Пропагандисти поширюють інформацію про нібито появу в Мюнхені образливого графіті після поразки збірної України на Чемпіонаті Європи з футболу. Стверджується, що на графіті нібито зображений гравець української національної команди, якого за руки ведуть «радісні співробітники ТЦК». Утім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що насправді немає жодної достовірної інформації про те, що подібне графіті з'явилося в Мюнхені після поразки збірної України. Перевірка цього зображення на сайтах для верифікації вказує на те, що воно було створено за допомогою комп'ютерних програм або змінено.

За допомогою сервісу Forensically вдалося виявити, що багато деталей на зображенні були змінені або додані до оригінальної фотографії, що свідчить про те, що картинка не є справжньою. Forensically працює як мікроскоп, допомагаючи побачити ті зміни на знімках, які не помітить людське око. Для виявлення змінених блоків на опублікованій фотографії вони скористалися розділом ELA (error level analysis — аналіз рівня помилок). У цьому випадку фотографія майже повністю складається з модифікованих частин: велосипед, фігури трьох чоловіків на графіті, рамка на стіні та бруківка чітко виділяються на знімку при аналізі даних.

Також варто зазначити, що матч Україна-Бельгія, після якого синьо-жовті покинули турнір, відбувся 26 червня 2024 року в німецькому Штутгарті, а не у Мюнхені. Це створює певну невідповідність і незрозуміло, чому подібне графіті мало з'явитися саме в столиці Баварії. Раніше збірна України зазнала поразки в матчі з Румунією, який відбувся 17 червня на «Альянц Арені» в Мюнхені, але після цього поєдинку Україна продовжила участь у Євро-2024, борючись за вихід з групи.

Усе це свідчить про те, що знімок є фейковим і був спеціально виготовлений російською пропагандою для дискредитації України та підриву мобілізаційної кампанії у країні.

Російські медіа активно поширюють дезінформацію про "епідемію" холери в Херсоні, яку українська влада нібито намагається приховати. «Інфекція спалахнула у підконтрольному Києву Херсоні, бо українська влада після руйнування Каховської ГЕС не провела санітарну обробку», – стверджують прокремлівські медіа. Цей фейк почали розкручувати російські медіа та боти в соціальних мережах у першу річницю російського теракту, коли було підірвано Каховську ГЕС.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що станом на липень 2024 року, Міністерство охорони здоров’я України не зафіксувало жодного випадку холери. За даними ВООЗ, опублікованими 19 червня, за перше півріччя 2024 року в Європейському регіоні зареєстровано 105 випадків захворювання на холеру – всі вони були на острові Майотта (заморський регіон Франції). В Україні у 2024 році спалахи холери не реєструвалися.

Холера – це гостре діарейне захворювання, викликане інфекцією кишечника шкідливими бактеріями. Чиста питна вода та належні санітарні умови можуть запобігти спалаху холери, але через російську агресію та значне погіршення якості життя прифронтові населені пункти дійсно стикаються з підвищеним ризиком інфекційних хвороб. Саме тому російські медіа методично поширюють цей фейк з початку широкомасштабного вторгнення в Україну.

Цілеспрямоване руйнування російською армією української критичної інфраструктури, включаючи системи водопостачання та водовідведення, створює ідеальні умови для виникнення інфекційних епідемій на українських територіях. Проте Україна ефективно долає ці виклики, посилюючи моніторинг епідеміологічної ситуації в країні. З червня 2024 року в Україні діє сезонний посилений епіднагляд за холерою – пацієнтів з гострими кишковими інфекціями додатково обстежують на холеру. Також проводяться активні дослідження зразків зовнішнього середовища: моніторинг проб стічних вод, прісної та морської води.

Початок сезону посиленого епіднагляду за кишковими інфекціями в Україні і став підґрунтям для поширення російського фейку, хоча безперервне спостереження за холерою в країні ведеться впродовж усього року, а в період з 1 червня по 1 жовтня моніторинг посилюється. Це - рутинний процес, пов’язаний з тим, що підвищення температури навколишнього середовища створює сприятливі умови для розмноження холерного вібріону, тому ризики інфікування зростають.

Піки випадків захворювання на холеру в Україні були зареєстровані у 1998, 1999 та 2007 роках. Останній спалах холери в Україні стався у 2011 році в Маріуполі, тоді зафіксували 33 випадки захворювання на холеру і 24 випадки вібріоносійства (безсимптомні хворі) – інфекцію привезли до портового міста з іншої країни. Міністерство охорони здоров’я України наголошує, що холера не є ендемічним захворюванням для України. Інфекція поширена в країнах Азії, Близького Сходу, Африки, Південної та Центральної Америки.

Після російського теракту з підривом Каховської ГЕС 6 червня 2023 року саме Росія відмовилася пускати незалежних експертів, спостерігачів та гуманітарних працівників на територію зруйнованої станції та затоплених українських населених пунктів. Україна не лише ініціювала розслідування, але й повністю співпрацювала з незалежними експертами, надавши повний доступ до постраждалих районів, свідків, всієї інформації та доказів.

Пропагандисти поширюють у телеграм-каналах, де розповсюджують проросійську риторику, відео, на якому чоловіки у військовій формі кудись ведуть жінку, що активно чинить опір. Публікації підписуються словами «ТЦК взялося за жінок», натякаючи на нібито примусову мобілізацію жінок в Україні.

У цьому випадку пропагандисти просто використали відео з іншим контекстом для створення фейка. Насправді на поширеному відео знято конфлікт між жінкою та працівниками Державної прикордонної служби України, який стався на Закарпатті, як з'ясували фахівці проєкту StopFake.

Прессекретарка Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова в коментарі Суспільному уточнила, що інцидент стався 30 червня 2024 року на околиці села Нижня Апша Тячівського району. Водій мікроавтобуса Mercedes-Benz Vito, перебуваючи в черзі автомобілів на контрольному посту, виїхала на зустрічну смугу і спробувала уникнути перевірки.

«Законні вимоги прикордонників жінка проігнорувала, аргументуючи свою відмову небажанням стояти в черзі, оскільки поспішала на відпочинок. Під час спілкування з 19-річною прикордонницею жінка поводилася грубо і зневажливо, використовуючи нецензурну лексику та образливі вислови. Потім, здійснивши маневр, небезпечний для життя і здоров'я військовослужбовця, на високій швидкості зникла з місця події», – розповіла прессекретарка Мукачівського прикордонного загону. Прикордонники переслідували автомобіль, що порушив правила, і, незважаючи на опір жінки, затримали її та доставили до прикордонного підрозділу, де склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185-10 КУпАП.

Мобілізація в Україні є однією з головних тем, яку активно використовує російська пропаганда для поширення дезінформації та дестабілізації ситуації в країні. Зокрема, агітпроп не лише поширює інформацію про зловживання під час мобілізації, представляючи їх як «звичайне явище», але й створює відверті фейки та постановочні відео для деморалізації українців. Наратив про те, що в Україні вже не вистачає чоловіків і тому мобілізують жінок, також є одним із поширених.

Пропагандисти поширюють у медіа та соцмережах інформацію про те, що українські біженці нібито спаплюжили мечеть у Берліні. Агітпроп стверджує, що українці підкинули свинячу голову, загорнуту у прапор Палестини з написом «Україна підтримує Ізраїль». У подібних «новинах» посилаються на німецькомовний «новинний ресурс» Berliner-wochenzeitung, який опублікував фейкові фотографії «інциденту».

Після поширення такої інформації StopFake перевірив, чи справді в Німеччині стався подібний інцидент за участю українських біженців. Втім виявилось, що пропагандисти просто вигадали цю новину.

«Новинний ресурс» Berliner-wochenzeitung, який виступив першоджерелом фейкової новини, не має жодного стосунку до медіа. На ньому всього близько 50 матеріалів (станом на 5 липня), перший із них з'явився всього за кілька тижнів до публікації про «інцидент» у мечеті – 18 червня. На сторінці цього «медіа» також неможливо знайти жодної інформації про його редакцію, місцезнаходження та контактні дані, як це зазвичай вказують справжні медіа.

StopFake зв'язався з берлінською мечеттю (Die Berliner Moschee), яку нібито осквернили, щоб з'ясувати деталі події. Імам мечеті Амір Азіз (Amir Aziz) повідомив, що подібного інциденту не було.

Центр протидії дезінформації, який також перевіряв новину агітпропу, верифікував інформацію в Посольстві України в Німеччині та МЗС України. Вони повідомили, що до поліції Берліна не надходили скарги щодо подібного «інциденту».

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати українських біженців та знизити рівень довіри до них серед європейців. Мовляв, їх не треба підтримувати, якщо вони погано себе поводять.

У анонімних телеграм-каналах поширюють відео, де нібито українські військові стоять біля авіабомби. Один з них її торкається, чим провокує вибух. Це — неправда. 

Аналітики VoxCheck пояснили, що після вибуху такого снаряда малоймовірно, що пристрій, на який записували відео, міг зберегтись. Ба більше, ролик відредагували, використавши ефект «explosion» з пропонованих ефектів Інстаграму. 

За зворотним пошуком по кадру вибуху можна знайти інші відео, які мають такий самий ефект вибуху. Цей ефект доступний для всіх інстаграм-користувачів з телефону.

У мережі поширюють інформацію, нібито в одному з київських університетів студентів замість виробничої практики відправляють «рити окопи у Ірпені». Про це буцімто свідчить оголошення на стіні університету. 

Аналітики проєкту VoxCheck пояснили, що оголошення підроблене, адже на сайті навчального закладу та у соцмережах немає оголошення про проведення відповідної практики. 

Відповідно до інформації з «оголошення» ідеться про Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА). Адже на листівці зобразили фасад навчального закладу й також герб університету. 

Проте вказаних в оголошенні студентських груп не існує. При чому на сайті КНУБА у розділі «Договори з базами практик» відсутні військові підрозділи. Окрім цього, у договорах вказано, що сторона, яка приймає студентів, зобов’язується не використовувати працю здобувачів освіти на роботах та посадах, «що не відповідають програмі практики та майбутній спеціальності». 

Російські пропагандисти поширили новину, нібито голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов написав листа до Президента України Володимира Зеленського із проханням розслідувати корупційну діяльність голови Харківської міської ради Ігоря Терехова.

Аналітики VoxCheck пояснили, що такий документ — підроблений. Власне, низка помилок вказують на підробку документа. Пресслужба голови Харківської ОВА підтвердила, що документ несправжній.

До прикладу, які помилки зафіксовані в «документі»:

Правильно буде «Верховний Головнокомандувач», а не «Верховний Головнокомандуючий»; «голови», а не «глави»; «кримінальних проваджень», а не «кримінальних впровадження», «під час», а не «підчас» тощо. 

У мережі поширюють відео видання BBC — у ньому з посиланням на Bellingcat стверджують, нібито Еммануель Макрон може подати у відставку за тиждень до Олімпіади. Причинами такого рішення називають перемогу праворадикальної партії на виборах до Європарламенту та оголошення позачергових парламентських виборів у Франції, а також високий ризик терористичних загроз та неготовність до Олімпійських ігор.

Аналітики VoxCheck пояснили, що  BBC та Bellingcat не поширювали подібну інформацію. Адже фейковий «репортаж» створили з окремих кадрів, які не пов’язані між собою.

Зворотний пошук фото у гуглі показав, що для фейку пропагандисти використали окремі фото та відео з відкритих джерел. Зокрема, фото з Еммануелем Макроном взяли з інстаграму офіційного фотографа президента Франції.

У мережі поширюють відео, нібито створене виданням Deutsche Welle. У ньому йдеться, що поліція Берліну попереджає громадян про небезпеку використання відкритих мереж Wi-Fi у публічних місцях, адже таким чином українська група хакерів «31337 nice» краде дані користувачів. 

Аналітики VoxCheck встановили, що цей сюжет — фейковий. На сайті та у соціальних мережах DW немає вказаного ролика. Про цю новину не писали у жодному міжнародному медіа. Берлінська поліція теж не вказувала про затримання українських хакерів. 

Щобільше, у відкритих джерелах взагалі відсутня інформація про існування хакерської групи «31337 nice». 

Російські пропагандисти поширюють інформацію, нібито Президент України Володимир Зеленський передав 17 млн гектарів українського чорнозему у приватне володіння декільком американським корпораціям.

Аналітики VoxCheck визначили, що така інформація неправдива. Адже іноземні компанії не можуть купувати землі сільськогосподарського призначення в Україні. Всього з  моменту скасування мораторію в Україні відчужено понад 700 тисяч гектарів землі.

1 липня 2021 року Верховна Рада України скасувала мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Відкрився ринок землі, з того моменту можна було вільно купувати, продавати або заповідати земельні ділянки аграрного призначення. 

Але іноземці своєю чергою можуть купувати землю лише несільськогосподарського призначення, якщо на цих ділянках розташована нерухомість, що належать їм на праві приватної власності.

У анонімних телеграм-каналах поширюють інформацію, нібито французькі косметичні компанії — Chanel, Lancôme, L’Oréal, Vichy, Cacharel, Garnier — тестують продукцію на українських біженцях. У наведеному пропагандистами відео стверджують, що завдяки цьому компанії за пів року заощадили понад 30 млн євро, адже українкам платять в рази менше, ніж француженкам. 

Аналітики VoxCheck пояснили, що французьке медіа не публікувало такого сюжету, адже це просто вигадка пропагандистів. Наприклад, на сайті та в соцмережах BFM TV немає цієї новини. 

При чому вказані бренди — Lancôme, Vichy, Cacharel, Garnier — належать компанії L’Oréal. На сайті компанії зазначено, що для оцінки впливу продуктів на шкіру корпорація створила прототип шкіри людини — реконструйовану шкіру, що дозволяє не залучати до тестувань ні тварин, ні людей.

У мережі поширюють скриншот повідомлення нібито з чату «Допомога Онлайн» «ПриватБанку». У ньому банк, посилаючись на воєнний стан, відмовляється надавати кредит користувачу Дмитру Олеговичу. Натомість користувачу пропонують оформити кредит на родича жіночої статі. 

Банк не хоче втрачати гроші, схвалюючи кредит людині, яку завтра можуть мобілізувати та вбити», — коментують пропагандисти.

Аналітики VoxCheck проаналізували цей вкид і визначили, що в Умовах та Правилах банку не прописана така зміна політики кредитування, а інтерфейс зі скриншоту пропагандистів відрізняється від справжнього інтерфейсу чату «Допомога Онлайн». Також в українських медіа немає жодних згадок про таке «нововведення».

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що в українських підручниках з історії написано, що Гітлер визволив Львівщину в 1941 році та зіграв одну з вирішальних ролей у звільненні українських земель від радянських окупантів. 

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. По-перше, російські пропагандисти не наводять автора підручника та рік видання. По-друге, у фейковій новині наведена сторінка з «підручника», матеріал якої не відповідає структурі навчальної програми з історії України чи навіть локальному курсу з історії Львова. Також історія Першої світової війни на території Львівщини подана скупо й неграмотно, відсутня більша частина пласту історії Перших визвольних змагань. А ще повністю відсутній міжвоєнний період.

Відповідно, «підручник» з такими фактологічними помилками й тим більше глорифікацією Гітлера, яка в Україні підпадає під кримінальну відповідальність за пропаганду нацизму, не могли допустити до навчальної програми, додають у Центрі. 

Раніше ми аналізували російську маніпуляцію, мовляв, українські школярі вивчають фейкову історію. 

На сайті ENTSO-E українка знайшла інформацію, що Україна нібито продає електроенергію Румунії, тоді як власні громадяни змушені сидіти при свічках і купувати генератори. Відео з цим «відкриттям» поширюють пропагандистські видання й телеграм-каналами. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО України. Вони з'ясували, що Україна не експортує електроенергію до ЄС, а забезпечує транзитні перетоки між європейськими державами.

Це підтвердив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв'ю hromadske. Він пояснив, що для перевірки відсутності експорту можна подивитися вкладку Scheduled Commercial Exchanges на сайті ENTSO-E, де відображаються торгові операції.

Російська пропаганда, користуючись недостатньою поінформованістю українців, поширює конспірологічні теорії з метою підірвати довіру громадян до влади та спрямувати їхнє невдоволення на Київ, а не на Москву, яка створила цю кризу, завдаючи ударів по українських енергетичних об'єктах.

Пропагандисти почали поширювати в соцмережах інформацію, що Олена Зеленська, дружина Президента України, нібито придбала розкішний автомобіль. В одному з дописів на цю тему стверджується: «Дружина Зеленського купила суперкар Bugatti Turbillon за майже 4,5 млн євро». Джерелом інформації нібито є французькі медіа, а підтвердженням мали би бути слова одного зі співробітників автосалону Bugatti в Парижі. Втім це — фейк.

На це звернули увагу фактчекери польського проєкту Demagog. Вони з'ясували, що першочерговим джерелом інформації про купівлю Зеленською Bugatti є французький сайт veritecachee.fr. На перший погляд, він може здаватися черговим новинним ресурсом. Проте виявилося, що це — інструмент для просування російської пропаганди.

Аналітики компанії Recorder Future, яка займається кібербезпекою, на початку березня 2024 року виявили медійну мережу під назвою CopyCop. Вона діє у США, Великій Британії та Франції, використовуючи штучний інтелект для плагіату та модифікації текстів з інших сайтів. Мета таких дій — підтримка російської перспективи в питаннях, таких як повномасштабне вторгнення Росії в Україну чи конфлікт між Ізраїлем та ХАМАСом.

Одним з таких сайтів є veritecachee.fr. Він був зареєстрований 22 червня 2024 року, незадовго до першого туру французьких виборів. За даними українського Центру протидії дезінформації, сайт подає війну в Україні з російської точки зору. Крім того, фактчекер Девід Пюенте та Кайл Глен, слідчий з Center For Information Resilience, звернули увагу на те, що на сайті залишилися інструкції для штучного інтелекту, як писати тексти.

Доказом на користь купівлі Bugatti нібито є рахунок-фактура, що з’явився в численних дописах із цим фейком. Однак документ містить помилки, які значно знижують його достовірність. Згідно з французьким законодавством, рахунок-фактура має містити конкретні відомості про угоду. Це, зокрема, інформація про валюту угоди та ідентифікаційний номер продавця. Нічого з цього немає на тому, що пропагандисти подають як рахунок-фактуру про купівлю Bugatti.

Один з користувачів звернув увагу, що рахунок-фактура складений англійською мовою. Крім того, на ньому вказано неправильну адресу автосалону в Парижі. Він розташований на Neuilly-sur-Seine, а не на Neuily-sur-Seine, як написано на «фактурі».

До справи також долучився автосалон, у якому Олена Зеленська нібито здійснила покупку. Як ідеться в заяві, опублікованій ним в інстаграмі, й інформація про угоду, і рахунок-фактура є неправдивими.

Французька стаття про «купівлю» розкішного автомобіля містить не тільки фото рахунку-фактури, але й відео з коментарем «Жака Бертена». Він нібито є співробітником автосалону Bugatti, який розповів про деталі презентації авто українській президентській парі.

Український Центр протидії дезінформації звернув увагу на те, що акаунт імовірного працівника, на якому з'явився запис, створили за кілька днів до публікації відео. Наразі цей профіль уже недоступний. Крім того, як написав на платформі X італійський фактчекер Девід Пюенте, фото відповідного інстаграм-профілю є кадром з відеоматеріалу, в якому Бертен розповідає про презентацію автомобіля Зеленським. За словами Пюенте, це відео було створено за допомогою штучного інтелекту.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати владу України та особисто родину Президента Зеленського.

У соцмережах з'явилися дописи про напад з ножем у Кракові, а також спекуляції, що нападник нібито є українцем. Цю інформацію швидко підхопили пропагандисти, проте це — неправда.

На неї звернули увагу польські фактчекери з Demagog. Вони з'ясували, що 27 червня на фейсбуці було опубліковано допис, на якому видно двох чоловіків у бійці, один з яких тримає ніж.

Інцидент стався, коли велосипедист збив собаку. Після суперечки з власником тварини велосипедист кілька разів ударив його ножем і втік. Поліція швидко встановила особу злочинця, який забарикадувався у своєму помешканні. Завдяки діям переговірників і контртерористів нападника затримали під час спроби втечі через вікно. Злочинець виявився 24-річним мешканцем Кракова, який уже раніше був відомий поліції.

Для з’ясування національності злочинця фактчекери зв’язалися з Воєводською комендатурою поліції в Кракові. Речниця-підінспекторка Катажина Чісло спростувала інформацію про те, що нападник був українцем:

«З матеріалів, якими ми володіємо, чітко випливає, що злочинець є польської національності».

Вони нагадують, що у випадку сенсаційних повідомлень про напади варто звертати особливу увагу на достовірність таких відомостей. Пропагандисти ж підхоплюють таку інформацію, щоб дискредитувати українських біженців та викликати до них скептицизм.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах відео удару по Харкову 22 червня 2024 року, стверджуючи, що на кадрах нібито зображена французька бомба AASM HAMMER, а не російська авіабомба. Втім це - неправда.

На це звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони нагадали, що 22 червня 2024 року російські війська завдали чотири авіаудари по Харкову. Одне з влучань було в житловий будинок біля залізничної станції «Левада». За попередніми даними, обстріл здійснили з населеного пункту Строїтель Білгородської області за допомогою Су-34 та авіабомб УМПБ Д-30.

На відео видно будівлю з частково сферичною формою, куди снаряд прилітає ззаду автомобіля. Карти показують, що приліт снаряда відбувся з півночі, де пролягає кордон з РФ.

При порівнянні AASM HAMMER і снаряду на відео видно, що вони мають різне хвостове і носове оперення, а також різну форму. AASM HAMMER має по чотири невеликі крила спереду та ззаду, розміщених симетрично, тоді як на відео видно крила лише у хвостовій частині.

Керівник Харківської облпрокуратури Олександр Фільчаков стверджує, що Харків обстріляли бомбою УМПБ Д-30. Це підтверджують начальник слідчого управління поліції Харківщини Сергій Болвінов та голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. УМПБ Д-30 теж відрізняється від бомби на відео, яка могла бути однією з модифікацій ФАБ-500, але точно не французькою AASM HAMMER.

Пропагандисти поширюють подібну інформацію, щоб відвести відповідальність від Росії за її злочини та перекинути її на союзників України.

Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що Військова служба правопорядку в ЗСУ нібито затримала в Сумській області кількох покупців наркотиків. Після затримання покупці начебто заявили, що придбали наркотичні речовини в мобілізованих в’язнів із трьох бригад ЗСУ — 150 ОМБр, 32 ОМБр і 53 ОМБр. Як «доказ» пропагандисти додають відповідні фотографії. Проте це — фейк. 

Фахівці з проєкту VoxCheck знайшли світлини з допису пропагандистів на фейсбук-сторінці Військової служби правопорядку в ЗСУ. Як виявилося, творці цього фейку показали фотографії не з Сумщини, а з відділення «Нової пошти» в Краматорську, де військові правоохоронці спільно з кінологічним розрахунком і працівниками Національної поліції здійснюють огляди поштових відправлень. 

У результаті двох таких оглядів 21 та 22 червня 2024 року виявили пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору, схожою на «канабіс». Ще одне фото з допису зробили 20 червня під час огляду в Донецькій області особистих речей іншого військовослужбовця — тоді в нього виявили паперовий згорток з порошкоподібною білою речовиною.

У всіх перелічених випадках наркотики знаходили у військовослужбовців, а не в цивільних осіб, як стверджують у дописах. Зрештою, у звітах Військової служби правопорядку відсутні жодні згадки про особу або групу осіб, у яких придбали речовини. Відповідно, немає жодних підстав стверджувати, що вони отримали ці відправлення від мобілізованих в’язнів із трьох згаданих бригад ЗСУ. 

• Читайте також: Шестеро увʼязнених, які доєдналися до ЗСУ, нібито втекли з навчального центру (фейк)

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, що на кордоні України з Польщею працівники Державної прикордонної служби затримують українок з метою пошуку ухилянтів у їхній сімʼях. Як «доказ» цього пропагандисти прикріплюють відповідне відео з пункту пропуску «Грушів – Будомєж», на якому жінки спілкуються з прикордонником. 

Проте ця інформація не відповідає дійсності. Центр протидії дезінформації при РНБО, верифікувавши інформацію в ДПСУ, повідомив, що насправді на ПП «Грушів – Будомєж» кілька днів тому виникли технічні несправності, які призвели до проблем із перетинанням кордону. Однак завдяки злагодженій роботі відповідних фахівців того ж дня оформлення громадян поновилося. Тобто пропагандисти скористалися технічкою затримкою, що виникла на згаданому пункті пропуску, й подали її як «пошук ухилянтів у сімʼях». 

Поширюючи цей фейк, агітпроп намагається залякати українське суспільство. Раніше ми писали про те, як Росія дискредитує українських жінок за кордоном, вдаючись до терміна «укробєшенка».

Проросійські ресурси поширюють відео з Брюсселя, де демонструють будинок, на стінах якого нібито намальоване графіті з карикатурою на президента України та підпис: «Будь ласка, запросіть ще одного банкрута в ЄС». Голос чоловіка за кадром, який говорить українською, підводить до висновку, що нібито в ЄС Україну не чекають.

Насправді такого графіті в бельгійській столиці не існує, повідомляють журналісти Укрінформу. За допомогою Google Maps їм вдалося встановити, що навпроти графіті нібито з карикатурою на Зеленського розміщений зоомагазин під назвою Zinneke&Kats.

Після звернення журналістів Укрінформу до цього зоомагазину його власники підтвердили, що відео, яке поширюють пропагандисти, є фейковим. Водночас воно справді було зняте в Брюсселі, однак на будинку намальовані інші графіті, що можна помітити на фото зверху. 

До речі, уперше фейкове відео завантажили в мережу 25 червня 2024 року ― саме в той день, коли в Люксембурзі стартувала перша Міжурядова конференція щодо вступу України до ЄС, яка дала офіційний старт переговорам про вступ. Раніше ми спростовували інформацію, що в Берліні нібито створили графіті із Зеленським в образі маніяка.

Проросійські телеграм-канали публікують інформацію, буцімто митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан (УПЦ МП) став жертвою репресій з боку Києва через свою вірність та неготовність іти на компроміси, які межують зі зрадою. Поширюючи це повідомлення, пропагандисти посилаються на відповідну заяву глави РПЦ Кирила (Володимира Гундяєва).

Насправді ця інформація є фейковою, повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. В Україні немає релігійних переслідувань чи утисків за ознакою віросповідання. 

Митрополит Іонафан (Анатолій Єлецьких) був засуджений до 5 років тюрми за конкретні злочини, що не мали стосунку до питань віри. У жовтні 2022 року СБУ під час обшуків Тульчинської єпархії УПЦ МП виявила низку пропагандистських листівок:

Поширюючи цей фейк, агітпроп прагне відбілити агентуру російських спецслужб, яка цинічно веде антидержавну діяльність в Україні під прикриттям церковного статусу. Раніше ми аналізували меседж російського агітпропу, що арешт настоятеля Святогірської лаври — це нібито «релігійне переслідування».

У соціальних мережах поширюють нібито репортаж телеканалу Euronews. У ньому стверджують, що на заході Україні працівники ТЦК побили етнічного угорця, коли «намагалися його мобілізувати». 

Фактчекери проєкту VoxCheck встановили, що Euronews не публікувало такого відео. Його змонтували з роликів, не повʼязаних один з одним.

За допомогою зворотного пошуку фото з’ясувалося, що для фейкового відео Euronews пропагандисти використали уривки окремих роликів з відкритих джерел. Так, кадри з працівниками ТЦК та СП взяли з репортажу «Слідства. Інфо» за квітень 2024 року. У ролику не згадуються представники угорської меншини в Україні.

Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що з української сторони на Харківський напрямок буцімто перекинули найманців із Колумбії. Як «доказ» цього пропагандисти додають відповідний відеозапис від першої особи, яка нібито є колумбійцем і веде вогонь із бліндажа.

Проте в Центрі протидії дезінформації при РНБО повідомляють, що цей відеозапис є зрежисованим фейком російської пропаганди. Насамперед, у відео немає жодних прямих доказів чи символів, що вказують на належність людини до «колумбійських найманців». Також немає ні документів, ні символіки, ні свідчень, які могли б підтвердити цю інформацію. А ще місце фільмування не дає жодних підстав стверджувати, що це саме Харківський напрямок. Зрештою, на відео не видно обличчя людини, яка веде знімкування, і також її акцент не схожий на колумбійський.

Цей відеофейк створили в рамках російської дезінформаційної кампанії щодо «іноземних найманців» у лавах Збройних сил України. Раніше ми спростовували інформацію, що Посольство України в Республіці Кот-д’Івуар нібито вербує найманців для участі у війні проти Росії.

У соціальних мережах поширюють інформацію, нібито в Президента України сталося передозування кокаїном під час перельоту на зустріч з лідером Сінгапуру. Як доказ пропагандисти додають фотографію, де Володимир Зеленський нібито не може самостійно триматися на ногах і його підтримують два високопосадовці. Втім це ― фейк.

Фактчекери з VoxCheck помітили, що фотографія є обробленою у графічному редакторі. Насправді оригінальна світлина була зроблена в Португалії 28 травня 2024 року. На ній видно президента Португалії Марселу Ребелу де Соузо та прем’єра Луїша Монтенегро, з якими Володимир Зеленський пізніше цього дня підписував двосторонню безпекову угоду. Задля створення фейку руку Володимира Зеленського та руки президента Португалії Марсела Ребелу де Соузи віддзеркалили та збільшили в розмірі.

До речі, Володимир Зеленський справді був у Сінгапурі на зустрічі з президентом цієї країни Тарманом Шанмугаратном 2 червня 2024 року, де були обговорені перспективи поглиблення українсько-сінгапурських відносин. Також Президент України взяв участь у безпековій конференції «Діалог Шангрі-Ла». Однак сфабрикована фотографія, яку поширюють пропагандисти, не з візиту Зеленського до Сінгапуру, як ми вже зазначили вище.

Цей фотофейк є частиною систематичного спотворення образу Володимира Зеленського через нібито вживання ним наркотичних речовин, що дискредитує його як особу, яка не може представляти Україну та є ненадійним союзником. Раніше ми писали про інший фейк, буцімто Зеленського запросили виступити в реабілітаційному центрі для наркозалежних «як добрий приклад для наслідування».

Проросійські джерела поширюють інформацію, що США буцімто «обкатують» на українських військовослужбовцях галюциногенні наркотики, зокрема кетамін. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на відповідну статтю The Economist.

Проте ця інформація є неправдивою, пишуть фахівці з проєкту VoxCheck. Так, The Economist справді публікував статтю про застосування кетамінової терапії українськими бійцями. Проте там ішлося насамперед про військових, що мають неврологічні або психологічні проблеми, спричинені пораненнями або пережитим на війні досвідом. Водночас у матеріалі немає жодних згадок про те, що Сполучені Штати сприяють поширенню кетамінової терапії в Україні чи деінде. Тобто ні у вказаній статті, ні в жодних інших надійних джерелах немає інформації про те, що українські клініки за вказівкою США тестують кетамін або інші психоделічні препарати на українцях. 

У матеріалі The Economist наводять історію Ігоря Холодила, військового психолога та медика, який внаслідок поранення почав заїкатися і був неспроможний виразно розмовляти, а також мав підвищену тривожність та кошмари. За його словами, кетамінова терапія стала єдиним засобом, який допоміг йому впоратись із травмою та позбутися згаданих проблем.

Також, згідно з українським законодавством, кетамін належить до психотропних речовини, обіг яких є обмеженим. При цьому препарат може застосовуватись як лікарський засіб. Наразі в Україні можна отримати послуги із застосуванням кетамінової терапії в низці клінік, але в жодному з випадків не йдеться про випробування препарату на пацієнтах. На сайті Державного експертного центру МОЗ України можна перевірити інформацію про клінічні випробування. У списку клінічних випробувань, що були проведені або проводяться в Україні, кетаміну немає.

Раніше ми аналізували схожий фейк російського агітпропу, який полягав у тому, що журнал Time нібито опублікував статтю, в якій розповідається, що українських військових «накачують» кетаміном перед боєм.