У випуску спростовуємо фейк про те, як в Україні «розпродують» латвійські авто, що постачаються як гуманітарна допомога, а також що багато українських військових, після навчань у Великій Британії, начебто «не виявили» бажання повертатися в Україну, деякі навіть спробували «дезертирувати». Також розповідаємо про те, як СБУ викрила Росію у залученні неповнолітніх до підривної діяльності проти України.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Таку інформацію поширюють російські пропагандистські медіа. У повідомленнях ішлося, що європейські країни нібито неоднозначно ставляться до України. Мовляв, наприклад, Румунія хоче забрати собі частину України. Нібито таку заяву зробила депутатка румунського парламенту Діана Шошоаке. Автори повідомлень стверджували, що вона зареєструвала законопроєкт про розірвання договору про дружбу з Україною та повернення Північної Буковини, частини Одеської області та острова Зміїний до румунських кордонів.

Депутатка Шошоаке і справді зробила таку заяву і внесла скандальний законопроєкт, однак її заява не свідчить, що такою є офіційна позиція Румунії.

На кейс звернули увагу аналітики The Insider. За їхніми даними, Шошоаке обралася до Сенату у грудні 2020 року за списком ультраправої партії «Альянс за об'єднання румунів» (AUR) і здобула популярність як євроскептик, противниця обов'язкової вакцинації та протиепідемічних заходів, а також прихильниця конспірологічних теорій.

Але в парламентській групі AUR вона протрималася лише кілька тижнів: її виключили після того, як вона просила вибачення перед російським посольством за акцію, влаштовану біля його будівлі на згадку про вбитих 1941 року радянськими прикордонниками румунів, які намагалися перейти через кордон до Румунії. Загалом Шошоаке можна схарактеризувати як проросійську політикиню.

«Навесні 2022 року вона була серед чотирьох румунських парламентаріїв, які зустрілися з послом Росії, щоб обговорити можливості нейтральної позиції Румунії щодо війни в Україні. Але ще до цього, в 2021 році, румуномовна редакція російського пропагандистського видання Sputnik включила Шошоаке, що не користується великою популярністю в Румунії, до свого списку політиків року, написавши, що мільйони румунів захоплюються її "боротьбою за дотримання Конституції і проти медичної диктатури"», — пишуть аналітики.

Після внесення скандального законопроєкту та очікуваної різкої реакції Києва Шошоаке заявила, що Україна загрожує їй смертю, і назвала Українську державу «спадкоємцем нацистської імперії», а президента Зеленського «не ким іншим, як Гітлером». Тобто законопроєкт до парламенту справді внесли, однак зробила це проросійська політикиня. Й законопроєкт не відтворює офіційну позицію Румунії.  

Росії для ведення війни проти України потрібен людський ресурс. Участі самих лише приватних військових компаній для цього недостатньо, насамперед на тлі провалів на фронті. Саме тому Росія оголосила мобілізацію.

Однак навіть ті пропагандисти, які публічно підтримують та підживлюють війну, виступали проти повної мобілізації. Щоб пом’якшити образ цього процесу в інформаційному просторі, її називають частковою. Мовляв, забирають не всіх, а лише добре навчених професіоналів. 

Утім практика показує, що частковою вона не є. Зокрема, указ президента Росії Володимира Путіна є максимально розмитим та не надто чітко визначає межі того, хто насправді підпадає під мобілізацію, а хто ні. Ба більше, регіональні військові комісаріати часто не дотримуються цього ж указу і виряджають на війну всіх підряд. 

Навіть серед пропагандистів рішення про мобілізацію вважають неоднозначним — якщо одні його підтримують, інші пишуть, що це ознака провалу та уподібнення Україні. Автори рішення добре розуміли ймовірність такої реакції, заради чого термін і створили. Мовляв, на маленьку кризу відповідають частковими заходами. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Зеленський почав останній «наступ на православ’я». Мовляв, «напад» на Києво-Печерську лавру та виселення священників свідчить про «сатаністські погляди української влади». 

За кейс взялися фахівці проєкту EU vs Disinfo, які пояснюють, що тема православної церкви в Україні загострилася після накладення на УПЦ МП санкцій Радою національної безпеки і оборони України, а також після розірвання права оренди частини приміщень Києво-Печерської лаври й низки обшуків і кримінальних справ проти священників. Російська пропаганда вважає такі дії України незаконними, однак не зважає на те, що загалом не має права втручатися у справи іншої суверенної держави. 

Україна «не захоплює» Києво-Печерську лавру, адже це завжди була державна власність. У 2013 році уряд Азарова передав приміщення Лаври в оренду УПЦ МП. Однак у 2022 році спеціальна комісія виявила, що УПЦ МП порушує умови договору оренди. Наприклад, на території Лаври велося незаконне будівництво та реконструкція історичних пам’яток. 

У такий спосіб пропаганда намагається переконати своїх споживачів у тому, що дії України суперечать релігійним канонам, а тому варто мобілізуватися й зі зброєю рятувати «канонічну православну церкву».

29 березня 2023 року закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та УПЦ МП. Представництво УПЦ МП має залишити Лавру, проте священнослужителі церкви відмовились виконувати рішення Мінкульту. 30 березня представники УПЦ МП провели у Лаврі богослужіння, яке транслювалося у прямому етері у соцмережах. Митрополит УПЦ МП Павло  поводився агресивно і погрожував побити палицею журналіста.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що нібито чимало військових не виявили бажання повертатися в Україну після вишколу у Великій Британії, водночас деякі навіть спробували втекти. Крім того, автори повідомлень стверджують, нібито лише 20% українських військових успішно склали іспити протягом вишколу у Великій Британії. Як доказ автори посилаються на матеріал видання «The Guardian». Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що у матеріалі «The Guardian» немає згадок про дезертирство військових, небажання повертатися додому та про погані результати навчань. У матеріалі «The Guardian», який опублікували 27 березня, зазначено, що українські екіпажі, які проходили навчання на танках «Challenger 2»  у Великій Британії, повернулися додому. 

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, у якому йшлося, що на військовий вишкіл у Велику Британію українські військові прибули спільно зі своїми дружинами, та пояснював кейс про нібито заборону українським військовим від Заходу користуватися технікою, зокрема й танками «Challenger 2». Також ми спростували фейк, у якому пропагандисти стверджували, що в Україні «викопали рів на кордоні з Молдовою, аби зупинити втечу чоловіків від мобілізації».

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у Міноборони Росії. У повідомленнях ідеться, що Росії вдалося перехопити першу керовану американську ракету «GLSDB». Це — неправда. 

У Центрі протидії дезінформації при РНБО пояснюють, що Україна офіційно не отримувала від партнерів таку ракету, а отже Росія не могла її перехопити. Ракет «GLSDB» ще навіть немає на озброєнні в США, оскільки американське керівництво замовляє це озброєння для України.

Пакет військової допомоги Україні від Сполучених Штатів був оголошений 3 лютого 2023 року, а виробити першу партію ракет «GLSDB», за оцінками західних аналітиків, зможуть за дев’ять місяців. 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти хочуть спотворити реальність та показати нібито те, що Україна постійно програє й навіть потужна техніка не допомагає, адже росіяни «успішно» її знищують. 

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про знищення американського танка М1 «Abrams» під Соледаром та про «підбиття» танка «Leopard2A5» під Вугледаром.