Центр протидії дезінформації при РНБО повідомляє, що українцям надходять смс із закликом надсилати інформацію про ЗСУ в обмін на грошову винагороду. 

ЦПД нагадує, що будь-яка співпраця з ворогом може прирівнюватись до держзради і каратись в умовах воєнного стану позбавленням волі строком до 15 років або довічним увʼязненням. 

Розсилаючи подібні повідомлення, росіяни хочуть отримати важливу інформацію та використати її проти української армії. Крім того, пропонуючи за це гроші, вони підживлюють свій меседж про «надзвичайну бідність України». Мовляв, українці готові на все заради грошей. Втім, якщо українці і стали біднішими (хоч ця проблема і перебільшена), то причиною цього є виключно агресія Росії проти України.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що насправді Каховську ГЕС будували з розрахунком, аби вона витримала ядерний удар і не зруйнувалася. Автори дописують, що ніхто «не винен» у руйнації дамби, адже це техногенний вплив довкілля. Вони мають на увазі, нібито Каховська ГЕС самозруйнувалася з часом. Також переконують, що росіяни начебто не причетні до підриву греблі. 

За цей кейс узялися фахівці проєкту «НотаЄнота», які визначили, що така теза — безпідставна. Вони розповіли, чому пропаганді вигідно вигадувати різноманітні версії теракту на ГЕС, і дійшли висновку, що так вона розмиває інформаційне поле, вкидаючи різні версії події. Далі фактчекери розповіли, що їхні колеги з проєкту Texty.org поспілкувалися з головним інженером проєкту інституту «Укргідропроект» Миколою Калініним. Власне, це підприємство й спеціалізується на проєктуванні об’єктів енергетики на річках. 

Експерт Микола Калінін пояснив, що Каховську ГЕС справді проєктували й будували так, аби вона змогла витримати ядерний удар ззовні. Тому будь-які тези, що вона якось сама зруйнувалася, абсолютно безпідставні. Далі він наголошує, що греблю будували так, щоб вона витримала будь-який удар ззовні, але не зсередини. На його думку, це були декілька одночасних вибухів зсередини. Тобто ГЕС була замінована зсередини самої будівлі та всього комплексу. А вибухи не було чутно, оскільки основний масив вибухівки був у внутрішніх приміщеннях ГЕС, нижче рівня землі. 

У такий спосіб агітпроп намагається вибілити російських силовиків та заперечити їхні злочини. Нібито Каховська ГЕС самозруйнувалася, бо «її час збіг». Що ще пропагандисти писали про про підрив дамби Каховської ГЕС, читайте в нашій добірці.  

У соцмережах поширюють інформацію, нібито в Івано-Франківській області роздають листівки з ксенофобським підтекстом. У першій листівці написано: «Чиста кров — здорова нація. Якщо ти ненавидиш руцьке, бульбашів, татарів, циган, пшеків та інше лайно — приєднуйся до нас. Час жниви настав!». На другій вказано кілька дат, а саме: день народження Адольфа Гітлера, день народження Степана Бандери, створення Української повстанської армії, зіткнення між прихильниками Євромайдану та «Антимайдану» в Одесі 2014 року та день вибуху на Кримському мосту. Наприкінці цієї листівки написано «твій час для подвигів» та згадано 2023 рік. Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Фахівці проаналізували текст листівок та зʼясували, що вони відповідають стереотипному образу «українця-нациста» і містять низку неточностей, які вказують на те, що текст створювали іноземці без знання локального контексту. Крім того, аналітики не знайшли публікацій із листівками в українських ресурсах. Дописи з ними публікували лише російські пропагандисти та польськомовні антиукраїнські ресурси. Додатково фахівці перевірили фото листівок через FotoForensics і зʼясували, що на деяких із них зображення з листівками було додано за допомогою програмного забезпечення. Ба більше, на листівках можна побачити фото з бійцями «Азову» та учасниками організації «Центурія», однак вони не поширювали мову ненависті, що містить листівка. 

У такий спосіб пропагандисти намагаються виправдати війну проти України та посилити стереотипи про українців. Крім того, вони хочуть дискредитувати Збройні сили України та українське громадянське суспільство. Втім створюючи подібні фейки, росіяни закріплюють власні ксенофобські переконання, що є суміжним з ідеологією нацизму. 

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, на якому державний секретар США Ентоні Блінкен нібито вітає голову терористичної організації «ПВК "Вагнер"» Євгена Пригожина з отриманням контролю над Бахмутом. У відео Блінкен ніби каже таку репліку: «Я лише хочу привітати Пригожина з блискучою перемогою минулого вечора в Україні, боротьба була дуже запеклою». Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту MythDetector. Вони переглянули відео і дійшли висновку, що, швидше за все, його створили за допомогою дипфейку. Оригінальне відео, що стало основою для його створення, оприлюднене в листопаді 2022 року, і на ньому Блінкен вітає збірну США з футболу з успішним матчем на Чемпіонаті світу. Цитату зі справжнім привітанням можна знайти в офіційній стенограмі виступу під час зустрічей міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Бухаресті 30 листопада минулого року.

У такий спосіб пропагандисти хочуть переконати всіх у тому, що російські війська зайняли Бахмут. Мовляв, навіть високопосадовці США це вже визнали. Проте в таких випадках важливо довіряти лише офіційним українським джерелам інформації.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Володимир Зеленський приховує факт того, що росіяни «ніколи» не обстрілювали цивільну інфраструктуру. Мовляв, кожен ракетний обстріл він видає за «обстріл цивільного об’єкта, а не військового, як це насправді». Автори також переконують, що під час останнього ракетного обстрілу в Дніпрі 26 травня росіяни нібито влучили у військовий об’єкт, де спеціально навчені люди лагодять техніку. 

Ця теза безпідставна, адже росіяни влучають не лише у військові об’єкти. Наприклад, сьогодні в Дніпрі вони поцілили в лікарню, де були мирні українці. Внаслідок російського ракетного удару по медзакладу загинула одна людина, ще 15 людей поранено, серед яких є діти. Натомість пропагандисти пишуть, що українське керівництво навмисне приховує факт того, що всі «знищені» об’єкти належать до військової інфраструктури. Мовляв, так легше звинуватити ворога «у всіх бідах». 

Проте росіяни навмисне пишуть, що їхньою ціллю є винятково військові об’єкти, щоб вибілити себе й показати, що вони нібито не вчиняють воєнних злочинів проти українців. Житлові будинки в українських містах, наприклад, в Умані чи Дніпрі та ще в багатьох інших, — це точно не військові об’єкти. Росіяни цілеспрямовано знищують цивільні об’єкти і вчиняють геноцид українців, ховаючись за військовою інфраструктурою. І українське керівництво насправді не приховує інформацію і нібито перекладає провину на росіян, а прямо говорить про їхні воєнні злочини.

Регулярно пропагандисти називають усіх росіян, які висловлюються проти війни, розвʼязаної Росією проти України, зрадниками. Мовляв, такі люди нічого не варті, вони продалися колективному Заходу. Іноді для визнання зрадником вистачає картинки, плаката, руху, слова, кольорів одягу або навіть сну. До прикладу, мешканця Чити заарештували за те, що йому снився Зеленський, якого він попросив про спільне селфі. А Z-патріоти закликають заборонити предмети одягу в кольорах прапорів США та Великої Британії після того, як Росією пройшла хвиля доносів на осіб, що одягнулися в синьо-жовте вбрання.

Для представників агітпропу важливо втримувати однорідне інформаційне поле, оскільки за навіть найменшої критики влади вся державна вертикаль може повільно посипатись. Тому зрадників протиставляють Z-патріотам, які лиш те й роблять, що вихваляють Росію та її режим. Дуже часто до поняття «зради» спрощують діяльність «іноагентів» та «небажаних організацій», оскільки вони йдуть проти системного наративу, а саме виступають проти війни. Втім, якщо поняття «іноагентів» або «небажаних організацій» є відносно новими, то «зрада» є чимось доволі знайомим для росіян. Тому пропагандисти так часто і вдаються до цього слова.

Використовуючи тавро «зрадник», Росія хоче посилити суспільний тиск, щоб принизити тих, хто говорить правду, і запобігти тому, щоб це робив хтось інший. Наприклад, усіх, хто публічно виступає проти війни в Україні, засуджує російський уряд або каже, що президент України гарний, як у випадку з однією з російських пенсіонерок. У такий спосіб Росія також хоче відвернути увагу від своїх злочинів та виправдати провал на полі бою. Мовляв, росіяни програють через те, що серед них так багато зрадників, а всі, хто проти війни, є справжніми ворогами.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов закликав «убивати росіян», як і Гітлер свого часу. Мовляв, українські високопосадовці лобіюють ідею вбивства росіян за національною ознакою. Автори повідомлень посилаються на заяву першого заступника голови міжнародного комітету ради федерацій Росії Володимира Джабарова. Це — маніпуляція. 

За кейс узялися фахівці проєкту StopFake, які визначили, що такого Кирило Буданов не говорив, а його слова вирвали з контексту. Підґрунтям до створення цієї маніпуляції стало інтерв’ю для Yahoo News, де очільник ГУР розповідав про російську армію та її воєнні злочини. Він пояснив, що покарання таким людям не уникнути. Також сказав, що українська армія знищує росіян і знищуватиме їх до повної перемоги України. Тобто Кирило Буданов не закликав убивати всіх «росіян» за національною ознакою. Він згадав лише про тих росіян, які брали або беруть участь у війні проти України та скоюють воєнні злочини, вбиваючи мирних українців.

Поширюючи таку маніпуляцію, пропагандисти прагнуть вкотре підживити наратив про існування українців-нацистів. Через це росіяни вибілюють себе та виправдовують широкомасштабну війну й щоденні воєнні злочини, скоєні ними. Мовляв, мета України — знищити росіян, от вони і захищаються. 

Російські пропагандисти вживають різні визначення, щоб помʼякшити або взагалі уникнути згадки злочинів російської армії в медіа, де поширюють проросійську риторику. Одним із таких термінів є «зачистка». 

Слово утворене від дієслова «зачищати» і в оригінальному трактуванні означає блокаду житлових районів, перевірку документів у всіх їхніх жителів, виявлення та ліквідацію «небажаних елементів». 

Російські збройні сили почали використовувати цей термін ще у воєнній кампанії радянської армії в Афганістані у ХХ столітті. Найбільшого поширення до моменту повномасштабного вторгнення в Україну він набув під час Чеченських воєн. Прикладом «зачистки» у війні проти України є дії терористичної організації «ПВК “Вагнер”», де командир наказував «зачистити», тобто ліквідувати всіх (навіть цивільних), кого побачать солдати на певній території, включно з жінками й дітьми. 

Використовуючи таке формулювання, пропагандисти хочуть виправдати злочини російської армії та надати їм правильного значення. Мовляв, російські солдати вбивають не всіх підряд, а лише «небезпечні елементи». Однак саме цивільні найбільше страждають від їхніх дій. 

Російські війська мають низку системних проблем, які викриває агресія проти України. До списку найважливіших проблем входять прогалини в плануванні. Зокрема, дуже часто ці плани доводиться міняти через погіршення ситуації на фронті для росіян. Окрім того, під час планування російське військове командування часто не враховує важливих деталей, що можуть повністю змінити баланс сил у конкретній битві. 

Однак пропагандисти не можуть сказати про це відверто. Для них важливо втримати ілюзію, що керівництво знає, що робить. Тому навіть коли ситуація набуває хаотичних обертів, агітпроп і далі каже, що все «за планом». Явище має регулярний характер, оскільки пропагандисти вдаються до свого «плану» щоразу, коли коли українська армія йде в контрнаступ. Причому доволі часто вони не уточнюють, що це за план і хто його створив. 

Прикладом є лютневі події біля Вугледару, де російські війська зазнали ледь не найбільших втрат з початку повномасштабної війни. Під час розгрому агітпроп і далі стверджував, що росіяни перемагають і що все йде за планом. 

Використовуючи таке формулювання, пропагандисти посилюють ілюзію «стратегійності» російських дій. Буцімто росіяни знову перехитрили українців. Насправді ж російська армія боїться ганьби, яка повністю перекреслює весь її «героїзм».

У пропагандистському телесюжеті росіяни розповіли фейкову новину про  «обстріл українцями “Донбасу”», де навели кадри зруйнованого будинку в Умані. Мовляв, «українські бойовики» вкотре обстрілюють Донеччину та Луганщину. За словами авторів, ЗСУ обстріляли місто Ясинувата й два села: Нікольське та Яковлівка. При чому наголошують, що під час масованого обстрілу нібито Україна випустила понад 20 ракет. 

Як пише «Українська правда», посилаючись на матеріал проєкту «Настоящее время», власне на кадрах у пропагандистському сюжеті ніякий не обстріл Донецька, а наслідки обстрілу житлового будинку в Умані. Автори фейкового телесюжету вкрали відео з телеграм-каналу пресслужби ДСНС. Керівник МВС Ігор Клименко повідомив, що окупанти вдарили ракетою Х-101. У результаті цього обвалився цілий під’їзд, де було зареєстровано 109 осіб. Знищено повністю 27 квартир. Також згоріли вщент або пошкоджені понад 33 авто.

29 квітня завершили пошуково-рятувальну операцію. У пресслужбі ДСНС повідомили, що внаслідок влучання у багатоповерхівку 23 людей загинуло, серед яких 6 дітей. 19 осіб отримали травми, а 17 — врятували з-під завалів.

Пропагандисти стверджують, нібито американські медіа та державні інституції не можуть називати евакуацію дітей із зони «бойових дій» процесом, що порушує міжнародне право. Мовляв, Росія справді піклується про цих дітей, а виїхали вони добровільно. Однак це — неправда і це підтверджують щонайменше кілька доказів.

На меседж звернули увагу аналітики проєкту The Insider. Вони стверджують, що у Конвенції з прав дитини немає положень, які дозволяють під час війни вивозити дітей на територію країни-окупанта. Однак Росія порушила щонайменше статті 9, 10, 11, 14, 21, 29 Конвенції. Росія не лише вивозила дітей на свою територію без згоди їхніх батьків/опікунів/родичів і влади, але й силоміць перевиховувала їх, змушуючи відмовитися від власної культурної ідентичності та цінностей. Про це свідчать висловлювання вповноваженої з прав дитини Росії Марії Львової-Бєлової та наявність президентського гранту у Ростовській області на суму близько 3 мільйонів рублів для проєкту «Допомога дітям-сиротам Донбасу». Згідно з описом проєкту, його створено на допомогу українським дітям у проходженні «процесу зміни Батьківщини». 

У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за свої злочини на інших та знецінити масштаб трагедії. Однак свідчення жертв депортації силоміць перекреслюють їхні спроби — зокрема, викрадені діти стверджували, що їм погрожували інтернатом, а росіяни казали їм, що батьки відмовилися від них. Крім того, діти кажуть, що їх били металевими палицями та казали, що вони назавжди залишаться «дітьми Росії». Подібні дії є порушенням міжнародного права, що підтверджено виданням Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової.

Пропагандисти в соцмережах поширюють цитату польського депутата від партії «Конфедерація» Януша Корвіна-Мікке. Він стверджує,  що Україна нібито не хоче створювати комісію для розслідування трагедії у Бучі, натякаючи, що події у Бучі були інсценуванням. Це — неправда. 

На цитату звернули увагу аналітики польського проєкту Demagog. Вони зʼясували, що це — не перше висловлювання депутата на тему Бучі. Зокрема, раніше він говорив, що українські військові відповідальні за трагедію в Бучі. Крім того, слідчу комісію з розслідування злочинів в Україні (включно із подіями у Бучі) було створено ще 4 березня минулого року за ініціативи України. Тоді Комісія дійшла висновку, що російські збройні сили вбивали цивільних у 17 населених пунктах Чернігівщини, Харківщини, Київщини та Сумщини з найбільшою кількістю жертв на Київщині (зокрема в Бучі). У червні 2022 року голова Комісії Ерік Мьозе заявляв, що російські військові здійснили ці воєнні злочини. 

На додаток до цього, у лютому 2022 року Україна зініціювала створення міжнародної групи, відповідальної за збирання матеріалів про злочини, скоєні росіянами на її території. До ініціативи долучилися Польща, Литва, Естонія, Литва, Словаччина, Румунія, США, Міжнародний кримінальний суд та агенція ЄС Євроюст. У межах того ж Євроюсту було створено Міжнародний центр документування агресії проти України (ICPA), що займається збором доказової бази для притягнення виконавців злочинів до відповідальності. 

Крім цього, наприкінці березня цього року в Україні пройшов Bucha Summit, який було скликано для посилення міжнародної співпраці у розслідуванні трагедії. У результаті зустрічі було створено Бучанську декларацію щодо посилення відповідальності за злочини, скоєні проти України. 

Використовуючи подібні висловлювання, політики різних країн хочуть перекласти відповідальність за дії агресора на жертву агресії. Цим вміло користаються пропагандисти, поширюючи наративи, що трагедія у Бучі є інсценуванням.  

Така інформація з’явилася в польському сегменті соцмереж, зокрема у твітері. У повідомленнях ідеться, що Україна сама винна у воєнних злочинах, адже не «ініціювала створення міжнародної комісії для розслідування порушень прав людини». Мовляв, у такий спосіб Україна хоче приховати свої злочини й відбілити себе. Однак це — неправда. 

За кейс взялися польські фактчекери проєкту Demagog, які визначили, що фейкова цитата належить Янушу Корвін-Мікке — польському право-радикальному політику, публіцисту. Януш вважає Україну «головним ворогом Польщі». Втім, його цитата неправдива. Як пояснюють фактчекери, Рада ООН з прав людини створила міжнародну комісію, завданням якої було розслідування порушень прав людини та гуманітарного права в Україні. Водночас українське представництво також доклало зусиль для створення міжнародної групи з розслідування воєнних злочинів. До співпраці долучилися шість країн ЄС, а також США. Тож теза про бездіяльність України щодо виявлення воєнних злочинів безпідставна. 

Докази Комісії Ради ООН з прав людини свідчать, що саме росіяни вчинили умисні вбивства цивільних українців на тимчасово окупованих Росією територіях. Крім того, Комісія також виявила численні випадки зґвалтувань, сексуального та гендерно зумовленого насильства, скоєних росіянами. Тобто Україна не намагається приховати так звані «свої воєнні злочини», а навпаки хоче показати справжнього агресора — Росію. 

Російські війська зазнають провалів на полі бою. Некомпетентне командування, корупція, розбіжності серед еліт, проблеми з ресурсозабезпеченням, застарілі технологічні можливості — з усім цим стикаються російські солдати на фронті. 

Через ці проблеми або тиск обставин, часу чи керівництва (а часто і всіх факторів водночас) цілим ешелонам російських солдатів нічого не залишається окрім втечі, щоб зберегти власне життя хоча б на якийсь період. Однак пропагандисти не можуть сказати про це правду. Для них важливо втримати героїчний образ російських збройних сил. Крім того, він тримається на маніпулюванні суттю самопожертви. Мовляв, російський солдат заради батьківщини готовий на все: і у вогонь, і у воду, і життя віддати. Тому втечу російських військ агітпроп називає «перегрупуванням».

Ба більше, використовуючи таке формулювання пропагандисти хочуть створити ілюзію продуманості кроків Росії. Буцімто це — черговий хід великих російських стратегів, які перехитрили українців. Насправді ж подібні втечі мають спонтанний характер й обумовлені тим, що українська армія витісняє російських військових з українських територій.

Така теза з’явилася в російських пропагандистських медіа. Мовляв, евакуація дітей із зони бойових дій в Україні триває у повній відповідності до міжнародного гуманітарного права й Конвенції про права дитини. У повідомленнях також ідеться, що західні медіа навмисно використовують термін «усиновлення» дітей, розповідаючи про вивезення їх з України, щоб дискредитувати Росію. Нібито росіяни евакуйовують українських дітей в безпечні місця й дозволяють своїм громадянам взяти їх лише під тимчасову опіку, щоб діти не жили в дитячих будинках.

На кейс звернули увагу аналітики проєкту Eu vs Disinfo. Вони відзначають, що це повторюваний прокремлівський меседж, який заперечує військові злочини, скоєні російськими збройними силами в Україні. 

Насправді ж викрадення й примусове перевезення українських дітей до Росії задокументовано ООН, Human Rights Watch та Amnesty International. Україна вже повідомила про дії дитячої омбудсманки Росії Марії Львової-Бєлової до Міжнародного кримінального суду (ICC). 2 березня прокурор ICC Карім Хан вирішив отримати дозвіл на відкриття розслідування ситуації в Україні.. Він охоплює будь-які минулі та теперішні звинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності чи геноциді, вчинених на будь-якій частині території України будь-якою особою. Нагадаємо, 17 березня 2023 року МКС видав ордери на арешт двох осіб у контексті ситуації в Україні: Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової.

Більше про примусову депортацію дітей з України читайте в дослідженні «Детектора медіа».

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що нібито ООН опублікувала звіт про дискредитацію Української православної церкви Московського патріархату. Автори повідомлень посилаються на звіт за період із 1 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року. Це — маніпуляція. 

Фактчекери проєкту VoxCheck перевірили цю тезу і встановили, що  у звіті йдеться про ситуацію з дотриманням прав людини в Україні та на окупованих Росією територіях. Під час розслідування Комісія ООН зафіксувала численні воєнні злочини, скоєні армією країни-терориста. Також у звіті ООН виокремили конкретні воєнні злочини, до яких належать напади на цивільних і обстріл об'єктів енергетичної інфраструктури, умисні вбивства, незаконне позбавлення волі, тортури, зґвалтування та інші види сексуального насильства. Крім того, у звіті йшлося про незаконне переміщення та депортацію дітей. Утім, у ньому справді розглядали питання щодо свободи віросповідання. 

З 38 сторінок звіту темі свободи релігії в Україні виділили кілька абзаців — менше однієї сторінки. Саме тому теза про те, що вся доповідь присвячена «дискримінації УПЦ (МП)», маніпулятивні. Ба більше, у звіті лише в одному реченні припустили, «що діяльність держави проти УПЦ може бути дискримінаційною», а не стверджували це як доконаний факт. 

Пропагандисти систематично поширювали маніпуляції про звіт ООН, аби приховати свої злочини від внутрішньої аудиторії та показати буцімто те, що Росія не агресор й ні в чому не винна. Наприклад, аналітикині та аналітики «Детектора медіа» аналізували маніпуляцію, у якій йшлося, що розслідування ООН «не виявило доказів геноциду українців» в умовах російсько-української війни. Ми розвінчували меседж, що так звана «евакуація» українських дітей «не є воєнним злочином». А також виявили меседж, буцімто Раді безпеки ООН «начхати на страждання жителів Донбасу».

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що наразі триває занепад міжнародних інституцій, адже вони некомпетентні у своїх рішеннях. Автори повідомлень додають, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, але цій організації «не варто довіряти».

За кейс взялися фахівці проєкту EU vs Disinfo, які дослідили, що міжнародний кримінальний суд — постійний світовий суд у справах про воєнні злочини. Його створили згідно з Римським статутом, угодою, яку ратифікували всі держави ЄС. Росія підписала Римський статут у 2000 році, але відкликала підпис у 2016 році після того, як Міжнародний кримінальний суд кваліфікував російську анексію українського Криму збройним конфліктом. Тобто ця організація цілком легітимна та компетентна в межах своїх повноважень. Згідно з рішенням суду країни, які підписали та ратифікували статут, підпорядковуються рішенню суддів. Станом на сьогодні 123 держави є учасницями Римського статуту. 

Україна підписала Римський статут, але його не ратифікувала. Однак Римський статут передбачає можливість, що навіть без ратифікації держава в певних справах може визнати юрисдикцію МКС. Тобто відповідно до Статуту, вже зараз і в повному обсязі Міжнародний кримінальний суд має право на притягнення до відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні окупантами на території України. 

Таку інформацію поширили в російських пропагандистських медіа й у телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. У повідомленнях ідеться, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі нібито «виправдав» російську армію. Мовляв, суд не знайшов воєнних злочинів, скоєних російськими військовими в Україні. Проте це — не правда.

У повідомленнях пропагандистів також йшлося, що рішення суду видати ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна стосується підозри у скоєнні лише одного воєнного злочину — незаконної депортації дітей з України. Тобто пропагандисти роблять висновок, що депортація дітей — це єдине, у чому взагалі звинувачують Росію. Мовляв, це означає, що більше ні в чому ані Росія, ані її військові не винні.

Насправді як пише StopFake, Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна виключно у справі про незаконну депортацію до Росії дітей із тимчасово окупованих територій України. Фактчекери додають, що це поки що не стосується решти ймовірних злочинів, оскільки суд, на думку юриста Дмитра Коваля, обирає лише найпріоритетніші справи.

Поширюючи такі фейки російська пропаганда прагне створити видимість того, що російська армія все робить правильно й не шкодить цивільним в Україні. Це буцімто підтверджує тезу російського агітпропу, що росіяни — несуть мир.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що так звана «евакуація» українських дітей із зони бойових дій та подальше їхнє переміщення до Росії нібито не може вважатися воєнним злочином.  

За цей кейс взялися фактчекери проєкту StopFake, які визначили, що така теза неправдива. Насправді це не «евакуація», а депортація українців. Тобто Росія підмінює терміни й називає вимушену депортацію «порятунком». Натомість люди не повертаються, а надто можуть зникнути безвісти. Зокрема, діти. Водночас міжнародні експерти ООН 15 березня 2023 року опублікували звіт, в якому наведено результати розслідування російської агресії проти України. У звіті описані воєнні злочини, скоєні російськими окупантами. Окремий блок звіту ООН присвячений результатам розслідування примусового переміщення та депортації українських дітей російськими окупантами. Тобто це справді воєнний злочин, через що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. За межами Росії Путіна мають заарештувати та передати до суду.

За інформацією української влади, дітей вивозять не лише з Донецької та Луганської областей, а й з решти окупованих територій України. Зокрема, дітей вивозили з Херсонщини. Станом на 29 грудня відомо про 13 тисяч 876 вивезених Росією українських дітей. Такі дії Україна розцінює як викрадення своїх громадян. Аналітикині та аналітики «Детектора медіа» провели власне дослідження, як Росія виправдовує депортацію та інші воєнні злочини в Україні. Прочитати його можна тут. 

Таку тезу поширили в іноземному сегменті соцмереж та ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що у своєму звіті ООН не виявили доказів геноциду українців. Мовляв, один із членів Комісії ООН підтвердив це. Згодом інформацію перехопили пропагандисти та поширили у проросійському сегменті соціальних мереж, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. Це — маніпуляція.

За кейс взялися фактчекери проєкту «НотаЄнота», які дослідили, що звіт взагалі не мав на меті встановлювати акт геноциду українців. Комісія займалася розслідуванням порушень та утисків прав людини чи міжнародного гуманітарного права. Під час розслідування комісія ООН зафіксувала численні воєнні злочини, скоєні армією країни-терориста. 

Комісія ООН виокремила конкретні воєнні злочини, до яких належать напади на цивільних і об'єкти енергетичної інфраструктури, умисні вбивства, незаконне позбавлення волі, тортури, зґвалтування та інші види сексуального насильства, а також незаконне переміщення та депортація дітей. 

Як пояснили фактчекери, докази Комісії свідчать, що російська влада вчинила умисні вбивства цивільних українців на тимчасово окупованих Росією територіях. Крім того, Комісія також виявила численні випадки зґвалтувань, сексуального та гендерно зумовленого насильства, скоєних росіянами. Тобто у звіті справді не йдеться про геноцид, адже справжня мета розслідування — виявлення воєнних злочинів та порушень прав людини.

Теза щодо члена Комісії ООН, який буцімто підтвердив факт про «невиявлення доказів геноциду», маніпулятивна. Насправді він сказав, що Комісія поки що не знайшла таких доказів, проте вони продовжать розслідування. Водночас деякі іноземні ЗМІ, зокрема інформагентство «L'Agence France-Presse», у своєму твіттері опублікували новину, що «ООН не знайшли доказів геноциду в Україні».

Служба безпеки України викрила вісьмох прокремлівських агітаторів у Києві, Закарпатській області, Черкасах та на Вінниччині. Зокрема, вони поширювали матеріали та наративи російських та білоруських пропагандистів, насамперед ті, що стосувалися «церковної теми». Також деякі з них закликали до насильницького захоплення державної влади та зміни адміністративних кордонів України. 

Серед публікацій агітаторів можна знайти поширення фейку про «малолітню укрофашистку з Айдару», яка нібито написала на снаряді «Смерть православним». Агітатори висловлюють відкриту підтримку російській армії у боротьбі проти «нацистів», використовуючи цей приклад. У відкритому доступі немає згадок про подібний випадок, що свідчить — це вигадка. У такий спосіб пропагандисти вкотре намагаються дискредитувати українську армію та виправдати свою агресію проти України. Мовляв, ось проти кого бореться Росія — проти нацистів, що знищують мирних православних. 

Також агітатори публікували статті, що намагались пояснити використання символів V та Z у межах війни проти України «давньоросійською абеткою». Мовляв, Z — це словʼянська літера, що означає «землю» та є «символом обʼєднання». Насправді ж використання символу передусім мало практичний характер та мало на меті допомогти уникнути «дружнього вогню» серед російських військ. Пропагандисти російських державних медіа не надавали особливого значення корінням символу.

Російська пропаганда знову поширює меседж, що нібито цивільних у Бучі під час окупації розстріляла українська артилерія. Мовляв, таких висновків дійшли іноземні експерти, проте вони «замовчують» чия саме артилерія вбила місцевих мешканців.

На нову хвилю поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo. Навесні 2022 року агітпроп розповідав, що нібито українські військові обстрілювали будинки людей у Бучі через те, що вони брали допомогу від росіян. Для цього використали навмисно змонтоване відео свідчень очевидців. 

Журналісти New York Times провели розслідування та ідентифікували десятки військових 234 десантно-штурмової бригади російської армії, які у березні 2022 року під час тимчасової окупації Бучі на Київщині навмисно вбивали мирних жителів.

Поширюючи такі меседжі, російська пропаганда намагається перекласти відповідальність за смерть цивільних на українську армію. Пропагандисти заперечують численні воєнні злочини російської армії в Україні попри наявні докази.

Проросійські медіа поширюють такі меседжі на іноземну авдиторію. Мовляв, повідомлення про злочини росіян, зокрема злочини проти українських дітей, навмисно вигадані Держдепом США. Нібито Держдеп фінансував дослідження Єльського університету щодо вивезення українських дітей до Росії з єдиною метою — притягнути Росію до відповідальності за «вигадані злочини». Мовляв, у дослідженнях навмисно акцентують на тому, що дітей у Росії розміщують у таборах, апелюючи до асоціацій із концтаборами. «Насправді» ж дітей розміщують у комфортних умовах дитячих таборів.

На поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo. Російська пропаганда поширює ці меседжі на тлі публікації звіту американських дослідників щодо того, як Росія депортує і «перевиховує» українських дітей. У ньому йдеться, що Росія чинить «серйозні порушення четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення», тобто вчиняє воєнні злочини проти українських дітей. У звіті йдеться щонайменше про шість тисяч дітей. 

Проте, не лише дослідники з Єльського університету роблять висновки щодо злочинів проти українських дітей. Це підтвердив і Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді. Він вважає, що Росія порушує фундаментальні принципи охорони дітей під час війни, видаючи дітям на тимчасово окупованих територіях російські паспорти та дозволи на усиновлення російськими сім’ями.

Агітпроп у такий спосіб намагається приховати свої злочини та перекласти відповідальність за них на інших. Мовляв, США навмисно «вигадують» докази злочинів Росії.

У мережі цитують представницю російського МЗС Марію Захарову. Вона вважає, що у світі «демонізують Росію», проводять «насильницьку українізацію» і підтримують культуру скасування всього російського. Захарова називає повідомлення про злочини проти української культури спробою «вигородити київський режим» та «утиском прав російськомовних». 

Як зазначають фактчекери проєкту По той бік новин, у такий спосіб Захарова зреагувала на заяву експертів ООН щодо нищення української ідентичності росіянами, опубліковану напередодні роковин повномасштабної війни. Експерти ООН опублікували звіт, у якому наголошують, що Росія продовжує «очорнювати історію та самобутність українського народу для виправдання війни та ненависті». У ньому йдеться, що серед важливих культурних об'єктів України, що постраждали внаслідок обстрілів, — музеї, бібліотеки та церкви.

З 24 лютого 2022 року по 1 березня 2023 в ЮНЕСКО зареєстрували 245 об’єктів культурної спадщини України, що постраждали чи знищені через війну, розв'язану Росією. Серед них 106 релігійних об’єктів, 20 музеїв, 88 історичних та/або мистецьких споруд, 19 пам’ятників, 12 бібліотек. Хоча додають: за іншими даними, пошкоджених об'єктів  може бути близько тисячі.

Відповідно до звіту, у Маріуполі, Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному історична забудова зруйнована на 90%. З Херсонського художнього музею вивезли понад 10 тисяч творів мистецтва. На Донеччині поховальні кургани окупанти використовують як польові укріплення. У звіті також нагадують, що ще з 2014 року в тимчасово окупованому Криму росіяни знищили важливі культурні пам'ятки.

У такий спосіб росіяни намагаються позбавити українців історичної та культурної спадщини. Також такі меседжі підживлюють російський наратив про меншовартісність українців. А слова Захарової — приклад підміни понять, мовляв, нищать та знецінюють російську культуру, а не українську. Раніше пропагандисти розповідали, що то Україна завдає ударів по власній культурній спадщині, а київський тоталітарний режим веде культурну війну проти Росії.

Пропагандисти насміхаються над заявами дружини Президента України Олени Зеленської щодо потерпілих від сексуального насильства з боку російської армії під час війни проти України. Мовляв, дані, які вона озвучила 4 березня на міжнародному форумі United for Justice, у якому взяли участь юристи з усього світу, не є правдивими, а сама тема сексуального насильства над жінками, дітьми та чоловіками в умовах війни не має великого значення. 

Насправді ж проблема сексуального насильства в умовах війни набуває «азартного» характеру. Російські військові сприймають зґвалтування як помсту, а жертв сексуального насильства та їх страждання — як нагороду та трофей. Хоч ідеться здебільшого про жінок, серед жертв зґвалтувань з боку російських військових також є і чоловіки. Олена Зеленська сказала, що загалом українська прокуратура розслідує 171 випадок сексуального насильства з боку російських військових. Серед постраждалих — 39 чоловіків та 13 неповнолітніх. У такому разі йдеться лише про тих осіб, які наважилися сказати про зґвалтування правоохоронцям. Натомість кількість жертв може бути ще більшою через те, що тема сексуального насильства в Україні все ще має свої «табу» в суспільстві.

Насміхаючись над словами Зеленської, пропагандисти намагаються знецінити гідність українців. Мовляв, Україна і так відома лише своїми повіями. Російський агітпроп накладає штампи на українців, використовуючи для цього сексуальне насильство. Це повторне свідчення відсутності розуміння правил ведення війни. «Детектор медіа» вже досліджував, у який спосіб пропагандисти знущаються з українських жінок, спекулюючи стереотипами у межах гендерної дезінформації.