У російських медіа, анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, та в російському сегменті соцмережі «Х», раніше відомої як «Твіттер», поширюють інформацію про те, що «Україні не варто радіти», оскільки винищувачі F-16 вона нібито отримає лише після завершення війни. Автори посилаються на матеріал, опублікований на нідерландському сайті GeenStijl. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. Політичне керівництво Нідерландів неодноразово заявляло про те, що Україна отримає F-16 після виконання необхідних умов. У пресрелізі на сайті уряду йдеться про те, що Данія та Нідерланди зможуть передати F-16 після навчання українських пілотів, налагодження логістичних процесів та будівництва необхідної інфраструктури. На думку Міністра оборони Нідерландів Кайси Оллонгрена, навчання українських військових, найімовірніше, триватиме від 6 до 8 місяців.

Щодо нідерландського сайту GeenStijl, на який посилається агітпроп, то він є одним із популярних політичних блогів серед скептиків. Блог неодноразово потрапляв у скандали, а в минулому виступав проти Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати західних партнерів та посіяти зневіру серед українських військових та цивільних. Мовляв, захід виділяє допомогу, проте невчасно, отже, у війні проти Росії не вийде перемогти. Раніше ми спростовували маніпуляцію про те, що Україна збирається атакувати по хасидах в Умані, аби отримати ізраїльську систему ППО.

У кремлівських медіа та російському сегменті фейсбуку поширюють інформацію про те, що командир «Азову» Денис «Редіс» Прокопенко, який повернувся з Туреччини після екстракції з російського полону, нібито повторно 18-19 серпня потрапив у полон. Вони посилаються на російського пропагандиста Семена Пегова. Прокопенка буцімто взяли полонили поблизу селища Мала Таволжанка. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. У телеграм-каналі російського пропагандиста, на якого посилаються користувачі соцмереж та прокремлівські медіа, немає інформації про повторне потрапляння Прокопенка в полон. Також не існує селища з назвою Мала Таволжанка; схоже за назвою — Тавільжанка, село у Дворічанській селищній громаді Куп'янського району Харківської області. До того ж 23 серпня, до Дня Державного прапора України на офіційних сторінках «Азова» з'явилася свіжа фотографія з Прокопенком.

У такий спосіб російський агітпроп намагається посіяти паніку та зневіру серед українських військовослужбовців та цивільних. Ворог прагне деморалізувати українців. Раніше ми спростовували фейк про те, що Києво-Печерську лавру заселять військовослужбовцями батальйону «Азов».

В американському сегменті фейсбуку та соцмережі «Х», раніше відомої як «Твіттер», в українському і російському сегменті тіктоку поширюють відео, на якому нібито зафіксовано момент збиття літака Embraer, що належить ватажку ПВК «Вагнер» Євгенію Пригожину. Літак розбився 23 серпня 2023 року біля села Куженкіно Бологівського району Тверської області. На борту з ним також перебував командир групи Дмитро Уткін. Це — неправда.

Фактчекери видання Reuters дослідили кейс. На відео зафіксовано падіння іншого літака, яке сталося за два місяці до 23 серпня. Вперше це відео з’явилося 24 червня 2023 року, на ньому зображено авіакатастрофу у Воронезькій області Росії під час припинення повстання «Вагнера». На відео знято падіння Іл-22 біля Кантемирівки.

Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що боєць ПВК «Вагнер» виклав фото, яке доводить, що він на польському кордоні.

Росія обстрілює Україну ледь не щодня, нищачи цивільну інфраструктуру, житлові будинки, лікарні, школи та дитсадки. Натомість пропагандисти пояснюють, що Москва нібито не вдається до терористичних атак, а цілиться в «центри прийняття рішень». Мовляв, Кремль атакує лише об’єкти, де розміщена військова техніка чи перебувають військовослужбовці, а отже, «не порушує» жодних норм та звичаїв ведення війни. 

Росія намагається приховати свої злочинні дії щодо мирних українців, прикриваючись терміном «центри прийняття рішень». Та знаходить собі виправдання, що обстріл військових об’єктів — це норма для війни. Проте українські міста потерпають від російських ракет та дронів. 

Наприклад, ось так пропагандистський канал коментував терористичний обстріл драмтеатру в Чернігові: «У Чернігові не відбулося влучання у театр з мирними українцями. Ми влучили у місце перемовин офіцерів ЗСУ та НАТО. Жодна мирна особа не постраждала». Але, за даними голови Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса, внаслідок ракетного удару росіян по центру Чернігова 19 серпня постраждала 181 людина, із яких семеро загинуло. 41 людина перебуває в лікарні, серед них чотири в тяжкому стані, і ще 16 людей прооперували. 

Тобто автори намагаються заперечити власні обстріли та влучання по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: куди б вони не влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. 

Утім, це не поодинокі випадки заперечення росіянами своїх же обстрілів. На початку 2023 року росіяни обстріляли житловий квартал Дніпра, де загинуло 46 людей, а дев’ятеро зникло безвісти. Окупанти завдавали ракетних ударів про Краматорську, знищивши житлові будинки. Вони влучили в багатоповерховий будинок у Запоріжжі: в обласній адміністрації підтвердили, що жодних військових об’єктів поблизу будинку нема. У Миколаєві росіяни також поцілили у багатоповерхівку, вбивши одну людину та поранивши 23. Через ракетний обстріл житлових будинків в Умані загинуло 23 людей, серед яких шестеро — діти. І це далеко не повний список обстрілів, а ще Одеси, Кривого Рогу, Києва, Львова й багатьох інших мирних українських міст, містечок та сіл. 

Тобто окупанти не ціляться в «центри прийняття рішень», а цілеспрямовано займаються геноцидом українців, убиваючи їх у своїх будинках, у громадських місцях. Водночас Москва намагається себе вибілити та заперечити будь-які злочини. Але задокументовані випадки російського терору показують, чим країна-терорист займається насправді. 

Кремлівські медіа з посиланням на польське видання Mysl Polska поширюють інформацію про те, що в Україні за 1,5 року війни проти Росії загинуло понад 10 000 поляків — резервістів, військовослужбовців, яких відправили на війну, назвавши «добровольцями». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. На сайті Mysl Polska немає публікацій на цю тему, хоча видання неодноразово публікувало російські фейки. Проте журналіст Матеуш Піскорський спростував інформацію, заявивши: «Я пояснюю своїм російським колегам: матеріалу, який вони нібито цитують, не існує. Варто перевірити джерела, а не ризикувати іміджем тих небагатьох польських ЗМІ, які об’єктивно пишуть про нинішню війну і не приєднуються до хору русофобів». Також він додав, що вони не мають інформації стосовно втрат польських військових, ба більше, за його словами, їх не знає навіть Міноборони Польщі.

У такий спосіб агітпроп намагається посіяти паніку та зневіру серед поляків та українців, розбрат у стосунках між двома державами. Раніше ми спростовували фейк про те, що Польща просить відкрити кордон із Росією для торгівлі.