Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

22 Листопада станом на 1002 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2543
Фейк
756
Маніпуляція
739
Меседж
535
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Викриття Росіяни поширили «документ» від імені командира військової частини, у якому наказують затримувати «усіх осіб чоловічої статі»

Таку інформацію поширили в соціальних мережах та пропагандистських ЗМІ.  У повідомленнях ідеться, що командир херсонської військової частини А3056 нібито видав наказ про затримання «усіх осіб чоловічої статті». У «наказі» зазначається, що військові створюватимуть блокпости, на яких цілодобово будуть патрулювати й оглядати особисті речі та документи. Усіх чоловіків, які прямують через блокпости (херсонського напрямку), нібито затримуватимуть і передаватимуть СБУ. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту НотаЄнота, які визначили, що цей «документ» — несправжній. Зокрема, на його фейковість указують такі помилки: 

  • У «документі» неправильно написано прізвище керівника військової частини. Наприклад, у несправжньому документі написано «КУЗЬМИЧ», хоча справжнє прізвище — «КУЗЬМІЧ».
  • Фейковий документ також не відповідає правилам оформлення. Так прізвище та ім’я пишуть справа, причому прізвище — великими літерами. Цих вимог у «документі» не дотримано. 
  • Військова частина А3056 підпорядковується Національній Гвардії. А фейкороби в документі вказали Міністерство оборони України. 

Тактики Як російська пропаганда використовує молодіжні організації для досягнення власних цілей

Якщо авторитарний чи тоталітарний режим хоче проіснувати довго, то йому вкрай необхідна підтримка молоді. Адже саме ця вікова група зазвичай є «природним ворогом» подібних режимів. Чимало революцій починалися саме з молоді. Тут можна згадати Кубинську революцію 1959 року, протести 1968 року, які охопили весь світ, Революцію Гідності в Україні у 2013-2014 роках, яку розпочали саме студенти, тощо. 

Залучення молодих людей до активностей, що проводяться на користь недемократичних режимів, має дві основні мети. По-перше, переманити молодь на свій бік і відвернути її від опозиції чинній владі. По-друге, показати іншим віковим групам населення, що, мовляв, нас підтримують молоді люди, а отже, за нами майбутнє. Молодь зазвичай не має стійких політичних переконань та упереджень. Її ідеологічні вподобання часто можуть змінюватися, і підліток, який підтримував одну ідеологію, через деякий час може перейти до зовсім протилежного. Тут варто згадати, що Беніто Муссоліні у молодості був соціалістом.

Також молодь прагне самореалізуватися та знайти зручні інструменти для цього. Ними і стають провладні молодіжні організації, які дають змогу втілити свої соціально корисні ідеї та проєкти, набути нових знань та навичок, знайти хороших друзів. А ще вони є непоганими соціальними ліфтами в «дорослу» політику.

Тоталітарні режими ХХ століття створили цілу низку дитячих та молодіжних організацій для виховання, формування «правильних» громадян, лояльних панівним режимам та готових умерти за них у кривавих війнах, розв’язаних тоталітарними лідерами. Так, у німецьких нацистів існували такі організації, як «Гітлер’югенд» (дослівно «гітлерівська молодь»), «Дойчес Юнгфольк» (молодша вікова група «Гітлер’югенду»), «Союз дівчаток» та «Союз німецьких дівчат». Італійський фашизм підтримували та пропагандували організації «Балілла», «Італійська лікторська молодь» та «Молоді фашисти». Радянський Союз та комуністичну партію прославляли «жовтенята», «піонери» та «комсомол» (ВЛКСМ).

Путінський режим і в цій сфері пішов шляхом своїх попередників. У перший же рік президентства Путіна, ще до створення партії «Єдина Росія», постала всеросійська молодіжна організація «Ті, що йдуть разом» («Идущие вместе»). Перша їхня акція пройшла 7 листопада 2000 року в Москві, де члени руху закликали молодь не пити, не курити, не матюкатися та підтримувати Володимира Путіна. Ця молодіжна організація відома багатьма акціями проти політичних опонентів Путіна, таких як Геннадій Зюганов, Борис Березовський, партія «Яблуко» тощо.

У 2005 році організацію було переформатовано в антифашистський молодіжний рух «НАШІ». Цей рух проводив різноманітні акції та проєкти військово-патріотичного спрямування, соціальні, екологічні, проти різних вад суспільства та, звісно ж, на підтримку Володимира Путіна. Він характеризувався високим рівнем децентралізації, а його керівники називались «комісарами». Чимало з його побічних проєктів виокремилися з руху та існують і досі. Приблизно у 2012-2013 роках у русі почалася серйозна внутрішня криза, що призвело до фактичного припинення його діяльності. Формально це було відображено лише у 2019 році. У 2005-2017 роках також існував молодіжний рух «Росія молода», який займався схожими активностями, також був пов’язаний із Кремлем і всіляко підігравав чинній владі.

Як то кажуть у Росії, «святе місце порожнім не буває». З 2005 року дотепер існує «Молода гвардія Єдиної Росії» — молодіжна організація партії «Єдина Росія», що займається пропагандою кремлівського режиму. У 2017 році була створена «Молодіжка ЗНФ» («Молодёжка ОНФ») — молодіжний рух Загальноросійського Народного Фронту, який є об’єднанням, створеним на підтримку Володимира Путіна. Прикметно, що його куратором є Ігор Кастюкевич, який розгорнув бурхливу діяльність на тимчасово окупованих територіях України. Підтримує путінську владу і «Євразійський союз молоді» — організація, створена у 2005 році російським пропагандистом Олександром Дугіним. Підіграють чинній владі і такі регіональні молодіжні проєкти, як «Місцеві» (Московська область) і «Селет» (Татарстан).

Є в Путіна і буквально власний «Гітлер’югенд». Ним стала молодіжна організація «Юнармія», яка створена у 2016 році на базі супутніх структур російської армії та слугує для мілітаризації молоді й підготовки «гарматного м’яса» для загарбницьких війн Путіна. Структури цього руху почали створюватися і на тимчасово окупованих територіях України у 2022 році. У 2023 році стало відомо про формування російським режимом так званих «Студентських трудових загонів» для пропаганди на тимчасово окупованих територіях України. Більшість молодіжних пропагандистських проєктів у Росії керується спеціальним державним органом — Федеральним агентством у справах молоді (Росмолодь), яке створене ще у 2008 році.

Меседж Росія завжди прагнула миру, але Україна не хоче «домовлятися»

Таку тезу поширили пропагандистські медіа. У повідомленнях ідеться, що Росія, мовляв, завжди піклується про «мир» і намагається налагодити «ситуацію» в Україні. Автори дописують, що Росія нібито пропонує перемовини, а Україна навідріз не хоче домовлятися. І  підсумовують: у всьому «винна» Україна.

Кейс опрацювали фахівці проєкту EU vs Disinfo, які пояснили, що Україна не зобов’язана якось «домовлятися» з Росією, адже та — країна-агресор, яка напала на Україну. Про жодні поступки не йдеться, оскільки Україна захищає свої території і прагне територіальної цілісності й збереження кордонів станом на 1991 рік. 

Фактчекери навели у приклад інтерв’ю Зеленського американській телекомпанії CNN. Там президент запевнив, що Україна не віддаватиме будь-які території заради припинення війни з Росією. Тобто позиція України однозначна. Москва коїть щоденні воєнні злочини на території України, перешкоджає мирному життю. Жертва не повинна домовлятися з агресором. 

Російський агітпроп просуває тезу, що Україна буцімто віддає тимчасово окуповані Росією території, аби насамперед дискредитувати українську владу. Яка нібито не збирається відвойовувати окуповану частину України. 

Фейк Газопостачальна компанія «Нафтогаз» надає знижку на послуги, якщо абоненти нададуть інформацію про «ухильників політрежиму»

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що нещодавно на комунальних платіжках від газопостачальної компанії «Нафтогаз» користувачі знайшли напис про надання знижки. Як пояснюють автори, знижку можна отримати, буцімто якщо надати компанії інформацію про колаборантів та ухильників. До публікацій додають фото квитанції. Це — брехня. 

Фактчекери Центру протидії дезінформації при РНБО взялися за цей кейс і з’ясували, що фото відредагували за допомогою фотошопу, на оригінальну світлину квитанції наклавши текст про «надання знижки». У справжніх квитанціях такого напису немає. 

Поширюючи цей фейк, автори прагнуть показати, що в Україні нібито панує повний безлад, бо мирних людей просять ловити колаборантів та ухильників політрежиму «за будь-яку ціну». Більш того, пропагандисти натякають, мовляв, існує безліч людей, які проти політичного режиму України. І ніби більшість із них співпрацює з Росією, де ситуація «краща».

Маніпуляція Західні лідери заявили, що вони прагнуть «ліквідувати» Зеленського

Таку інформацію поширили в соціальних мережах та в пропагандистських медіа. У повідомленнях ідеться, що США невдоволені політикою Зеленського «через постійні обстріли Москви». Мовляв, Володимир Зеленський займається самоправством й в Україні панує беззаконня. Автори дописують, що західні лідери мріють «позбутися та ліквідувати» Зеленського. Переконують, що у США вже шукають наступного президента України. У публікаціях також посилаються на матеріал видання Politico. Це — маніпуляція.

Аналітики проєкту StopFake узялися за цей кейс і визначили, що в матеріалі Politico не йдеться про «ліквідацію Зеленського», тобто вбивство або усунення від влади. Ідеться лише про можливі сценарії в разі замаху росіян на президента України. Сам матеріал і називається «План України, якщо Росія вб’є Зеленського». У своїй колонці американський журналіст проаналізував ситуацію з імовірним убивством Зеленського. 

Адже на початку повномасштабного вторгнення було декілька невдалих спроб «ліквідації» українського президента. Журналіст описав хід дій української влади в такій ситуації. Тобто в матеріалі не йшлося про вбивство чи усунення від влади Зеленського. У авторській колонці медійник описав свої думки та передбачення. Водночас пропагандисти спотворили контекст матеріалу й видумали вигідні собі тези. 

Поширюючи цю маніпуляцію, автори прагнуть показати, що світ, мовляв, незадоволеним Зеленським і його хочуть позбутися. У такий спосіб пропагандисти видають Президента України «некомпетентним» лідером, що нібито проявляє свавілля.  

Фейк В Одесі зафіксували спалах холери

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що в Одесі та в області зафіксували спалах холери. Це — неправда. 

Фактчекери Центру протидії дезінформації дослідили цей кейс і встановили, що інформація про спалах холери не відповідає дійсності. Головний державний санітарний лікар Ігор Кузін заявив, що Україна готова швидко реагувати в разі виникнення спалахів холери. Поки що їх не зафіксовано. За його словами, є достатня кількість лікарських та діагностичних засобів, аби продіагностувати гострі кишкові інфекції, в тому числі й холеру.

Та й станом на початок липня 2023 року в Україні не зафіксували жодного випадку зараження холерою. Щодо інших інфекційних хвороб у відомстві МОЗ пояснили, що ризик їхнього спалаху підвищується, проте наразі у постраждалих районах здійснюють посилений епідеміологічний нагляд. 

До того ж для протидії спалаху інфекційних захворювань в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях відкрили 38 пунктів моніторингу води. Також у Запорізькій, Херсонській, Одеській, Миколаївській та Дніпропетровській областях центри контролю та профілактики хвороб перевели на особливий режим реагування.

Поширюючи цей фейк, пропагандисти прагнуть посіяти паніку поміж українців, щоб їх залякати. Раніше ми якраз спростовували схожий кейс, коли нібито зафіксували спалах холери у Києві. З’ясувалося, що це також неправда. 

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.