Така інформація з’явилася в російських пропагандистських медіа. Мовляв, використання снарядів, які Україні надає Велика Британія, є злочином проти людства й планети. У повідомленнях додають, що використання таких снарядів є неприпустимим і аморальним.

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. За їхніми даними, такий меседж є частиною дезінформаційної кампанії Кремля проти постачання в Україну збідненого урану. 

Однак снаряди зі збідненим ураном, які Велика Британія надсилає в Україну, не заборонені жодною міжнародною угодою. Також злочини проти людства традиційно визначаються та переслідуються Міжнародним кримінальним судом (вбивство, винищення, поневолення, депортація, масове систематичне зґвалтування та сексуальне поневолення під час війни тощо). Застосування снарядів зі збідненого урану не можна вважати одним зі злочинів проти людства. У 2007 році Генеральна Асамблея ООН розпочала дослідження, щоб з’ясувати вплив зброї зі збідненим ураном на здоров’я людини. Науковий комітет ООН з вивчення впливу атомної радіації (UNSCEAR) виявив, що  вплив збідненого урану не спричинив значних отруєнь.

За допомогою таких меседжів російська пропаганда прагне виставити агресором саме Україну. Мовляв, саме Україна порушує правила ведення війни, використовує заборонену зброю, яка може спричинити катастрофу, а країни Заходу, зокрема, Велика Британія, лише допомагають їй.

Такі повідомлення з’явилися в російських пропагандистських медіа. Їхні автори стверджують, що санкції проти Росії нібито не працюють і все свідчить про те, що санкції досягли свого піку чи дна. Мовляв, на Заході в розпачі через неефективність санкцій, тому Міжнародний кримінальний суд і видав ордер на арешт Володимира Путіна.  

На кейс в мережі звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Аналітики переконані: меседжі, що санкції не працюють, є елементом стратегії Росії, яка хоче уникнути відповідальності за власні воєнні злочини. Меседжі про те, що санкції Заходу не працюють, з’явилися в інформаційному просторі ще навесні минулого року. Тоді пропагандисти запевняли аудиторію, що санкції шкодять країнам, які їх накладають більше, ніж самій Росії. Мовляв, через ці санкції як Україна, так і країни ЄС взимку замерзнуть. Натомість у росіян все буде добре.

Західні експерти й справді досліджують ефективність санкцій. Однак ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна не є ескалацією тиску Заходу на Росію через те, що санкції нібито не працюють. Ордер на арешт видали у справі щодо депортації українських дітей до Росії. Тобто Європейський Союз висловив підтримку розслідуванням прокурора МКС.

У словацьких медіа з’явилися кремлівські пропагандистські меседжі, що після передання Україні винищувачів МІГ-29 Словаччина буде втягнута у війну з Росією. Мовляв, Словаччина втратить частину свого оборонного потенціалу, віддавши літаки Україні. За словами окремих словацьких політиків, із неназваних джерел їм відомо, що щонайменше «чотири літаки в бойовому стані, а решта ремонтуються у дві зміни». Це — маніпулятивні меседжі.

Команда словацького проєкту боротьби з дезінформацією Infosecurity.sk дослідила, що передання МІГів Україні не означає втягування Словаччини у війну. Йдеться лише про акт військової допомоги, яку надають десятки інших держав. За словами виконувача обов’язків прем’єр-міністра Словаччини Едуарда Геґера, «літаки вже багато місяців не перебувають на озброєнні, країна не має достатньо пілотів, а обслуговувати їх нікому, тому що російських інженерів Словаччина більше не запрошуватиме». Тобто передання МІГів Україні не має жодних негативних наслідків для Словаччини. Щобільше, держава отримає нові винищувачі замість переданих Україні. 

Поширюючи такі меседжі у європейських країнах, російський агітпроп прагне сповільнити чи зупинити постачання зброї до України, налаштовуючи суспільну думку у країнах-партнерах проти нашої держави. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» вже писав щодо маніпуляцій навколо теми передання Польщею та Словаччиною літаків для України.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що наразі триває занепад міжнародних інституцій, адже вони некомпетентні у своїх рішеннях. Автори повідомлень додають, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, але цій організації «не варто довіряти».

За кейс взялися фахівці проєкту EU vs Disinfo, які дослідили, що міжнародний кримінальний суд — постійний світовий суд у справах про воєнні злочини. Його створили згідно з Римським статутом, угодою, яку ратифікували всі держави ЄС. Росія підписала Римський статут у 2000 році, але відкликала підпис у 2016 році після того, як Міжнародний кримінальний суд кваліфікував російську анексію українського Криму збройним конфліктом. Тобто ця організація цілком легітимна та компетентна в межах своїх повноважень. Згідно з рішенням суду країни, які підписали та ратифікували статут, підпорядковуються рішенню суддів. Станом на сьогодні 123 держави є учасницями Римського статуту. 

Україна підписала Римський статут, але його не ратифікувала. Однак Римський статут передбачає можливість, що навіть без ратифікації держава в певних справах може визнати юрисдикцію МКС. Тобто відповідно до Статуту, вже зараз і в повному обсязі Міжнародний кримінальний суд має право на притягнення до відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні окупантами на території України. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Рада Безпеки ООН відмовила у допущенні на засідання представника окупаційної влади, так званої «омбудсменки “ДНР”» Дар’ї Морозової. Відтак, автори почали ширити тези про те, що «ООН не сприймає жителів Донбасу за людей», а також  «Заходу начхати на страждання жителів Донбасу». Водночас автори наголошують, що в ООН буцімто не хочуть слухати «з перших вуст інформацію про катастрофічну гуманітарну ситуацію на Донбасі».

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які визначили, що відмова Ради безпеки ООН у допущенні на засідання так званої «омбудсменки “ДНР”» не має нічого спільного нібито з «русофобією» чи «відмовою Заходу дізнатися про проблеми» мешканців на тимчасово окупованих Росією українських територіях. Рада Безпеки ООН 17 березня проголосувала проти участі в засіданні представниці окупаційної влади в Україні через нелегітимність такої посади. «Омбудсмен “ДНР”» — це фіктивна посада, як і несправжнє, не визнане багатьма країнами світу політичне утворення. Аналітики наголошують, що представники окупаційної влади намагаються легітимізувати кремлівські «референдуми», які проводили під дулами автоматів на захоплених українських територіях. 

Саме Росія відповідальна за гуманітарну ситуацію, яка склалася на тимчасово окупованих територіях України у зв’язку з російською агресією. Україна відкрита для міжнародних слідчих комісій та на відміну від Росії всіляко сприяє розслідуванню злочинів, скоєних під час війни.

Нагадаємо, та аналітики «Детектора медіа» нещодавно аналізували кейс, у якому йшлося, що так звана російська «евакуація» українських дітей нібито «не є воєнним злочином». 

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, часто публікують меседжі, що збігаються з позицією конспірологів щодо низки світових подій. Цього разу вони стверджують, що війна в Україні — це початок третьої світової війни у межах плану світових еліт зі знищення людства. Таких повідомлень стало більше після нещодавніх заяв Білла Гейтса щодо пандемії COVID-19.

У цьому разі конспірологи посилаються на теорію «таємного світового уряду», що охоплює бізнесменів та найбагатших людей світу. Вони нібито керують главами держав, щоб поширювати свої ідеї, та іноді вдаються до реалізації «масштабних планів». Ними часто називають пандемії, війни, великі стихійні лиха тощо. 

Зараз фанати теорій змов ставлять пандемію коронавірусу та війну проти України в один ланцюг, називаючи їх етапами «плану знищення людства». Мовляв, планету закрили на рік, нашпигували вакцинами, але цього було мало, тому треба всіх добити війною. Мету таких планів пропагандисти виокремлюють з теорії «золотого мільярда» — буцімто на планеті має залишитися лише один мільярд найвитривалішого населення, що змогло пережити усі ці перипетії.  

У такий спосіб російські пропагандисти знецінюють трагедії цих подій та намагаються перекласти відповідальність з агресора на жертву агресії. Мовляв, ми — лише пішки у цій грі, а війну почали західні еліти. Втім закордонний досвід показує, що таке поглиблення відірваності від реальності може містити небезпеку. Зокрема, у Сполучених Штатах зафіксовано випадки, коли фанати теорій змов намагалися вбити їх фігурантів. 

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, публікують інформацію, нібито майбутнє покоління українців уже втрачено. Мовляв, навіть по телебаченню найменших українців тепер вчать, що повітряна тривога — це норма життя, до якої треба звикати. Таку реакцію пропагандистів спричинила нещодавня поява тіктокера Ігоря Корчагіна (Руханкомена) в етері програми «Сніданок з 1+1» із живим виконанням його дитячої руханки «Скоро перемога». 

В офіційному релізі треку на ютубі зазначено, що це — дитяча пісня. У тексті треку розповідається про важливість спокою під час повітряної тривоги, порядок дій, необхідних під час сигналу, перелік предметів, які важливо взяти з собою в укриття. У пісні також згадуються Збройні сили України: «Я вірю в ЗСУ, а значить, скоро перемога». В ефірі телеканалу «1+1» її було презентовано спільно з руханкою, що допомагає запамʼятати правила цивільної безпеки. 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть деморалізувати українське суспільство. Мовляв, треба негайно припинити війну та здатись, бо наших дітей перетворюють у мучеників і забирають у них дитинство. Крім того, насміхаючись з дитячої руханки, вони хочуть перекласти відповідальність за дії агресора на жертву агресії. Втім причиною того, що українські діти слухають пісні про повітряну тривогу, є війна Росії проти України. 

Пропагандисти активізували свою підтримку китайському уряду та його лідерові Сі Цзіньпіню після його візиту до Москви. Нібито у Китаю є конкретний план щодо примирення Росії та України, і він є найкращим можливим рішенням у ситуації. «Детектор медіа» проаналізував матеріали російських медіа й виокремив кілька меседжів щодо ролі Китаю у війні проти України. 

1. Китай повинен здійснити революцію в Україні, але для цього він має знищити Захід своєю військовою силою.

Пропагандисти стверджують, що нібито розмовляти з президентом України Володимиром Зеленським про мир немає сенсу, оскільки він — маріонетка США. У Сполучених Штатів нібито метою є не мир, а світове правління, бо для безпеки США добре, якщо небезпечно у всіх інших державах. У такий спосіб пропагандисти намагаються знецінити український уряд та зусилля Заходу з допомоги Україні. Мовляв, хто завгодно може вирішувати долю України, окрім самих українців, бо вони на це нездатні. На додаток до цього автори подібних дописів повторюють радянські кальки щодо «зовнішнього ворога», який хоче знищити увесь світ та «героїчний» СРСР, що «охороняє» світ від тотальної катастрофи.

2. Перемовини з Росією з ініціативи Китаю про перемирʼя в Україні — це поразка США. Вони програють у такий спосіб і Китаю, і Росії.

Пропагандисти вкотре приписують Росії уявні досягнення. Однак досвід свідчить, що Китай використовує війну проти України у власних інтересах і розглядає Росію як одну з її сторін, водночас дистанціюючи себе від війни у публічному полі. Крім того, автори таких дописів стверджують, що якщо Китаю вдасться реалізувати свій мирний план, то почнеться внутрішній розпад США. У такому разі ми можемо говорити про вигадки та видавання бажаного за дійсне. 

3. Метою Китаю у посередництві є моральна перемога над США

Пропагандисти намагаються знецінити Захід та його силу, описуючи «мирний план» Китаю як доктрину нового світового порядку, повторюючи меседжі Володимира Путіна про «багатополярний світ». Саме у цьому, на їхню думку, і полягає «пастка для США». Крім того, російський агітпроп у цьому сенсі використовує одну з головних тактик радянської пропаганди — наполягання на «моральний занепад» Заходу та «духовне піднесення» СРСР, а тепер  дружнього комуністичного Китаю. 

Досвід щодо нещодавніх військових конфліктів у світі показує, що посередництво є делікатним процесом, який потребує готовності країни-посередника до гнучкості та деталізованої роботи над врегулюванням конфлікту. Поки що зарано говорити про Китай як посередника — факт презентації мирного плану не обовʼязково означає готовність до такої ролі. Тому ми маємо справу з підміною понять у виконанні російських пропагандистів. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що так звана «евакуація» українських дітей із зони бойових дій та подальше їхнє переміщення до Росії нібито не може вважатися воєнним злочином.  

За цей кейс взялися фактчекери проєкту StopFake, які визначили, що така теза неправдива. Насправді це не «евакуація», а депортація українців. Тобто Росія підмінює терміни й називає вимушену депортацію «порятунком». Натомість люди не повертаються, а надто можуть зникнути безвісти. Зокрема, діти. Водночас міжнародні експерти ООН 15 березня 2023 року опублікували звіт, в якому наведено результати розслідування російської агресії проти України. У звіті описані воєнні злочини, скоєні російськими окупантами. Окремий блок звіту ООН присвячений результатам розслідування примусового переміщення та депортації українських дітей російськими окупантами. Тобто це справді воєнний злочин, через що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. За межами Росії Путіна мають заарештувати та передати до суду.

За інформацією української влади, дітей вивозять не лише з Донецької та Луганської областей, а й з решти окупованих територій України. Зокрема, дітей вивозили з Херсонщини. Станом на 29 грудня відомо про 13 тисяч 876 вивезених Росією українських дітей. Такі дії Україна розцінює як викрадення своїх громадян. Аналітикині та аналітики «Детектора медіа» провели власне дослідження, як Росія виправдовує депортацію та інші воєнні злочини в Україні. Прочитати його можна тут. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що «колективний Захід» змусив керівництво Сербії підписати угоду про нормалізацію відносин з Косово. Нібито президент Сербії Александр Вучич заявив, що Сербія «зазнала великого тиску під час переговорів». 

За кейс взялися аналітики проєкту EU vs Disinfo, які дослідили, що Європейський Союз представив обом сторонам пропозицію щодо нормалізації відносин, з якою керівництво країн погодилися. Косово та Сербія погодилися керуватися цілями та принципами, викладеними в Статуті ООН, насамперед принципами суверенної рівності всіх держав, поваги до їхньої незалежності, автономії та територіальної цілісності, права на самовизначення, захисту прав людини та недискримінації. Водночас будь-які суперечки між собою вони обіцяють розв'язувати винятково у мирний спосіб. Як кажуть аналітики, усі пропозиції сербської та косовської сторони були враховані. Тож про жодне «примушення» не йдеться.

Поширюючи цей меседж, пропагандисти хочуть дискредитувати керівників країн Заходу, які нібито вдаються до шантажу й відкритих погроз. Водночас підживлюють наратив про існування так званого «Колективного Заходу», який об’єднався проти багатьох країн,  зокрема Сербії.

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» аналізував маніпуляцію, у якій стверджували, що Президент Сербії заявив, що Захід «погрожуючи та шантажуючи», змушує його долучитися до санкцій проти Росії. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українські військові заморожують чоловіче сім’я за допомогою методу кріоконсервації. Як пояснюють автори повідомлень, це сплановано для «виведення армії українців із підвищеним рівнем русофобії».

За цей кейс взялися аналітики проєкту VoxCheck, які дослідили, що з 2014 року кріоконсервація стала популярною серед українських військовослужбовців. Після початку широкомасштабного вторгнення кількість охочих збільшилася. Деякі клініки пропонують безплатну кріоконсервацію для військових. Однак немає підтверджених даних, що завдяки цьому можна вивести цілу «армію» українців з підвищеним рівнем русофобії. Це конспірологічна теорія російської пропаганди, оскільки завдяки методу кріоконсервації не виводять «особливий тип людей», а заморожують чоловічі сперматозоїди у рідкому азоті для подальшого штучного запліднення «у пробірці».

Зберігання заморожених сперматозоїдів  не обмежено в часі. Здебільшого замороження чоловічої сперми асоціюють із процедурою екстракорпорального запліднення.  Це певний метод лікування безпліддя, тобто запліднення «у пробірці». Утім, кріоконсервацію ще радять провести перед хіміотерапією та операціями, які можуть вплинути на репродуктивну функцію людини. Кріоконсервацію можна провести не лише чоловікам, а й жінкам (замороження яйцеклітин). 

Таку тезу поширюють у пропагандистських медіа та у телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. Мовляв, країни Заходу знайшли для себе нову маріонетку — Грузію й спровокували протести там. Також у повідомленнях додають, що державам Заходу протести проти грузинської влади вигідні, адже вони не хочуть, щоб Грузія була незалежною від них.

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Вони зазначають, що насправді немає доказів того, що нещодавні протести в Грузії були організовані державами Заходу як спроба насильницької зміни влади. 

Насправді ж протести  в Тбілісі виникли після того, як парламент Грузії ухвалив у першому читанні законопроєкт, що вимагає від деяких організацій, які отримують іноземне фінансування, реєструватися як «іноземні агенти». Як вже писав «Детектор медіа», закон вважають аналогом сумнозвісної заборони «іноагентів» у Росії, що фактично придушила і без того слабкі голоси опозиції та унеможливила присутність всередині країни міжнародних моніторингових місій. Закон, ухвалений парламентом Грузії 7 березня 2023 року, передбачає створення реєстру «агентів іноземного впливу». Тобто влада мала б створити спеціальну відкриту базу організацій та фізичних осіб, якщо частка закордонних вливань в їхню діяльність становить хоча б 20%.

Під час протестів грузинські правоохоронці використали  сльозогінний газ, перцеві балончики та водомети. Проте у результаті масових протестів парламент Грузії відхилив законопроєкт про «іноземних агентів» після того, як чинна партія відмовилася від підтримки.

Російські пропагандисти зреагували на протест в перші дні. Зокрема, вони стверджували, що протести в Грузії зрежисовані США. Поширюючи такі меседжі, пропагандисти прагнуть підживити наратив про так зване західне управління. Нібито Грузією насправді керують західні куратори. Подібний  наратив циркулює в інфопросторі й щодо України вже майже дев’ять років. Так російська пропаганда прагне нівелювати суб’єктність інших держав; показати, що самі вони насправді нічого не вирішують.

У російських медіа можна знайти низку дописів, згідно з якими українці нібито є нацистами, бо обирають великих собак. Таку реакцію у пропагандистів викликав один із сюжетів телеканалу «1+1» у межах національного телемарафону. У ньому автори з іронією кажуть, що росіяни полюбляють менших собак, бо домашні улюбленці часто «схожі на своїх господарів» і що російським собакам не зрівнятися з тим же псом Патроном. 

Росіяни стверджують, що подібні твердження образливі та антилюдські за своєю природою. Мовляв, порівняння собак — це приниження для цілої нації та ще одна ознака того, що українці — нацисти. Також вони виправдовуються, що обирають малих собак, бо живуть у «хрущовках». 

Пропагандисти постійно намагаються виставити всіх українців як нацистів, створюючи фейки та перекручуючи справжні факти. У такий спосіб вони хочуть перекласти відповідальність за війну з агресора на жертву агресії. До прикладу, нещодавно росіяни обурювалися тому, що Юлія Паєвська («Тайра») отримала нагороду від США та звинувачували її у підтримці нацизму. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що «економічний суверенітет» Європи знищений через накладання санкцій на Росію. Мовляв, «колективний Захід» хотів розвалу Росії, а виходить «із точністю до навпаки» — Європа не може існувати без російських енергоресурсів, тож і скоро розвалиться. 

Аналітики проєкту EU vs Disinfo дослідили цей кейс та встановили, що теза про стабільну економіку Росії неправдива. За даними Світового банку, Міжнародного валютного фонду і Організації економічного співробітництва та розвитку, 2022 рік став поганим для російської економіки. За оцінками експертів, у 2022 році показник валового внутрішнього продукту Росії впав щонайменше на 2,2% за найліпшим сценарієм і до 3,9% — за найгіршим. Економіка Росії скорочуватиметься й у 2023 році. Очікується, що ВВП скоротиться на 5,6% або на 3,3% за даними організацій. Аналітики наголошують, що санкції справді діють, і дані про це свідчать. 

Аналітики також пояснили, що Європейський Союз вжив конкретних заходів для відмови від російських енергоресурсів та їхнього подальшого заміщення. Тому «розвал Європейського Союзу» — чергова конспірологічна теза російського агітпропу. 

Російська пропаганда знову поширює меседж, що нібито цивільних у Бучі під час окупації розстріляла українська артилерія. Мовляв, таких висновків дійшли іноземні експерти, проте вони «замовчують» чия саме артилерія вбила місцевих мешканців.

На нову хвилю поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo. Навесні 2022 року агітпроп розповідав, що нібито українські військові обстрілювали будинки людей у Бучі через те, що вони брали допомогу від росіян. Для цього використали навмисно змонтоване відео свідчень очевидців. 

Журналісти New York Times провели розслідування та ідентифікували десятки військових 234 десантно-штурмової бригади російської армії, які у березні 2022 року під час тимчасової окупації Бучі на Київщині навмисно вбивали мирних жителів.

Поширюючи такі меседжі, російська пропаганда намагається перекласти відповідальність за смерть цивільних на українську армію. Пропагандисти заперечують численні воєнні злочини російської армії в Україні попри наявні докази.

Проросійські медіа поширюють такі меседжі на іноземну авдиторію. Мовляв, повідомлення про злочини росіян, зокрема злочини проти українських дітей, навмисно вигадані Держдепом США. Нібито Держдеп фінансував дослідження Єльського університету щодо вивезення українських дітей до Росії з єдиною метою — притягнути Росію до відповідальності за «вигадані злочини». Мовляв, у дослідженнях навмисно акцентують на тому, що дітей у Росії розміщують у таборах, апелюючи до асоціацій із концтаборами. «Насправді» ж дітей розміщують у комфортних умовах дитячих таборів.

На поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo. Російська пропаганда поширює ці меседжі на тлі публікації звіту американських дослідників щодо того, як Росія депортує і «перевиховує» українських дітей. У ньому йдеться, що Росія чинить «серйозні порушення четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення», тобто вчиняє воєнні злочини проти українських дітей. У звіті йдеться щонайменше про шість тисяч дітей. 

Проте, не лише дослідники з Єльського університету роблять висновки щодо злочинів проти українських дітей. Це підтвердив і Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді. Він вважає, що Росія порушує фундаментальні принципи охорони дітей під час війни, видаючи дітям на тимчасово окупованих територіях російські паспорти та дозволи на усиновлення російськими сім’ями.

Агітпроп у такий спосіб намагається приховати свої злочини та перекласти відповідальність за них на інших. Мовляв, США навмисно «вигадують» докази злочинів Росії.

Проросійські телеграм-канали пишуть, що грузини приносять на протести українські прапори, але це недоречно. Мовляв, вони протестують проти закону, що дасть змогу владі закривати медіа та «придушувати» опозицію. А в Україні нібито якраз закрили всі «опозиційні» медіа та  «законодавчо заборонили» опозицію як таку. Мовляв, в Україні немає свободи слова, за яку борються грузини.

Поширюючи такі меседжі агітпроп використовує підміну понять та називає опозиційними лише проросійські політичні партії, які справді заборонили в Україні після початку повномасштабної війни. Те ж стосується й медіа — під заборону потрапили ті, які поширювали меседжі, співзвучні з російською пропагандою. Тобто в Україні борються не з опозицією, а з проросійськими силами. Власне, у Грузії також протестують проти змін до законодавства, які наслідують російське законодавство про «іноагентів».

Детальніше про реакцію російської пропаганди на протести у Грузії читайте у підбірці «Детектора медіа».

У мережі цитують представницю російського МЗС Марію Захарову. Вона вважає, що у світі «демонізують Росію», проводять «насильницьку українізацію» і підтримують культуру скасування всього російського. Захарова називає повідомлення про злочини проти української культури спробою «вигородити київський режим» та «утиском прав російськомовних». 

Як зазначають фактчекери проєкту По той бік новин, у такий спосіб Захарова зреагувала на заяву експертів ООН щодо нищення української ідентичності росіянами, опубліковану напередодні роковин повномасштабної війни. Експерти ООН опублікували звіт, у якому наголошують, що Росія продовжує «очорнювати історію та самобутність українського народу для виправдання війни та ненависті». У ньому йдеться, що серед важливих культурних об'єктів України, що постраждали внаслідок обстрілів, — музеї, бібліотеки та церкви.

З 24 лютого 2022 року по 1 березня 2023 в ЮНЕСКО зареєстрували 245 об’єктів культурної спадщини України, що постраждали чи знищені через війну, розв'язану Росією. Серед них 106 релігійних об’єктів, 20 музеїв, 88 історичних та/або мистецьких споруд, 19 пам’ятників, 12 бібліотек. Хоча додають: за іншими даними, пошкоджених об'єктів  може бути близько тисячі.

Відповідно до звіту, у Маріуполі, Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному історична забудова зруйнована на 90%. З Херсонського художнього музею вивезли понад 10 тисяч творів мистецтва. На Донеччині поховальні кургани окупанти використовують як польові укріплення. У звіті також нагадують, що ще з 2014 року в тимчасово окупованому Криму росіяни знищили важливі культурні пам'ятки.

У такий спосіб росіяни намагаються позбавити українців історичної та культурної спадщини. Також такі меседжі підживлюють російський наратив про меншовартісність українців. А слова Захарової — приклад підміни понять, мовляв, нищать та знецінюють російську культуру, а не українську. Раніше пропагандисти розповідали, що то Україна завдає ударів по власній культурній спадщині, а київський тоталітарний режим веде культурну війну проти Росії.

Пропагандисти насміхаються над заявами дружини Президента України Олени Зеленської щодо потерпілих від сексуального насильства з боку російської армії під час війни проти України. Мовляв, дані, які вона озвучила 4 березня на міжнародному форумі United for Justice, у якому взяли участь юристи з усього світу, не є правдивими, а сама тема сексуального насильства над жінками, дітьми та чоловіками в умовах війни не має великого значення. 

Насправді ж проблема сексуального насильства в умовах війни набуває «азартного» характеру. Російські військові сприймають зґвалтування як помсту, а жертв сексуального насильства та їх страждання — як нагороду та трофей. Хоч ідеться здебільшого про жінок, серед жертв зґвалтувань з боку російських військових також є і чоловіки. Олена Зеленська сказала, що загалом українська прокуратура розслідує 171 випадок сексуального насильства з боку російських військових. Серед постраждалих — 39 чоловіків та 13 неповнолітніх. У такому разі йдеться лише про тих осіб, які наважилися сказати про зґвалтування правоохоронцям. Натомість кількість жертв може бути ще більшою через те, що тема сексуального насильства в Україні все ще має свої «табу» в суспільстві.

Насміхаючись над словами Зеленської, пропагандисти намагаються знецінити гідність українців. Мовляв, Україна і так відома лише своїми повіями. Російський агітпроп накладає штампи на українців, використовуючи для цього сексуальне насильство. Це повторне свідчення відсутності розуміння правил ведення війни. «Детектор медіа» вже досліджував, у який спосіб пропагандисти знущаються з українських жінок, спекулюючи стереотипами у межах гендерної дезінформації.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що польські ЗМІ «приховують правду»: не розповідають, що «США розпалює ворожнечу між Україною та Росією» та роблять усе, щоб приховати «справжні миротворчі дії Росії». Мовляв, усе це наслідок «русофобії», яку поляки відчувають до росіян. 

Аналітики проєкту The Insider дослідили цей кейс та визначили, що підґрунтям до створення цього меседжу став матеріал видання «Mysl Polska». Це — пропагандистське видання, яке ширить фейки та маніпуляції на тему російсько-української війни. Відтак, матеріали видання точно не свідчать про позицію країни щодо російсько-української війни. До того ж аналітики пояснюють, що у серпні 2022 року словацькі, чеські та польські журналісти-розслідувачі з'ясували, що польська газета «Mysl Polska» постачає контент для одного з російських пропагандистських видань «NewsFront». Понад 7 відсотків усього контенту, що публікується в «NewsFront», є передруками з «Mysl Polska».

Водночас пропагандисти називаючи «русофобією» дії інших держав проти Росії, мають на увазі нібито безпідставне явище, яке полягає у ненависті до всього російського: від продуктів виробництва до культури. Однак так звана «русофобія» — це відповідь на дії російської армії, керівництва та народу. Росіяни несуть колективну відповідальність за агресію проти України, яку вони підтримали або відповідними висловлюваннями, або мовчанням. Світовий осуд та санкції проти агресора — наслідки злочинних дій Росії, а не просто «прояв ненависти до росіян як народу», як намагається переконати усіх Москва. Агітпроп хоче також переконати, що «ненависть до росіян» замилила очі багатьом європейцям, у такий спосіб намагаються вибілити себе та постати жертвою, а не агресором.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що у Європі, зокрема в Іспанії, бояться «можливих ядерних загроз від України». Саме тому, за словами авторів, керівництво Іспанії запроваджує кампанію боротьби з поширенням зброї масового ураження, щоб убезпечити себе від «провокацій України».

Аналітики проєкту EU vs Disinfo звернули увагу на цей кейс та встановили, що це чергова конспірологічна теорія російської пропаганди, яка не має жодних доказів. Імовірно, як пояснюють аналітики, підґрунтям цієї конспірологічної тези стала нарада з національної безпеки Іспанії, яка відбулася в лютому. На нараді ухвалювали проєкт національної стратегії боротьби з поширенням зброї масового ураження. Як і зустріч, так і проєкт документа не мали жодного стосунку до України, оскільки обговорювалися лише заходи національної безпеки. Тим більше жодних заяв від високопосадовців Іспанії щодо так званого «захисту від України» не було. 

Поширюючи цей меседж, пропагандисти хочуть переконати, що Україна — агресорка й вона здійснює так звані провокації й тероризує європейців. У такий спосіб автори повідомлень використовують тактику віддзеркалення, приписуючи свої дії опонентам. Оскільки залякування та «ядерний шантаж» — один зі способів російського агітпропу досягнути своїх цілей. 

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» також спростовував фейк, у якому стверджувалося, що в Україну нібито завезли радіоактивні речовини для підготовки провокацій проти Росії.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що у США планують провести переговори з Росією, щоб «якось домовитися задля досягнення миру». Автори наголошують, що це буцімто США воює з Україною проти Росії, а відтак Америка самостійно ухвалюватиме рішення щодо переговорів з Росією. 

Аналітики проєкту EU vs Disinfo звернули увагу на цей кейс та визначили, що ця теза безпідставна та не має жодних доказів. Захід підтримує Україну військовою та фінансовою допомогою та не бере безпосередньої участі у війні. Крім цього, західні партнери діють за принципом не обговорювати питань, що стосуються України, без України. Тобто Україна також є учасником усіх міжнародних процесів, ніхто не може ухвалювати рішення від імені України без відома українського керівництва. 

Як зазначають аналітики, між США та Європою немає суттєвих розбіжностей у позиції щодо війни Росії проти України. У висновках Ради Європейського Союзу від 9 лютого 2023 року однозначно зазначили, що ЄС підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно. Країни Заходу, зокрема й США, рішуче налаштовані допомогати Україні до її перемоги. 

Поширюючи такий меседж, пропагандисти хочуть переконати, що Україна є нібито маріонеткою в руках Заходу, який діє у власних інтересах та не зважає на українців. Водночас російський агітпроп просуває тезу про перемир'я як єдиний спосіб припинення війни, аби з Росією на міжнародній арені рахувалися й намагалися «якось домовлятися».

У російських та проросійських телеграм-каналах почали поширювати цитати Рамзана Кадирова, що «диявольський режим України» воює проти «беззахисних», тож це можна вважати «війною без правил». Висловлювання Кадирова пов’язані з повідомленнями про нібито «українську ДРГ», яка нібито здійснила атаку на два села у Брянській області, взяла у заручники мирних росіян та обстріляла автомобіль. 

Версії події у Брянській області кілька разів уточнювались і щодо кількості жертв, і щодо місця перебування так званої ДРГ, і щодо мети їхнього перебування на території Росії. Попри те росіяни одразу ж без з’ясування обставин скористалися ситуацією та звинуватили Україну в тероризмі. Мовляв, українські військові вчиняють злочини проти мирних росіян. Українська влада назвала ці заяви провокацією та заперечила причетність України до подій у Брянській області. Зрештою, відповідальність взяли на себе представники «Російського добровольчого корпусу», які назвали події спробою показати, що в Росії теж є вільні люди, готові боротися проти режиму Путіна. 

У такий спосіб Росія використовує тактику віддзеркалення та перекладає на Україну відповідальність за будь-що. Мовляв, Росія не атакує першою, а «завдає ударів у відповідь». Насправді ж Росія — держава-агресор, яка розпочала війну проти України та вчиняє на території України воєнні злочини, зокрема проти дітей.

У проросійських телеграм-каналах поширюють повідомлення, що українці зводять оборонні споруди на кордоні з окупованим Росією Придністров’ям як прикриття. Мовляв,  Україна виправдовується посиленням власної безпеки, а «насправді» готує провокації, щоб втягнути Молдову у війну.

Російська пропаганда систематично поширює меседжі, що Україна збирається втягнути у війну сусідні держави, зокрема Польщу, Румунію, Молдову, Угорщину чи Білорусь. Також пропагандисти писали, що так чи інакше втягують у війну США, Фінляндію, Естонію, Німеччину, Словаччину, Сербію тощо. Агітпроп стверджував, що в Україні воюють військовослужбовці країн НАТО чи представники ОБСЄ. У такий спосіб Росія застосовує тактику підміни понять, щоб виставити себе жертвою світової агресії, а не державою-агресоркою.

Нову хвилю дезінформаційних меседжів про втягування Молдови у війну Росія запустила після того, як російські ракети порушили повітряний простір Молдови. У такий спосіб Росія намагається діяти на випередження та зняти з себе відповідальність за воєнні злочини. Мовляв, то Україна провокує інші держави та втягує їх у війну, а не Росія. Нещодавно росіяни поширювали «документ», який нібито підтверджує, що Україна готується до нападу на Придністров’я.

Проросійські видання розповідають іноземній авдиторії, що нібито США активно вербують джихадистів з ІДІЛ та Аль-Каїди для терактів у Росії та решті країн, які були в складі СРСР. «Набір» і «навчання» буцімто відбувається на військовій базі Аль-Танф у Сирії, здебільшого серед бойовиків із Кавказу та Центральної Азії. Нібито вони вивчають виготовлення і використання саморобних вибухових пристроїв, а також методи підривання. Мовляв, сили безпеки США деморалізовані, а тому одержимі ідеєю знекровити Росію у будь-який спосіб, навіть використовуючи терористів. 

На поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo. Вони зазначають, що це безпідставне твердження не має жодних доказів підготовки бойовиків. Крім того,  США  є лідером глобальної  коаліції  для перемоги над ІДІЛ та інших міжнародних ініціатив для протидії терористам. 

У такий спосіб російська пропаганда використовує тактику залякування та підживлює наративи про США як ворога Росії. Раніше агітпроп писав, що група радикальних ісламістів вирушила з північного сходу Сирії до України, щоб воювати найманцями на боці Києва.