Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

22 Грудня станом на 1032 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2602
Фейк
774
Маніпуляція
753
Меседж
541
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Подкаст «Русскій фейк, іді на***!» — розвінчуємо російську дезінформацію за 8 листопада

У випуску розбираємо таку роботу кремлівських пропагандистів: У Кремлі розробили низку рекомендацій (методичок) для російських пропагандистів, які повинні готувати аудиторію до того, що РФ може залишити Херсон. У мережі поширюють інформацію, нібито замголови шведської прокуратури Ерік Ульсон, який пообіцяв розказати правду про підрив «Північних потоків», раптово помер. Понад 70% німців проти збільшення військової допомоги Україні. У Празі пройшли антиурядові мітинги, зокрема проти підтримки України.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Фейк Маріуполь — давнє російське місто

Таку тезу поширив російський президент Володимир Путін, після чого її розтиражували російські пропагандистські медіа. Путін переконаний, що Маріуполь — давнє російське місто.

Він також стверджує, що місто заснував Петро I та створив там свою першу військову флотилію. Однак це не так. Насправді у російській історіографії Маріуполь як місто в Російській Імперії було закладено в 1778 році, вже за Катерини Другої. Тоді місто називали Павловськ. Однак цьому передувало існування на цій території Кальміуської слободи – території запорізьких козаків — з поселенням Домаха з фортецею Кальміус як центру.

Про це пишуть фактчекери проєкту The Insider. У 1778-1779 роках російська влада виселила християнське населення звідти до Криму й заселила туди росіян.

Також перша флотилія в Маріуполі з'явилася не за Петра, і навіть не за Катерини, а лише в роки громадянської війни.

Однак Путіну вигідно поширювати тези про те, що Маріуполь — російське місто як тепер, так і 100 чи 200 років тому. Мовляв, проти історії не підеш. У такий спосіб пропагандисти намагаються утвердити наратив про те, що Росія не анексує території України, а лише повертає собі свої історичні й законні землі.

Маніпуляція Понад 70% німців проти збільшення військової допомоги Україні

Таку інформацію поширюють у соціальних мережах. Автори публікацій посилаються нібито на опитування, проведене для німецької телепрограми ARD-Deutschland Trend. Російські медіа пишуть, буцімто німці збунтувалися проти збільшення військової допомоги Україн. Це — маніпуляція.

Як пише StopFake, німецька компанія Infratest Dimap справді провела опитування на замовлення німецької  телепрограми ARD-DeutschlandTrend. Такі опитування проводять систематично. Цього разу свою думку висловили 1 307 німців, які мають право голосу. Опитування тривало в телефонному режимі або онлайн із 31 жовтня по 2 листопада. Питання щодо постачання озброєння Україні  звучало так: «Росія вторглася в Україну наприкінці лютого. Німеччина відреагувала на це різними кроками. Будь ласка, вкажіть нижче в кожному випадку, чи є вони відповідними, надмірними або ж недостатніми (…) щодо підтримки Німеччиною України зброєю?». Тобто, в такій ситуації оцінювали кількість зброї, а не досліджували питання підтримки.

Загалом 41% німців вважають обсяг військової допомоги достатнім, що на 2% більше, ніж у серпні цього року. Надмірними постачання озброєння вважають 30% німців – це на 2% менше у порівнянні з серпнем. 21% назвали допомогу Україні недостатньою, що також на 2% менше, ніж два місяці тому. Решта 8%, ймовірно, не змогли відповісти. 

Російська пропаганда систематично поширює  меседжі про те, що нібито у європейських країнах рівень підтримки України зменшується. Раніше вони писали, що нібито три чверті французів виступають за припинення постачання зброї Україні, а австрійці вимагають припинити підтримку України.

Фейк Україна використала зерновий коридор для атаки дронами на російський флот у Севастополі

Такі звинувачення озвучили міністерство оборони Росії та посол Росії в ООН Василь Небензя, а також написали російські медіа та анонімні канали у соціальних мереж. Це – неправда.

Офіційний представник ООН Мартін Гріффітс підтвердив, що в ніч на 29 жовтня, на момент атаки, в гуманітарному зерновому коридорі не було кораблів. Росія звинувачує Україну у використанні гуманітарного коридору для атак безпілотників, не надавши жодних доказів.

Українська сторона не взяла на себе відповідальність за інцидент, хоча водночас не заперечувала причетність до нападу. 22 липня за посередництва ООН і Туреччини Україна і Росія підписали угоду, в межах якої узгоджено безпечний морський коридор між трьома українськими портами та турецькими територіальними водами.

Для контролю за виконанням угоди у Стамбулі створено Спільний координаційний центр (СКЦ), який, своєю чергою, об’єднує чотири групи по 8 інспекторів. Росія, Україна, Туреччина та ООН представили по два інспектори. Моніторингові групи перевіряють усі судна, які заходять у турецькі води коридором з України. Порожні судна, що повертаються в Україну, також перевіряються задля запобігання перевезенню зброї чи несанкціонованих товарів в Україну суднами та незаконному перевезенню людей.

2 листопада, через чотири дні після виходу з угоди, Росія знову приєдналася до угоди. Росія задовго до атаки флоту у Севастополі готувала вихід із зернової угоди. Спроба блокування зернового коридору — складова путінського плану нового етапу війни на виснаження України.

У Росії дуже складна ситуація, і вони вигадують то те, що кораблі з зерном мали відношення до атак, то «брудну» бомбу, щоб звернути увагу світу на себе і щоб на росіян врешті-решт почали зважати. 

Фейк Індійський журнал опублікував на обкладинці карикатуру на Зеленського зі свастикою і прем'єр-міністра Великої Британії

Скриншот нібито обкладинки щотижневика «Ananda Vikatan» з президентом України Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком вперше з'явився на проросійському телеграм-каналі англійською мовою під назвою Donbass Devushka.

Далі картинку поширювали грузинські, російські та проросійські англомовні користувачі у соціальних мережах. На малюнку – Зеленський намагається затулити чорну свастику помаранчевою, прикрашеною крапками, щоб приховати зв’язок із нацизмом. Йому приписані слова тамільською мовою, що перекладаються: «Ну які ж ми нацисти? Ми просто фанати індійської культури!». Ця обкладинка – фейкова.

Аналітики проєкту Myth Detector виявили, що на обкладинках «Ananda Vitakan» здебільшого зображені місцеві знаменитості, а у 2022 році на обкладинках журналу не було жодної карикатури, Зеленський і Сунак не фігурували на жодній з обкладинок. Дата виходу на фейковій обкладинці зазначена 31 жовтня. Але цей журнал щотижневик, і два його останні випуски були від 2 листопада і 26 жовтня.

У кожного журналу є свій порядковий номер виходу та напис під назвою журналу тамільською мовою «видання №… тамільською», а на фейковій обкладинці написано – «спеціальне видання».

Цим фейком російські пропагандисти намагаються донести іноземній аудиторії, що українці нібито приховані нацисти. Так звану денацифікацію у росії використовували як привід нападу на Україну.

Для Індії свастика – це релігійний символ бога сонця та означає щастя. Її можна зустріти у храмах, на вітринах магазинів, мотоциклах та навіть в офіційних документах. Нещодавно прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді закликав путіна «перейти на шлях миру». А прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, який має індійське коріння, після вступу на посаду запевнив у продовженні курсу своїх попередників на підтримку України. 

Викриття Мешканців Херсона залякують листівками, які нібито копіюють агітки фашистів

Про таке пишуть проросійські телеграм-канали.

Мовляв, жителі Херсона почали знаходити листівки від української армії, які майже аналогічні тим, що розкидали фашисти під час Другої світової війни. Такі листівки поширюють у соціальних мережах, щоб провести паралель між українською армією та звільненням від російських окупантів міст і німецькою армією та окупацією радянського союзу.

Такі порівняння не коректні з огляду на те, що сьогодні окупанти – російська армія. Саме Росія розпочала повномасштабну війну проти України та через її злочини страждає населення України, зокрема в тимчасово окупованому Херсоні.  

Фейк НАТО постачило Україні донорську кров із ВІЛ та гепатитом

Російські медіа поширили таку інформацію з посиланням на фейковий лист нібито від міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Мовляв, Україна гостро потребувала донорської крові, тому запитала щодо цього у членів-країн НАТО. Після того як «консервована кров» начебто надійшла до України, її вирішили вибірково перевірити та виявили збудників ледве не всіх можливих інфекційних захворювань.

Те, що лист від міністра фейковий, свідчить його форма, він не відповідає вимогам до оформлення офіційних документів в Україні. Як пишуть фактчекери «НотаЄнота», поширили фейковий документ від імені міністерства охорони здоров’я України з грифом «таємно», і навіть створили легенду, як такий лист потрапив до російських телеграм-каналів. Мовляв, хакери зламали пошту прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. «Лист, який нібито надіслали від імені Міністра на пошту Прем’єр-міністра, це не сканована копія, як мало би бути. Це просто текст, який зробили на бланку МОЗ. Документ не має вихідного номера, він не підписаний Міністром, що вказує на недолугу підробку. В Україні діють правила офіційного листування між держструктурами — обов’язкові номери вхідної та вихідної документації, а також підписи уповноважених осіб, а також тих, хто відповідає за виконання, чого немає у документі, який поширюють пропагандисти. Ще у листі є посилання на додатки, але немає інформації після листа про кількість додатків — наприклад, “2 додатки на 5 сторінках” — це один з обов’язкових елементів, який не вказали пропагандисти», — пишуть фактчекери. 

У міністерстві повідомили, що за весь період війни Україна жодного разу не зверталася до закордонних партнерів по донорську кров чи її компоненти. З першого дня війни українці самостійно надійно тримають «донорський фронт».

«В Україну за 8 років війни НІКОЛИ не поставляли кров та компоненти крові з Європи та інших країн», — пояснила НотіЄнота Людмила Лінник, координаторка всеукраїнської платформи ДонорUA. Вона розповідає: За дві доби повномасштабного вторгнення українці повністю забезпечили резерв крові і закрили усі гострі потреби. На платформі ДонорUA зареєструвалося 35 тисяч добровольців, що дозволяє закрити усі потреби у крові та її компонентах для військових та цивільних. Від 24 лютого в Україні не було жодного разу дефіциту крові та її компонентів. Ці потреби закривалися і закриваються за допомогою волонтерів та регулярних донорів. Відповідно немає потреби доставляти кров з-за кордону».

За словами Людмили Лінник, якщо в центрах крові виникає термінова потреба, люди активно відгукуються на запити й закривають такі потреби протягом кількох годин. Україна не проводить вибіркових перевірок крові та її компонентів. Будь-яка донорська кров чи її компоненти завжди й без винятків проходить лабораторні дослідження.

Цей фейк потрібен російським пропагандистам, щоб дискредитувати українську владу, яка нібито не може забезпечити своїх військових всім необхідним. Зокрема, кров'ю для врятування їхніх життів. Також за допомогою цього фейку росіяни дискредитовують й західних партнерів України. Мовляв, вони постачають Україні заражену кров, адже їм насправді їм байдуже на долю цієї країни та українських військових. 

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.