Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

25 Листопада станом на 1005 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2545
Фейк
758
Маніпуляція
739
Меседж
535
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Новомова Як Росія розмиває реальність за допомогою новомови: «холодомор»

10 жовтня 2022 року Росія почала кампанію масованих обстрілів енергетичної інфраструктури України. Вона тривала до 9 березня 2023 року, а опісля можна було спостерігати окремі випадки таких атак. У результаті російські терористичні обстріли завдали українській енергосистемі серйозних пошкоджень. 

Російські пропагандисти після перших масштабних атак намагалися дискредитувати українську владу та просували меседжі, мовляв, «застарілість» української енергетичної інфраструктури — одна з основних причин перебоїв з електропостачанням. Іншими факторами знеструмлення домівок українців були нібито бездіяльність уряду та неналежне обслуговування обʼєктів енергосистеми. Мовляв, українське керівництво на чолі з Володимиром Зеленським навмисно мучить населення України холодом і темрявою. Росіяни спекулюють на Голодоморі, трагічній події для української історії, та називають таку ситуацію «холодомором» звичайних громадян. 

Ще 16 березня 2022 року Україна офіційно приєдналася до спільної енергосистеми Європейського Союзу. Таке рішення мало на меті допомогти нашій країні підтримувати стабільну систему електропостачання. Європейська електроенергія почала надходити в Україну, а українська — в ЄС. Проте 11 жовтня 2022 року, наступного дня після першого масштабного ракетного обстрілу росіянами енергетичної інфраструктури, Україна призупинила експорт електроенергії. Це було повʼязано з наслідками руйнувань енергосистеми та необхідністю покрити внутрішні потреби України у споживанні впродовж усієї доби, а також забезпечити резерви на вечірній час, коли попит є максимальним. Уже 7 квітня 2023 року експорт електроенергії було відновлено.

Якби не масовані атаки росіян на енергетичну інфраструктуру України, повсюдних знеструмлень не відбувалося б. Підтвердженням цьому є той факт, що жодних проблем із генерацією електроенергії та опалювальними сезонами на території країни до осені 2022 року не було.

Російські плани повністю знеструмити Україну провалилися завдяки титанічній роботі українських енергетиків, підтримці міжнародних партнерів і виваженим рішенням української влади в умовах енергокризи. Після кожної атаки енергетики відправлялися на обʼєкти, які зазнали пошкоджень і, ризикуючи власним життям, ремонтували їх. 

Станом на червень 2023 року Київська школа економіки попередньо оцінює збитки, завдані українській енергетичній інфраструктурі, у 8,8 мільярда доларів. Саме Росія, обстрілюючи ракетами українську енергосистему, несе відповідальність за виведення її з ладу. Вже у серпні 2023 року премʼєр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що в Україні відремонтували пʼять атомних енергоблоків, а ще чотири перебували в ремонті на той момент. До цієї зими Україна плідно готувалася, закуповуючи також, наприклад, запасні 100 високовольтних трансформаторів, які зберігатимуться за кордоном задля безпеки до виникнення в них потреби.

Маніпуляція Поляки не бажають бачити у себе українських біженців і через це протестують на вулицях Любліна

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, стверджують, що поляки нібито більше не хочуть бачити українців у своїй країні і через це почали масово підтримувати антиукраїнські партії. Мовляв, про це навіть пише CNN, розповідаючи про масштабні демонстрації в таких польських містах як Люблін. Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake та Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони проаналізували оригінальну статтю видання, що називається «Доброзичливість Польщі щодо України слабшає. Крайні праві користуються нагодою». Насправді в ній висвітлюється лише один із передвиборчих мітингів антиукраїнської та євроскептичної партії «Конфедерація» в Любліні. Це й пояснює риторику проти українських біженців серед учасників заходу. Водночас співрозмовники журналістів CNN впевнені у перемозі України та необхідності надалі її підтримувати попри всі проблеми. Тверджень про те, що поляки «більше не бажають бачити у себе в країні українців», у статті насправді немає.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть розсварити українців та поляків, а також вплинути на їхню внутрішню політику, викликаючи вороже ставлення до українських біженців. «Детектор медіа» вже писав про те, як ще російський агітпроп маніпулював темами внутрішньої польської політики до та після нещодавніх парламентських виборів. 

Фейк В Іспанії пройшов мітинг українських біженців із плакатами «F*ck Israel»

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику, в соціальних мережах стверджують, нібито в Іспанії пройшов мітинг українських біженців, які буцімто вийшли з плакатами «Геть руки від військової допомоги Україні» та «F*ck Israel». Втім це — фейк. 

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони перевірили фото, яке поширюють пропагандисти, через інструмент онлайн-пошуку зображень та зʼясували, що справжнє фото зроблене на акції на підтримку України «Israeli Friends of Ukraine», що пройшла літом 2022 року. На оригінальній версії учасниця акції тримає плакат з написом «Росія — країна-терорист», а плакату з написом про Ізраїль там узагалі немає. 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати українських біженців за кордоном та створити штучну конкуренцію за отримання військової допомоги від Заходу. «Детектор медіа» писав, як ще російський агітпроп маніпулює темою війни Ізраїлю проти ХАМАСу.

Фейк На Рівненській АЕС почались проблеми із ядерним паливом, яке надала Швеція

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, стверджують, нібито на Рівненській АЕС почалися проблеми зі шведським паливом бренду Westinghouse. Мовляв, є ризик того, що один з енергоблоків повністю зупинять, а працівники станції панікують та не знають, що робити. Втім це — фейк.

На це звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що генеральний директор Рівненської АЕС Павло Ковтонюк 4 жовтня зазначав, що станція працює у сталому режимі, а після повідомлень пропагандистів на сторінці АЕС повідомляли про нормальний та стабільний радіаційний фон. У Міністерстві енергетики України також заперечили заяви росіян про проблеми зі шведським паливом. 

Поширюючи подібні фейки, на думку аналітиків проєкту, пропагандисти хочуть помститися за те, що Україна відмовилася від використання російського палива для своїх АЕС . Зокрема, 10 вересня у реактор ВВЕР-440 Рівненської АЕС вперше завантажили неросійське ядерне паливо, що і спричинило хвилю дезінформаційних повідомлень про станцію. «Детектор медіа» вже спростовував фейки щодо недоліків допомоги Швеції для України. Вдаючись до них, Росія хоче викликати недовіру до західних партнерів. 

Маніпуляція В ООН заявили, що Україна оголошує вироки невинуватим

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, стверджують, нібито ООН звинувачує «київський режим» у тому, що він оголошує вироки невинуватим людям. Мовляв, вони мають на увазі майже шість тисяч кримінальних проваджень за співпрацю з Росією. Таку заяву буцімто зробила заступниця Верховного комісара ООН з прав людини Нада Аль-Нашіф під час свого виступу на засіданні Ради з прав людини ООН 9 жовтня. Пропагандисти також посилаються на заяви уповноваженої з прав людини в РФ Тетяни Москалькової, де вона звинуватила «українські спецслужби» в тому, що вони «тримають під вартою» учителів у Херсонській області. За її словами, Україна запроторює до вʼязниці вчителів лише за те, що вони «не порушили свій професійний обовʼязок і продовжували навчати дітей». Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що хоч ця тема і справді обговорювалась на засіданні, Аль-Нашіф не звинувачувала Україну в «оголошуванні вироків невинуватим». В Управлінні Верховного комісара ООН із прав людини лише висловили занепокоєння у звʼязку з тим, що «багато осіб із заарештованих та навіть засуджених постраждали через свої дії, до яких, в принципі, їх могла примусити держава-окупант». У цьому контексті вони «з глибокою стурбованістю» спостерігають за політикою масового надання російського громадянства місцевим жителям на території України, тимчасово окупованій Російською Федерацією. 

Окрім того, російські медіа проігнорували частину доповіді, у якій Управління звернуло увагу на численні порушення прав людини з боку Росії. Зокрема Аль-Нашіф заявила, що жертви описують «жорстокість, яку складно уявити», такі як тортури електричним струмом, сексуальне насилля та жорстокі побиття, які у «деяких випадках призводили до переломів кісток та вибитих зубів». Вона також розкритикувала умови утримання полонених, зокрема відсутність доступу до продуктів харчування та медикаментів, а також позбавлення сну. В ООН звернули увагу й на те, що Росія не вжила жодних заходів для притягнення до відповідальності за порушення та злочини, скоєні її силовиками. 

Заяви Москалькової натомість не відповідають дійсності. Згідно зі статтею 111 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність передбачена не за викладання в окупації, а за «здійснення громадянином України пропаганди у навчальних закладах», а також за імплементування стандартів держави-агресора в освітній процес. Заступниця міністра юстиції України Валерія Коломієць у коментарі для «Радіо Свобода» наголосила, що факт проживання на тимчасово окупованих територіях не визначає автоматично людину колаборантом. Чиновниця також заявила про випадки, коли українські вчителі в окупації були змушені працювати під тиском, хвилюючись за життя своє та рідних. Відповідно, досудове розслідування та суд повинні враховувати всі обставини цієї категорії справ. 

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти хочуть дискредитувати владу України та уникнути відповідальності за злочини Росії. Крім того, в такий спосіб вони виправдовують і зневажливе ставлення до мешканців тимчасово окупованих територій. «Детектор медіа» вже писав про те, які ще шкідливі меседжі Росія створює та поширює проти мешканців тимчасово окупованих територій.  

Меседж Новий склад БРІКС контролюватиме 80% світового видобутку нафти

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, стверджують, нібито з розширенням блоку БРІКС за рахунок шести нових членів (Саудівської Аравії, Обʼєднаних Арабських Еміратів, Ірану, Аргентини, Єгипту та Ефіопії) він зможе контролювати 80% світового видобутку нафти. 

На меседж звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що згідно з даними Управління енергетичної інформації США (ЕІА) станом на 2022 рік, на блок БРІКС припадало близько 19% світового видобутку нафти (в оригінальному складі з Бразилією, Індією, Китаєм, ПАР та Росією). Нові ж дані цієї організації вказують, що після розширення виробництва сирих нафтових продуктів БРІКС зросте до приблизно 41% світового виробництва. Дані Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) станом на 2022 рік свідчать, що після приєднання нових членів частка БРІКС становитиме приблизно 47% світового виробництва сирих нафтових продуктів. Згідно з оцінками Енергетичного інституту (Велика Британія), на розширений склад групи припадатиме 43,1% світового видобутку нафти. 

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти хочуть показати «слабкість» союзників України та викликати занепокоєння серед українців щодо того, чи варто й надалі відповідати на російську агресію. «Детектор медіа» вже писав про те, як російська пропаганда штучно возвеличує БРІКС та представляє блок як геополітичну перемогу Росії, на прикладі матеріалів про саміт блоку. 

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.