«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.
21 Листопада станом на 1001 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:
2543
Фейк
756
Маніпуляція
739
Меседж
535
Викриття
Фейк
На кордоні Польщі з Німеччиною буцімто ловлять українських біженців, щоб відправити їх на фронт
Російські пропагандистські ресурси поширюють інформацію, що на польсько-німецькому кордоні діють блокпости, на яких нібито затримують українських біженців, щоб депортувати їх. Це — фейк.
Цю дезінформацію опрацювали фактчекери з проєкту StopFake. Вони зʼясували, що згадані блокпости й справді існують, проте вони не мають стосунку до України. Блокпости створені з безпекових причин і пов’язані з напливом нелегальних мігрантів та діяльністю контрабандистів, які переправляють людей через кордон. За словами начальника управління преси та інформації Міноборони України Ілларіона Павлюка, у Міністерстві не розробляють жодних заходів, які чинили б тиск на військовозобов’язаних українців, що виїхали за кордон.
Фейк
У Польщі тепер нібито роздаватимуть повістки українцям
Проросійські ресурси пишуть, що працівники ТЦК почали роздавати повістки українським чоловікам у Варшаві. Як доказ пропагандисти поширюють відео, на якому чоловік у військовій формі нібито виписує повістку українцю в столиці Польщі.
Насправді відео є постановним — його зняв український військовий, який проходить реабілітацію у Варшаві після важкого поранення на війні. Мета цієї постановки, за словами військового, — «потріпати нерви ухилянтам», які виїхали за межі України незаконним шляхом. Про це він розповів уже в новому відео, яке поширив Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Агітпроп системно спекулює на темі мобілізації в Україні, зокрема поширюючи дезінформацію. Цим фейком пропагандисти підживлюють свій наратив, мовляв, українська влада провадить політику «могилізації» звичайних українців. Ба більше, відтепер нібито «ловитимуть» уже й українців за кордоном. Раніше ми опрацювали меседж агітпропу, згідно з яким платити допомогу українським чоловікам-біженцям нібито набагато дорожче, ніж передати їх на службу ЗСУ.
Меседж
Візит Зеленського до країн Балтії — це нібито спроба отримати нові кредити
Російські пропагандисти поширюють інформацію, що відвідини країн Балтії президентом Володимиром Зеленським — це намагання через «країн-адвокатів» України отримати позитивне голосування в ЄС за виділення нових воєнних кредитів. Мовляв, без цього Україна майже не має шансів отримати фінансову допомогу від ЄС.
Ця інформація не відповідає дійсності, пояснюють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Справжня мета візиту Верховного головнокомандувача ЗСУ до країн Балтії — це поглиблення співпраці з цими державами в багатьох сферах. Зокрема, у напрямку безпеки, інтеграції до ЄС і НАТО, військової співпраці.
Варто зауважити, що візит Зеленського до Литви вже приніс вагомі результати:
підписано нові угоди у сфері ВПК та військової співпраці, продовжується підтримка відновлення України.
Російський агітпроп прагне переконати всіх навколо в тому, що в Європі від війни в Україні вже втомилися, тому фінансову допомогу їй більше не хочуть надавати. Крім того, у такий спосіб пропагандисти намагаються дискредитувати Україну на міжнародній політичній арені, мовляв, українське керівництво «хапається за останню соломинку» отримати гроші від ЄС для продовження війни.
Фейк
У Києві нібито закривають виїзди з міста для «масового призову всіх чоловіків»
Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що нібито влада Києва закриває всі виїзди з міста, щоби почати «масово призивати всіх чоловіків». Як доказ пропагандисти поширюють повідомлення Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Київській області щодо закриття мосту через канал у Вишгороді.
Інформація, яку поширюють в мережі, є неправдивою, про що пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. У публікації Служби йдеться, що закриття мосту через канал на дорозі Р-69 Київ — Вишгород — Десна — Чернігів насправді повʼязане зі стартом його капітального ремонту. Рух для всіх видів автотранспорту там буде перекритий. Проте на час проведення капітального ремонту працюватиме понтонна переправа, яка забезпечуватиме транспортне сполучення для мешканців лівобережної частини району та сусідніх областей. Тобто можливість виїхати з Києва, так само як і вʼїхати до міста, буде.
На початку повномасштабного вторгнення Росії один з прогонів мосту на дорозі Р-69 Київ — Вишгород — Десна — Чернігів було зруйновано, тому зараз міст не здатний витримувати транспортні навантаження й потребує негайного ремонту.
У цьому випадку пропагандисти дезінформують українське суспільство, зокрема чоловіків, з метою залякати та деморалізувати громадян, мовляв, тепер «уже й з міста не виїдеш, не те щоб з країни». Крім того, цим фейком агітпроп підживлює свій наратив, що в Україні нібито відбувається політика «могилізації» звичайних українців. Більше спростувань «Детектора медіа» на тему мобілізації можна переглянути тут.
Конспірологічні теорії
Як конспірологи пояснюють події в Україні й світі: «Протоколи сіонських мудреців»
Пропагандисти роками намагаються пояснювати актуальній події конспірологією, щоби перекласти відповідальність за проблеми з реальних політичних акторів на уявні «світові уряди». Деякі такі теорії сягають корінням позаминулого століття, як, наприклад, відома фальсифікація кінця ХІХ — початку ХХ сторіччя під назвою «Протоколи сіонських мудреців».
Цей текст вперше був опублікований в 1903 році в Російській імперії, хоча в рукописних варіантах існував раніше. В ньому викладено нібито плани певної єврейської організації зі встановлення світового домінування. Справжнє авторство тексту невідоме, певні його частини скопійовані з давніших памфлетів, тобто він є компіляцією тогочасних конспірологічних антисемітських уявлень.
Чому такий «документ» набув популярності саме в Росії? Головні тези уявного плану євреїв — використання різноманітних ідеологій, від ніцшеанства до комунізму, для підриву «традиційних» підвалин суспільства, які заважають встановленню світового панування. Головні ж вороги євреїв та масонів, за «Протоколами», — інститути католицького папства та російського самодержавства. Такий погляд на політичні й суспільні процеси пасував російським монархістам-консерваторам, які захищали царя як єдину справжню перепону на шляху «сатанинських сил» до захоплення влади.
Сучасна російська пропаганда не використовує «Протоколи», хоча конспірологічний антисемітизм загалом часто з'являється навіть у висловах найвищих представників путінського режиму, не говорячи вже про маргінальніших пропагандистів. Проте загалом можна помітити, що підхід конспірологічного агітпропу не змінився. Так само сучасне «зло», від українського «нацизму» до західного «культурного марксизму» прагне знищити «все добре», що є у світі, а єдиний, хто цьому «протистоїть», — російський цар, який нині називається президентом. Хіба що тепер замість умовних євреїв світу загрожує умовний «глобальний уряд».
Таким примітивним прийомом пропагандисти прагнуть досягнути двох цілей. По-перше, перекласти відповідальність за суспільні проблеми з реальних представників влади, насамперед того самого царя-президента, який десятиліттями перебуває при владі, на когось іншого. По-друге, згуртувати населення навколо «традиційної» влади, адже вона нібито єдина, хто може захистити від проблем (насправді цією ж владою інспірованих). Проте на початку ХХ сторіччя «Протоколи сіонських мудреців» не допомогли російському царю та його пропагандистам утримати владу. На їх прикладі можна добре побачити, що конспірологія не здатна подолати суспільні суперечності, а авторитарні режими часто падають раптово та жорстко, передовсім для їх очільників.
Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.