Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

03 Листопада станом на 983 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2494
Фейк
747
Маніпуляція
731
Меседж
534
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Меседж Росія нібито не порушує Статут ООН

Президент Росії Володимир Путін нещодавно заявив, що Росія не має упередженого ставлення до будь-кого у складі ООН і що її дії не порушують Статут Організації. Втім це не так.

На цей меседж звернули увагу в Центрі протидії дезінформації при РНБО. Там нагадали, що в день початку повномасштабного вторгнення воєнний злочинець заявив, що його дії відповідають Статуту ООН. Пізніше він неодноразово виправдовував війну в Україні, пояснюючи її необхідністю «захисту жителів народних республік Донбасу», що є одним з головних наративів російської пропаганди. Країна-агресор постійно зловживає своїм членством в ООН, блокуючи резолюції на підтримку світового миру та стабільності.

Пропагандисти вдаються до таких меседжів, щоб надати валідації своїм діям. Мовляв, міжнародна спільнота підтримує Росію. Однак це не так. «Детектор медіа» вже писав як Росія використовує міжнародні організації для поширювання своєї пропаганди, зокрема ОБСЄ.

Викриття Пропагандисти почали більше використовувати особисту інформацію українських військовополонених

Кількість телеграм-каналів і сторінок у соцмережах, які обіцяють допомогти в пошуку українських військовослужбовців, що потрапили в полон чи зникли безвісти, нещодавно збільшилася. Зазначено, що для виконання цього завдання вони звертаються до родичів і близьких із запитанням про особисті дані та іншу інформацію. Згодом ця інформація використовується пропагандистами.

Фахівці проєкту «По той бік новин» процитували відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими на найпоширеніші запитання щодо цієї ситуації. Зокрема, не можна передавати незнайомцям номер телефону та інші контакти, адресу проживання, профілі в соцмережах, номер бригади, місце розташування підрозділу, а також фотографії, зокрема зображення разом із товаришами з армії.

Поширення подібної інформації може призвести до погіршення становища військовослужбовців. Якщо шахраї можуть просто нажитись на чужому горі, то представники ворожих спецслужб можуть маніпулювати або вдатися до шантажу.

Фахівці проєкту зазначають, що ніхто в соцмережах, таких як фейсбук або телеграм, не буде ефективно займатися пошуками вашого близького військовослужбовця. Цю роботу професійно та безоплатно виконують лише фахівці, уповноважені державними органами. На офіційному вебсайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими доступна Дорожня карта, в якій детально розглядаються дії родини у випадках, коли член сім'ї потрапив у полон, зник безвісти або загинув.

Фейк Турецьке видання LeMan нібито опублікувало обкладинку із карикатурою мертвого Джо Байдена

Пропагандисти поширюють у соцмережах зображення нібито обкладинки турецького сатиричного журналу LeMan, де намальовано мертвого Байдена та спокійного Сі Цзіньпіня і фразу: «Якщо довго сидіти біля річки, можна побачити, як повз пропливає тіло вашого ворога». Ці дописи з'явились після зустрічі Байдена з лідером Китаю Сі Цзіньпінем, що відбулася з 15 по 17 листопада в Сан-Франциско, під час якої американський президент назвав Сі диктатором. Однак це зображення є фейком.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що журнал LeMan не публікував випуску з такою обкладинкою. На ній вказані такі дані: дата — 17 листопада 2023 року, 45 випуск від початку року, а також ще один номер випуску — 1652. Проте на офіційних сторінках LeMan у соціальних мережах вони не знайшли цієї обкладинки. У VoxCheck також перевірили, чи було опубліковано випуск із номером 45 або 1652 17 листопада, і виявили, що на той момент LeMan не публікував жодного нового випуску. Випуск з номером 45 (або 1652) з'явився лише 22 листопада і мав іншу обкладинку, присвячену умовам проживання в гуртожитках.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть створити враження, буцімто іноземна преса скептично ставиться не лише до Сполучених Штатів, а й до Заходу загалом. Створення несправжніх обкладинок закордонних видань є регулярною практикою російських пропагандистів, про що неодноразово писав «Детектор медіа».

Фейк Офіс Президента України нібито передав українську землю сину Сороса для зберігання токсичних відходів

Низка користувачів мережі, що транслює проросійську риторику, поширює інформацію, що Александер, син відомого філантропа Джорджа Сороса, нібито уклав угоду з українською владою про виділення 400 кв. км землі для захоронення небезпечних відходів від хімічних, фармацевтичних та нафтопереробних підприємств. Зазначається, що цю інформацію нібито викрило розслідування французького журналіста Жюля Венсана. Він показав два «документи», які, мовляв, підтверджують цю угоду: Меморандум про надання землі іноземним компаніям, нібито підписаний керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком з одного боку і Александером Соросом з іншого, а також указ Володимира Зеленського про виділення землі в Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Утім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що інформацію спочатку опублікував користувач мережі X (раніше Twitter) під ніком @VincentVinxent1. У своєму 6-хвилинному відеоролику цей користувач, представивши себе як Жюль Венсан, розповів, що до нього нібито звернувся представник Міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України, який анонімно передав «незалежному журналістові» @VincentVinxent1 документи, які, за його словами, підтверджують передачу українського чорнозему для зберігання небезпечних відходів родині Соросів. Аналітики StopFake виявили, що французький журналіст Жюль Венса́н справді існує, але ймовірно, акаунт @VincentVinxent1 належить комусь іншому. На сайті Strategic Horizons можна знайти біографію та фото колумніста Жюля Венсана, який, за його словами, працював документалістом та журналістом. Проте порівняння фотографій показує, що особи на фото на сайті та в мережі Х різні. Зворотний пошук за фотографією профілю @VincentVinxent1 не дав позитивних результатів. Також дивно, що сторінка «незалежного журналіста» складається переважно з ретвітів. Наразі вона існує з вересня 2018 року, але власних публікацій налічує всього сім, і всі вони без уподобайок чи ретвітів. До того ж на профіль підписались 1129 користувачів, значна кількість із яких є ботами.

Щодо інформації про передання землі родині Соросів, яку поширює цей профіль, то вона є неправдивою. Розповсюджені в мережі документи є фальсифікацією. На «Указі Президента України» про передання земельних ділянок американським фірмам видно, що документ був, мовляв, підписаний 13 листопада 2023 року і має номер №603/2023. Проте на сайті президента України, де публікуються всі укази, такого документа не знайдено. Також видно грубу помилку в написанні Тернопільської області та несуттєві відмінності в правописі. Крім того, у «документі» є згадка про частину 1 статті 116 Земельного кодексу України, яка не відповідає дійсності. Вказана частина статті не передбачає передачу права користування земельною ділянкою президентом України. Також, згідно з українським законодавством, іноземці та іноземні компанії не можуть придбати землю сільськогосподарського призначення.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть посилити міф щодо суб'єктності України. Мовляв українській владі начхати на права українців, вона не володіє своєю територією, а тому роздає її своїм керівникам. Російські медіа регулярно поширюють дезінформацію щодо сім'ї Соросів, що спростовував «Детектор медіа».

Маніпуляція На війні нібито загинув перший мобілізований до ЗСУ підліток з дитбудинку

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито під час бойових дій загинув перший мобілізований підліток з дитбудинку. У цих повідомленнях вони посилаються на заяви «директорки дитбудинку» Олесі Чикель, а також використовують реальне фото загиблого українського бійця. Утім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони з'ясували, що на знімку зображений уродженець села Оселя Яворівського району Львівської області, 26-річний Володимир Сачала. 2 грудня на офіційній сторінці Яворівської міської ради на фейсбуці з'явилася інформація про смерть українського військовослужбовця і некролог, присвячений йому. Саме це фото й використали пропагандисти. Крім того, жодних даних про те, що український захисник — це неповнолітній вихованець дитячого будинку, призваний до ЗСУ, в оригінальній публікації Яворівської міської ради немає. В офіційній інформації відзначається, що після закінчення навчання в Івано-Франківському училищі в 2017 році Володимир Сачала поповнив лави української армії. З часом демобілізувався і повернувся до цивільного життя. У січні 2023 року Володимир знову пішов до Збройних сил України і служив у складі 24 ОМБр імені короля Данила. Наприкінці листопада внаслідок російських мінометних обстрілів Володимир Сачала отримав поранення, несумісні з життям. 4 грудня померлого захисника доставили додому.

У коментарі для StopFake Олеся Чикель, яку пропагандистські медіа назвали «директоркою дитбудинку», також категорично спростувала російські повідомлення. За її словами, вона є адміністраторкою патріотичної української групи на фейсбуці, де 2 грудня розмістила офіційне повідомлення Яворівської міської ради про смерть бійця Володимира Сачали. Російські медіа миттєво підхопили пост, але обрізали текст повідомлення і вигадали інформацію про «загиблого вихованця дитбудинку».

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб підсилити міф про Україну як безправну державу. Мовляв, усе настільки погано на фронті, що доводиться воювати дітям. Однак насправді в Україні немає мобілізації неповнолітніх. «Детектор медіа» вже неодноразово спростовував вигадки російського агітпропу щодо теми мобілізації.

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.