Згідно з твердженнями російського агітпропу, Збройні сили України буцімто регулярно чинять воєнні злочини з початку російсько-української війни у 2014 році. Наприклад, у збитті цивільного пасажирського літака Boeing 777 поблизу Донецька в перший рік війни пропагандистські ресурси звинувачували саме українську сторону, а провину Росії — заперечували. Тоді загинули 298 людей — усі, хто був на борту. 

В умовах повномасштабної війни як доказ «злочинів ЗСУ» пропагандисти продовжують використовувати «репортажі», «інтервʼю жителів», яким нібито вдалося покинути зони бойових дій. Ті розповідають, що українські військові буцімто обстрілюють машини людей, які намагаються евакуюватися гуманітарними коридорами, чи використовують цивільних як «живий щит». Або, скажімо, коли в березні 2022 року онлайн-видання Sky News брало коментар у посла Кремля при ООН Василя Небензі щодо скинутої авіабомби на драматичний театр у центрі Маріуполя, той заперечив причетність Росії до цього.

Насправді суд у Гаазі дійшов висновку, зокрема, що згаданий у тексті літак Boeing 777 був збитий ракетою із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який належав 53-ій зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії. Щодо Маріуполя, то розслідування низки іноземних організацій одностайно вказують на те, що саме російський літак 16 березня 2022 року скинув авіабомбу на Драмтеатр у центрі міста, де могло загинути близько 600 людей. Звірства росіян у Бучі та Гостомелі на Київщині, в Ізюмі на Харківщині та на інших деокупованих територіях підтверджені та задокументовані журналістами провідних світових медіа — і це є воєнними злочинами, які Росія скоює в Україні щодня. 

У жовтневому звіті ООН щодо воєнних злочинів Росії та України у війні за період з 1 лютого по 31 липня 2023 року міститься інформація, що впродовж цього часу зафіксовано шість убивств українських військовополонених і жодного вбивства росіян у полоні ЗСУ. Також не існує жодної підтвердженої інформації, що ЗСУ обстрілювали мирних жителів, які намагалися виїхати з небезпечних територій. 

Вдаючись до новомови, у цьому випадку російський агітпроп має на меті перекласти відповідальність за воєнні злочини армії Росії на українське військо. Мовляв, «зло в образі ЗСУ має бути покаране», а «мирних українських громадян треба захищати». Депортації цивільного населення, його катування, масові вбивства, використання для прикриття («живі щити») — ці та інші порушення міжнародного гуманітарного права Росією задокументовані в 50-кілограмовій книзі «Злочинність без покарання» (Crime Without Punishment), створеній в Україні й уже навіть презентованій у НАТО та Європарламенті. 

Користувачі соціальних мереж, що поширюють проросійську риторику, розповсюджують відео, в якому стверджується, що президент України Володимир Зеленський нібито закликав головнокомандувача Валерія Залужного «піти з ЗСУ». Мовляв, Зеленський заявив, що Залужний займається політикою і виборами. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Насправді такі заяви не відповідають дійсності, але вони співзвучані з наративами російської пропаганди про те, що між президентом України і головнокомандувачем існує конфлікт. Він поширюється з початку повномасштабної війни Росії проти України і супроводжувався, зокрема, появою дипфейку з Валерієм Залужним, де він нібито називав Зеленського зрадником і закликав військових іти на Київ. Утім жодних заяв президента, в яких він звинувачує Залужного, і тим більше із вказівками щодо його звільнення, не було. Також не було жодних указів про звільнення головнокомандувача ЗСУ на сайті президента України. 30 листопада радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк в ефірі «Радіо Свобода» заявив, що конфлікту, про який розповідає російська пропаганда, не існує.

Пропагандисти поширюють такі фейки, щоб викликати недовіру до українського уряду та створити враження того, що ситуація не під контролем. Мовляв, Україна наближається до провалу через внутрішні суперечності можновладців. «Детектор медіа» вже неодноразово спростовував й інші фейки про Валерія Залужного.

Пропагандисти, які поширюють проросійську риторику в соцмережах, стверджують, нібито голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив в інтерв'ю «Українській правді», що у 2024 році планується досягти миру з Росією. Вони прикріплюють зображення, що скидається на скриншот цієї новини, як «доказ». Утім це — фейк.

Після поширення такої інформації StopFake вирішив перевірити, чи Єрмак робив подібні заяви. Як виявилося, розповсюджена інформація не відповідає дійсності. Оскільки російські медіа й користувачі соцмереж не надали безпосереднього посилання на новину, а лише скриншот, StopFake вирішив пошукати її самостійно. На розповсюдженому зображенні видно, що «новина» має бути опублікована 1 листопада 2023 року о 21:49 під авторством Євгенія Кизилова. За вказаним часом та датою на сайті «Української правди» справді є публікація цього автора. Але в неї геть інший заголовок: «Залужний заговорив про ухилянтів і резерви: Прогалини в законодавстві», а в тексті новини немає жодного слова про «мирні плани» з Росією. Аналітики StopFake також перевірили наявність подібних заяв Єрмака в інших авторитетних українських медіа, однак і там нічого подібного не знайшли. У своїх інтерв'ю, виступах та коментарях голова Офісу президента говорив, що мирні переговори з Росією неможливі, якщо Україні доведеться пожертвувати територією, незалежністю чи суверенітетом.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати політичне керівництво в країні та дестабілізувати ситуацію в ній. Мовляв, усе настільки погано, що навіть на Банковій готові йти на умови Росії. «Детектор медіа» вже неодноразово спростовував й інші фейки, де фігурував Офіс президента.

Користувачі соціальних мереж, що поширюють проросійську риторику, розповсюджують відео, на якому показана величезна черга автомобілів для в'їзду на український гірськолижний курорт Буковель. Вони додають коментарі, де дивуються, чому ТЦК (територіальний центр комплектування — орган військового управління, що забезпечує організацію військової служби та мобілізації) не перевіряє водіїв автомобілів. Утім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що насправді згадане відео датується 2021 роком, коли ще не відбулося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Отже, ролик не має жодного стосунку до реалій воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року: представників ТЦК не могло бути серед черги автомобілів для в'їзду в Буковель. Згадане відео вперше з'явилося в соцмережі TikTok. Його опублікувала користувачка Оксана Панчак (нік — @zozuliaksenya). У її пості вказано, що ролик був знятий у 2021 році. Це ж відео використала сторінка «Сайт Яремче та Ворохти — головні новини та події Прикарпаття» у соцмережах компанії Meta для реклами старту зимового сезону в Буковелі. Відповідна публікація з'явилася на сторінці 2 грудня. При цьому в пості вказано, що відео взято з архіву для ілюстрації. Далі в коментарях автори публікації ще раз наголошують, що відеозапис був зроблений у 2021 році.

Настільки масове поширення відео з Буковелю з практично ідентичними підписами щодо ТЦК та умовного поділу суспільства на тих, хто воює, і тих, «для кого війни немає», ймовірно, свідчить про нову дезінформаційну кампанію задля розколу українського суспільства. Останнім часом Росія активізувала інформаційний тиск та поширення хибної інформації, яка могла б підірвати довіру українців до політичного та військового керівництва країни, а також розділити суспільство, зокрема і щодо питання мобілізації. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші вигадки росіян на цю тему.

В українському сегменті соціальних мереж активно поширюються різні фотографії, на яких, як вважається, українські військові, стоячи на колінах, моляться за порятунок. Мовляв, Авдіївка просить молитви. Утім ці фото — фейк.

Упродовж останніх кількох тижнів аналітики StopFake спостерігають за поширенням у соцмережах різноманітних картинок, на яких зображені українські військові, з закликом помолитися за їхню долю. Схожі публікації поширюються переважно ботоподібними акаунтами.

Насправді ці зображення не є автентичними — всі вони були створені за допомогою технології штучного інтелекту. Нейромережі, такі як Midjourney, Bing Image Creator, DALL-E або DeepAI, здатні самостійно створювати абсолютно новий контент або трансформувати вже існуючий. За допомогою таких сервісів, як AI or Not, можна перевірити, чи було зображення створене за допомогою ШI, чи ні. Проте на даний момент можна відрізнити справжні фотографії від штучно створених і без спеціальних інструментів — за допомогою ретельного вивчення всіх деталей на знімку. Аналітики StopFake перевірили поширене в мережі зображення за допомогою інструмента AI or Not і виявили, що, ймовірно, всі вони були згенеровані нейромережею.

На те, що це штучно створене зображення, вказує і велика кількість помилок. Наприклад, аналізуючи зображення дівчини у військовій формі на одній з фотографій, можна помітити: неправильне зображення кінцівок (одна нога, ненатуральне положення пальців); відсутність корпусу і приклада автомата (крім того, зброя на фото не схожа на жоден із зразків, які перебувають на озброєнні Збройних сил України); неправильне зображення нарукавного шеврона (його розмір і кольори прапора України). Крім того, камуфляжний малюнок форми, в яку одягнені люди на фото, не використовується в українській армії, і взагалі не схожий на жоден реально існуючий варіант камуфляжу.

Ймовірно, пропагандисти розповсюджують такі зображення з метою деморалізації українців на тлі запеклих боїв за Авдіївку. Мовляв, лишилось тільки молитися, настільки все погано. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки щодо українських військових.