«Сточування» — це евфемізм, який використовують у російському війську, коли кажуть про загибель частини або цілого підрозділу військових армії РФ унаслідок бездумних наказів вищого командування. Тобто йдеться про смерть російських солдатів через так звані «мʼясні штурми» посадок, висот, укріпрайонів тощо. Закінчилися люди в підрозділі або їх поменшало від норми — значить «сточилися». 

Так, в одному з провоєнних російських телеграм-каналів писали: «Командування цієї бригади вважає нормальним сточування своїх мотострілецьких рот у нуль. Це порушення принципу збереження боєздатності підрозділу, оскільки якщо в роті залишається хоча б 1/3 обстріляних бійців, то поповненню є в кого вчитися та консультуватися». Або ось ще один приклад вживання цього слова. У мережі російський військовий скаржився на те, що особисто бачив, як бездарно витрачається людський ресурс армії РФ на війні. Він також стверджував, що сам є простим піхотинцем, який розумів, як знизити втрати, але, не маючи доступу до командування, не міг змінити бездарне «сточування» російських солдатів. 

У російській армії завжди велику увагу приділяли збереженню озброєння та майна. Водночас людським ресурсом, тобто військовими, далеко не завжди дорожили, а радше «затикали» ними прогалини в обороні або наказували їм вступати в бій і захоплювати населений пункт за будь-яку ціну. Все для того, аби досягнути стратегічних цілей і задовольнити вище військове та політичне командування. Потім ця традиція перекочувала в радянську армію, а вже сьогодні — спостерігається і в російській. Наприклад, у першій чеченській війні втрати армії РФ склали до 80 тисяч. А в другій чеченській війні тільки під час штурму Грозного 6 лютого 2000 року загинуло близько 2,5 тисяч російських військових, саме ж місто було повністю зруйноване.

Депутат Європарламенту Мік Воллес висловив своє розчарування тим, що, на його думку, європейці в Україні купили більше землі, ніж російські війська захопили на сході країни. Воллес звинуватив Захід у тому, що він перетворює Україну на колонію, вказавши на реформу земельного законодавства, яка дозволила іноземцям придбати сільськогосподарські землі. Його заяву швидко підхопили росіяни. Однак факти свідчать, що інформація є неправдивою.

На цей фейк звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони наголошують, що закон про ринок землі в Україні був прийнятий Верховною Радою 31 березня 2020 року, але згідно з ним іноземці не мають права купувати сільськогосподарські землі. Це підтверджує старший юрист фірми Integrites Сергій Даців. Він зазначив, що скасування обмежень може стати предметом всеукраїнського референдуму. Зараз неможливо передбачити, коли це станеться, через воєнний стан в країні.

Україна впродовж двох років функціонування ринку землі, від 1 липня 2021 року до 1 липня 2023 року, продала лише 1% сільськогосподарських земель, які раніше були під мораторієм на продаж. За даними Геодезичної служби України, на травень 2024 року було продано 307 966 земельних ділянок загальною площею 677 982 га.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати Україну перед західними партнерами та викликати недовіру до дій уряду в українців. Мовляв, країни майже не лишилось, бо всю її землю розпродали.

Пропагандисти поширюють у медіа інформацію, нібито пересічні британці налякані загрозою вторгнення Росії та через це роблять запаси, спустошуючи полиці супермаркетів. Мовляв, уряд Великої Британії почав готувати населення до можливих надзвичайних ситуацій, розгорнувши інформаційну кампанію. Заступник прем'єр-міністра Олівер Доуден запустив урядовий сайт з підготовки до нещасних випадків, перелічивши 100 можливих загроз, включаючи „повномасштабне вторгнення Росії” та порушення транспортних зв'язків дронами. Газета Daily Mail стверджує, що заклики до створення „антикризового комплекту” нібито викликали паніку серед британців. Утім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту The Insider. Вони з'ясували, що 22 травня на урядовому сайті з’явилася сторінка Get prepared for emergencies («Готуйтесь до надзвичайних ситуацій»), де розміщені поради щодо евакуації, зберігання важливих телефонних номерів та речей, які слід мати вдома: ліхтар, портативний зарядний пристрій, радіо, аптечка, дезінфектор для рук, бутильована вода та консерви. Заступник прем'єра Олівер Доуден виступив на Лондонській конференції з безпеки, де представив урядовий підхід до готовності до надзвичайних ситуацій. Він згадав про „Національний реєстр ризиків”, який містить можливі загрози для жителів Великої Британії, включаючи природні катастрофи, техногенні аварії, терористичні атаки та військову загрозу. Повідомлень про панічні закупівлі товарів з урядового списку в британських медіа немає. Daily Mail лише закликала покупців не повторювати панічні закупівлі, які мали місце під час пандемії COVID-19.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати іноземців та викликати зайву паніку серед європейців.

Пропагандисти почали публікувати велику кількість дописів, згідно з якими наступною ціллю плану "західних кураторів" є Грузія. А планом, за їх словами, є "розпалити ще один конфлікт у російській сфері впливу", але Грузія "не піддалась" навіть попри "безлад на вулицях", який "оркестровано Заходом". А ЄС через це нібито й погрожує замороженням фінансування для Грузії або припиненням її євроінтеграції.

На цей меседж звернули увагу фахівці проєкту EUvsDisinfo. Вони з'ясували, що пропагандисти намагаються зобразити популярні протести проти грузинського закону про "іноземних агентів" як західні "кольорові революції", відлунюючи подібні події в минулому. Однак ці демонстрації виникають через справжнє невдоволення грузинських громадян щодо суперечливого закону, який нагадує репресивні заходи, запроваджені в Росії. Критики побоюються, що закон може обмежити свободу вираження поглядів та асоціацій, ставлячи під загрозу демократичні прагнення Грузії. Європейські та міжнародні лідери засудили закон і жорсткі дії влади проти протестувальників, наголошуючи на його потенційній несумісності з демократичними стандартами ЄС, що може загальмувати шлях Грузії до інтеграції в Європейський Союз. Значна кількість учасників протестів, які зібралися по всій країні, підкреслює глибину громадського опору цьому закону, що нагадує подібні протести, які змусили уряд відкликати законодавство в минулому. Але навіть попри них уряд все-одно ухвалив закон.

Пропагандисти поширюють подібні меседжі, щоб дискредитувати західні держави та спробувати знову вибороти вплив Росії у Грузії. Мовляв, Грузії на шляху з "традиційними цінностями", а не з Європою.

Російські пропагандисти поширюють у медіа інформацію, згідно з якою українських солдат нібито "зомбують" перед боєм та навчають "відчувати радість від вбивства". Пропагандисти стверджують, що це свідчить про "жорстокі методи навчання" у Збройних силах України. Мовляв, так зване "зомбування" солдатів має місце на навчальних заняттях в Києві, які проводить експерт з бойової психології, підполковник армії США Дейв Гроссман. Втім це - маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Гроссман пояснив свої методики під час навчання в ефірі українського телеканалу, відповідаючи на питання про те, чи здатний кожен солдат вбити ворога на полі бою. Він зазначив, що сучасні методи тренування роблять вбивство практично умовною реакцією, а реакція більшості людей на це є випромінюванням радості. Однак після бою можуть виникати моральні сумніви, які потім раціоналізуються.

Пропаганда намагається негативно вплинути на уявлення про українську армію, розповсюджуючи цей та подібні міфи, намагаючись звинуватити у всьому Захід і зокрема НАТО. У такий спосіб вони хочуть показати умовну "вищу мораль" Росії та виправдати її злочини проти українців.