У випуску розбираємо фейк про те, як у Греції нібито пройшли «масові мітинги» проти постачання озброєння Україні. А також про те, як засудити Путіна та його пропагандистів у міжнародних судах.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Володимир Зеленський приховує факт того, що росіяни «ніколи» не обстрілювали цивільну інфраструктуру. Мовляв, кожен ракетний обстріл він видає за «обстріл цивільного об’єкта, а не військового, як це насправді». Автори також переконують, що під час останнього ракетного обстрілу в Дніпрі 26 травня росіяни нібито влучили у військовий об’єкт, де спеціально навчені люди лагодять техніку. 

Ця теза безпідставна, адже росіяни влучають не лише у військові об’єкти. Наприклад, сьогодні в Дніпрі вони поцілили в лікарню, де були мирні українці. Внаслідок російського ракетного удару по медзакладу загинула одна людина, ще 15 людей поранено, серед яких є діти. Натомість пропагандисти пишуть, що українське керівництво навмисне приховує факт того, що всі «знищені» об’єкти належать до військової інфраструктури. Мовляв, так легше звинуватити ворога «у всіх бідах». 

Проте росіяни навмисне пишуть, що їхньою ціллю є винятково військові об’єкти, щоб вибілити себе й показати, що вони нібито не вчиняють воєнних злочинів проти українців. Житлові будинки в українських містах, наприклад, в Умані чи Дніпрі та ще в багатьох інших, — це точно не військові об’єкти. Росіяни цілеспрямовано знищують цивільні об’єкти і вчиняють геноцид українців, ховаючись за військовою інфраструктурою. І українське керівництво насправді не приховує інформацію і нібито перекладає провину на росіян, а прямо говорить про їхні воєнні злочини.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що людей, які живуть в Африці чи на Близькому Сході, закликають взяти участь у війні проти Росії на боці України. Мовляв, рекрутів «заманюють» громадянством ЄС. Автори повідомлень додають скриншот оголошення на сайті для пошуку роботи, у якому пропонують вступити в лави ЗСУ й наголошують, що працедавці зможуть забезпечити прискорене отримання громадянства ЄС. Це — неправда.

За кейс узялися фактчекери Reuters, які звернулися по коментар до високопосадовців, щоб дізнатися про «програму отримання громадянства ЄС». Речник Комісії ЄС заявив, що оголошення не має жодного стосунку до ініціатив ЄС, адже вони не впроваджували та не фінансували щось схоже. Він упевнений, що оголошення є частиною дезінформаційної кампанії, яка спрямована проти України та Європейського Союзу. Адже документа, який би свідчив винятково про громадянство ЄС, не існує. «Громадянство ЄС» визначається наявністю громадянства однієї з країн-членів ЄС. Інакше кажучи, будь-який громадянин держави Європейського Союзу вважається громадянином Союзу. І «громадянство ЄС» — це лише термін, який дозволяє людині краще усвідомити свою належність до Союзу. Тобто отримати «громадянство ЄС» і не стати громадянином однієї з держав Європейського Союзу неможливо. 

Поширюючи цей фейк, автори прагнуть показати, що в Україні нікому воювати. Нібито людей уже вербують на фронт, застосовуючи різноманітні приманки, як-от «громадянство ЄС».

Слоган — коротка та влучна фраза, яка стисло виражає певну позицію або меседж та добре запам'ятовується. Слогани зазвичай використовуються в рекламі, політиці та бізнесі. Ці фрази несуть сильний ідеологічний посил, апелюють переважно до емоцій і є свого роду «візитівкою» політичних рухів, партій, комерційних компаній тощо.

Слогани почали з'являтися ще багато століть тому. До прикладу, є гасло французької революції 1789-1792 років «Liberté, égalité, fraternité» («Свобода, рівність, братерство»). Ці універсальні людські демократичні цінності стали базовою ідеологією багатьох держав на кілька століть вперед. 

Ще одним політичним лозунгом стало «¡No pasarán!» («Вони не пройдуть!»). Цей слоган почали використовувати французи ще під час битви за Верден у Першій світовій війні. У нашу мову він прийшов від іспанських республіканців часів Громадянської війни в Іспанії. Гасло стало символом твердого і непохитного наміру захищати свою позицію, не лише у військовому контексті. 

У «мирній» політиці слогани також відіграють важливу роль. Варто згадати лише «Yes we can!» («Так, ми можемо!») Барака Обами та «Make America Great Again» («Зробимо Америку великою знову») Дональда Трампа, з якими вони перемогли на виборах президента США. Українці також мають свої сильні слогани. Це передусім «Слава Україні — героям слава!», «Слава нації — смерть ворогам!» та «Україна — понад усе!». 

Є свої гасла і в російських окупантів. Так, для тимчасово окупованих територій вони використовують слоган «Росія тут назавжди!». Це робиться для деморалізації проукраїнськи налаштованих місцевих, для формування в них відчуття безнадійності ситуації та необхідності прийняття «нової реальності». Щоправда, цей слоган на білбордах у звільнених районах Харківщини та Херсонщини виглядав смішно. Ще одним гаслом окупантів є «Своїх не кидаємо». Він вже направлений на підняття морального духу російської армії, колаборантів та проросійського населення України. Проте далеко не завжди окупанти чинять згідно з цим слоганом: зафіксовано чимало випадків, подібних на цей, коли двоє російських солдатів пограбували пораненого товариша і залишили його помирати.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що в Одесі нібито вже почали вербувати школярів на фронт під виглядом літніх волонтерських робіт. Автори прикріплюють скриншот гугл-форми (яку буцімто поширила адміністрація школи), де, мовляв, дітей запитують, чи в них нема «бажання працювати в ЗСУ протягом літа». Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які визначили, що інформація про відрядження дітей на фронт — неправдива. В Україні не залучають дітей до служби в армії — мобілізації підлягають військовозобов'язані від 18 до 60 років. Водночас гугл-форма містить безліч орфографічних помилок, які вказують на використання сторонніх сервісів, як-от перекладача. Наприклад, у графі з ПІБ на скриншоті зображено «ПІО» (О — від російського «отчество» ). Опис самого опитування також з помилками: «просимо висловити свою думку для поліпшення роботі школи». Найбільш імовірно, що це опитування скомпілювали за допомогою гугл-перекладача. 

Пропагандисти систематично поширюють фейки та маніпуляції на тему «поголівної мобілізації» серед юнаків та юначок, адже нібито їх мобілізують, бо більше нема кого. У такий спосіб автори повідомлень прагнуть переконати, що українське керівництво порушує свої ж закони й мобілізує дітей, жінок, студентів. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що західна техніка, яку постачають Україні, геть недолуга. Мовляв, вона застрягає в полях і швидко ламається. Як доказ автори навели фото, де нібито БМП М2 Bradley застрягла в українському чорноземі. На фото бойової машини можна побачити білий хрест — нібито доказ того, що її використовують українські війська. Автори додають, що це «яскрава демонстрація того», як західну техніку експлуатують в Україні. Тобто натякають, що вся ця зброя і техніка швидко виходять з ладу. 

За цей кейс узялися фахівці проєкту VoxCheck, які пояснили, що білий хрест на машині додали у фоторедакторі, а на фото зображена М2 Bradley в Баакубі (Ірак) у 2006 році. Тобто пропагандисти створили фейкове фото на підтвердження того, що «західну техніку неможливо використовувати в Україні». Звісно, під час експлуатації на полі бою машини можуть ламатися чи виходити з ладу. Утім, пропагандисти перебільшують значення несправної техніки та пояснюють це її «недолугістю».  Лагодити техніку на полі бою — цілком звичайна річ, адже ніхто не захищений від несправностей. Водночас пропагандисти хочуть довести, нібито російська техніка набагато краща від західної і «взагалі не ламається». 

Поширюючи цей меседж, автори прагнуть переконати всіх в ефективності російської техніки. Нібито їй немає рівних, а от усю західну техніку можна легко знищити. У такий спосіб росіяни хочуть створити видимість, начебто російські війська постійно перемагають. Наприклад, недавно ми спростували фейк, нібито Росія «знищила» п’ять пускових установок Patriot. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив про намір знищити три мільйони жителів Криму. Мовляв, він сказав, що людей у Криму чекатиме «фізичне знищення», бо вони просякнуті російською пропагандою. Автори посилаються на інтерв'ю Кирила Буданова  для документального фільму «Рік» та додають відеофрагмент із нього. Це — брехня.

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які встановили, що відео відредагували. Фразу про «фізичне знищення людей» змонтували з кількох різних відповідей Буданова. Насправді, в інтерв'ю для документального фільму «Рік» Кирило Буданов розповів, що після перемоги планує поїхати в Севастополь. Однак він додав, що процес реінтеграції українських територій буде тривалим. Щодо так званого «знищення цивільних людей» очільник ГУР МО не згадував. Утім, він доповнив, що фізичне знищення ворогів стосується російських солдатів, які вчиняли воєнні злочини на тимчасово окупованих територіях. Пропагандисти скомпілювали ці частини інтерв'ю, щоб вийшло так, нібито Кирило Буданов говорить про вбивства цивільних людей. 

Поширюючи такий фейк, агітпроп прагне вкотре підживити наратив про існування українців-нацистів, які ладні вбивати мирних людей. У такий спосіб росіяни вибілюють себе та виправдовують широкомасштабну війну й щоденні воєнні злочини. Мовляв, мета України — знищити росіян, от і вони захищаються. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ Жозеп Боррель нібито запропонував припинити постачання зброї в Україну, щоб зупинити війну. Автори повідомлень посилаються на інтерв’ю видання El Intermedio. Це — маніпуляція. 

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що Жозеп Боррель в інтерв'ю такого не говорив. Він пояснював, що існують декілька сценаріїв закінчення війни, при чому у всіх можливих сценаріях ЄС допомагатиме Україні. Також він зазначив, що «негайно» війну можна припинити, якщо, наприклад, ЄС не постачатиме зброї, а Росія захопить Україну. Далі пояснив, що це не закінчення війни, і «такий варіант» не становить жодної перемоги як для ЄС, так і для України. Тобто зі слів Борреля чітко зрозуміло, що такий спосіб припинення війни неможливий. А пропагандисти спотворили контекст сказаного й заявили, що нібито ЄС не буде допомагати Україні. 

Так агітпроп прагне показати, як нібито вже всі втомилися від постійної допомоги Україні. Мовляв, Захід готовий припинити війну та дозволити Росії захопити Україну.