У квітні 2025 року польський інфопростір зазнав інтенсивного впливу скоординованих інформаційних операцій. Основними темами таких кампаній були мігранти, євреї та Україна. Звіт Demagog.pl фіксує, що проросійські акаунти систематично поширювали фейки, маніпуляції, теорії змов та пропаганду, націлену на дестабілізацію виборчого процесу та посилення суспільної поляризації.

Дослідження охопило п’ять ключових акаунтів у соцмережі X (Twitter), які публікували від сотень до понад трьохсот дописів на місяць, досягаючи мільйонів переглядів. Найбільшу активність зафіксовано у другій половині квітня — паралельно з суспільно резонансними подіями, як напад Брауна на лікарку, теракт у Кашмірі, ексгумації на Волині та президентські дебати.

Антимігрантська та релігійна пропаганда

Спостерігалося різке зростання антимігрантської риторики. Маніпулятивні відео із зображенням мусульман, зокрема фальсифіковані кадри з Мілана, які видавали за Варшаву, використовувалися для нагнітання страху та агресії. Одним із ключових наративів стала дезінформація про буцімто «Центри інтеграції іноземців», які називали прихованими таборами для «нелегалів».

Антисемітизм і теорії змови

У контексті справи про аборт в місті Олесниця поширювалися антисемітські фейки про «ритуальні вбивства». Аналогічні меседжі поєднувалися з хвалебною риторикою щодо Володимира Путіна, що підкреслює наявність проросійського впливу.

Антиукраїнські кампанії

Україна та її підтримка стали мішенню нової хвилі дезінформації: поширювалися заклики до депортації українців з Польщі та фейки про президента Зеленського — як про наркомана, диктатора або нациста.

Атаки на кандидатів та маніпуляції з виборами

Звіт також вказує на спроби підриву довіри до виборчого процесу: публікувалися фейкові соціологічні опитування, просувалися теорії змов щодо можливого скасування виборів. Особливо активно підтримували кандидата від Конфедерації Гжегожа Брауна — його змальовували як «єдиного незалежного» і відкрито антиукраїнського. Також схвально згадувався кандидат Макей Макяк, відомий своєю симпатією до Путіна.

Згідно з дослідженням порталу Demagog.org.pl у соціальних мережах Facebook та X (колишній Twitter) розповсюджується зображення з логотипом статистичного порталу Statista, яке нібито демонструє кількість загиблих іноземних найманців у Курській області. Згідно з цією "статистикою", найбільшу групу становлять поляки – 1963 загиблих. Особливого резонансу набув допис колишнього польського судді Томаша Шмидта (Tomasz Szmydt), який втік до Білорусі та попросив притулку на початку травня 2024 року. Його пост у Х отримав понад 30 тисяч переглядів. Один із дописів у Facebook  супроводжує фейкову картинку із “статистикою” словами: «Найбільша кількість польських трупів (майже 2000) була знайдена в Курській області після вигнання українців. Поляки, ймовірно, становлять найбільшу групу серед найманців, які воювали на боці Бандери».

Представник порталу Statista офіційно підтвердив польським фактчекерам, що така статистика ніколи не публікувалася на їхньому ресурсі. Перевірка через пошукову систему порталу також не виявила жодних даних про "загиблих найманців у Курську".

Зображення має очевидні непрофесійні елементи, які підтверджують ознаки фальшування. Наприклад, державний прапор США замінений на схожий прапор Ліберії, а австралійський прапор сплутаний з прапором Нової Зеландії. 

Цей фейк є частиною ширшої російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на представлення Польщі як країни-провокатора конфліктів, створення ілюзії прямої військової участі країни НАТО в російсько-українській війні та формування наративу про "іноземних найманців" для дискредитації українських сил оборони. 

Як зазначають аналітики порталу  Demagog.org.pl наразі офіційної статистики щодо поляків, які воюють в Україні, немає. Поляки можуть воювати в  Міжнародному легіоні Збройних сил України, так званому Українському іноземному легіоні. Польські громадяни роблять це за згодою Міністерства національної оборони Польщі – на добровольчій основі, але не як офіційні представники польських збройних сил. Деякі польські добровольці організували Польський добровольчий корпус, який підпорядковується Силам оборони України. У цьому випадку також не йдеться про офіційне представництво польської армії чи сил НАТО.

Грузинські фактчекери MythDetector зафіксували поширення дезінформаційної кампанії у російськомовному сегменті Facebook, зокрема у Естонії, пов'язаної із незаконною зміною меморіальної дошки на похованні бійців Української повстанської армії (УПА) у Польщі. Зафіксовані акаунти у Facebook, які мають ознаки «ботів», поширили проросійські пропагандистські наративи, використовуючи однакову лексику та звороти, що має ознаки цілеспрямованої кампанії з дезінформації. 

Зокрема, вони підтримали акт вандалізму, який розслідує польська поліція, через незаконну зміну таблиці на похованні. Автори дописів просувають тезу про «відновлення історичної справедливості», а всі дописи на різних акаунтах починаються однаковою фразою «на могилі українців у Польщі додали важливу інформацію». 

Контекст. 22 квітня польське медіа ZLUBACZOWA.PL написало, що на братській могилі воїнів УПА в Монастирці з’явилася нова табличка, зміст якої суттєво відрізняється від попередньої версії. Напис на новій плиті: «Братська могила українців, учасників УПА, відповідальних за терор і геноцид проти беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, помилуй їх і не зарахуй їм за ті жахливі вчинки, які вони вчинили проти своїх братів». Також додано цитату: «Пробачити не означає забути, а зцілити біль». На хресті замість українського тризуба з’явився християнський хрест. Раніше на надгробках бійців Української повстанської армії (УПА) було написано: «Українці, які загинули в боях з НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ Радянського Союзу)».

За інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, незаконно встановлені таблички з пам’ятника та братської могили воїнів Української повстанської армії на горі Монастир поблизу польсько-українського кордону уже демонтовано на початку травня 2025 року. 

Російська пропаганда використовує такі дезінформаційні кампанії з метою налаштувати поляків та українців один проти одного, та розпалити конфлікт навколо питань переосмислення спільної історії двох держав.

Україна продовжує свій поступ до повноправного членства в Європейському Союзі. Однак цей шлях супроводжується не лише складними реформами та переговорами, а й потужним інформаційним опором. У низці країн-членів ЄС поширюються міфи, покликані пробудити страх перед економічними наслідками вступу України до ЄС. Насамперед — про нібито фінансове навантаження, яке нестиме Київ для бюджету Євросоюзу. Ці міфи проаналізували аналітики Vox Ukraine.

Орбан як рупор страхів в Угорщині

20 березня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив у соцмережі X, що членство України в ЄС нібито коштуватиме кожному угорському домогосподарству 500 тисяч форинтів на рік — це близько 1200 євро. За словами політика, «9000 мільярдів форинтів — саме стільки війна вже коштувала угорським родинам». Він додав, що «жодне рішення не буде ухвалено без голосу угорського народу», натякаючи на необхідність референдуму щодо вступу України.

Ці цифри походять із розрахунків аналітичного центру Századvég Foundation, близького до Орбана. У своїй оцінці центр врахував подорожчання імпортного газу, підвищення дохідності держоблігацій та втрати від скорочення торгівлі з Росією. Проте ключову причину цих змін — повномасштабну агресію Росії — аналітики не згадують. Ба більше, нинішні витрати пов’язують не з війною, а з гіпотетичним членством України в ЄС.

Далі — маніпуляція: нібито кожне угорське домогосподарство заплатить із власної кишені за вступ України. Насправді йдеться про перерозподіл коштів із бюджету ЄС, зокрема можливе зменшення дотацій Угорщині з фондів згуртування та сільського господарства. Також враховуються гіпотетичні витрати на підтримку українських пенсіонерів у разі їхнього переїзду до Угорщини — хоча за фактом частка українців-біженців у цій країні залишається меншою за 1%.

Аналітики Századvég Foundation ігнорують можливі вигоди від вступу України: відкриття нових ринків, інвестицій, посилення безпеки в регіоні. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що розширення ЄС за рахунок України, Молдови та країн Балкан може збільшити ВВП Союзу на 14% упродовж 15 років.

Угорщина сама отримала суттєву підтримку при вступі до ЄС у 2004 році — майже 2 мільярди євро до вступу та понад 30 мільярдів у період 2021–2027 років. У 2023 році країна отримала з бюджету ЄС приблизно 4,5 мільярда євро при внеску у 2 мільярди. Тобто кожен угорець умовно отримує з бюджету ЄС майже втричі більше, ніж сплачує.

Польща і Словаччина: тривожні перебільшення

У Польщі кандидат у президенти від «Права і справедливості» Кароль Навроцький казав, що його країна не допустить рішень, які можуть зашкодити економіці та сільському господарству. Ці заяви підхопили російські пропагандистські ресурси, просуваючи наратив про конкуренцію з боку України.

Журналіст Лукаш Варжеха твердив, що «десятки мільярдів євро польських грошей потечуть в Україну», яка стане конкурентом у межах ЄС.

У Словаччині ширилися фейки про те, що вступ України змусить місцевих фермерів вирощувати верблюдів та апельсини. Цю дезінформацію поширили, спотворивши заяву депутатки Любіци Карвашової про можливу зміну сільськогосподарського профілю країни.

Інший словацький політик Дьєрдь Ґімесі вважає, що Україна начебто «з’їсть» значну частку коштів із Фонду згуртування та аграрної політики ЄС, бо має низький ВНД і великі площі орних земель. Він оцінив потенційне фінансування України у 600 євро з кожного громадянина ЄС.

Чи справді Україна «забере» гроші в інших?

Фонд згуртування надає фінансування країнам із валовим національним доходом на душу населення менше 90% середнього по ЄС. А дотації в межах Спільної аграрної політики залежать від площі сільгоспземель. Такі критерії справді роблять Україну потенційним великим отримувачем допомоги. Але всі теперішні розрахунки базуються на припущенні, що вступ відбувся б сьогодні. У реальності ж інтеграція розтягнеться на роки, за які зміниться і Україна, і ЄС.

За оцінками Інституту німецької економіки в Кельні, якби Україна приєдналася до ЄС у 2023 році, вона б отримала 130–190 мільярдів євро: 70–90 млрд за аграрною політикою і 50–90 млрд за політикою згуртування. Цифри вражають, але вони є відправною точкою для дискусії про реформу бюджету ЄС.

Розширення ЄС — це інвестиція, а не втрата

Європейський Союз завжди супроводжує розширення трансформацією бюджетних пріоритетів. Наприклад, Хорватія, що приєдналася до ЄС у 2013 році, ще до вступу отримала майже мільярд євро допомоги, а після — понад 12 мільярдів на розвиток.

Завдяки фінансуванню реформ, модернізації інфраструктури та інституційній підтримці Хорватія стала більш конкурентоспроможною. Це посилило її економіку й водночас — єдиний ринок ЄС. Тому інвестиції в нові країни-кандидати — це не витрати заради витрат, а стратегічний розвиток континенту.

Україна стане чистим отримувачем допомоги — це правда. Але такою ж була Польща, такі ж зараз Угорщина, Румунія та Болгарія. І саме завдяки цій солідарності ЄС зберігає єдність і стабільність.

Щоб інтегрувати Україну та інші країни-кандидати, Євросоюзу слід переглянути принципи розподілу ресурсів, враховуючи не лише поточні показники, а й потенціал зростання, геополітичну значущість та довгострокові вигоди.

Під час президентської кампанії в Польщі енергетика стала однією з найбільш суперечливих, але водночас об’єднуючих тем. Більшість кандидатів, які 18 ттравня позмагаються за посаду президента держави погоджуються, що енергія має бути «польською» — незалежною, стабільною і виробленою на місці. Проте є значні розбіжності щодо джерел цієї енергії. У деталях поглядів кандидатів розібрались фактчекери проєкту Demagog.pl.

Попри те, що, за даними Forum Energii, частка вугілля в енергобалансі Польщі знижується, воно досі забезпечує понад половину виробництва електроенергії. І хоча з фінансового погляду підтримка вугільних блоків уже скоро стане збитковою, деякі кандидати відкрито захищають вугілля. «Вугілля — це, панове, польське золото», — заявив Марек Якубяк під час дебатів у Коньських, повторивши міф про запаси вугілля на 900 років.

Його підтримує Кароль Навроцький із гаслом: «Федрувати, видобувати, розвивати». Григорій Браун теж не бачить майбутнього без вугілля: «Польща лежить на вугіллі, Польща стоїть на вугіллі». Славомір Менцен звинувачує ЄС у високих цінах на електроенергію і вважає, що без європейських регуляцій видобуток знову стане вигідним. Проте OKO.press вказує, що аргументи Менцена — маніпулятивні: польське вугілля дороге не через ЄС, а через об’єктивні економічні чинники.

Усіх прихильників вугілля об’єднує опозиція до Європейського Зеленого курсу. Але навіть скептики визнають, що президент не має повноважень скасовувати ухвалені в ЄС закони. «Акти права ЄС були ухвалені, бо політики так вирішили», — нагадує кандидат Марек Вох.

Разом з тим більшість кандидатів погоджуються: енергетична трансформація повинна бути справедливою. «Це не лише питання енергетики, а й традиції, гордості і місцевої ідентичності», — зазначив Рафал Тшасковський, говорячи про Сілезію. «Дитина шахтаря має такі ж права, як і дитина еколога», — підкреслив Сzymon Hołownia. А представниця лівих Магдалена Бєйат запевнила: «Відповідальність лівої президентки — зробити так, щоб трансформація не відбувалась коштом звичайних людей».

Більшість кандидатів також підтримують розвиток атомної енергетики. Сейм Польщі нещодавно виділив понад 60 млрд злотих на будівництво АЕС, і 92,5% опитаних громадян це схвалюють. Адріан Зандберг бачить в атомі ключ до незалежності: «Або ми дійсно швидко будуємо 8 ядерних блоків, або залежимо від диктатур». Він пропонує 15-річний план атомної індустрії — амбітніший, ніж урядовий, який передбачає лише дві АЕС до 2043 року.

Складнішою є ситуація з відновлюваними джерелами енергії. Шимон Головня назвав їх частиною «польського шляху»: «Польський вітер, польське сонце, польський атом». Рафал Тшасковський бачить у відновлювальних джерелах енергії прояв енергетичного патріотизму. Магдалена Бєйат хоче, щоб інвестиції в енергетику не враховувались у дефіциті бюджету ЄС.

Натомість Марек Якубяк назвав вітрову енергію «фантазією» і поширював неправду про морські вітрові станції. А Артур Бартушевич, відомий критик Зеленого курсу, брав участь у заході разом із прихильником псевдомедицини, де засуджував інвестиції у вітрову енергетику.

Попри науковий консенсус щодо зміни клімату, більшість поляків не вважають її пріоритетною темою виборів, свідчать дані соціологів із CBOS. Проте вона залишається викликом, який вимагає уваги політиків — незалежно від того, чи обирають вони «польський вітер», «польський атом» чи «польське золото».

Польські спецслужби та уряд попереджають: Росія активно намагається вплинути на результати майбутніх президентських виборів у Польщі. За словами урядовців, російські структури вербують громадян Польщі через даркнет, пропонуючи їм 3–4 тисячі євро за поширення дезінформації у соцмережах. Про це повідомили у словацькому проєкті протидії дезінформації Infosecurity.

Згідно з інформацією, яку надає віцепрем’єр і міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський, вербування здійснюється безпосередньо перед виборами, які відбудуться у травні 2025 року. «Росія пропонує полякам гроші за маніпулювання виборчим процесом зсередини країни», — заявив він наприкінці січня в інтерв’ю для польських медіа.

Особливу увагу привертає те, що вербування нібито відбувається саме через даркнет — закриту частину інтернету, доступ до якої можливий лише через спеціальні браузери. Цей інструмент дає змогу уникати ідентифікації завдяки високому рівню анонімності та шифруванню. «Росія шукає підтримки для свого контенту, використовуючи ресурси GRU та ФСБ», — уточнив Гавковський у коментарі Reuters.

Він також повідомив, що ідентифікована нова російська група, яка, за його словами, була «натхненна і підготовлена російською військовою розвідкою» і має чітку мету — вплинути на вибори в Польщі через поширення фейків та вербування осіб, які зможуть «підірвати єдність польської політичної сцени».

Спроби впливу Росії на виборчі процеси в Європі не є новими. Нещодавній приклад — Румунія, де в грудні 2024 року Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів. За офіційною інформацією, причиною стали «агресивні гібридні атаки з боку Росії», що включали спроби маніпуляції голосами виборців, злам офіційних виборчих сайтів і непрозоре фінансування кампанії. Як повідомили румунські спецслужби, з російських кіберплатформ було здійснено понад 85 000 спроб зламати виборчу інфраструктуру.

Особливо підозрілим виглядав і результат виборів: у першому турі несподівано переміг крайній правий проросійський кандидат Калін Джорджеску, який до того мав лише однозначну підтримку в соцопитуваннях, але раптом набрав 23% голосів. Враховуючи це, Конституційний суд скасував не лише результати першого туру, а й проведення другого. Джорджеску вдруге не зможе балотуватися.

Як наголошують в Infosecurity, Польща, яка послідовно підтримує Україну у війні проти Росії — як військово, так і гуманітарно, — стала однією з головних мішеней російських інформаційних та кібероперацій. «Польща сьогодні — найчастіше атакована країна ЄС у сфері кібербезпеки», — наголосив Гавковський.

Нагадаємо, що в Польщі 18 травня відбудуться вибори президента держави. І проблеми стосунків Польщі та України використовуються російськими пропагандистами.

У проросійському сегменті соцмереж поширюється відеоролик, у якому стверджується, що завдяки українським секс-працівницям у Польщі нібито 100 000 чоловіків за півтора року змінили свої погляди на проукраїнські. У відео також наводиться вигадана цитата урядової уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, яка начебто назвала це явище «рожевою пропагандою» і закликала секс-робітниць за кордоном «і надалі просувати проукраїнські ідеї своїм клієнтам». Насправді жодне з цих тверджень не відповідає дійсності — це фейк, створений і поширений російською пропагандою. Фейк спростували фактчекери з проєкту Stop Fake.

Зокрема, відео оформлене нібито як продукція російського опозиційного видання DOXA, яке саме себе позиціонує як «незалежне медіа проти війни, диктатури й нерівності». Пропагандисти використали логотип DOXA, стилістику його матеріалів, а також притаманні виданню гендерно-нейтральні формулювання, аби надати фейку більшої достовірності. Проте DOXA насправді не публікувало подібного відео.

Цитата, приписана Катерині Левченко, також є вигаданою.

«Жодне українське медіа не публікувало таких слів Левченко, і подібні заяви ніколи не звучали в її офіційних каналах комунікації», — пишуть фактчекери.

Крім того, абсолютно фейковою є й згадана у відео статистика: «у Польщі 100 000 чоловіків за півтора року змінили свої погляди на проукраїнські завдяки роботі секс-працівниць». Це число виглядає цілковито фантастичним, а джерела такої інформації не вказано.

«Незрозуміло, звідки взагалі могли взятися подібні дані — вони не мають жодного підґрунтя», — зауважують у Stop Fake.

Такі фейки, за словами експертів, мають чітку мету — принизити українських жінок, які вимушено виїхали за кордон через війну, і поширити образ українки як «аморальної мігрантки». Це не перший випадок подібної дискредитації. Команда Центру досліджень Детектора медіа докладно описувала як і чому росіяни маніпулюють образом українських жінок у дослідженні із назвою «"Оболонка феміни з чорним змістом": як агітпроп намагається дискредитувати українських жінок».

Генеральне консульство України в Любліні та рекрутинговий центр Українського легіону не надсилають повісток українським громадянам, які перебувають за кордоном. Зображення так званої «повістки», що нібито вимагає явки до рекрутингового центру, виявилося фальшивкою з явними слідами російської пропаганди. Цей фейк спростував генконсул України в Любліні Олег Куць у коментарі Укрінформу.

Цей вкид  з'явився в одному з телеграм-каналів для українців у Польщі і далі поширився в інших групах у телеграмі, а згодом і у фейсбуці. У ньому містилася фотографія зім'ятого і розірваного листка з нібито повісткою до невстановленого громадянина України прибути до рекрутингового центру в Любліні.  

Олег Куць підкреслив, що рекрутинговий центр Українського легіону працює виключно з добровольцями, і ані консульства, ані центр не мають повноважень видавати повістки громадянам за кордоном.

«Я впевнений, що це – недалека і не дуже розумна операція російських спецслужб. Хто розбирається, той відразу бачить, що це груба підробка. Зрозуміло, що вони у першу чергу б’ють по відносинах між найближчими партнерами, а також на те, щоб викликати хвилі недовіри і занепокоєння серед українців», – підкреслив дипломат.

Створюючи ілюзію, що Україна примусово залучає громадян із-за кордону, Росія прагне демотивувати потенційних добровольців і підірвати зусилля, як-от діяльність Українського легіону, що базується на добровільній участі.

Подібні фейки спрямовані на те, щоб викликати занепокоєння серед українців, які перебувають за кордоном, особливо в країнах-союзниках, як-от Польща. Це може підштовхнути людей до недовіри до офіційних установ України чи навіть до конфліктів із місцевою владою.

18 травня у Польщі відбудеться перший тур виборів президента країни. Аналітики із польського крила центральноєвропейської мережі фактчекінгових організацій Demagog підготували звіт, у якому проаналізували ключові пропагандистські тези цієї виборчої кампанії за 24-30 березня. У великій частині звіту йдеться про маніпуляції образами України та українців.

Звіт Demagog засвідчив існування таких основних напрямів маніпуляційних повідомлень щодо українців, які поширювалися в інформаційному просторі Польщі під час виборчої кампанії:

Дезінформація поширюється через соціальні мережі, проросійські медіа та анонімні телеграм-канали. Важливу роль у її просуванні відігравали бот-мережі та деякі політики, які використовували ці тези у передвиборчих кампаніях. Крім того, спостерігалася активна взаємодія з російськими інформаційними операціями, які сприяли роздмухуванню антиукраїнських настроїв.

У Demagog стверджують, що антиукраїнська риторика знайшла відгук серед консервативного електорату, особливо серед виборців, які мали скептичне ставлення до європейської інтеграції та співпраці з Україною. Такі настрої використовувалися певними політичними силами для мобілізації виборців і зміцнення власних позицій.

У польських проросійських телеграм-каналах підбивають підсумок третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І критикують польську владу за нібито несприйняття головного підсумку цієї війни — не провокувати Росію.

«24 лютого 2025 року виповнюється третя річниця від початку українсько-російського конфлікту, а польські політики досі не засвоїли головного уроку Києва: не провокувати “російського ведмедя”, бо він здатен прокинутися. Останніми роками наші політики настільки піддалися військовій риториці України та “перемоги над злим Путіним”, що зовсім забули про те, що можливості російських військових та російського озброєння дозволяють Росії порівняти Польщу з землею», — ідеться в дописі проросійського польського каналу з понад 12 тисячами підписників. Надалі наводяться спекулятивні аргументи, що саме Україна напередодні вторгнення нібито пророкувала Росію на війну. 

Через залякування та перебільшення своєї військової міці Росія намагається досягти впливу на політику інших держав у силовий спосіб  навіть без застосування військової сили. Зокрема 11 квітня 2021 року, менше ніж за рік до повномасштабного вторгнення,  в ефірі передачі «Вечер с Владимиром Соловьевым» російська головна редакторка інформаційного агентства «Россия сегодня», телеканалу RT та агентства Sputnik Маргарита Симоньян говорила, що в «гарячій війні Росія переможе Україну за два дні».

Для перекладання відповідальності за агресію в Україні Росія також застосовує для різних аудиторії широку варіацію дезінформаційних меседжів.  Нинішні меседжі Росії мають на меті залякати спільноти Польщі, відвадити їх від підтримки України. 

Російські телеграм-канали поширюють слова представниці МЗС Росії Марії Захарової. Вона сказала, що поява Зеленського в Аушвіці (одному з найбільших колишніх нацистських концтаборів у Польщі) нібито викликала лють в єврейських релігійних колах Польщі та що головний рабин Польщі Міхаель Шудріх начебто висловився, що вони вважають ганьбою те, що беруть участь в одному заході з «диктатором, який приручив нацистів на повідець».

Журналісти проєкту StopFake звернулися до головного рабина Польщі Міхаеля Шудріха з проханням прокоментувати слова, приписані йому речницею МЗС Росії, і їм відповіли:

«Рабин Шудріх абсолютно ніколи не робив такої заяви. Ніхто не уповноважений говорити від імені рабина Шудріха і ніхто не робив такої заяви. Це абсолютно неправдива, вигадана інформація».

Цим дезінформаційним вкидом пропагандисти прагнули викликати неприязнь серед єврейської громади до президента Зеленського, звинувативши його в нібито підтримці нацистів. У такий спосіб росіяни також підживлюють свій наратив про Україну як «нацистську державу». Раніше ми спростовували інформацію, що в Польщі нібито розклеїли листівки, де Зеленського назвали «нацистом», місце якому «в смітнику».

У мережі поширюють інформацію про листівки з негативними висловлюваннями щодо Президента України Володимира Зеленського, які нібито з'явилися на вулицях Польщі. Зокрема, напис на листівках перекладається як «Місце нациста - у смітнику, а не в Аушвіці», апелюючи до нещодавнього візиту президента до відповідного меморіалу. Втім ці листівки є фейком.

Про це пише Центр протидії дезінформації. Його фахівці з’ясували, що ця дезінформація активно розповсюджується виключно через проросійські ресурси. Усі листівки мають однакове розташування, вигляд і спосіб кріплення, що вказує на підробку з використанням графічного редактора.  

Такі фейки є елементом гібридної війни, спрямованої на розпалювання ворожнечі між українцями та поляками та щоб підірвати довіру до Володимира Зеленського. Вони також створені, щоб зменшити міжнародну підтримку. 

Російська пропаганда поширює нові фейки в межах довготривалої дезінформаційної кампанії «Чорна трансплантологія». Про це пише Центр протидії дезінформації.

Його фахівці наголошують, що у своїх повідомленнях російські медіа, такі особи як речниця МЗС РФ Марія Захарова, заявляють про вигадані «центри чорної трансплантології» в Часовому Яру та незаконне вилучення органів у військових.  

Ці твердження не підкріплені фактами, а є спробою дискредитувати Україну й відвернути увагу від воєнних злочинів Росії. Пропагандисти раніше стверджували, що нібито «польські трансплантологи» отримують органи вбитих українських військових. Ця кампанія, яка почалася ще у 2014 році, має на меті посіяти страх і ненависть до України, створюючи фальшивий образ її військових і влади. 

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах історію про «українського офіціанта» одного з польських ресторанів, який нібито додавав свою сперму у страви клієнтів. Мовляв, про це написало провідне польське видання Rzeczpospolita. Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці видання «Фарватер.Схід». Вони з’ясували, що пропагандисти використали редагований скриншот, нібито взятий із видання. Фальсифікація включала зміну заголовка, рубрики та ілюстрацій, хоча на зображенні залишили Використання фотобанківських зображень та неприродна структура рубрикації доводять фальсифікацію. Аналіз також показує, що інформація поширювалася виключно через пропагандистські телеграм-канали та що вона відсутня на шпальтах Rzeczpospolita. 

Головна мета такої дезінформації — дискредитувати українських біженців, створюючи враження, що вони є аморальними та небезпечними. Це спрямовано на зниження підтримки українців у Польщі, викликання суспільного обурення та підрив довіри до політики відкритості для мігрантів. Пропагандисти також намагаються розколоти польсько-українське партнерство, адже такі провокаційні історії емоційно впливають на аудиторію. Такі дії — це ще один приклад інформаційної агресії Росії, спрямованої на дестабілізацію ситуації в суспільствах, що підтримують Україну.

Проросійські джерела поширюють скриншот нібито із сайту Міністерства цифровізації Польщі за 9 грудня 2024 року зі списком найпопулярніших чоловічих імен у країні. Згідно зі скриншотом, у першій трійці — Тарас, Богдан і Степан. Пропагандисти додають, мовляв, це означає, що українські біженки народжують в Польщі частіше, ніж польські жінки.

Однак це ― відверта брехня, пишуть у проєкті VoxCheck. На офіційному сайті Міністерства цифровізації Польщі немає публікацій зі списком найпопулярніших чоловічих імен за 9 грудня 2024 року. Востаннє міністерство публікувало список популярних імен, які дають дітям при народженні, ще 6 серпня 2024 року. Тоді в трійці найпопулярніших чоловічих імен були Нікодим, Ян та Александр. Водночас у рейтингу були відсутні імена Степан, Тарас і Богдан. 

Зрештою, саме Міністерство цифровізації Польщі вже спростувало інформацію про те, що імена Степан, Тарас і Богдан стали найпопулярнішими в Польщі у 2024 році.

Дещо раніше ми аналізували російський міф про плани Варшави анексувати захід України.

Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Севара під час інтерв’ю для Polskie Radio повідомив, що Польща наразі не планує відправляти миротворців в Україну. Однією з причин цього рішення є прагнення не сприяти поширенню російської дезінформації про нібито плани Варшави анексувати західні регіони України. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

«Цей наратив, що Польща нібито зацікавлена в захопленні Західної України, використовувався роками, але з початку повномасштабної війни його активізували ще більше. Якщо будуть залучені наші війська, він отримає додаткове підживлення», — зазначив Севара.  

Водночас він припустив, що можливість відрядження європейських миротворців до України залишається потенційно обговорюваною в майбутньому. Однак для Москви це є небажаним сценарієм, тому російська пропаганда активізує інформаційну війну, намагаючись «замінувати» публічний простір вигаданими фейками. 

Російська пропаганда поширює дезінформацію про можливі плани Польщі щодо анексії Західної України, щоб досягти кількох цілей. Створюється уявлення, що Польща має приховані геополітичні інтереси в Україні, що може викликати напруженість між країнами. Поширення таких меседжів має на меті посіяти сумніви в щирості підтримки України з боку європейських держав. Через ці меседжі намагається налаштувати українців проти Польщі та розколоти єдність Заходу. 

Російські пропагандисти поширюють у соцмережах інформацію про те, що українських дітей нібито б’ють у польських школах за розмови українською мовою. Як доказ вони демонструють скриншоти фальсифікованих відгуків у Google. Втім насправді ці «відгуки» є сфальсифікованими, і в оригінальних текстах скаржилися на зовсім інші речі, зокрема ремонт чи якість викладання.

Про це пише VoxCheck. Його фахівці з’ясували, що хоча певні випадки агресії до українських учнів у Польщі були зафіксовані, польські правозахисники вказують, що це радше поодинокі інциденти, аніж систематична дискримінація. Раніше російська пропаганда намагалася поширювати ворожнечу між українцями й поляками, стверджуючи, ніби поляки дають хабарі школам, щоб їхні діти не навчалися з українцями, або що під час повені українських біженців розміщують у готелях, а поляків — у таборах.

Метою поширення цієї дезінформації є розпалювання ворожнечі між українцями та поляками, а також підрив довіри між союзниками в Європі. Російська пропаганда намагається посіяти недовіру до Польщі як до країни, яка надає прихисток українським біженцям, створюючи образ Польщі як «ворожого» середовища для українців. Така тактика спрямована на те, щоб знизити підтримку України в польському суспільстві та знецінити партнерські відносини між Україною та країнами Заходу.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, що в школах Польщі українських дітей нібито б’ють за спілкування рідною мовою. Як «доказ» цього пропагандисти додають скриншоти відповідних відгуків українських батьків, чиї діти навчаються в польських школах.

Насправді ж це фейк. Скриншоти є підробленими, повідомляють у проєкті VoxCheck. Так, оригінальні відгуки замінили, адже в них ішлося про речі, не дотичні до мовного питання. Наприклад, були відгуки про шкільний ремонт, якість викладання та інші. Одну скаргу на жорстоке ставлення до біженців з України журналістам VoxCheck все-таки вдалося знайти, але вона була опублікована ще рік тому. 

Варто зауважити, що випадки агресії до учнів з України в Польщі дійсно трапляються. Водночас, за словами польських правозахисників, це радше поодинокі випадки, аніж систематична дискримінація. 

Російська пропаганда продовжує працювати над тим, щоб посварити між собою українців і поляків. Так, раніше ми аналізували російську маніпуляцію про те, що в польському селі нібито знесли пам’ятник воїнам УПА.

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють скриншот нібито допису на сторінці новопризначеного посла України в Польщі Василя Боднара в соцмережі X. У публікації йдеться, що поляки недостойні пам’яті своїх предків, які чотири століття тому тримали в облозі Москву. «Польща не надає Києву МіГ-29, відмовляється збивати російські ракети над Україною, вважає Бандеру нацистом і злочинцем», — нібито пише Боднар. Своєю чергою, пропагандисти коментують цей допис так: «новий посол розпочав роботу з дипломатичного скандалу». 

Насправді це ― фейк, новопризначений посол України в Польщі не публікував цього допису. Про це інформують у проєкті VoxCheck. Скриншот, який поширюють пропагандисти, однаковий у всіх дописах, де з’являвся: збігаються час публікації («4 години тому»), кількість переглядів, вподобайок і поширень. Малоймовірно, що ці показники були б ідентичними на скриншотах різних користувачів. Тобто різні пропагандистські джерела поширюють один і той самий підроблений скриншот.

Також Боднар ще не починав виконання обов’язків посла в Польщі. Президент Зеленський підписав указ про його призначення 25 жовтня 2024 року, однак до фактичного вступу на посаду пройде ще деякий час. Посол починає роботу з моменту вручення вірчих грамот главі іноземної держави, також копії вірчих грамот вручаються представникам МЗС. У випадку Польщі має відбутися офіційна церемонія за участі президента Анджея Дуди, і лише після неї Василь Боднар вступить на посаду. Наприклад, між призначенням експосла України в Польщі Василя Зварича та церемонією вступу на посаду минуло майже пів року. 

Поки що Боднар ще працює на своїй попередній посаді посла України в Туреччині. Про це свідчать соцмережі дипломата та посольства України в Туреччині. Зокрема, після підписання указу про нове призначення він відвідав презентацію книги в ранзі посла України в Туреччині.

Проросійські джерела, посилаючись на польське видання Gazeta.pl, поширюють інформацію, що з 20 листопада 2024 року паперові гривні нібито почнуть друкувати лише на території Польщі. Як стверджують пропагандисти, причини такого рішення ― перебої з електроенергією, брак матеріалів і дорога логістика виробництва національної валюти в Україні. 

Однак насправді це — фейк, пишуть журналісти з проєкту StopFake. Насамперед сайт gazeta.pl не поширював відповідної інформації. Окрім цього, видання випускає матеріали винятково польською мовою (фейковий матеріал — англійською), а також не створює контенту у форматі відео (джерело фейку ― сфабриковане відео). Зрештою, ні сам Національний банк України, ні жодне авторитетне медіа не публікували відповідної «новини».

Поширюючи подібні фейки, російська пропаганда намагається підірвати довіру до української банківської системи. Раніше ми вже фіксували дезінформацію, що стосувалася Нацбанку України. Наприклад, спростовували інформацію, що в Україні заборонили розрахунок криптовалютою.

Проросійські телеграм-канали та користувачі соціальних мереж поширюють інформацію про те, що Польща нібито почала передавати Україні громадян, які «втекли від мобілізації». Агітпроп стверджує, що перший випадок буцімто відбувся у жовтні 2024 року, коли польська поліція затримала українця та відправила його до українського кордону під конвоєм. Утім це - фейк.

Про нього згадав проєкт StopFake. Його фахівці з’ясували, що насправді цей інцидент стосується не ухилення від мобілізації, а депортації через порушення польських законів, а саме підозри у допомозі нелегальній міграції. Офіційні джерела не підтверджують звинувачення в мобілізаційних причинах депортації.

Поширення фейків про депортацію українців із країн ЄС, зокрема Польщі, є частиною дезінформаційної кампанії російської пропаганди. У жовтні 2024 року жоден уряд ЄС не запровадив політики повернення громадян України через мобілізацію. Єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоханссон заявила, що депортація українців призовного віку суперечить Директиві про тимчасовий захист, яка регулює статус біженців у ЄС.

Російські інструменти так званої «м'якої сили» спрямовані не тільки на молодь, але й на неповнолітніх європейців. Програма «Здравствуй, Россия», організована російською державною агенцією «Россотрудничество», пропонує дітям і підліткам віком від 14 до 19 років тижневі поїздки в російські міста з оплатою всіх витрат, що супроводжуються патріотичними заходами. Цільова аудиторія — діти з російським корінням, які виросли за кордоном і володіють російською як другою рідною мовою. Щороку у програмі беруть участь близько тисячі молодих людей з усього світу, зокрема з Чехії, Словаччини та Польщі. Про це повідомляють чеські розслідувачі з проєкту Investigace.  

Вони зʼясували, що програма включає в себе відвідування історичних і культурних пам'яток Росії, а також елементи патріотичного виховання. Молодь бере участь у заходах, де вшановується пам'ять радянських солдатів, відвідує музеї, присвячені російській історії та зброї, а також зустрічається з релігійними діячами, які пропагують «традиційні сімейні цінності». Окрім культурних активностей, для старших учасників програма пропонує дві спеціалізації: медійну, де молодь відвідує редакції державних медіа, або історичну, де проводяться екскурсії в архіви і наукові установи. Головна мета програми — зміцнення зв'язків між молодими людьми російського походження, які живуть за кордоном, і Росією за допомогою культурних, історичних та патріотичних заходів для залучення нових поколінь до ідеї «русского міра».

Ця програма є частиною ширшої стратегії Росії з поширення свого впливу за кордоном і зміцнення проросійських настроїв серед молоді, яка має російське коріння. Такі ініціативи сприяють формуванню позитивного образу Росії серед молодих європейців, навіть в умовах, коли країна здійснює військову агресію проти України. Програма є прикладом використання «м'якої сили» для підготовки нового покоління до підтримки російської пропаганди і «традиційних цінностей», які Москва просуває як альтернативу «ліберальному західному світу». У такий спосіб Росія також намагається легітимізувати свої дії на міжнародній арені, створюючи мережу молодих людей, які підтримуватимуть її політику та поширюватимуть проросійські погляди у своїх країнах.

Російські ресурси поширюють відеосюжет від імені Euronews про трагічну історію, яка нібито сталася в Польщі. Так, у відео йдеться, що 2 жовтня 2024 року польський військовий з Інтернаціонального легіону начебто вбив свою дружину та її «коханця-українця», а згодом підпалив власну квартиру та скоїв самогубство. 

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у проєкті StopFake. Пропагандисти підробили відеосюжет Euronews на цю тему. Адже такого ролика немає ні на сайті, ні в жодній з соціальних мереж видання. Також інформацію про цей інцидент не вдалося знайти в жодному з польських видань, ні в місцевій групі села Хохлув, де нібито розгорталися відповідні події. У цьому невеликому туристичному містечку проживає всього 1200 осіб, тож подвійне вбивство та підпал житла не могли залишитися непоміченими. Проте відсутність обговорень цієї події в досить активній місцевій групі додатково свідчить про те, що ця «новина» повністю вигадана.

Зрештою, «новина» про побутове вбивство на тлі ревнощів у Польщі не відповідає звичному редакційному контенту на Euronews, де зазвичай повідомляють лише про значущі для Європи та світу події.

Подібними вкидами російські пропагандисти намагаються принизити українських біженців за кордоном і погіршити польсько-українські взаємини.

Сфабриковані ж сюжети від імені Euronews пропагандисти поширюють уже не вперше. Раніше ми документували схожі вкиди:

Російські пропагандисти використала повінь у Польщі, щоб створити антиукраїнські настрої та посіяти розбрат між українцями й поляками. Одним із головних меседжів було те, що підтримка України нібито послаблює здатність Польщі допомагати власним громадянам. Пропагандисти поширювали інформацію, що українські біженці отримали більше допомоги, ніж постраждалі поляки, що викликало негативні емоції та підживлювало невдоволення. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Приклади маніпуляцій:

Згідно з даними прес-агенції PAP, з 13 по 25 вересня в інтернеті було зафіксовано 23 тисячі дезінформаційних повідомлень, які охопили приблизно вісім мільйонів користувачів. Кампанія також мала на меті розпалити ворожнечу, послабити стратегічний союз Польщі й України та підірвати єдність у протистоянні російській агресії. Це частина ширшої інформаційної війни, спрямованої на ізоляцію України на міжнародній арені та зменшення підтримки серед ключових партнерів. У відповідь польська влада наголошує на продовженні всебічної допомоги Україні у боротьбі з агресором.

Російські пропагандисти поширюють інформацію про знесення пам'ятника воїнам УПА в польському селі Верхрата (Підкарпатське воєводство) із відповідними фото. Втім це - маніпуляція. Про це пише Центр протидії дезінформації при РНБО. Вони з’ясували, що насправді це - стара новина з 2016 року. 

У такий спосіб пропагандисти намагаються створити враження, що Польща не підтримує Україну, провокуючи напруженість між народами. Такі інформаційні атаки спрямовані на ослаблення польсько-українських відносин і розпалювання національної ворожнечі, що є частиною стратегії ізоляції України. Однак Польща продовжує підтримувати Україну в її боротьбі за незалежність, попри ці деструктивні меседжі.