Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

01 Травня станом на 797 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2112
Фейк
690
Маніпуляція
645
Меседж
431
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Новомова Як Росія розмиває реальність за допомогою новомови: «удар відплати»

Згідно з російською версією Вікіпедії, «удар відплати» (або другий удар) — це поняття ядерної стратегії, що означає масований ядерний удар у відповідь по агресору. Проте кремлівська пропаганда радше використовує цей термін, а також словосполучення «операція відплати», не в ядерному контексті. Москва вдається до такої риторики, коли говорить про обстріли території України своєю «високоточною зброєю», які нібито є відповіддю на «неспровоковані» дії ЗСУ. 

Так, Міноборони Росії назвало «операцією відплати» російський масований ракетний удар по пунктах тимчасової дислокації підрозділів ЗСУ в Краматорську в ніч на восьме січня 2023 року. Як результат, їм нібито вдалося ліквідувати понад 600 військовослужбовців ЗСУ. Ця атака Росії буцімто була відповіддю на «підступний удар київського режиму» по будівлі ПТУ в Макіївці в ніч на перше січня 2023 року, внаслідок якого загинуло близько 400 російських військових

Втім радник тодішнього міністра оборони України Олексій Копитько сказав, що заява Росії про «удар відплати» — це ІПсО. Вона була спрямована на те, щоб «перебити негатив» від удару по Макіївці. У цьому випадку росіяни вдалися до тактики віддзеркалення. Сама ж інформація про загибель у Краматорську понад 600 воїнів ЗСУ була фейковою — її спростували іноземні медіа, українське військове керівництво та навіть російські «патріотичні канали». 

Атаку ракетами та дронами по Миколаєву та Одесі вже в ніч на 18 липня 2023 року Міноборони Росії назвало «груповим ударом відплати» у відповідь на вибухи на Кримському мосту в попередню ніч. Однак тоді військово-політичний оглядач Олександр Коваленко заявив, що після вибухів на Кримському мосту минуло занадто мало часу (одна доба), аби Росія змогла підготувати таку атаку як «удар відплати». Насправді Кремль видав її як таку. Крилатим ракетам і дронам-камікадзе, які тоді летіли на два українські міста, потрібно було задати координати й цільові об'єкти, збудувати маршрут — на це мало б піти близько 48 годин, додав Коваленко. 

Тобто, після того, як Кремль зазнає будь-якого нищівного удару, він вдається до риторики, мовляв, «у нас все під контролем» — ось «удар відплати». Таким чином, пропагандисти втішають внутрішнє населення Росії, замилюють йому очі й насправді перекривають поразки російської армії на фронті новими так званими «досягненнями».

Фейк Україна нібито витратила 1,2 мільярда на фейки

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в соцмережах, поширюють відеоролик із символікою британської мовної корпорації ВВС, де стверджується, що Україна нібито витратила 1,2 млрд доларів у 2023 році «на створення фейків про перемоги української армії на фронті». Замовлення, згідно з відео, виконувала одна з «найбільших PR-компаній Британії». Пропагандисти стверджують, що за результатами голова Офісу Президента України Андрій Єрмак нібито «відмовився продовжувати контракт на 2024 рік з британцями», оскільки їхня діяльність «ніяк не допомогла підвищити привабливість мобілізації в Україні». Мовляв, гроші вилетіли в трубу або «були розкрадені за давньою українською традицією». У відеоролику стверджується, нібито цю інформацію виявила незалежна міжнародна група дослідників Bellingcat. Утім це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони зʼясували, що ВВС ніколи не публікувала подібного відео у своїх соцмережах. Цей ролик, імовірно, є підробкою. Зловмисники використали логотип британської телекомпанії та її дизайн у пропагандистських цілях. Для створення ролика взяли відеозаписи з відкритих джерел (зокрема, зображення Офісу Президента України, Володимира Зеленського та Андрія Єрмака) і стокові відео (зокрема, з людьми в костюмах, які обмінюються рукостисканнями). Пропагандисти також використали архівні фотографії з українськими військовими, зняті ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Фрагмент відео, на якому, як вважається, Еліот Хіггінс, засновник Bellingcat, розповідає про своє «розслідування», був узятий з його інтерв'ю для DW у рамках програми #ConflictZone (випуск за грудень 2022 року), де насправді Хіггінс розказував про російську дезінформацію проти України та діяльність російських шпигунів на Заході. Офіційна інформація на ресурсах Bellingcat також не містить жодних повідомлень про розслідування, на яке посилаються пропагандисти. Раніше Хіггінс у своєму акаунті в X (колишньому твітері) зазначив, що пропаганда вже кілька разів приписувала Bellingcat вигадані заяви.

Від початку повномасштабного вторгнення з метою приховати воєнні злочини російської армії в Україні та створити хибне уявлення світової громадськості про невдачі ЗСУ на полі бою кремлівська пропаганда активно поширює наратив про те, що Україна продукує фейковий контент щодо цієї війни. Мовляв, Україна бреше своїм громадянам, а отже, нема сенсу їй довіряти. 

Фейк Колишній чоловік співачки Камалії нібито купив винищувачі для ЗСУ

Користувачі соцмереж знову поширюють інформацію, нібито колишній чоловік співачки Камалії, пакистанець Мохаммад Захур, купив винищувачі для України. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту «НотаЄнота». Вони зʼясували, що Захур насправді не купував винищувачів для України. Камалія особисто спростовувала цю інформацію. Початок цієї історії йде з інтервʼю Камалії у 2022 році, де співачка заявила, що отримала дозвіл від Захура розповісти про факт надання двох винищувачів Україні, але без конкретних подробиць. Як виявилося, вона мала на увазі військову допомогу від Пакистану. Однак цитату спотворено на низці сайтів і соціальних мереж, де чоловікові Камалії приписали придбання літаків.

Фахівці проєкту звернули увагу на цю ситуацію через особливості її повторної появи в українському медіапросторі. Вони зʼясували, що фейк знову поширили на початку січня через одну з фейсбук-сторінок, яка має понад 440 тисяч підписників. У коментарях до допису надається лінк на основну статтю, а доменне ім'я сайту, що поширює цей фейк, розташоване в зоні .su — національному домені верхнього рівня для колишнього Радянського Союзу. Навіть після припинення існування Союзу домен SU залишається російським. Фектчекери зазначають, що з 1993 року адміністратором цього домену є Російський інститут розвитку соціальних мереж (РосНДІРСМ), розташований у Москві. З 2009 року технічне обслуговування цього домену здійснюється «Технічним центром інтернету», що також у Москві.

Найцікавіше, що сторінка, котра поширює цей вкид через .SU, адмініструється трьома особами, які перебувають в Україні. З огляду на це, на думку «НотиЄнота», через сторінки, що публікують «добрі новини» про «підтримку України» від відомих осіб, можуть запускатися фейки, якими тестують аудиторію на реакцію до різних видів впливу.

Викриття Як Росія тестує настрої українського суспільства через псевдоукраїнські фейсбук-сторінки

В українському сегменті фейсбуку знову отримують популярність ворожі групи та сторінки, які маскуються під українські, але фактично контролюються з Вірменії. На них звернули увагу фахівці проєкту «НотаЄнота». Наприклад, на одній із сторінок зустрічається однотипний текст із різними емоційними фото, згенерованими штучним інтелектом. У дописах зустрічаються зображення також військових або поранених, але часто це фотографії з відкритих джерел, на яких зображені люди, непричетні до війни в Україні. Прикладами назв таких сторінок є «Ми Українці Ми Сильні», «Я З України», «Молитва», «Моя Україна», «Жизнь прекрасна». 

Ба більше, фахівці проєкту звертають увагу на один із дописів, який містить російськомовний підпис «жаль, что это фото забьет меньше, чем какой-то голый певец»(шкода, що це фото забʼє менше, ніж якийсь голий співак). Це вказує на те, що сторінки ведуться неносіями мови. Цей допис набрав понад 80 тисяч лайків, і за версією «НотиЄнота» він призначений емоційно впливати на аудиторію сторінки. 

У контактній інформації цих сторінок вказується електронна пошта із російським доменом mail.ru (однакова на всіх сторінках). Крім того, у деяких дописах можна помітити заміну кириличних символів латинськими, такими як a, u, x, i, k, 0, що дозволяє обходити системи блокування.

Загалом на думку «НотиЄнота» такі групи використовуються росіянами для інформаційних втручань, спрямованих на розколу суспільства за тригерними темами, тестування аудиторії на вразливість до патріотичних та емоційних фейків. Після цього людей, які взаємодіють із таким контентом, можна використовувати для таргету на рекламні кампанії та планувати подальші інформаційні атаки, використовуючи виявлені вразливості.

Маніпуляція Зеленський нібито заявив, що 70% американської допомоги залишається у США через «корупцію та відкати»

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику через соцмережі, стверджують, нібито Президент України Володимир Зеленський визнав, що лише 30% американської допомоги досягає України, а решта залишається у США. Мовляв, це свідчить про корупційні схеми та відкати і через це Зеленський перестане бути Президентом. Однак такі твердження — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що насправді факт того, що значна частина фінансової допомоги від США, призначеної для підтримки України, йде на оборонні підприємства в Сполучених Штатах, не є свідченням корупції чи відкатів. Це законна процедура надання військової допомоги іншим країнам, а інформація про неї загальнодоступна.

Під час пресконференції в Ризі Володимир Зеленський справді зазначив, що понад 70% виділених коштів залишається на американських оборонних підприємствах. Президент пояснив, що це пов'язано з тим, що вартість зброї, наданої Україні, не включає її безкоштовну передачу, а кошти отримують американські підприємства за свої послуги. Однак ця ситуація не свідчить про жодні непорозуміння чи неправомірні дії, а є частиною звичайної процедури надання військової допомоги.

Аналітики StopFake посилаються на статтю Марка Тіссена, автора The Washington Post, для більшого контексту цього процесу. Зокрема, такий підхід дає змогу підтримувати американську економіку, створюючи робочі місця й допомагаючи місцевим підприємствам, які забезпечують виробництво зброї. Це не корупційна схема, а законний механізм сприяння оборонному виробництву.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб підсилити свій наратив про «корумповану Україну». «Детектор медіа» вже писав і про інші способи, які використовує Росія для цього. 

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.