Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

22 Листопада станом на 1002 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2545
Фейк
758
Маніпуляція
739
Меседж
535
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк Шурма нібито заявив, що Україна повинна завершити війну на умовах Росії

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію, що колишній заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма нібито закликав завершити війну на умовах Росії та припинити «марне знищення солдатів». Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці Центру стратегічної комунікації та інформаційної безпеки. Вони з’ясували, що відео, яке розповсюдили фейкороби, є діпфейком, створеним з низькою якістю. Міміка «Шурми» не синхронізується з його голосом, а російські пропагандистські гасла, які приписані йому, озвучені недбало – речення українською мовою перемежовуються з російськими фразами.

Через такі діпфейки російська пропаганда намагається просувати наратив про те, що єдиний вихід для України – це «капітуляція на умовах Путіна». Використання діпфейків із вигаданими заявами колишніх чи діючих посадовців, таких як Ростислав Шурма, спрямоване на дискредитацію української влади. Поширюючи фальшиві звернення, пропаганда намагається створити враження, що навіть високопосадовці начебто готові здатися або схиляються до капітуляції. Фальшиві заяви, зроблені з використанням діпфейків, мають на меті спровокувати розкол між населенням та владою. Це може підірвати підтримку уряду та створити враження, що українське керівництво нібито відходить від своєї стратегії захисту суверенітету. Поширення таких фейків серед міжнародної спільноти може посіяти сумніви серед союзників України, показуючи нібито внутрішню готовність до капітуляції або втому від боротьби. Це може зменшити підтримку України з боку західних партнерів.

Меседж Росіяни стверджують, що Зеленський нібито почав війну проти російськомовного населення Донбасу

Колишній офіцер американської розвідки Скотт Ріттер заявив, що президент України Володимир Зеленський нібито розпочав війну проти російськомовного населення Донбасу, запровадивши антитерористичну операцію, під час якої українська армія нібито вбивала жінок, дітей і невинних людей. На це звернув увагу Центр протидії дезінформації.

Фахівці Центру роз’яснюють, що антитерористична операція на Донбасі була відповіддю на підтримувану Росією збройну агресію, що почалася після незаконної анексії Криму в 2014 році. Україна не ініціювала війну, а діяла в рамках міжнародного права, захищаючи свою територію та громадян від проросійських сепаратистів і російських військ. Звинувачення в масових убивствах цивільного населення є частиною дезінформаційної кампанії Кремля, спрямованої на дискредитацію української влади та виправдання своїх агресивних дій.

Росія намагається створити образ України як країни-агресора, яка порушує права російськомовного населення. Це робиться для того, щоб виправдати свої дії на міжнародній арені, зокрема, окупацію Криму та підтримку бойовиків на Донбасі. Поширення подібних фейків спрямоване на те, щоб викликати напругу між різними етнічними та мовними групами в Україні, особливо серед російськомовних громадян, що може призвести до внутрішньої дестабілізації. Росія також намагається вплинути на громадську думку в Європі та США, щоб зменшити підтримку України з боку міжнародної спільноти. За допомогою таких заяв Кремль прагне зобразити конфлікт на Донбасі як внутрішній громадянський конфлікт, а не як акт зовнішньої агресії.

Конспірологічні теорії Як конспірологи пояснюють події в Україні й світі: Теорія «навушників Камали Гарріс» на передвиборчих дебатах

Пропагандисти поширюють теорію змови про те, що кандидатка на посаду президента США від Демократичної партії Камала Гарріс нібито одягнула сережки-навушники під час дебатів 10 вересня, що йде проти правил їх проведення. Мовляв, саме тому інший кандидат - Дональд Трамп - виглядав програшно на її фоні. Втім ця теорія є безпідставною. Її спростували журналісти видання The Washington Post.

Чутки про те, що сережки Камали Гарріс є прихованими навушниками, могли виникнути через неправильне трактування фотографій чи відео. Конспірологи зазначають, що сережки Гарріс нібито нагадують навушники, доступні для продажу. Однак при детальнішому розгляді журналісти з’ясували, що сережки не є навушниками та знайшли їх у відкритому продажу.

Поширення цієї теорії змови відбулося головним чином через соціальні мережі та «альтернативні» медіа, які спеціалізуються на поширенні неперевіреної інформації. Теорії змови часто використовуються для того, щоб дискредитувати політичних опонентів або створити недовіру до політичних процесів. Ця теорія проти Камали Гарріс активно використовується росіянами та є частиною їх ширшої стратегії з підриву її авторитету і довіри до неї як до політикині, особливо враховуючи те, що кандидатка висловилась на підтримку України під час цих дебатів.. Такі теорії змови підживлюють поляризацію в американському суспільстві і відволікають увагу від важливих питань.

Меседж Українські вчителі нібито замінять польських

Пропагандисти поширюють у польському сегменті соцмереж інформацію про можливе скорочення робочих місць для польських учителів на користь педагогів з України. Фахівці з Demagog вирішили звернутися до Міністерства освіти Польщі, щоб перевірити ці заяви.

Воно у своїй відповіді заявило, що прийняття до шкіл українських дітей «не призводить до втрати роботи польськими вчителями». Чинні правила не передбачають, що українські вчителі будуть проводити уроки для українських дітей у польських школах. За даними Міністерства освіти, з початку війни в Україну до Польщі приїхало 3 мільйони людей, серед яких 43% — це діти та молодь. Скільки з них залишилося на постійне проживання, точно невідомо. Міністерство зазначає, що «ці діти можуть у майбутньому допомогти у відбудові України або стати частиною польського суспільства, якщо вирішать залишитися». Міністерство підкреслює, що всі учні, включаючи українців, повинні навчатися за польською навчальною програмою, а це означає, що вчителі мають знати польську мову на достатньому рівні для проведення уроків.

Поширення неправдивої інформації про те, що українські вчителі можуть витіснити польських з роботи, спрямоване на підбурювання соціальних конфліктів і напруження між двома народами. Це може викликати страх і невдоволення серед поляків, особливо у професійній сфері. Такі фейки також мають на меті зменшити суспільну підтримку українських біженців і допомогу Україні загалом. Створення враження, що українці «забирають» робочі місця або впливають на бюджет, може підштовхнути людей до думки, що підтримка України шкодить польському суспільству. Пропагандисти можуть використовувати ці фейки, щоб створити враження некомпетентності або зради з боку уряду, який нібито ставить інтереси українців вище за поляків. Це може підірвати довіру до державних інституцій та чинної влади.

Викриття Як Росія використовує «антивоєнні» рухи для легітимізації агресії проти України

Фахівці порталу fakenews.pl спільно з аналітиками з GLOBSEC (Словаччина) та Political Capital (Угорщина), за підтримки Open Information Partnership, провели дослідження діяльності проросійських «антивоєнних» рухів у Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. У ньому описані меседжі, зв'язки цих рухів, бекграунд їх лідерів та те, як Кремль маніпулює пацифістськими ідеями для легітимізації війни в Україні.

Основний трюк Кремля у цьому випадку, на думку вищезгаданих фахівців, полягає у використанні антивоєнних закликів для виправдання збройної агресії Росії проти України. Замість справжнього миру ці рухи поширюють ідеї, що перекладають частину провини на жертву агресії – Україну.

Вони також прийшли до таких висновків:

  • Проросійські «антивоєнні» рухи охоплюють широкий спектр політичних сил, від партій при владі до опозиційних та малих політичних рухів
  • В окремих країнах (Словаччина, Угорщина) антивоєнна риторика успішно використовувалася для здобуття політичних переваг
  • Майже всі вивчені рухи мають прямі або опосередковані зв’язки з російськими офіційними особами або структурами
  • Антивоєнні рухи використовують однаковий набір проросійських меседжів, що адаптуються до місцевого контексту, але зберігають загальну проросійську лінію
  • Організації з Вишеградської групи (Польща, Угорщина, Словаччина, Чехія), а також Німеччина, Болгарія і Румунія співпрацюють, взаємно просуваючи російську пропаганду
  • Рухи лівого та правого спектрів охоче співпрацюють, якщо їх об'єднує спільний проросійський наратив

«Антивоєнні» рухи, що симпатизують Росії, виступають проти підтримки України у її захисті від російської агресії. Хоча вони прикриваються ідеями пацифізму, їхня риторика підсилює позиції Кремля та сприяє дезінформації. Використовуючи страх та емоції, ці рухи намагаються вплинути на суспільну думку, створюючи фальшиве уявлення про мир, який насправді передбачає поступки агресору.

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.