У випуску спростовуємо фейки про те що під Одесою організували «концтабір для тих, хто не хоче воювати з Росією», а також що в Україні виник «дефіцит антидепресантів», бо українські військові начебто «масово скуповують» їх.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

У мережі діє телеграм-канал, який від свого імені розсилає повідомлення користувачам телеграма, закликаючи надавати інформацію про ЗСУ: координати, фото, відео чи навіть програмні забезпечення. Як стверджують автори повідомлень, то  «наші “брати-українці” стали заручниками ситуації через протистояння НАТО та Росії». Автори повідомлень переконують, що «у їхніх силах зупинити це божевілля, адже організація діє в інтересах народу». 

У Міністерстві оборони наголошують, що під час війни фатально небезпечно повідомляти про наявність або відсутність озброєння та військової техніки ЗСУ, ще й надто з прив’язкою до населених пунктів. 

У такий спосіб автори повідомлень виманюють інформацію в користувачів про розташування техніки ЗСУ й не лише. Допомагаючи так званій «організації, яка діє винятково в інтересах народу», насамперед користувачі шкодять українській армії та ставлять під загрозу територіальну цілісність та суверенітет держави. Оскільки росіяни можуть використати цю інформацію у власних цілях, наприклад, для коректування вогню чи знищення української техніки. Водночас кошти слугують лише приманкою, адже покарання за такий злочин можна понести досить суворе. 

Нагадаємо, що Верховна Рада внесла зміни до статті 114-2 ККУ, яка регулює несанкціоноване поширення інформації, зокрема, про рух або розміщення Збройних Сил України чи військових формувань. 

Згідно з законом, поширення інформації про переміщення, рух або розташування Сил України чи інших військових формувань України, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генштабом ЗСУ, або без отримання письмового дозволу на її поширення, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, — карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років. У деяких випадках покарання може сягати до 12 років позбавлення волі. 

Станом на грудень 2022 року, правоохоронці відкрили близько 200 кримінальних проваджень за незаконне поширення інформації про переміщення зброї та розташування Збройних сил України.

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українець нібито отримав «офіційне сповіщення про смерть сина» на рекламному буклеті. Мовляв, рекламний буклет використали як офіційний документ і на його задньому боці написали усю необхідну інформацію. Як доказ автори повідомлень додають до публікації відео, на якому нібито це видно. Це — неправда. 

У Центрі протидії дезінформації при РНБО пояснили, що офіційні структури, наприклад, відомство Міністерства оборони такий «документ» не може надсилати, оскільки він скомпільований й оформлений неналежним чином: 

Фактчекери переконані: «сповіщення про смерть» несправжнє, і жодні офіційні структури не надсилали його. Водночас у «документі» не позначена чітка адреса, що унеможливлює його отримання. 

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що видання «Newsweek» та «Franc-Tireur» присвятили свої обкладинки Зеленському, який спостерігає за зустріччю Путіна і Сі Цзіньпіна з кімнати, що палає, чи сидячи на полеглих українських воїнах. Як доказ автори додають скриншот нібито справжніх обкладинок журналів. Це — неправда.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО пояснили, що ні видання «Newsweek», ні «Franc-Tireur» не публікували такі обкладинки. Фактчекери у цьому переконалися, коли зайшли на офіційні сайти обох видань. Схожих обкладинок на сайті фактчекери не виявили. Фахівці також наголошують, що жодне з видань не друкувало наклади, датовані 21.03.2023, як це позначено на фейкових обкладинках.   

Пропагандисти систематично поширюють фейки про українських високопосадовців, зокрема Зеленського, з метою його дискредитації. У такий спосіб агітпроп використовує тактику висміювання й намагається створити ілюзію, що керівництво України зневажають у Європі. Раніше пропагандисти поширювали повідомлення про фейкові графіті з Зеленським у публічних місцях, фейкові обкладинки журналів тощо.

«Зараз відбувається ось таке, а це означає, що …» Це — типовий шаблон повідомлення з використанням пропагандистської тактики «ефект первинності». Її застосовують, коли потрібно сформувати бажане ставлення до подій або процесів, про які немає перевіреної інформації. Перший, хто повідомить інформацію, запропонує версію, як її розуміти та охопить якнайбільшу аудиторію, має найвищі шанси на усталення своєї думки в суспільстві.

Тактика «ефекту первинності» застосовується,  коли потрібно реагувати на новинний привід від опонентів. Реакція не обов’язково має бути скоординованою чи правдивою. Головне — оперативно повідомити ймовірну версію події. Наприклад, коли удосвіта 8 жовтня 2022 у море впала секція мосту, який з’єднує тимчасово окупований Крим із Краснодарським краєм Росії, російські пропагандисти повідомляли такі версії події:

— вибухнула цистерна поїзда з пальним,

— вибух влаштували НАТО,

— українські спецслужби вчинили теракт.

На яку з версій ви б не натрапили спершу, кожна з них давала пояснення того, що сталося і свідчила про «винних».

Тактика «ефекту первинності» добре працює як супровід злочинів, які вчиняють самі росіяни. 10 жовтня, через два дні після вибуху на мості до Криму, росіяни обстріляли об’єкти енергетичної системи України. У перші години після цього українські проросійські телеграм-канали з метою спричинення паніки й примушення до поступок росіянам запропонували десять версій пояснення того, що сталося:

— протиповітряна безпека України нікудишня і росіяни легко її обходять,

— українці самі накликали на себе біду атакою на Кримський міст;,

— влада України замовчує катастрофу і забороняє повідомляти про руйнування,

— далі буде ще гірше, недарма посольства інших держав залишають Україну.

Тактику «ефекту первинності» пропагандисти використовують і для того, щоб сформувати очікування від майбутнього або переконати аудиторії у своїй правоті. В українському сегменті телеграма працюють канали, які “спеціалізуються” на поширенні всіляких нібито інсайдерських версій тих чи інших подій. Автори таких каналів у своїх дописах регулярно посилаються на анонімні джерела, пропонуючи аудиторії так звані інсайди. Також у дописах каналів часто зустрічаються словосполучення на кшталт «ходять чутки», «наш інсайдер у … повідомив», «в кулуарах кажуть». На кожен з інформаційних приводів, які потрапляють в поле зору авторів цих телеграм-каналів, вони пропонують більше ніж одне трактування чи прогноз того, що відбувається і буде далі. Під час подій ці повідомлення призначені для закріплення вигідної для пропагандистів інтерпретації ситуації. Після того, як хоча б одна з інтерпретацій справдиться, ці повідомлення служать для утвердження довіри до джерел телеграм-каналів. Решта неправдивих повідомлень можуть бути забуті або послужити основою для подальшого пояснення нових інформаційних приводів.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема в тіктоку. У повідомленнях ідеться, що в Україні людям не нададуть компенсації за знищене чи пошкоджене майно внаслідок збройної агресії Росії. Автори повідомлень посилаються на Закон України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації”. Утім, це — маніпуляція. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту По той бік новин, які встановили, що компенсацію можуть отримати саме за зруйноване житло, а пошкоджене допоможуть відбудувати — або роботами, або будматеріалами. В ухваленому законі йдеться про два методи компенсацій «в особливому вигляді»: 

Як пояснили фактчекери, якщо у людей знищили «будинок садибного типу, садовий або дачний будинок» й такі ж об’єкти будівництва, то їм можна самостійно обрати вид компенсації — на поточний рахунок чи житловий сертифікат. 

Водночас якщо люди втратили квартиру, компенсацію надають лише у вигляді сертифіката, яким покриють будівництво чи придбання нової оселі. 

У будь-якому разі людина отримає грошову компенсацію, однак з можливістю цільового використання коштів — для відшкодування знищеного майна. Коштами можуть розпоряджатися органи місцевого самоврядування, проте це не обов’язкова умова. 

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що під Одесою нібито «організували концтабір для тих, хто не хоче воювати з Росією». Мовляв, про це свідчать «дані розвідки» окупаційної влади. Це — неправда. 

На фейк звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які визначили, що інформація про «концтабір» неправдива. Речник Одеської військової адміністрації Сергій Братчук заявив, що жодних концтаборів на території Одеської області не існує. Він наголосив, що в Україні є лише табори та військові полігони, «де громадяни готуються з бажанням та мотивацією, щоб знищувати ворога». 

Крім того, як пояснюють аналітики, жодних фото- чи відеоматеріалів, які б свідчили про існування так званого «концтабору» немає. На думку аналітиків, інформація просто вигадана. 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти вкотре просувають меседж про поголівну мобілізацію в Україні. Мовляв, воювати нікому, тож мобілізують усіх, а хто не хоче — переводять у концтабори. У такий спосіб пропагандисти демонізують українську владу, яка нібито знущається з українців. 

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, у якому йшлося, що Територіальні центри комплектування та соціального забезпечення посилено вербують хімікинь та біологинь, та пояснював кейс про нібито підготовку українських жінок та їхніх дітей до мобілізації. Також ми спростували фейк, у якому пропагандисти стверджували, що в Україні «викопали рів на кордоні з Молдовою, аби зупинити втечу чоловіків від мобілізації».

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українські ЗМІ опублікували інфографіку, на якій нібито зазначена кількість осіб, мобілізованих від початку 2023 року в певних регіонах України. За цими даними, найбільша кількість мобілізованих саме в Одеській області. Далі йде Харківська, Миколаївська, Полтавська, Івано-Франківська та Львівська області. Автори повідомлень додають, що, мовляв, нібито так чинна українська влада «знищує російськомовних українців». Це — брехня. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck, які дослідили, що українські ЗМІ не публікували такої інфографіки, водночас у відкритих джерелах немає даних про загальну кількість мобілізованих. Як пояснюють фактчекери, на інфографіці позначений перелік областей, де одна область написана з помилкою. Замість «Миколаївська» можна помітити «МІколаївська». Інформацію про мобілізацію в регіонах надано лише в декількох областях. До прикладу, не викладено ситуацію в Київський, Закарпатській, Черкаській та інших областях, хоча мобілізація триває по всій території України. Аналітикам також не вдалося знайти українські ЗМІ, які б поширювали таку інфографіку. Тож аналітики переконані: інформація з інфографіки вигадана, й інфографіку українські ЗМІ не поширювали.  

Аналітики також акцентують, що у відкритих джерелах не публікують загальну статистику з точною кількістю мобілізованих у кожному регіоні. Інколи представники ЗСУ повідомляють у ЗМІ про кількість виданих повісток та осіб, які прибули до військкомату. 

Аналітикині та аналітики «Детектора медіа» неодноразово аналізували кейси, пов’язані з українською мобілізацією. Наприклад, ми спростували фейк про нібито підроблення документа неповнолітнього одним із Територіальних центрів комплектування і соціального забезпечення. Також пояснили кейс про несправжній документ, який поширили росіяни, стверджуючи, що юнакам від 15 до 18 років заборонено виїжджати за кордон. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах та пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях йдеться, що газета «New York Post» «відмовилася» від постійного розміщення українського прапора на обкладинці. Мовляв, останнє велике видання не хоче розміщувати український прапор на обкладинці. Як доказ автори повідомлень прикріпили до публікації скриншот двох обкладинок американської газети. На першій обкладинці праворуч вгорі зображений український прапор, проте на обкладинці наступного випуску замість прапора зображений листок конюшини. Це — маніпуляція. 

За кейс взялися фактчекери проєкту VoxCheck, які встановили, що обкладинка газети «New York Post» із зображенням трилистої конюшини присвячена дню Святого Патріка, який традиційно відзначають у США 17 березня. Надалі на обкладинці видання продовжили зображувати український прапор за звичним графіком: шість випусків публікують із зображенням прапора, один — без. Тобто видавці газети «не відмовлялися» від українського прапора, його позапланово замінили лише в одному випуску, який присвятили святкуванню дня Святого Патріка. Наприклад, у випуску газети за 20 березня (останній доступний на момент публікації) знову розмістили прапор України.   

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що в торговельному центрі Австрії нібито демонструють рекламу, де німецькою написано «Не наша війна». Автори повідомлень до публікації прикріплюють відео, де буцімто з екрана телевізора можна побачити таку рекламу. Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що «реклама» несправжня. Водночас аналітики пояснюють, що на фото присутні ознаки редагування. Як розповіли фактчекери, на фото можна помітити нехарактерне розміщення пікселів на екрані телевізора. Вони повинні розташовуватися рівномірно та однаково. У цьому випадку вони розташовані нерівно та «з’їхали» один на одного. Відтак, це дає підстави переконатися, що фото відредагували за допомогою фоторедактора. Також «рекламу» продемонстрували лише на одному екрані телевізора. Фактчекери кажуть, що таку рекламу демонструють відразу на всіх рекламних щитах, а не на одному.