Таку тезу поширили прокремлівські медіа. У повідомленнях ідеться, що Україна нібито застосовує заборонені способи ведення війни, зокрема заборонене озброєння. Мовляв, про це йдеться у звіті Landmine Monitor 2023, складеному незалежними експертами з різних країн,  який представили в ООН 14 листопада 2023 року.

Кейс опрацювали фахівці проєкту StopFake та пояснили: аналітики, які готували звіт, повідомили, що Україна розпочала розслідування випадку, як Збройні сили України «застосували протипіхотні міни в місті Ізюм та його околицях у 2022 році, коли місто перебувало під контролем Росії». У звіті підкреслили, що Україна тоді використала міни щодо російських військових об’єктів, але в результаті «постраждали мирні жителі». Цей випадок щодо України є поодиноким, причому міжнародні експерти зафіксували сотні фактів повсюдного застосування забороненого озброєння в Україні російськими окупантами. 

Серед іншого, у документі написали, що Росія, імовірно за допомогою сусідньої Білорусі, активно застосовує протипіхотні міни в Україні. Згідно з даними, представленими у звіті, в Україні 2022 року зафіксовано десятикратне збільшення кількості жертв протипіхотних мін порівняно з роком до повномасштабного російського вторгнення.

Росія намагається ігнорувати випадки використання забороненого озброєння та звертає увагу лише на українські дії, хоча випадок із застосуванням ЗСУ протипіхотної міни є поодиноким, і першочергово її використовували з метою замінувати російський військовий об’єкт. 

В онлайн-медіа Міністерства оборони України «АрміяInform» пояснюють, що Оттавська конвенція 1997 року передбачає повну відмову від застосування протипіхотних мін ненаправленої дії, припинення їх виробництва та накопичення. Україна підписала угоду про заборону мін 24 лютого 1999 року у Нью-Йорку та ратифікувала її 27 грудня 2005 року, ставши державою-учасницею з 1 червня 2006 року. Росія не є учасницею Конвенції, а тому використовує їх від початку війни ще у 2014 році.

У соціальних мережах російського сегменту поширюють восьмисекундне відео, на якому в українській церкві нібито читають молитву за вступ України до НАТО та ЄС. «Боже, не відправляй нас до Раю, але відправ до НАТО та ЄС», — буцімто написано в тексті такої «молитви». Відтак в анонімних телеграм-каналах почали стверджували, що в ПЦУ займаються богохульством та дискредитують православних вірян. Це — неправда. 

Аналітики StopFake опрацювали кейс і визначили, що відео — несправжнє, адже жодної інформації, що в українських храмах читають таку «молитву», нема. Більш того, інформацію поширюють лише в прокремлівських медіа чи в анонімних телеграм-каналах. 

Як пояснили фахівці, згідно з церковними правилами, тексти нових молитов затверджує Священний Синод ПЦУ — це такий орган управління ПЦУ. Усі їхні рішення, зокрема тексти новозатверджених молитов, публікують на офіційному сайті ПЦУ. Проте аналітики не знайшли серед рішень Синоду затвердження «молитви про вступ України до НАТО та ЄС».

Також фахівці StopFake звернулися до пресслужби Православної церкви України. У відомстві їм повідомили, що це очевидний фейк і такої молитви у ПЦУ не затверджували. 

У російському сегменті соцмереж поширюють інформацію, що в семи областях України нібито оголосили карантин через поширення скарлатини. До публікацій додають скриншоти імовірного сюжету «ТСН» про запровадження карантину. Це — брехня.

Аналітики проєкту VoxCheck дослідили цей кейс і визначили, що станом на 21 листопада 2023 року в жодній області України не запроваджували карантин через скарлатину. У Міністерстві охорони здоров’я України повідомляли, що поширення захворювання не є надзвичайною ситуацією, скарлатина — сезонна хвороба, тож зараження в Україні реєструють щороку. Наприклад, за 10 місяців 2023 року у столиці зареєстрували 375 випадків скарлатини, із них найбільше — серед дошкільнят та учнів. 

Щодо світлин новинного сюжету, то вони скомпільовані. На це вказує декілька елементів: до прикладу, оформлення текстової плашки та шрифт відрізняються від оригінального, який використовують медійники «ТСН» для оформлення новинних матеріалів; а за допомогою зворотного пошуку в Google вдалося встановити, що кадри фейкового сюжету насправді належить серії інформаційних матеріалів про запровадження карантину у 2018 році через спалах грипу та у 2021 році — через спалах коронавірусу. 

Пропагандисти віддавна спекулюють на темі охорони здоров’я, зокрема брешуть про «спалахи хвороб», задля того, щоби спровокувати паніку та недовіру до влади. Нібито українське керівництво не в змозі впоратися із забезпеченням гідного лікування або профілактики захворювань. 

До речі, у Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що скарлатина — гостре інфекційне захворювання, яке проявляється ураженням мигдаликів ротової порожнини та характерним висипом. У більшості випадків скарлатина починається раптово. Детальнішу інформацію про цю хворобу та що робити при підозрі на скарлатину зможете дізнатися ось тут. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах російського сегменту, коментуючи зустріч президентів країн Вишеградської групи (Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії), які обговорювали питання міжнародної політики, зокрема російсько-українську війну. Автори стверджували, що президент Чехії Петр Павел впродовж саміту глав держав нібито пояснив, що Вишеградська група «готова вступити в агресію проти Росії», а НАТО, мовляв, здійснить напад на Росію уже «після війни в Україні». Це — маніпуляція. 

Аналітики StopFake взялися за кейс і встановили, що жодних заяв про «готовність» НАТО розпочати «вторгнення» до Росії на саміті Вишеградської четвірки не було — це вигадка пропагандистських медіа. Натомість зустріч лідерів присвятили питанням безпеки Європи в контексті російської агресії проти України. Сторони заявляли, що Росія має нести відповідальність за людські життя та збитки, а країни четвірки мають «рішуче продовжувати всебічну підтримку України та її громадян».

Серед іншого, Петр Павел під час зустрічі казав, що саме Росія — основна загроза безпеці Європи й, відповідно, оборонному Альянсу. Тобто маніпулятори спотворили весь контекст заяв високопосадовців та просто вигадали вигідні Кремлеві тези. 

Використовуючи цитати громадських діячів, військових, політиків та інших публічних особистостей, російський агітпроп намагається переконати споживачів дезінформації в автентичності такого висловлювання. Мовляв, якщо це заявив сам європейський лідер, отже йому можна довіряти, адже він авторитетне джерело. Хоча наскільки достовірна інформація, викладена в маніпулятивній публікації, автори не пояснюють. Так пропагандисти використовують тактику апелювання до авторитету. 

Вишеградську групу заснували 15 лютого 1991 року в угорському місті Вишеград президенти центральноєвропейських країн — Польщі, Угорщини і тоді ще Чехословаччини — з метою інтеграції до євроатлантичних структур. Після розпаду Чехословаччини офіційна назва групи — «Вишеградська четвірка», або V4, у складі Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії. Досягти європейської та євроатлантичної мети вдалося у 2004 році — четвірка країн вступила до НАТО, а 1 травня того ж року V4 приєдналася до Європейського Союзу. Зараз країни також співпрацюють у галузі культури, освіти, науки та обміну інформацією.

У соціальних мережах, зокрема, в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють фото агітаційних листівок із закликом «голосувати» за Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та проти Володимира Зеленського. Автори дописують, що такі листівки буцімто розповсюджують у Житомирі. Це — брехня.

Аналітики проєкту VoxCheck узялися за цей кейс і пояснили, що ці листівки — несправжні, адже жодне місцеве чи національне медіа не виходило з такою новиною. Водночас інформацію про агітки поширювали лише в соціальних мережах російського сегменту. Понад те, жодної офіційної агітаційної кампанії в умовах воєнного стану не може бути. Фактчекери доповнюють, що згідно із законом «Про правовий режим воєнного стану» заборонено проводити вибори. А 6 листопада Володимир Зеленський заявляв, що проведення виборів «не на часі».

Однак відсутність офіційної агітаційної кампанії не означає, що будь-хто, зокрема й поплічники Кремля, не можуть створити таку листівку за допомогою графічних редакторів, а згодом — новину про «розповсюдження» агіток. Аналітики не встановлювали автентичність самого фото.

Нещодавно ми аналізували меседж російського агітпропу, де стверджували, що Захід нібито готує державний переворот проти Зеленського і якраз на його місце хочуть поставити Валерія Залужного, який, мовляв, більш прихильний західним лідерам. Такі вкиди загалом покликані переконати споживачів дезінформації в тому, що буцімто  у військово-політичному керівництві України стався розкол.