Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

23 Грудня станом на 1033 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2602
Фейк
774
Маніпуляція
753
Меседж
541
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк Україна нібито готова експортувати електроенергію до Польщі

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах фото листа нібито від АТ «НАЕК «Енергоатом», адресованого міністерці клімату та навколишнього середовища Польщі Пауліні Хенніг-Клосці, про готовність експортувати електроенергію до Польщі. Утім це - фейк.

На нього звернув увагу Центр протидії дезінформації при РНБО. Його фахівці перевірили інформацію в АТ «НАЕК «Енергоатом» та зʼясували, що поширюваний лист є підробкою. На це вказує кілька деталей. По-перше, у тексті «листа» є очевидні лексичні та граматичні помилки, непритаманні українській мові, особливо в останньому його реченні. Крім того, керівник «Енергоатома» не направляє офіційну кореспонденцію органам державної влади іноземних країн, оскільки це порушує етику та правила міжнародного листування. Підпис у так званому документі також є підробленим. Також наприкінці 2023 року «Енергоатом» став акціонерним товариством, а не державним підприємством, як зазначено в «документі».

Поширюючи такі фейки, пропагандисти намагаються викликати суспільне невдоволення та знівелювати роль Росії у кризі енергетичної системи в Україні. Мовляв, українці сидять без світла не тому що, Росія здійснює цілеспрямовані атаки на українські енергообʼєкти, а тому що Україна нібито продає електроенергію за кордон.

Меседж Що кажуть пропагандисти з нагоди річниці збиття малазійського «Боїнга»

Російські пропагандисти, користуючись річницею збиття літака рейсу MH-17 над Донеччиною, продовжують намагатися звинуватити у цій трагедії Україну. Вони активно поширюють повідомлення про те, що Україна нібито «навмисно не закрила повітряний простір» і що літак нібито був збитий «за планом СБУ», який передбачав введення військ НАТО на територію України після цього теракту. Усі ці заяви російських пропагандистів є недостовірними. 

На них звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони розʼяснили, що відповідальність за збиття літака рейсу MH-17 повністю лежить на Росії. Міжнародне розслідування встановило, що літак був збитий ракетою із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який був доставлений з Росії на територію, контрольовану проросійськими бойовиками на сході України. Про лицемірність Росії свідчить і той факт, що вона переховує на своїй території трьох осіб, яких суд у Нідерландах у 2022 році визнав винними у причетності до збиття літака. 

Така поведінка свідчить про систематичну стратегію Росії щодо уникнення відповідальності за свої дії, спрямовану на дезінформацію та маніпуляцію громадською думкою. Незважаючи на всі зусилля Росії, правда на боці України, і міжнародна спільнота продовжує підтримувати Україну у прагненні до справедливості для жертв цього жахливого теракту.

Викриття Як праворадикальні рухи країн ЄС використовують TikTok для підтримки меседжів російської пропаганди

Коаліція журналістів-розслідувачів із України, Чехії, Словаччини, Естонії, Угорщини, Німеччини, Румунії та Польщі дослідили для VSQUARE у який спосіб праворадикальні рухи країн ЄС використовували соцмережу TikTok, які меседжі, співзвучні з російською пропагандою вони на ній поширювали, та як це стосується теми російської агресії проти України. Вони зазначили, що алгоритм TikTok ненавмисно сприяє політичній активності, екстремізму та пропаганді, ускладнюючи дослідження через обмежений доступ до даних, що вимагає поєднання даних API, веб-скрепінгу (активного пошуку серед відкритих джерел) та ручного збору для проведення розслідувань.

Зокрема було зʼясовано, що ландшафт TikTok став живильним середовищем для німецьких правих екстремістів, охоплення контенту яких мають близько 23 мільйонів користувачів. Розслідування показує як легко маніпулювати алгоритмом досягнення вірусності TikTok, що толерує створення фейкових акаунтів та дезінформації. Особливо виграла від цього права німецька партія AfD, яка використовує TikTok для посилення своєї проросійської позиції та впливу на молодих виборців. 

Ольга, інфлюенсерка у TikTok з Москви, показує своїй чеськомовній аудиторії моменти з повсякденного життя та вуличних інтерв'ю, тонко натякаючи на “мінімальний” вплив міжнародних санкцій на Росію. Проживши 12 років у Чехії, вона повернулася до Росії. Серед причин такого рішення вона називає бюрократію та відчуття зменшення свободи в Європі. У своєму акаунті Z Ruska s láskou («З Росії з любов'ю») вона обговорює поточні події в Чехії. Наприклад, відповідає прем'єру країни Петру Фіалі, порівнюючи ціни, щоб підкреслити нижчі витрати в Росії. Маючи понад 10 тисяч підписників, її аудиторія перетинається з підписниками чеських і словацьких політиків, пропутінської байкерської банди та анонімного екстремістського акаунту, що критикує чеський уряд і Україну. 

Клаудіу Тарзіу, румунський депутат Європарламенту від ультраправого Альянсу за союз румунів (AUR), публікує на своєму акаунті відео, які визнано такими, що містять дезінформацію. Автори дослідження зʼясували, що теорії змови та ксенофобські меседжі становлять понад 41% його контенту. AUR та інша ультраправа партія, SOS RO, разом здобули вісім місць на цьогорічних виборах до Європарламенту. Context.ro проаналізував контент TikTok семи депутатів Європарламенту, пов'язаних з цими партіями, і виявив, що від 20% до 42% їхніх відео містять токсичні меседжі. Використовуючи автоматизоване програмне забезпечення, Context.ro проаналізував понад 5800 відео від 36 кандидатів у депутати Європарламенту, виявивши 2000 випадків перебільшення, нагнітання страху або неправдивого контенту. 

На виборах до Європейського парламенту 2024 року польський ультраправий альянс «Конфедерація» здобув шість місць, що знаменує собою значне зростання порівняно з 2019 роком, коли жоден ультраправий кандидат не був обраний від країни. Їхній успіх значною мірою пояснюється сильною присутністю в TikTok, де лідер альянсу Славомір Ментцен може похвалитися понад 850 000 підписників, а офіційна сторінка «Конфедерації» має 329 000 підписників. Незважаючи на те, що акаунти в TikTok були створені нещодавно, наприкінці 2022 або на початку 2023 року, члени «Конфедерації» активно долучалися до цієї мережі під час виборчих кампаній, але згодом почали публікувати менше матеріалів. Зокрема депутат Європарламенту Гжегож Браун, відомий своєю антиукраїнською риторикою, також набрав понад 100 000 підписників, що корелює з його електоральною підтримкою. Крім того, впливові фігури, такі як Стефан Томпсон (Stefan Tompson), який має понад 100 000 підписників, посилюють польські ультраправі наративи, хоча такі акаунти зареєстровані за кордоном, зокрема, в Німеччині.

Після замаху на прем'єра Роберта Фіцо у Словаччині спостерігався сплеск дезінформації та конспірологічних теорій на цю тему, у тому числі в TikTok. Колишній суддя Штефан Харабін, пов'язаний з націоналістичним депутатом від партії SNS Романом Міхелкою, поширив теорію змови, в якій звинуватив у нападі когось, пов'язаного з колишньою президенткою країни Зузаною Чапутовою, назвавши її «ідеологічним архітектором» замаху. Незважаючи на обмежене охоплення TikTok у Словаччині порівняно з домінуванням Facebook у контексті політичного контенту, відео, пов'язане з вбивством, зібрало 60 000 переглядів, а інший контент на цю тему охопив понад 300 000 глядачів. Центр розслідувань Яна Кучяка виявив, що такі відомі постаті, як президент Петро Пеллегріні та партія «Смер» були рушійною силою цього наративу разом із менш відомими профілями, які поширювали безпідставні звинувачення, наприклад, пов'язуючи нападника з ЛГБТК-активістами та Європейським Союзом.

В угорському TikTok представлені основні, а не лише маргінальні медіа, які поширюють російську дезінформацію. Такі канали, як M1-Híradó і VILÁGHÍRADÓ ROLI OLDALA, залучають понад 125 000 і 50 000 підписників відповідно, публікуючи уривки новинних програм із проросійським відтінком, незважаючи на те, що ці акаунти не є офіційно афілійованими з медіа, айдентику яких вони використовують. Навіть діячі, пов'язані з проурядовими медіа, такі як Даніель Ферко з Hír TV, поширюють подібний контент, наприклад, заяви, що пов'язують нещодавні московські терористичні атаки з українськими силами. 

Як виявило видання Eesti Ekspress, відеоролики в естонському TikTok, в яких їх автори висловлювали страх перед ймовірними відключеннями електроенергії, були частиною екосистеми дезінформації в Естонії. Досліджуючи конспірологічний контент, пов'язаний з російською агресією проти України, автори звіту виявили, що 63% таких відео в естонському TikTok можна класифікувати як дезінформацію. Незважаючи на те, що в Естонії близько 400 000 користувачів TikTok, тут домінує російська пропаганда, спрямована на розпалювання тривоги і страху. Eesti Ekspress виявила близько 50 акаунтів, які поширювали дезінформацію, розміщуючи відеоролики у стилі монологу і темний гумор про ризики війни в Естонії. 

TikTok, що належить компанії ByteDance, відповів на запити авторів запиту, підтвердивши свої зусилля у боротьбі з дезінформацією, заявивши, що використовує фактчекерів та проактивно видаляє шкідливий контент. Вони зазначили, що дезінформація в TikTok трапляється рідко: менше 2% видалених відео у IV кварталі 2023 року порушували політику доброчесності та автентичності, і менше 40% порушували політику дезінформації або громадянської доброчесності. TikTok гарантує, що токсичний контент або повністю видаляється, або його доступ до стрічки користувачів зменшується. Компанія заперечує звинувачення в тому, що вона сприяє поширенню дезінформації, наголошуючи на жорсткій політиці щодо акаунтів урядів, політиків і політичних партій, спрямованій на підтримку свободи вираження поглядів і створення «життєрадісної платформи для спільноти». Утім автори звіту наголошують, що цих зусиль недостатньо.

Фейк Винищувачі F-16, помічені в небі над Одеською областю, злітали з румунських аеродромів

Минулого тижня пропагандисти поширювали в анонімних телеграм-каналах інформацію, нібито винищувачі F-16, помічені в небі над Одеською областю, злітали з румунських аеродромів. Втім це - фейк.

Його спростувало Міністерство оборони Румунії. Відповідну заяву Міністерства оприлюднило видання «Європейська правда» з посиланням на News.ro. Насправді, літаки F-16 ВПС Румунії виконують польоти виключно в межах національного повітряного простору і суворо дотримуються міжнародних правил.

Румунське міністерство заявило, що «уявні джерела російської пропаганди передають неправдиву інформацію». Поширення цієї дезінформації співпало з самітом НАТО у Вашингтоні, де були прийняті важливі рішення щодо підтримки оборонних зусиль України. 

Пропагандисти поширюють цю дезінформацію, оскільки вони намагаються створити образ агресивної діяльності з боку Заходу та його союзників, зокрема НАТО, членкинею якого є Румунія. Це частина більш широкої пропагандистської кампанії, яка спрямована на зміцнення підтримки для російської агресії в Україні.

Маніпуляція В Україні нібито хочуть створити по меморіальному військовому кладовищу у кожному регіоні країни

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах, що в Україні нібито хочуть створити по меморіальному військовому кладовищу у кожному регіоні. Мовляв, про це повідомив т.в.о. міністра зі справ ветеранів Олександр Порхун. Агітпроп стверджує, що нібито вже готують 100 тисяч місць для захоронення традиційним способом, а 60 тисяч - колумбарним. Це нібито дає підстави оцінювати реальну кількість жертв війни з українського боку. Втім це - маніпуляція.

Насправді йдеться про створення Національного військового меморіального кладовища. для поховання всіх ветеранів. Заступник директора відповідної держустанови Ярослав Старущенко заявив у коментарі для Інтерфакс-Україна, що на цьому кладовищі ховатимуть всіх ветеранів, а не лише тих, хто загинув у боях з моменту повномасштабного вторгнення. Це включає ветеранів, які загинуть через багато років після закінчення своєї служби, але матимуть статус учасників бойових дій. Крім того, військове меморіальне кладовище не передбачає поховання цивільних осіб, які не брали участі у бойових діях. 

Ідея створення меморіального кладовища була схвалена Кабінетом Міністрів України в жовтні 2022 року. У серпні 2023 року Кабмін затвердив реалізацію проєкту у Гатненській громаді під Києвом. Перша черга будівництва має завершитися до кінця 2024 року, а повне завершення комплексу планується до 2027 року.

Пропагандисти поширюють неправдиву інформацію про цю ідею, щоб створити паніку серед населення та знизити його моральний дух. Вони прагнуть показати, що втрати серед українських військових є настільки великими, що потрібні нові кладовища в кожному регіоні, хоч офіційні дані й свідчать про інше. У такий спосіб вони також намагаються саботувати підтримку серед населення щодо продовження боротьби та зірвати процес мобілізації в Україні.

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.