Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

20 Травня станом на 816 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2153
Фейк
693
Маніпуляція
649
Меседж
442
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Меседж На Заході захоплюються «ефективністю» Росії на полі бою

Таку тезу поширюють у соціальних мережах російського сегмента, зокрема у прокремлівських телеграм-каналах. Автори пишуть, що росіяни нібито швидко просуваються на фронті та ухвалюють сміливі рішення, які є «руйнівними для українців». Водночас партнери України, за словами авторів допису, захоплюються просуванням російських військових на полі бою.

Фахівці з центру стратегічної комунікації та інформаційної безпеки визначили, що від офіційних представництв США чи ЄС не було жодних таких заяв. Тобто це не є позиція влади США чи ЄС, а пропагандисти просто вкинули таку інформацію. Для порівняння, заступниця держсекретаря США Вікторії Нуланд нещодавно прокоментувала, що вона, навпаки, вражена досягнутим прогресом України, особливо на півдні. 

У такий спосіб росіяни намагаються посіяти паніку серед громадян, мовляв, українські партнери вже захоплюються досягненнями Росії на полі бою. Росія хоче підсилити свій наратив щодо «провалу контрнаступу» та дискредитувати Збройні Сили України, нібито українські військові не справляються з поставленими завданнями.

Автор: Ірина Коваленко,

Тактики Як російська пропаганда використовує економічні проблеми для досягнення власних цілей

Російські пропагандисти використовують теми економічних проблем у світі, підвищення тарифів в Україні та вартості енергоносіїв, аби залякати українців і змусити їх закінчити війну в будь-який спосіб (на умовах Росії, відмовившись від загарбаних російськими окупантами територій) та підняти дух проросійської аудиторії.

Минулого року пропагандистські телеграм-канали поширювали інформацію про те, що світова економіка розвалиться, якщо не скасувати санкції проти Росії та російських бізнесменів та не поступитися на фронті. Агітпроп використовує тактику залякування, аби викликати страх у людей і отримати бажане: щоб з Росії зняли санкції, а Україна визнала окупований схід та частину півдня російськими територіями. Нібито це допоможе втримати економіку та ціни. Проте весь світ та Україна пристосувалися до нових умов, звісно, не без зростання тарифів, але економіка виявилася гнучкішою, ніж очікували росіяни. Проте й сама Росія навчилася обходити санкції.

Російський агітпроп поширював для росіян та жителів тимчасово окупованих українських територій меседжі про покращення життя на контрасті з «занепадаючою» та буцімто збіднілою Україною. Нібито з Росією комунальні послуги стають дешевшими, українські компанії, які взяли кредити до окупації, можуть не повертати їх, а люди, що потребують медичної допомоги у Новій Каховці, безкоштовно їздять у безпечне місце на лікування. Тут пропагандисти застосовують тактику бомбардування любов’ю. Агітпроп намагається переконати людей, що потрібно підтримувати Росію, адже вона дбає про них. Також пропагандисти застосовують тактику багаторазового повторення — безліч разів повторюють наратив про «шматочок раю», яким нібито стають населені пункти після приходу росіян. Тільки замовчують про те, що вони руйнують і знищують українські міста та вбивають українців. Про ті території, які росіянам не вдалося окупувати, агітпроп навмисне розповсюджує наративи про кризу, занепад, описує найгірший сценарій, викликаючи страх у людей. «Фінансові проблеми в Україні вказують, що восени економіка піде у круте піке та дефолтує», — писали в одному з телеграм-каналів.

Також агітпроп намагався показати, що санкції, накладені на Росію через розв’язання повномасштабної війни проти України, — невигідні всьому світові, адже в різних країнах, а найбільше, в країнах Європейського Союзу, відбуваються протести. Пропагандисти поширювали безліч версій про те, що «незабаром газ буде по $4000, а нафта по $200», «найближчими днями з ціною на газ у Європі буде дуже цікаво», а також інформацію про те, яких можна вжити заходів економії у зв’язку зі здорожчанням енергоносіїв. Ба більше, інколи росіяни навіть прирівнювали економічні засоби тиску на них до знищення російського народу. У такий спосіб агітпроп намагався зманіпулювати та викликати в аудиторії почуття провини, залякати читачів, нав’язати думку, що Росія впливає на світовий порядок денний і без співпраці з нею Європа й увесь світ просто не зможуть існувати.

Меседж Міжнародний суд ООН «заангажований» щодо позову України до Росії про геноцид

Таку тезу поширили в прокремлівських медіа. У повідомленнях розповідали, як 18 вересня 2023 року Міжнародний суд ООН у Гаазі розпочав слухання за позовом України проти Росії щодо порушення Конвенції про геноцид. Водночас російські медіа поширюють меседжі, що рішення суду буде максимально «політизованим», адже Україна буцімто не може зібрати «ніяких доказів» російських злочинів.

Фактчекери StopFake опрацювали кейс та пояснили, що сам Міжнародний суд ООН — незалежна інституція, яка ухвалює рішення без залучення третіх осіб. Крім того, над розслідуванням та фіксуванням російських злочинів працює об’єднана Комісія ООН. При чому раніше Комісія вже представляла декілька звітів, які описують системні злочини з боку росіян проти українців, зокрема умисні вбивства, незаконне утримання під вартою, тортури, зґвалтування та інші види сексуального насильства, а також незаконні переміщення та депортації осіб, що користуються захистом, і дітей. Тобто теза про те, що жодних доказів на доведення злочинності російської армії нема, — неправдива. Так автори пропаганди лише намагаються зняти із себе відповідальність, називаючи різні владні інституції «некомпетентними» чи «заангажованими». Так само Кремль чинив, наприклад, коли заперечував накладання арешту на Путіна Міжнародним кримінальним судом.

До речі, аналітикині та аналітики «Детектора медіа» аналізували маніпуляцію, у якій ішлося, що розслідування ООН «не виявило доказів геноциду українців» під час російсько-української війни. Розвінчували меседж, що так звана «евакуація» українських дітей «не є воєнним злочином». А також виявляли меседж, буцімто Раді безпеки ООН «начхати на страждання жителів Донбасу».

Фейк Німецька фастфуд-мережа закликає у своїй рекламі «поговорити про щось важливіше, ніж Україна»

Таку інформацію поширили в прокремлівських телеграм-каналах. У повідомленнях розповідають, що німецька мережа фастфуду Burgermeister нібито запустила рекламну кампанію — «поговорити про щось важливіше, ніж Україна». Натомість пропонують говорити про «нову лінійку смачних і соковитих бургерів». У публікаціях додають скриншот нібито з рекламного відео. Це — брехня. 

Фактчекери проєкту StopFake проаналізували цей кейс і встановили, що відеоролик скомпілювали за допомогою відеоредактора. Водночас представники німецької бургерної зазначили, що вони не запускали такої кампанії та жодного стосунку до створення відео не мають. І для монтажу цього ролика пропагандисти використали нарізку різних новинних сюжетів про Україну, а в другу частину відео вставили справжню рекламу Burgermeister, яка розміщена на головній сторінці вебсайту.

Ми неодноразово спростовували фейки, які стосуються підробних графіті чи обкладинок іноземних журналів/газет або ж рекламних роликів. У такий спосіб пропагандисти прагнуть показати, що їхню риторику (наприклад, що Зеленського ненавидить увесь світ) також повторюють на Заході. Так у читачів може скластися враження, що громадськість справді незадоволена Україною. І надто, коли автори використовують елементи масової культури, натякаючи, що люди глузують із ситуації в Україні та що український порядок денний для Європи — привід посміятися. 

Читайте останні фейки на цю тематику, де Росія замилює очі несправжніми витворами вуличного мистецтва й попкультури: як нібито в Гаазі, столиці європейського правосуддя, створили графіті зі зображенням Зеленського, який висить на шибениці; буцімто британська газета The New European вийшла з обкладинкою, де український президент сидить на колінах у Далай-лами; а про несправжнє зображення заціпенілого Володимира Зеленського від постаті диктатора Путіна та Ісуса Христа — читайте ось тут.

Фейк Туреччина визнала, що Крим — «це російська територія і такою буде завжди»

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях розповідають, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган нібито зробив заяву про Крим, який «є російською територією і такою буде завжди». Автори фейкового повідомлення дописують, що турецький президент буцімто дає чіткий сигнал усьому світу про те, що продовжувати озброювати Україну «безглуздо і безперспективно». Посилаються у таких публікаціях на інтерв’ю Ердогана американському телеканалу PBS. Це — брехня.

Фактчекери проєкту StopFake узялися за цей кейс і визначили, що президент Туреччини не робив таких заяв в інтерв’ю, а пропагандисти просто вигадали це. Натомість він сказав, що, на його думку, на сьогодні Росію неможливо змусити залишити тимчасово окупований півострів, але «час покаже».

Туреччина проявляє стійку позицію щодо підтримки України й засудження окупації та подальшої анексії українського Криму Росією. Та наголошує, що кримськотатарський народ залишається вірний України, але не агресорові. А під час виступу на саміті Кримської платформи 23 серпня 2023 року лідер Туреччини також наголосив, що Крим є частиною України, і Туреччина говорить про це «на всіх міжнародних майданчиках».

Що писали пропагандисти про двосторонню зустріч Путіна й Ердогана в Сочі 4 вересня 2023 року — дізнайтеся тут

Меседж Євросоюзу вигідна поразка України у війні

Таку тезу поширили в прокремлівських медіа. У повідомленнях дописували, як Захід нібито намагається знищити Україну, «звести її в могилу», аби вона дедалі програвала у війні. Закликали побрататися з Росією, натомість із країнами Заходу краще «розірвати стосунки». Адже, на думку авторів, Захід не зацікавлений в українській перемозі. У публікаціях посилаються на матеріал іноземного видання, в якому викладені ці тези з покликанням на «авторитетні джерела». 

Аналітики проєкту StopFake узялися за цей кейс і визначили, що іноземний матеріал, на який посилаються пропагандисти, виявився переповнений кремлівськими меседжами. Тобто автор висловив своє бачення стосовно російсько-української війни. Опублікували матеріал на одному зі словацьких новинних сайтів. Серед іншого його автор повторював безліч дезінформаційних вкидів, які збігаються з російським порядком денним. Наприклад, війна буцімто «цікава Заходу заради заробітку» чи що з Росією краще «дружити та співпрацювати» тощо. Але це точно не офіційна позиція словацького уряду, а власна думка автора в колонці. 

Використовуючи цитати громадських діячів, військових, політиків та інших публічних особистостей, російський агітпроп намагається переконати споживачів дезінформації в автентичності такого висловлювання. Мовляв, якщо це заявив сам журналіст, отже, йому можна довіряти, адже він авторитетне джерело. Хоча наскільки авторитетна інформація, що викладена в колонці, у публікаціях не характеризують.  Зрештою, пропагандисти часто використовують тактику апелювання до авторитету

Автор: Орест Сливенко,
Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.