Пропагандисти намагаються дестабілізувати ситуацію у світі, підтримуючи різні конспірологічні рухи та використовуючи їх у рамках російської агресії проти України. Часто теорії змов створюють навколо постатей популярних осіб. Приклад цього — теорія про те, що американська співачка Тейлор Свіфт нібито є шпигункою Пентагону, що своїми піснями «бореться проти дезінформації».

У січні в ефірі програми «Jesse Watters Primetime» телеканалу Fox News її ведучий Джес Воттерз запитав у глядачів, як, на їхню думку, Свіфт стала такою популярною. Наголосивши, що в нього «немає доказів», він висловив теорію: «Близько чотирьох років тому психологічна операційна група Пентагону розглядала можливість перетворення Тейлор Свіфт на свій інструмент під час зустрічі НАТО. Якого виду інструмент? Психологічну операцію для боротьби з онлайн-дезінформацією». Він назвав її psy-op, тобто особою, яка таємно бере участь у психологічних операціях, зазвичай наймана урядом, військовими чи поліцією, для впливу на переконання, емоції та поведінку мас. Воттерз показав відеоролик, де хтось говорить про вплив Свіфт, коментуючи: «Так, це реальність. Психологічна операційна група Пентагону запропонувала НАТО перетворити Тейлор Свіфт на інструмент для допомоги адміністрації Байдена». Ведучий неодноразово поширював наративи щодо війни в Україні, співзвучні з російською пропагандою, до прикладу називаючи її «проксі-війною».

Насправді відео було взяте з академічної конференції з дезінформації, організованої НАТО у 2019 році. Жінка, яка виступала, — Алісія Марі Баргар — не пов'язана з Пентагоном чи НАТО, але була інженеркою у Прикладній фізичній лабораторії Університету Джонса Гопкінса. Баргар розповіла виданню Business Insider, що її слова вирвали з контексту. Вона обговорювала виклики кібербезпеки і використовувала Свіфт як «випадковий приклад відомої особи для пояснення концепції аналізу соціальних мереж аудиторії».

Представник Пентагону прокоментував теорію для Politico, зазначивши: «Щодо цієї теорії змови, ми будемо від неї відштовхуватися (shake it off)», натякаючи на пісню Тейлор Свіфт «Shake It off».

Ця теорія не виникла з повітря. Праворадикальні коментатори зі  США звинувачували Свіфт у ключових поразках політиків-республіканців. Хоча Свіфт не підтримувала жодного кандидата на цих виборах, вона публічно підтримувала Байдена у 2020 році і нагадала своїм прихильникам про голосування у 2022 році. 

Після того, як Свіфт була названа «Людиною року 2023 року» журналом Time, знову з'явилися подібні твердження від консервативних коментаторів, які вказували на те, що вона нібито є частиною великої виборчої змови. Ексрадник Трампа Стівен Міллер заявив, що слава Свіфт «не є органічною». Активістка крайніх правих Лаура Лумер сказала, що Свіфт — це та, «на кого розраховують демократи для втручання у вибори президента 2024 року». Анонімні телеграм-канали, що транслюють проросійську риторику, теж поширюють дописи з подібним меседжем.

Російські пропагандисти використовують цю теорію, щоб спробувати втрутитись у справи внутрішньої американської політики та знівелювати вплив американської попкультури в Європі. Крім того, у такий спосіб вони підтримують осіб, прихильних до російського світогляду, в американських політичних колах. 

Нещодавно в соціальних мережах стали активно розміщувати згенеровані штучним інтелектом ілюстрації, які, на думку декого, позначаються на репутації України. У підписах до таких зображень намагаються запевнити, що саме так штучний інтелект (ШІ) сприймає реальність в Україні. Проте це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці проєкту «По той бік новин». Вони роз’яснили, що штучний інтелект генерує зображення на основі отриманої інформації, якої його навчили, введених запитів користувачів та наданих інструкцій. Наприклад, за запитом «Білі ведмеді рахують гроші в Арктиці» ШІ без проблем створить зображення з відповідними цим словам елементами. Розуміння цього процесу має переконати людей у важливості перевірки матеріалів перед їх поширенням, особливо якщо вони супроводжуються емоційними заголовками та створеними за допомогою ШІ картинками. 

На жаль, не завжди легко встановити автора згенерованих картинок, які подають Україну в негативному світлі. На думку фахівців проєкту, є ймовірність, що це може бути ініціативою російських користувачів. Власники українських груп соціальних мереж, які публікують подібний контент, можуть навіть ненавмисно допомагати противнику. Вони роблять це з метою отримання охоплення, лайків та репостів, оскільки саме емоційний контент найлегше привертає увагу людей у складний період. 

Пропагандисти створюють подібні інформаційні кампанії, щоб тестувати реакцію українців і створювати негативне враження про Україну. Мовляв, навіть ШІ, яким керують на Заході, розуміє, які проблеми має Україна.  

У соціальних мережах та публікаціях як російських, так і західних медіа з'явилися неперевірені списки військових із Франції, котрі, як стверджується, загинули внаслідок ракетного обстрілу готелів у Харкові. Росіяни, поширюючи такі списки, намагаються підтвердити тезу про наявність «іноземних найманців» в Україні. Однак це є фейком.  

На нього звернули увагу фахівці проєкту «По той бік новин». Вони з’ясували, що виправдовуючи ракетні удари по цивільних об'єктах у Харкові, зокрема по Kharkiv Palace та «Парк-готелю», росіяни стверджують, що ліквідували «200 найманців». Проте ГУР називає це маячнею. 

За інформацією МВС України, 10 січня в результаті ракетного обстрілу «Парк-готелю» поранено 13 цивільних осіб, жодного військового в готелі не було. Серед постраждалих були представники медіа з Туреччини та Грузії. 

Незважаючи на це, росіяни продовжують підтримувати тезу про вбитих «французьких найманців» для виправдання обстрілу цивільних об'єктів. 16 січня вони знову атакували центр міста, при цьому постраждали приватна лікарня та житлові будинки, поранено 17 людей. Ця вигадка знову з’явилася в медіапросторі після ракетних обстрілів Харкова в ніч з 22 на 23 січня. 

Російські пропагандисти поширюють інформацію про нібито загиблих «французьких артилеристів» у Харкові, але фактчекери проєкту не знайшли в цьому правдивих свідчень. Крім того, опубліковані прізвища «загиблих» виявилися частиною списку, який російські пропагандисти публікували ще в квітні 2022 року як перелік «іноземних найманців в Україні станом на 2021 рік».  

Пропагандисти поширюють такі фейки, щоб виправдати свої атаки проти цивільної інфраструктури. Такі дії кваліфікуються як порушення міжнародного гуманітарного права та становлять юридичну підставу для майбутньої відповідальності росіян.  

Користувачі соціальних мереж, що транслюють проросійську риторику, поширюють відео, де Президент України Володимир Зеленський буцімто висловив пропозицію призупинити дію Конституції. Деякі з них стверджують, що він уже нібито впровадив це рішення. Втім це — фейк. 

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з’ясували, що цитату викривлено відеомонтажем та вирвано з контексту. Зворотним пошуком за цитатою вони виявили оригінал цього виступу Володимира Зеленського, що відбувся 22 грудня 2022 року на Конференції послів України. Доказами того, що уривок взято саме з цього заходу, є однаковий одяг президента і фон, де видно частину напису «of Ukrain» та герб. Однак цитату спотворено, оскільки, по-перше, Президент звертався до міністра закордонних справ та керівників дипломатичних представництв. По-друге, у виступі йшлося про те, що в умовах війни їм слід працювати більше та ефективніше. «Усі ті права, які гарантує Конституція України, для нас із вами зараз особисто як для представників нашої держави — вони на паузі», — відзначив Зеленський.  

Це єдиний випадок згадки Конституції у виступі, і Президент не ухвалював жодних рішень, що «ставили б на паузу» дію Основного закону. Будь-які зміни до цього документа повинні бути схвалені Верховною Радою, і в окремих випадках, проведений всеукраїнський референдум. Крім того, згідно зі статтею 157 Конституції, зміни, які призводять до скасування чи обмеження прав і свобод громадян, не можуть бути внесені в неї. Статтею 64 передбачено, що умови воєнного чи надзвичайного стану можуть призводити до обмежень деяких прав громадян, але це також відбувається в рамках положень Конституції.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати український уряд. Мовляв, він обмежує права громадян та нехтує Основним законом держави. «Детектор медіа» писав і про інші вигадки російського агітпропу, спрямовані на особисту дискредитацію Зеленського.    

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, розповсюджують інформацію, нібито попри те, що законопроєкт щодо мобілізації ще не був ухвалений, жінок уже відправляють на фронт, особливо п'ятдесятирічних. Мовляв, найчастіше мобілізовують медсестер, які, за ствердженням авторів дописів на цю тему, потім працюють у прифронтових госпіталях, а іноді навіть використовуються як штурмовики. Пропагандисти стверджують, що ситуація із забезпеченням мобілізованих жінок є жахливою, і тому проводять збори в мережі, щоб задовольнити їхні потреби. Автори прикріпили нібито скриншот повідомлення про такий збір. Проте це — фейк.  

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони з’ясували, що на фотографії в дописі, яку представлено як доказ примусового відправлення медсестер у штурмові групи, насправді зображені волонтерки. Вони виготовляють спорядження для військових, без прив'язки до статі.  

Крім того, законопроєкт №10378 не встановлює обов'язкову мобілізацію всіх жінок. У законопроєкті  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби», який Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради 25 грудня, немає ідей про обов'язкову мобілізацію для всіх жінок. Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко повідомив, що Міністерство оборони пропонувало внести обов'язкову реєстрацію для всіх жінок, однак більшість депутатів відкинула цю ідею. «90% нашого комітету також проти повернення до цього питання... Я думаю, що це питання зніметься під час напрацювання комплексного плану проведення мобілізації в Україні, і більше ми до нього повертатися не будемо», — заявив Костенко. 

Раніше аналогічну думку висловлював Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, стверджуючи, що мобілізовувати жінок можна лише за їхньою згодою. Навіть президент Володимир Зеленський заявив, що не підпише закон, який передбачатиме загальну мобілізацію жінок. 

11 січня Кабінет Міністрів відкликав законопроєкт про мобілізацію з розгляду. Отже, наразі жінки, які мають суміжні військові спеціальності, можуть стати на військовий облік за власним бажанням. Водночас жінки з медичною та фармацевтичною освітою повинні стати на військовий облік до кінця 2026 року. Хоча теоретично їх можуть призвати на військову службу чи залучити для оборонних робіт (наразі таких випадків не зафіксовано), інформація, що медсестер примусово включають до штурмових груп, є необґрунтованою. 

На прикріпленому до допису скриншоті видно ім'я авторки — Наталії Личман. Вона є керівницею волонтерського загону «Шалені голки», який займається виготовленням маскувальних сіток, костюмів, аптечок, подушок та балаклав для військових. Личман справді розмістила ці пости 12 січня. На одному зі скриншотів, який поширили, вона повідомляє, що загін відправляє спорядження для 56-ї бригади, а в іншому просить пожертвувати гроші на закупівлю тканини. На її сторінці немає згадок про те, що спорядження призначене саме для жінок. 

13 січня на сторінці Личман з'явився ролик, де військові (на відео видно тільки чоловіків) ідуть у виготовлених загоном маскувальних костюмах. Також відео з подяками за допомогу записували військовослужбовці інших підрозділів, зазвичай чоловіки. В Україні є жінки-штурмовички, але всі вони доброволиці.  

На іншому скриншоті жінки в маскувальних костюмах, але це волонтерки загону «Шалені голки», а не військовослужбовиці. Членкинь цього загону можна впізнати за раніше розміщеними фотографіями. Це фото також використала представниця благодійного фонду «Піщанські люди», вказавши, що це волонтерки «Шалених голок».

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб викликати занепокоєння та паніку серед населення. Мовляв, усе настільки погано, що доводиться мобілізовувати жінок. Це також поглиблює недовіру до українських урядових інституцій та високопосадовців.