, що у конфлікті брали участь, зокрема, громадяни Грузії, яких визнали агресорами, а людей, які б мали «посвідчення особи української національності, не було».

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати українських біженців та налаштувати проти українців громадян Польщі. Мовляв, саме вони створюють проблеми у Європі. Нещодавно «Детектор медіа» спростовував фейк, що українські біженці спричинили у польському Жешуві спалах інфекційної хвороби.

В анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють відеозвернення американської акторки Прісцилли Преслі до Володимира Зеленського, в якому вона нібито закликає його звернутися по допомогу через наркотичну залежність. Відео акторка буцімто опублікувала на своїй сторінці в інстаграмі. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру протидії дезінформації. У соцмережах Прісцилли Преслі немає відеозвернення до Володимира Зеленського, а єдиним джерелом, де це відео розповсюдили, є прокремлівські телеграм-канали.

Цей фейк є частиною ворожої кампанії з дискредитації Володимира Зеленського. Мовляв, Президент України — наркозалежний, тож ухвалює рішення у стані зміненої свідомості. Раніше ми спростовували фейки, що американський боксер Майк Тайсон та американські актори Елайджа Вуд, Дін Норріс та Джон МакГінлі закликали Зеленського лікуватися від алко- та наркозалежності.

На платформі YouTube поширюється реклама щодо нібито високих втрат серед українських військових. У ролику повідомляють, що «350 тисяч воїнів пожертвували собою, щоб ми пам’ятали». Відео супроводжує текст про те, що фонд United24 буцімто випадково оприлюднив втрати. Це — фейк.

На кейс звернули увагу в Центрі протидії дезінформації. Раніше заступниця міністра оборони Ганна Маляр коментувала у своєму телеграм-каналі інформацію щодо нібито кількості загиблих українських військових, яка з’являється в різних виданнях, зокрема іноземних. Тоді вона заявила: «Під час воєнного стану ця інформація становить державну таємницю. Не тому що хтось щось хоче приховати, а тому що це вимога військових». Маляр пояснила, що ворог може використовувати дані про загиблих та поранених для того, аби прораховувати свої подальші дії.

Запускаючи фейкову рекламу про втрати серед українських військових, агітпроп намагається посіяти паніку та зневіру серед українців та дискредитувати владу, мовляв, вона замовчує справжню кількість загиблих, та фонд United24, який збирає кошти на армію та гуманітарні потреби. Раніше ми спростовували фейкову рекламу про Залужного, де стверджувалося, що МЗС нібито приховує його небоєздатність.

Російські медіа поширюють інформацію, що Україна нібито звинуватила Китай і соцмережу TikTok у «провалі» контрнаступу. Мовляв, ЗСУ «заважали наступати китайські хакери» та соцмережа. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що Україна не робила жодних заяв щодо «провалу контрнаступу» і звинувачень проти Китаю. Фейк створили на основі великого інтервʼю з українським експертом з кібербезпеки Віталієм Якушевим на каналі «Ми — Україна». Зокрема, він не робив заяв щодо контрнаступу, а говорив лише про безпеку в цифровому світі. Якушев зазначив, що додаток TikTok має доступ до всієї інформації на смартфонах як звичайних користувачів, так і військових. Представники західних служб безпеки та уряди західних країн неодноразово наголошували, що китайська компанія ByteDance, що є власницею соцмережі, підлягає дії низки китайських законів у галузі нацбезпеки, що зобовʼязують бізнес співпрацювати з розвідкою держави. 

Створюючи та поширюючи фейки щодо контрнаступу, пропагандисти хочуть створити хибне враження програшу українців на полі бою. «Детектор медіа» неодноразово писав про те, як російський агітпроп бреше про українських військових та ситуацію на фронті, зокрема про те, що Україна нібито вбила російського журналіста американськими касетними снарядами.