Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в грузинському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що американський генерал Ентоні Поттс загинув у результаті російського ракетного удару по штаб-квартирі НАТО в Дніпрі. Це — брехня. 

Грузинські фактчекери проаналізували цей кейс та пояснили, що насправді американський генерал загинув в авіакатастрофі, перебуваючи на борту одномоторного літака (Piper PA-28 Cherokee) 25 липня 2023 року. Літак розбився в Гавр-де-Грейс, у штаті Меріленд. Причина аварії все ще не відома. Розслідування інциденту проводить Національна рада з безпеки на транспорті США. Тобто це просто вкид непідтвердженої інформації від російських пропагандистів. 

Російські війська атакували Дніпро 28 липня 2023 року та влучили в багатоповерхівку. За результатами обстрілу 60% квартир житлового комплексу так чи інакше пошкоджені. Але Росія не обстрілювала Дніпро 25 липня і тоді не міг загинути генерал. Він був у США.  

У такий спосіб автори прагнуть показати, що російська армія всемогутня і, мовляв, ладна знищити американських військових або бійців, причетних до НАТО. Більш того, так російський агітпроп демонструє, що НАТО та американські військові прямо залучені в російсько-українську війну. Тому нібито окупанти й знищують противників на території України. 

Утім, Росія вкотре просуває тезу про «незліченні штаб-квартири НАТО» в Україні й натякає, що західні посадовці мають нібито нездоровий інтерес до українських територій. Нібито Україною вже керують ззовні, а українські депутати, військові та інші актори політичного процесу взагалі не здатні ухвалювати будь-які рішення без попередніх узгоджень. 

Понад те, Кремль прагне приховати власні злочинні дії проти українців, прикриваючись «військовими об'єктами», які буцімто є легітимною ціллю. Однак від російських ракет і дронів потерпають зовсім не військові об’єкти, а українські мирні міста й цивільна інфраструктура. Крім того, будь-який напад на іншу країну, навіть на військові об’єкти — це злочин. Безпідставні вкиди Кремля про «обстріл військових об’єктів» існують, аби також підживлювати наратив про боротьбу Заходу проти Росії.

Рекомендуємо ознайомитися з терміном новомови «центри ухвалення рішень», за допомогою якого Москва якраз легітимізує щоденні обстріли України та вбивство мирних жителів. Там ви також знайдете хронологію російських обстрілів житлових об'єктів від початку 2023 року. 

В анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що, «найбільш імовірно, удар було нанесено ЗСУ з метою випросити більше зброї». Володимир Зеленський нібито вирішив «так натиснути на Блінкена». Також вони називають Костянтинівку «великим селом». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Російські військові 6 вересня 2023 року обстріляли місто Костянтинівка Донецької області. Як повідомили у Міністерстві внутрішніх справ України, внаслідок ракетного удару росіянами по ринку в Костянтинівці загинуло 16 осіб, поранено — 33. 

Під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен у Києві Володимир Зеленський наголосив: «Це ще один черговий навмисний теракт Російської Федерації». Також він прокоментував російські заяви про нібито український літак, який «не туди попав»: «Це абсолютна брехня. Ми розуміємо, що там відбувається і з яких видів (озброєння) вони вдарили по нас».

Агітпроп намагається перекласти відповідальність за дії росіян на українців, мовляв, це Україна сама завдала ракетного удару по Костянтинівці, залякати громадян нашої держави. Також у такий спосіб російські пропагандисти мають намір спонукати українців тиснути на владу, щоб зупинити контрнаступ чи вимагати мирних переговорів. Раніше ми писали про те, що росіяни поширили інформацію, буцімто ракетного удару по Костянтинівці завдали українські військові.

6 вересня 2023 року російські військові завдали ракетного удару по ринку в місті Костянтинівка Донецької області. Внаслідок атаки росіян загинуло 16 осіб, ще 28 травмовано, проте кількість жертв може змінюватися. Про це повідомив Володимир Зеленський на офіційній сторінці в телеграмі.

Російські пропагандисти та прокремлівські телеграм-канали звинувачують Україну в обстрілі середмістя Костянтинівки. Нібито під час роботи ППО ракета полетіла незапланованою траєкторією або ж збила щось у небі, що впало на ринок. Агітпроп застосовує тактику віддзеркалення та перекладає відповідальність на жертву за злочини росіян. Після удару по будинку в Дніпрі 14 січня 2023 року російські пропагандисти також намагалися відбілити росіян та звинувачували у трагедії українських військових. 

За фактом обстрілу з боку російських військ прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).

Російські медіа та анонімні телеграм-канали поширюють публікації, згідно з якими Путін ще не знищив Україну, бо він не хоче вбивати християн. Мовляв, у Росії є все, щоб перемогти Україну, але російські війська «жаліють українців», бо Путін вважає їх православними, як росіян. 

На меседж звернули увагу фахівці проєкту EUvsDisInfo. Вони спростували меседж. Зокрема, росіяни без сумнівів вбивали та продовжують убивати українців незалежно від їх віросповідання. Вони й далі атакують цивільні обʼєкти, часто використовуючи техніку «подвійного вибуху» для збільшення кількості жертв. Росія також знищує численні релігійні обʼєкти, наприклад православний храм в Одесі. Аналітики проєкту наголошують, що провал Росії на фронті є радше результатом системних проблем російської армії, логістичних хиб та невідповідного планування, а не самостримування. 

Використовуючи цей меседж, пропагандисти хочуть зобразити Росію як жертву, що веде бойові дії з думкою про безпеку цивільних. Однак згадані вище приклади доводять протилежне. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах та пропагандистських медіа. У повідомленнях ідеться, що 23 серпня 2023 року росіяни обстріляли Сумщину, зокрема й місто Ромни. Автори дописували, що окупантам вдалося знищити школу, де перебували Сили оборони України. Відтак у публікаціях дописували, що від ракетного удару постраждали винятково українські військові. Це — неправда. 

Фахівці проєкту VoxCheck узялися за кейс і встановили, що насправді  серед постраждалих немає військових. Натомість окупанти завдали удару по цивільних — і  обстріляли вони цивільний об’єкт, а не військовий.  Зокрема місцеву школу. У результаті атаки дронами Shahed загинуло чотири людини: директорка школи, її заступниця, секретарка та бібліотекар. Також поранення отримало четверо цивільних, які проходили повз школу та потрапили під обстріл. Голова Роменської ОВА пояснив, що на момент влучання безпілотника у школі перебувало 19 освітян. Одна з очевидців, учителька молодших класів Роменської школи, теж підтвердила присутність працівників у закладі освіти. 

Тобто автори намагаються заперечити влучання російських військових по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: хоч би куди росіяни влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. Лишень відкидають будь-які звинувачення у свій бік. 

За схожою тактикою окупанти працюють постійно: хоч би де відбувся обстріл, то він нібито виправданий. Але задокументовані випадки російського терору свідчать про інше. До речі, хронологію російських обстрілів житлових та цивільних об’єктів можете прочитати тут. 

А ще ознайомтеся з фейками на схожу тематику, у яких російський агітпроп заперечував обстріли цивільної інфраструктури, виправдовуючись «штабами НАТО». Наприклад, коли росіяни нібито обстріляли зібрання литовських та польських офіцерів НАТО в Чернігові, а насправді влучили у місцевий драмтеатр. Чи кейс, де пропагандисти схиляли до думки, що терористичний обстріл Одеси в липні був знищенням місць виробництва зброї, а не культурних об’єктів України, що входять до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як це і є насправді. Або ж, скажімо, як окупанти «знищили» склад з боєприпасами в Умані. Ми з’ясували, що влучили вони в промисловий об’єкт та автомийку. І як пропагандистський обстріл по місцях проживання «натовських інструкторів» у Краматорську виявився терористичною атакою на місцеве кафе — читайте ось тут. 

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, та литовське медіа поширили інформацію про те, що 19 серпня армія Росії обстріляла крилатими ракетами нібито місце зібрання офіцерів НАТО в Чернігові. Серед них буцімто було багато польських та литовських солдатів. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту 15min. 19 серпня армія Росії вдарила балістичною ракетою «Іскандер-М» по центру Чернігова, зокрема по драмтеатру, в будівлі якого відбувалася анонсована виставка дронів. Внаслідок атаки росіян загинуло 7 людей; 144 людини, зокрема 15 дітей, отримали поранення чи травми, — про це повідомив Володимир Зеленський у відеозверненні.

Спочатку агітпроп поширював інформацію виключно про спеціалістів СБУ в Чернігові, а версія щодо литовців чи поляків — високопоставлених офіцерів НАТО — з'явилася набагато пізніше. Однак зустрічі солдатів НАТО в театрі не було. У коментарі 15min представник литовської армії повідомив: «Офіцери литовської армії не беруть участі у бойових діях в Україні, тому така інформація є неправдивою».

В Україні існує Іноземний легіон, проте Альянс не бере безпосередньої участі у воєнних діях в Україні. Адже якби будь-яка з країн НАТО ввійшла на територію України, сили Альянсу вступили б у прямий конфлікт з Росією.

У такий спосіб агітпроп просуває меседж, що в Україні насправді воюють НАТО і Росія, а ще намагається виправдати ракетні удари по території нашої держави. Це продовження наративу, що ціллю російських військових є винятково військові об’єкти, щоб вибілити себе й показати, що вони нібито не вчиняють воєнних злочинів проти українців. Раніше ми розповідали про меседж, що українські високопосадовці видають військові об’єкти за цивільні.

«Детектор медіа» підготував добірку меседжів про удар Росії по центру Чернігова, які російський агітпроп поширював з 19 серпня.

19 серпня армія Росії вдарила по центру Чернігова. У момент удару по драмтеатру в будівлі відбувалася анонсована виставка дронів. Внаслідок атаки росіян загинуло 7 людей; 144 людини, зокрема 15 дітей, отримали поранення чи травми, — про це повідомив Володимир Зеленський у відеозверненні. 21 серпня голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус написав у своєму телеграм-каналі, що триває ліквідація наслідків російського ракетного удару, на сьогодні встановлено пошкодження 10 адміністративних та 66 житлових (обстежено 53) приміщень.

Росія зреагувала на ракетний удар по Чернігову низкою меседжів. Автори телеграм-каналу «Цифрової армії Росії» роздавали вказівки підписникам з Росії, як повинні були коментувати дописи в українських телеграм-каналах. Ми виокремили деякі з них.

1. Усі системи ППО встановили у Києві, тому Чернігів та інші міста України — незахищені

«У нас міста хтось збирається захищати, чи периферію не шкода?», «Коли вже ППО почне захищати не тільки Київ? (...) У нас люди гинуть, поки ви там, суки, нас грабуєте», — такі повідомлення мало розсилати військо «Цифрової армії Росії».

Пропагандисти поширюють цей меседж уже не вперше. Меседж про те, що всі системи ППО захищають виключно столицю України, час від часу просувають у телеграм-каналах Миколаївщини, Одещини та Харківщини. Нібито для влади є «більш стратегічно важливі» міста, які краще захищені. У такий спосіб агітпроп намагається залякати українців, викликати недовіру до влади та розколоти суспільство. 

Раніше речник Повітряних сил Юрій Ігнат спростовував меседж про те, що всю ППО встановили в Києві: «Столицю атакують найчастіше, тому й це місто, очевидно, потребує більше захисту». Також додав про «східні та північні регіони — там теж дуже серйозний вектор роботи й там також працює протиповітряна оборона. Тому ми розподіляємо наші сили там, де це найбільш необхідно».

2. Влада розповідає про успішний контрнаступ, поки гинуть цивільні

«Владі ніколи захищати нас від обстрілів, їм треба малювати мапи контрнаступу», — ще один меседж, який після обстрілу центру Чернігова мають просувати росіяни в українському сегменті соцмереж.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються переконати українців у тому, що контрнаступ неуспішний — саме тому влада вигадує перемоги на полі бою, і крім цього дискредитувати Збройні сили України та створити хибне враження переваги Росії.

3. Тільки нерозумна людина могла проводити виставку дронів за 30 км від Росії

За словами співорганізаторки виставки дронів, волонтерки Марії Берлінської, «анонс, що буде захід, був у відкритому доступі. Але конкретне місце повідомили лише(!) зареєстрованим перевіреним учасникам за лічені години до заходу».

Відповідальність за ракетний удар по центру Чернігова лежить винятково на російській армії. Як повідомили в Офісі генпрокурора, наразі встановлюють людей, які ухвалювали рішення про ракетний удар та завдавали його. Також вивчаються всі обставини, пов'язані з організацією виставки в драмтеатрі та окремо відпрацьовується версія щодо наведення удару російськими агентами на території України.

4. Обстріл у Чернігові стався через те, що куратора виставки Михайла Федорова хотіли підставити конкуренти

«Виставку курував Михайло Федоров (не остання людина в ЦДПСО, між іншим), який наразі кандидат на заміну прем'єра Шмигаля. Конкуренти могли постаратися напаскудити йому. Тепер до Федорова є питання у нудних людей із СБУ, і посада прем'єра йому найближчим часом не світить. Ось такий хід цілком у дусі українського гадюшника», — ще один меседж, який просуває агітпроп.

Наразі те, що куратора виставки Михайла Федорова хотіли підставити конкуренти, — конспірологічна теорія російських пропагандистів. Українські правоохоронці таку версію не розглядають.

5. Ракетний удар по Чернігову — постановка

«Чернігівський театр ще цілком собі цілий, а людина йде, усміхаючись, нібито в "крові". Що це було?», «Місце прильоту раптово стало можна знімати, хоча зазвичай за це українська держава дуже жорстоко карає. Велика кількість фото і відео наводить на думку, що це спеціально зробили для того, щоб кадри розтягнули по всіх ЗМІ», «Очевидно постановне відео з жінкою поруч із машиною швидкої допомоги (двері зачинені, хоча судячи з кількості крові, її терміново треба госпіталізувати, сама жінка невимушено тримає сумку)», — просуває меседжі агітпроп.

Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявляв, що не можна фотографувати уламки ракет, що падають після збиття силами ППО, адже ворог розуміє, яким видом озброєння відпрацювали в тому чи іншому місці. Проте фіксація саме воєнних злочинів Росії необхідна для Міжнародного суду в Гаазі. Офіс Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами створили спеціальний ресурс War Crimes для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні. Пошкодження або знищення цивільної інфраструктури, знищення культурних та освітніх закладів, поранення чи вбивство цивільних осіб — усе це воєнні злочини, які необхідно фіксувати.

Також злочини проти мирних українців російський агітпроп називає «постановкою». Використовуючи цей термін, пропагандисти хочуть приховати свої терористичні дії та зняти з себе відповідальність.

6. Удар по Чернігову було завдано не «Іскандером»

«У цьому випадку пошкоджено дах драмтеатру. Зазвичай "Іскандер" зносить будівлю до фундаменту», — такий меседж просувають росіяни.

Керівник департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов заявив в ефірі «Єдиних новин», що російські війська вдарили по драмтеатру в центрі Чернігова балістичною ракетою "Іскандер-М", яку налаштували на підрив у повітрі, а не всередині будівлі.

У такий спосіб агітпроп намагається зняти відповідальність за скоєний злочин та перенести вину на жертву.

Російські медіа, що транслюють прокремлівську риторику, після російської атаки 11 серпня на українські міста почали поширювати інформацію про «високоточні» удари. Вони посилаються на слова речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, який нібито заявив про «акуратність атаки» російських окупантів «виключно по військовій інфраструктурі України». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. Агітпроп вирвав із контексту слова Юрія Ігната. Він прокоментував українським ЗМІ атаку російських ракет «Кинджал» по Україні 11 серпня та повідомив, що ціллю був аеродром на Івано-Франківщині та українські пілоти, які скоро мають відправитися на навчання пілотажу, зокрема на F-16. У той день росіяни вбили маленьку дитину та поранили цивільне населення. Ігнат уточнив: «Це — черговий удар терористів ракетами Х-47, які, як пишуть росіяни, "летять точно в ціль". Сьогодні загинула дитина, у житловий сектор влучила одна з ракет».

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати українську армію та переконати весь світ у тому, що Росія завдає ударів виключно по військових об’єктах, а цивільне населення не страждає. Раніше ми спростовували фейк, що Росія завдає ударів виключно по українських військових об’єктах і ніколи не атакує храми та культурні споруди.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив, що «Росія з гуманітарних міркувань не застосовує касетні боєприпаси, але може переглянути це рішення». Це — фейк.

Росія неодноразово обстрілювала касетними боєприпасами територію України. 25 лютого 2022 року міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch повідомляла, що удар по лікарні у Вугледарі було здійснено російською балістичною ракетою 9M79, випущеною комплексом «Точка-У». Наприкінці березня 2022 року голова ради з прав людини ООН Мішель Бачалет заявила, що касетні боєприпаси Росія на той момент застосувала 24 рази. 8 квітня 2022 року росіяни завдали удару по Краматорському вокзалу «Точкою-У». Тоді загинуло 58 цивільних осіб та було поранено близько 100 осіб.

Російський агітпроп намагається перекласти відповідальність за злочини росіян на Україну. Мовляв, Україна провокує Росію, і та вимушена давати відповідь. Раніше ми спростовували схожий фейк про те, що Путін заявив, нібито Росія не обстрілювала касетними боєприпасами Україну.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширили інформацію про те, що українські військові нібито пограбували аптеку в Часовому Ярі та підпалили її. Буцімто це типова тактика української армії. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Будинок, зображений на фото, яке поширює агітпроп, постраждав унаслідок російського обстрілу. За допомогою зворотного пошуку зображень Google вони визначили, що вперше фото опублікував начальник Донецької ОВА Павло Кириленко.

26 липня від ворожих обстрілів постраждали цивільні об’єкти, зокрема 2 будинки в Часовоярській громаді. Кириленко не називав адреси, проте на фото, яке він опублікував у телеграм-каналі, зображена саме ця аптека, яку поширюють пропагандисти.

Російський агітпроп застосовує тактику віддзеркалення, аби відвернути увагу всього світу від злочинів Росії та звинуватити в них Україну. Раніше ми спростовували фейк, що українські військові облаштовують катівні для дітей.

15 серпня голова міноборони Росії Сергій Шойгу виступив на 11-ій Московській конференції з міжнародної безпеки, де заявив, що «одна з пріоритетних гуманітарних задач “спеціальної військової операції” — звільнення російських військовослужбовців з українського полону». 

Спеціальна військова операція (російською — специальная военная операция, СВО) — термін, який увійшов у словник російської новомови та використовується на позначення збройної агресії Росії проти України. Тобто війна, яку розв’язала країна-агресор Росія. Аби виправдати злочини проти українського народу, російські пропагандисти неодноразово наголошували, що ця «операція» покликана врятувати російськомовний народ, який зазнає утисків в Україні, денацифікувати українців.

Російські військові почали потрапляти в полон в Україні вже після того, як здійснили наступ на територію нашої держави та вчиняли воєнні злочини. Російський агітпроп навмисне перекручує причини і наслідки, аби відвернути увагу від реальної ситуації та справжніх мотивів війни — геноциду українського народу та захоплення територій.

В американському сегменті фейсбуку, інстаграму та соцмережі «Х», раніше відомої як «Твіттер», поширюють уривки низької якості з трансляції Sky News, де показані кадри операції з розчищення завалів Спасо-Преображенського собору в Одесі з підписом: «Це все кіно». Користувачі соцмереж наголошують, що руйнування собору є постановкою, і як доказ указують на двох жінок, які несуть «важке каміння» надто легко. У відеоролику нібито видно, як «використовується фальшивий реквізит, щоб показати зруйновану війною Україну». Це — фейк. 

Кейс дослідили фактчекери медіа Reuters. Це відео — не постановка. В оригінальній трансляції кращої якості Sky News та на кадрах Rudaw Media Network — Спасо-Преображенський собор, який постраждав під час російської ракетної атаки 23 липня 2023 року. У результаті удару підлога була вкрита щебенем, від декорованих стін повідпадали шматки. А дві жінки, кадри з якими показують пропагандисти, допомагають ліквідувати наслідки ракетного удару і несуть не каміння чи бетон: в електронному листі Reuters Одеська єпархія УПЦ повідомила, що під час реставраційних робіт у соборі в 2002-2010 роках використовувалися легкі сучасні матеріали.

«Зокрема, полегшені декоративні елементи з пінопласту, пінополістиролу тощо, які мають невелику вагу та необхідну структурну міцність», – повідомили в єпархії. «Жінки на відео несуть один із цих елементів».

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати Україну, яка нібито робить інсценування, аби звинуватити в злочинах Росію. Так пропагандисти хочуть приховати терористичні дії агресора та зняти з нього відповідальність. Раніше «Детектор медіа» розповідав, як Росія використовує новомову, зокрема слово «постановка», аби розмити реальність.

Російські медіа, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що росіяни завдають високоточних ударів виключно по українських військових об’єктах, а соціальну інфраструктуру та релігійні споруди не атакують. Це — неправда.

На кейс звернули увагу фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Міжнародна організація ЮНЕСКО наводить такі цифри: станом на 20 липня 2023 року фахівці задокументували 270 культурних обʼєктів (храми, музеї, історичні будівлі, пам’ятники, бібліотеки та архіви) в Україні, які постраждали від збройної агресії росіян. А в Інституті релігійної свободи заявили, що зафіксували знищення, пошкодження чи пограбування щонайменше у 494 релігійних спорудах.

У ніч на 23 липня внаслідок ракетних ударів Росії по Одесі зазнали пошкоджень Спасо-Преображенський собор і дві памʼятки архітектури та зруйновано шість житлових будинків. 

У такий спосіб російський агітпроп намагається вибілити Росію, яка вчиняє атаки на українські міста. Мовляв, їхня ціль — виключно військові об’єкти, а воєнних злочинів проти українців  росіяни нібито не вчиняють. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що українські високопосадовці нібито видають військові об’єкти за цивільні.

Російські ЗМІ, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що українські військовослужбовці нібито облаштовують катівні для дітей, тоді як російська армія їх захищає. Це — фейк.

Кейс дослідив Центр стратегічних комунікацій. Доказів того, що українські військові катують дітей, немає. Проте саме росіяни незаконно вивозять українських дітей з окупованих територій до Росії, що є депортацією, кіднепінгом та воєнним злочином. Саме за це Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марію Львову-Бєлову оголосив у розшук Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Також російські військові облаштували дитячі катівні на Херсонщині та катували й морили дітей голодом.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються дискредитувати українських військовослужбовців. Вони застосовують тактику віддзеркалення: після того, як росіян звинуватили в катуванні українських дітей, вони почали звинувачувати українських військових у таких самих злочинах. Раніше ми спростовували фейк, що українські батальйони вбивають українських дітей, а тоді вивозять їхні органи під експортним кодом зерна.

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито українські війська вбили російського журналіста Ростислава Журавльова касетними боєприпасами, які надали США. Міжнародні організації та західні медіа висловили занепокоєння щодо його загибелі та закликали провести розслідування обставин смерті, фактично підхоплюючи меседж пропагандистів. 

Насправді ж інформація про те, що Журавльова вбили саме касетними боєприпасами, є лише в каналах та спільнотах, що поширюють проросійську риторику в соцмережах. Жодних достовірних доказів цього в них не представлено. Крім того, Ростислав Журавльов брав особисту участь в агресії проти України, що доведено численними фото зі зброєю та нацистською символікою, а також його дописами в соцмережах. Чоловік працював на РІА «Новости», яка є державною російською інформаційною агенцією, тому фактично був пропагандистом. Про це міжнародній спільноті нагадав Медіарух України після того, як щодо ситуації висловилася генеральна директорка ЮНЕСКО, повторюючи штампи пропагандистів. 

Поширюючи подібні меседжі, вони хочуть заплутати інформаційний простір за кордоном. Для цього вони використовують підміну понять. Мовляв, Україна вбиває свободу слова та журналістів західною зброєю. Вкупі з дискредитацією допомоги західних партнерів це також має на меті і дискредитацію ЗСУ. Ситуація із Журавльовим є ще одним прикладом того, як легко поширюється бездоказова дезінформація росіян у міжнародному інфопросторі, що теж допомагає агресорові продовжувати виконання своїх злочинів проти України. Нагадуємо, що з початку повномасштабної війни в Україні загинули загалом 65 медійників, чиї історії теж заслуговують уваги світової спільноти.

Російський агітпроп систематично стверджує, що в Україні є багато людей, які спілкуються лише російською мовою. Мовляв, російська мова переважає українську в щоденному вжитку. Пропагандисти часто спекулюють на цьому питанні: запевняють, що в Україні ніби дискримінують російську мову, заважають її розвитку, не захищають «російськомовне населення» тощо. І переконують, що «російськомовним українцям» потрібен захист Москви. 

Росія просувала поняття про «російськомовне населення» ще з початку здобуття незалежності України. Так агітпроп прагнув довести, що російська панує всюди, а українська — не така поширена й узагалі її вжиток притаманний жителям сіл чи малих містечок. Тобто нав’язував комплекс меншовартості українцям і намагався популяризувати російську, зображуючи її як більш престижну. 

Пропагандисти закликають до «захисту російськомовного населення», аби виправдати неспровоковану агресію та повномасштабне вторгнення Росії до України. За їхньою версією, відбуваються так звані утиски «російськомовного населення», тож потрібно захистити цю категорію людей. «Захист» росіян же проявляється у щоденних ракетних обстрілах України та вбивстві її громадян. 

«Українці не знахабніли? Це наші [тимчасово окуповані Росією території України. — Ред.] землі, із корінним “російськомовним населенням”. Ці території ми захищатимемо до останнього», — пояснювали автори в соцмережах російського сегменту значення російськомовних людей для Кремля. 

Отже, Росія сприймає російську мову як засіб впливу на людей, всіляко інструменталізує її. В розумінні пропагандистів знання російської мови означає лояльне ставлення до Росії. Зрештою, мовна політика в Україні була досить компромісною, але сам Кремль політизував питання мови в Україні. Наприклад, в умовах повномасштабного вторгнення 57% українців перейшли на українську мову спілкування з російської. І зробили вони це свідомо. Очікуючи одного ефекту (посилення суспільної думки щодо «утисків» російськомовних людей), вийшов інший результат — сегмент російськомовних людей самостійно переходить на українську.

«Російськомовне населення» — це лише політичний термін, який використовує Росія для досягнення власних цілей. Зокрема, для знищення України як держави, а українців — як нації. Масове використання російської мови в Україні — наслідок імперської політики Росії, яка прагнула русифікувати українців, позбавити їхньої ідентичності. Але вперше за часи незалежної України відбувся мовний сплеск. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 80% українців виступають за домінування української мови у всіх сферах. Це свідчить про позитивну динаміку ставлення українців до мови. У сфері освіти, медіа, послуг та навіть публічних виступах топпосадовців українська стає дедалі затребуванішою. 

Російські медіа, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що Путін заявив, нібито Росія досі не застосовувала касетні боєприпаси в Україні. «Якщо їх застосовуватимуть проти нас, ми залишаємо за собою право на дзеркальні дії», — заявив президент Росії. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери медіа The Insider. 25 лютого 2022 року міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch повідомляла про удар російської балістичної ракети 9M79, випущеної комплексом «Точка-У», по лікарні у Вугледарі. Вона була обладнана боєголовкою, начиненою касетними боєприпасами 9N123K. Внаслідок цього загинуло 4 людини.

28 лютого 2022 року журналісти-розслідувачі Bellingcat відстежили застосування Росією касетних боєприпасів на території України. А вже в кінці березня 2022 року голова ради з прав людини ООН Мішель Бачалет заявила, що касетні боєприпаси Росія на той момент застосувала 24 рази. Удар по Краматорському вокзалу 8 квітня 2022 року, коли загинуло 58 цивільних осіб та було поранено близько 100, також було здійснено «Точкою-У».

Росія дискредитує Україну та намагається зробити винною у війні. Мовляв, саме українці є агресорами, а Росія була вимушена вступити у війну та застосовувати касетні боєприпаси. Раніше ми спростовували фейк про те, що Україна не має права застосовувати касетні боєприпаси, бо у 2008 році підписала конвенцію.

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах, де поширюють проросійську риторику, стверджують, нібито на заході України «стрибок радіації», через що українські військові почали ретельно оглядати автомобілі на кордоні в захисних костюмах і масках. Однак це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck та Agence France-Presse (AFP). Вони  наголошують, що фото, яке пропагандисти надають як доказ своїх тверджень, насправді було опубліковане на сторінці Прикордонної служби Польщі 2020 року. На цій версії фото є підпис його автора - Владислав Чулак. Фактчекери з AFP звернулись до Чулака, який підтвердив, що зробив це фото під час пандемії коронавірусу у 2020 році на пункті пропуску Губінек між Польщею та Німеччиною. 

У VoxCheck також стверджують, що на запит польського видання Konkret24 в Управлінні стратегічних комунікацій ЗСУ зазначили, що військові на кордоні не здійснюють перевірок у захисних костюмах. Прессекретарка польської Прикордонної служби Анна Михальська теж підтвердила, що на україно-польському кордоні немає українських військових у захисних костюмах і масках.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть залякати як іноземців, так і українців, а також перекласти відповідальність за злочини росіян з агресора на жертву. Зрештою фахівці VoxCheck стверджують, що цей фейк створено на підтримку заяв секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева від 19 травня 2023 року, де він сказав, начебто внаслідок вибуху боєприпасів зі збідненим ураном у Хмельницькій області на Європу насувається радіація. Однак Головний центр спеціального контролю Державного космічного агентства України стверджує, що радіаційний фон на заході України був у нормі.  

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українська ППО ще недостатньо ефективна, адже нею керують «некомпетентні» військові. Автори дописують, що Сили оборони України не вміють керувати ППО й самі влучають в українські багатоповерхівки. За їхніми висновками, усі влучання в цивільну інфраструктуру (будинки, магазини, лікарні, дитсадки) відбуваються, мовляв, через непрофесійну українську армію. Водночас як приклад до цієї тези автори до публікацій додають відео «влучання української ППО» в одну з київських багатоповерхівок 13 липня 2023 року. 

Фактчекери Центру протидії дезінформації пояснили, що в ніч проти 13 липня росіяни атакували Київ та область ударними безпілотниками. Власне, на відео зображено наслідки падіння уламків російського БпЛА Shahed-136/131 на житловий будинок у Києві. Пропагандисти просто віддзеркалили ситуацію і почали стверджувати, що будівля постраждала від рук української армії. Хоча це не так. 

Риторику щодо «некомпетентних» військових агітпроп часто використовує, щоб приховати свої злочини проти мирних українців. Тобто всі ракетні чи обстріли дронами росіяни списують на українську армію, яка «невправна». У такий спосіб пропагандисти вибілюють себе та демонізують українських військових, які нібито ціляться в українську цивільну інфраструктуру. 

6 липня в анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, почали поширювати інформацію про те, що в Україні склався значний дефіцит ППО. Такі заяви з’явилися після нічної атаки російських ракет по території України та влучання в багатоповерхівку у Львові. Зазначають, що це був нібито тестовий варіант відстеження ППО. «Як виявилося, майже пусто. Більшість ракет дійшла до цілей (ракет було не більш ніж півтора десятка, дійшло до цілей понад 60%, інші було збито)», — пишуть в анонімних телеграм-каналах. Це — маніпуляція.

Як повідомляють Повітряні сили ЗС України, вночі 6 липня ворог атакував Львів «Калібрами» з акваторії Чорного моря. Було збито 7 із 10 ракет, є влучання по цивільних об’єктах у місті. Отже, було збито 70% ракет, тільки 30% досягли своїх цілей, а не 60%, про що пише агітпроп.

Також речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат прокоментував нічну атаку по Львову в ефірі проєкту «Радіо Свобода» «Свобода.Ранок». «Саме наявність F-16 може зробити можливим знищення усіх повітряних цілей, які атакують українську інфраструктуру», — зазначає військовий. Юрій Ігнат додає, що росіяни «пропрацювали маршрут, використовуючи і рельєф місцевості, і русла річок – в цьому випадку Дніпро, – вони летіли до Києва і різко звернули в напрямку Львова».

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються посіяти паніку серед українців та викликати недовіру до влади. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що всі системи ППО встановили у Києві, тому інші міста України — незахищені.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що насправді Каховська ГЕС постраждала від рук українських військових. Мовляв, вони знищили греблю своїми ракетами. Також пропагандисти прикріплюють фотодоказ вцілілої силової установки з машинної зали Каховської ГЕС. За висновками авторів. це доводить, що нібито вибух відбувся ззовні. Вони також дописують, що міжнародні організації про це знають, але мовчать на користь України.

Над кейсом попрацювали фактчекери проєкту VoxCheck, які встановили, що на поширеному фото зображена лише частина вцілілої машинної зали Каховської ГЕС. Інша частина зруйнована вщент. Це не доводить, нібито Каховську ГЕС зруйнували ззовні. Фактчекери продемонстрували фото машинної зали до руйнування ГЕС і з’ясували, що вона набагато більша, ніж те, що показали пропагандисти. 

Крім того, теза про руйнування ГЕС українцями — неправдива. Раніше головний інженер проєкту інституту «Укргідропроєкт» Микола Калінін пояснив, що Каховську ГЕС справді проєктували й будували так, щоб вона змогла витримати удар ззовні. Далі наголосив, що греблю будували, щоб вона витримала будь-який удар ззовні, але не зсередини. Він думає, що це були декілька одночасних вибухів у самій споруді. Тобто ГЕС була замінована зсередини самої будівлі та всього комплексу. Російські війська захопили Каховську ГЕС 24 лютого 2022 року та використовували станцію як військовий об’єкт. Українські війська не мали прямого доступу до гідроспоруди. 

Також у матеріалі The New York Times наведені докази знищення Росією Каховської ГЕС. На це вказує доступ до дамби в російських військових та наявність у них інженерних креслень ГЕС з радянських часів побудови споруди. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що насправді Україна скоює воєнні злочини, перенісши війну у міста. Мовляв, у містах більше людей і вони страждають від того, що військові будують укріплення, «військові бази в лікарнях» тощо. За словами авторів, Сили оборони України зумисне не евакуйовують людей із міст, щоб і мирні українці гинули. 

Фактчекери проєкту VoxCheck узялися за цей кейс і визначили, що такі тези не відповідають дійсності. Вони пояснили, що Україна не скоює воєнних злочинів та не «переносила» війну в українські міста. Оскільки саме Росія з 2014 року скоює воєнні злочини на території України, обстрілюючи мирні міста й тероризуючи мирних людей. І після початку повномасштабного вторгнення українська влада постійно організовує евакуацію з прифронтових територій.

Росіяни обстрілюють українські території, міста й села, відповідно Сили оборони України захищають мирних людей від окупантів. Очевидно, що військові можуть обладнувати територію міста для потреб захисту, не порушуючи при цьому основних прав людини та міжнародного права. Тому твердження про будівництво військових укріплень (або будь-яких фортифікаційних споруд у містах чи селах) і порушення правил ведення війни — безпідставне. Навпаки, це допомагає захистити людей від російських обстрілів. 

За допомогою цього меседжу пропагандисти перекладають відповідальність з агресора на жертву. Ніби українські війська винні, що Україну щодня обстрілюють і вони повинні захищатися. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що росіяни успішно знищують українські склади з боєприпасами. Мовляв, Україна втрачає свою боєздатність і програє. Як доказ автори наводять у приклад відео нібито зі «знищеним» складом боєприпасів в Умані. Автори дописують, що це відбулося 8 червня 2023 року під час ракетного обстрілу. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck, які встановили, що насправді 8 червня 2023 року росіяни влучили в промисловий об’єкт та автомийку, а не в склад з боєприпасами. Крім цього, тоді росіяни  поцілили і в супермаркет. У результаті є постраждалі. Теза про знищення складів безпідставна, пропагандисти не наводять доказів.

Тобто автори використовують риторику про знищення військових об’єктів, аби приховати свої воєнні злочини. Бо обстрілюють окупанти цивільну інфраструктуру, громадські місця, де можуть перебувати люди. Наприклад, 27 червня 2023 росіяни обстріляли центр Краматорська на Донеччині, поцілили поблизу кафе та магазинів. Це не поодинокий випадок. 

У такий спосіб пропагандисти прагнуть вибілити росіян, нібито вони не вбивають мирних людей та не чинять геноциду. Водночас намагаються переконати, що обстрілюють військові об’єкти (що також не виправдовує їхню агресію), хоча насправді російська армія нищить і цивільну інфраструктуру, вбиваючи людей. 

Російські пропагандисти намагаються завуалювати в медіапросторі жорстокість дій своїх військових, особливо щодо цивільних. Справжні визначення можуть дистанціювати росіян від своєї армії. Тому вони вдаються до терміна «силові дії». 

У такий спосіб агітпроп зазвичай описує злочини проти цивільних, наприклад, атаки на лікарні, школи та інші обʼєкти цивільної інфраструктури. Пропагандисти найчастіше виправдовують це «перебуванням українських військових» у цих місцях або тим, що українська армія нібито «використовує цивільних як живий щит», до чого часто вдаються якраз росіяни.

Використовуючи це словосполучення, Росія намагається підтримати меседж, що вона нібито не чіпає цивільних, а отже — не порушує міжнародного права. Крім того, у такий спосіб вона також хоче перекласти відповідальність за агресію на жертву агресії та виправдати себе, вдаючись до знелюднення українських цивільних осіб. Мовляв, «силові дії» мусили застосовувати до тих, хто займався нацизмом. Однак досвід показує, що росіяни подібні та зазвичай безпідставні звинувачення використовують як інструмент для знущання з українців, чим регулярно порушують міжнародне право. 

У російському та грузинському сегменті фейсбуку та в медіа, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію з посиланням на російську Службу зовнішньої розвідки, що Київ нібито домовився з ЮНЕСКО про передачу православних святинь Києво-Печерської лаври до музеїв Італії, Франції, Німеччини та Ватикану. Буцімто святі мощі мали вивезти з метою їх збереження. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту Myth Detector. Вони встановили, що інформація про вивезення святих мощей з Києво-Печерської лаври до країн Європи є неправдивою. Міністр культури України Олександр Ткаченко на своїй сторінці у фейсбуці написав, що «жодна сакральна цінність не покине територію України». Також виконувач обов'язків директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко зазначив, що «таких планів у заповідника не було і не буде». Інформацію про цю угоду неможливо знайти на офіційному сайті ЮНЕСКО.

Натомість на офіційних сторінках Мінкульту та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО у фейсбуці спростували цей фейк.

Поширюючи інформацію про те, що Київ домовився про передачу святинь до країн Європи, пропагандисти намагаються дискредитувати ЮНЕСКО та українську владу. Агітпроп створив фейк, аби посіяти релігійну ворожнечу, а також відвернути увагу від злочинів, які скоює Росія, зокрема, від розграбувань музеїв та галерей. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що Росія не нищить українську культурну та історичну спадщину.