Пропагандисти в російських медіа стверджують, що радник Голови Офісу президента України Михайло Подоляк закликав до вбивства «якнайбільшої кількості» росіян, що нібито свідчить про «антигуманну» сутність української держави. Проте це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту The Insider. Вони помітили бурхливу реакцію на висловлювання Подоляка в російському медіапросторі та зʼясували, що цитата вирвана з контексту. У повній її версії з ефіру марафону «Єдині новини» зрозуміло, що йдеться не про всіх росіян, а про вояків армії окупанта. 

Виставляючи це в такому світлі, пропагандисти хочуть виправдати свою агресію проти України боротьбою з «нелюдами». Мовляв, українці є настільки жорстокими, що закликають до знищення цілої нації. Однак геноцид проти українців вчиняють саме росіяни. 

Пропагандисти стверджують, що ЄС нібито бездумно звинувачує Росію у будь-якій проблемі, як і в підриві Каховської ГЕС, але насправді її зруйнував «київський режим» за допомогою західного озброєння.

На цей меседж звернули увагу фахівці проєкту EUvsDisinfo. Вони зʼясували, що він є непідтвердженим обвинуваченням та поєднанням інших меседжів. Мовляв, військова підтримка з боку Заходу лише продовжує війну і страждання цивільних.  

Пропагандисти поширюють таку інформацію, щоб вкотре виправдати агресію Росії. Однак насправді саме Росія завдає значної шкоди українській економіці та вбиває тисячі людей. Саме Росія намагається знищити Україну, її людей та культуру, наголошують фахівці проєкту. Країни-члени НАТО самостійно приймають рішення щодо надання допомоги Україні, і вона не є протиправною, оскільки Україна використовує її для самозахисту, що передбачено Статутом ООН.

До того ж Росія хоче перекласти відповідальність на Україну за низку провокацій, штучно створюючи їй образ «терористичного режиму». Пропагандисти прирівнюють підрив Каховської ГЕС із фейками щодо «брудних бомб», знецінюючи масштаби катастрофи. Проте підірвала дамбу Росія. Зокрема про це свідчать дані щодо сейсмічної активності в районі Каховської ГЕС, зафіксовані норвезькою сейсмічною станцією в Румунії. «Детектор медіа» вже писав про те, що саме казали пропагандисти про підрив у день, коли він стався. 

Центр протидії дезінформації при РНБО повідомляє, що українцям надходять смс із закликом надсилати інформацію про ЗСУ в обмін на грошову винагороду. 

ЦПД нагадує, що будь-яка співпраця з ворогом може прирівнюватись до держзради і каратись в умовах воєнного стану позбавленням волі строком до 15 років або довічним увʼязненням. 

Розсилаючи подібні повідомлення, росіяни хочуть отримати важливу інформацію та використати її проти української армії. Крім того, пропонуючи за це гроші, вони підживлюють свій меседж про «надзвичайну бідність України». Мовляв, українці готові на все заради грошей. Втім, якщо українці і стали біднішими (хоч ця проблема і перебільшена), то причиною цього є виключно агресія Росії проти України.

Пропагандисти поширюють фейк, нібито голову ГУР Кирила Буданова поранили і замість нього на зустріч із послом Японії Мацудою Кунінорі відправили двійника. Це — фейк.

Автори таких дописів зазначають, що «двійника» нібито можна викрити завдяки новій зачісці, чисто поголеному підборіддю та «неприродному згину» правої руки. Однак усе це радше ознаки незначної зміни іміджу однієї людини. 

Вигадуючи подібні виправдання, росіяни хочуть підживити фейк про тяжке поранення Буданова, навіть якщо його вже спростовували. Крім того, поширюючи повідомлення про «поранення» або «смерть» українських вищих військових/політичних діячів, росіяни хочуть викликати паніку серед українців та створити ілюзію програшу. Втім лідери, які фігурували в цих фейках, самотужки неодноразово їх розвінчували. 

За допомогою різних означень чи мовних зворотів агітпроп намагається змалювати Україну в очах росіян найвигідніше для пропаганди. Наприклад, кажуть «на Україні», натякаючи на колоніальне минуле й залежність від Росії. Або ж «окраїна», нібито розташована на краю «однієї великої держави». Пропагандисти прагнуть всіляко заперечити існування України і вживають термін «країна 404» або навіть просто «404».

Насамперед вони проводять паралель з відомим, зрозумілим символом «Error 404» — помилка завантаження вебсторінки. Цю помилку вибиває, коли сторінки по факту не існує. Тобто автори перенесли ознаку одного предмета на інший. За допомогою зрозумілих більшості образів агітпроп показує, що Україна — країна, якої нібито не існує, її буквально нема. Цьому значенню надають негативної конотації, коли пропагандисти злісно описують успіхи України або хочуть звинуватити її в тих чи інших діях. Мовляв, як ця «країна 404» ладна чогось досягнути?

Так, один із пропагандистських каналів описав події знищення росіянами Каховської ГЕС, перекладаючи відповідальність на Україну: «Очевидно, що 404 була вигідна руйнація ГЕС — раніше там і заявляли про такі плани». Тобто підкреслюють буцімто злочинність України, запевняють, що така країна «не повинна існувати». Усе це плекає в росіян ненависть і лють до України.

Загалом така риторика є і частиною конспірологічної теорії, що Україна — фіктивна держава. У такий спосіб автори прагнуть заперечити існування країни та замилити очі росіянам та іншим народам, які не сприйматимуть Україну як незалежну, суверенну державу. Такі меседжі сприятимуть стереотипам, що Україна — частина Росії чи що української держави ніколи не було.

Пропагандисти створюють та поширюють публікації, згідно з якими Україна увʼязнює журналістів з-за кордону за те, що публікують «незручну правду» щодо російської агресії. Мовляв, ось такі «західні цінності» підтримує український уряд, прикриваючись мовчанням Заходу.

У якості головного прикладу автори таких публікацій використовують ситуацію з громадянином США та Чилі, журналістом Гонсало Лірою. Нібито його увʼязнили лише за те, що він сказав «факти, визнані Києвом». Однак насправді журналіста заарештували за поширення відверто антиукраїнської агресивної риторики та російської дезінформації.

Наприклад, Ліра називав президента України Зеленського «головорізом», лідерів ЄС «некомпетентними» (підтримуючи слова премʼєр-міністра Росії Медведєва), а також звинувачував США та Польщу в намірах «поділити Україну». Журналіст виправдовував дії Росії тим, що їй потрібна «вся територія України», щоб не було «ще гірших проблем». Крім того, він закликав Міжнародний кримінальний суд накласти арешт на експрезидента України Порошенка за те, що той нібито «вбивав дітей на Донбасі». На всі ці та інші заяви Ліри свого часу звернув увагу Центр протидії дезінформації при РНБО.

Поширюючи цей меседж, Росія хоче перекласти відповідальність за свої дії на інші сили та відвернути увагу від власних системних проблем зі свободою слова.

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах, де поширюють проросійську риторику, стверджують, що Україна — на межі продовольчої кризи через проблеми з молочною індустрією. Мовляв, українці не купують своє молоко, бо не мають за що, а експорт молочної продукції з України чогось провалюється. 

Хоч автори таких дописів і згадують про те, що поголів'я рогатої худоби зменшилося через війну, вони не вказують агресію Росії як першопричину цих проблем. Все знову спихають на Захід, який нібито допомагає лише риторикою. Крім того, вони також перекладають відповідальність за це на країни Центральної Азії та Молдову. Як наслідок, на думку пропагандистів, Україна на межі банкрутства та продовольчої кризи.

Проте її головною причиною стала агресія Росії проти України, оскільки бойові дії обмежують як вирощування худоби та кормів, так і продаж молочних продуктів. Крім того, рослинні аналоги молока, такі як мигдалеве, соєве, вівсяне, кокосове молоко тощо, стають дедалі популярнішими через етичні переконання споживачів або непереносимість лактози, що міститься в коров'ячому молоці. З огляду на це споживання молочних продуктів зменшується на глобальному рівні.

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти хочуть штучно збільшити масштаб проблеми та викликати паніку серед українців. Крім того, в такий спосіб вони вже традиційно хочуть перекласти відповідальність за дії Росії на треті сили.