Російські пропагандисти розповсюджують інформацію, нібито українці підпалили хмарочос Spektrum Tower у Варшаві. Мовляв, західні країни мовчать про участь українців та виправдовують це "несправністю електропроводки". Самі ж українці, за словами пропагандистів, мстяться у такий спосіб за те, що Польща та країни Балтії депортують їх назад на війну. Проте це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що справді, 8 травня 2024 року у Варшаві сталася пожежа в офісній будівлі Spektrum Tower. Проте Державна пожежна охорона тоді не оприлюднила причини пожежі та імена або національність осіб, які можуть бути причетними до неї. Про це не повідомляли й польські медіа. Крім того, команді VoxCheck не надійшла відповідь від польської поліції щодо цієї події.

20 травня 2024 року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що польські правоохоронні органи затримали 9 підозрюваних, які, найімовірніше, є членами російської шпигунської групи та причетні до підпалів у Польщі. Проте Туск не зазначив, що саме українці були причетні до пожежі у Spektrum Tower у Варшаві.

Також важливо зауважити, що Польща та країни Балтії не депортують українців на війну, як стверджують росіяни. Посол Польщі в Україні свого часу наголосив, що польська влада не змусить чоловіків призовного віку повертатися в Україну примусово.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати процес мобілізації в Україні та українських біженців у Європі. "Детектор медіа" спростовував й інші фейки на цю тему.

Російські пропагандисти поширюють зображення, які нібито було зроблено на березі річки Тиса. Мовляв, на них показано стихійний меморіал, який призначений для вшанування пам'яті чоловіків, "розстріляних прикордонниками" під час нелегального перетину кордону України. У воді можна побачити квіти, паперові кораблики, а також написи "Тиса – Стікс" та "Пробачте нас за все". Пропагандисти також стверджують, що ці знимки були опубліковані новинним агентством Reuters. Втім це - неправда.

На кейс звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що попри те, що на зображеннях присутні водяні знаки Reuters, їх не знайдено на вебсайті агентства. Пошук за ім'ям фотографа, яке вказано у дописах із зображеннями, належать ці знімки — Horatiu Negrescu — не дав жодних результатів. Крім того, немає жодних джерел, які підтверджують існування такого "меморіалу". На скриншоті, який поширюють пропагандисти, зазначено, що зображення з річки Тиса були опубліковані на сайті Reuters 26 травня і були включені до рубрики "Фотографії дня". Однак ця рубрика з'являється на сайті лише в будні, а 26 травня було неділею, отже, зображення за цей день не було опубліковано. У понеділок, 27 травня, в рубрику потрапили три знімки з України, які показують наслідки обстрілу Харківщини та дії українських військових. Таким чином, немає достовірних доказів того, що ці фотографії були зроблені біля річки Тиса — ймовірно, зловмисники створили знімки в будь-якому місці та додали логотип агентства Reuters у фотошопі.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати процес мобілізації в Україні та викликати паніку серед місцевого населення. "Детектор медіа" спростовував й інші фейки на цю тему.

У соцмережах поширюють інформацію, буцімто з 1 червня чоловіків старше 18 років без військового квитка не пускають до супермаркетів мережі “АТБ”. Мовляв, про це свідчить оголошення, яке запустили на екранах крамниці у Житомирі. Це повідомлення підхопили й російські пропагандисти. Однак це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту "По той бік новин". Вони з'ясували, що жодних обмежень для відвідування крамниць "АТБ" не запроваджували. Крім того, у своєму спростуванні вони послалися на офіційну заяву "АТБ" щодо фейку:

“Сфабриковане оголошення - чергова спроба низькопробних комунікаторів хайпанути за рахунок бренду на топовій темі. Просимо всіх бути пильними, не вестися на такі провокації та перевіряти інформацію на офіційних інформаційних каналах компанії!” — закликав директор з комунікацій “АТБ” Сергій Демченко.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати процес мобілізації в Україні та викликати паніку серед місцевого населення. "Детектор медіа" спростовував й інші фейки на цю тему.

Пропагандистські телеграм-канали, які працюють на користь окупаційних сил у Запорізькій області, цитують статтю турецького видання dikGazete. Автор статті стверджує, що російські реформи в аграрному секторі Запорізької області нібито призвели до економічного підйому. Це, за їхніми словами, стало можливим завдяки підтримці російського уряду, який закуповує продукцію місцевих аграріїв за ринковими цінами та надає їм субсидії. Також вони хвалять організацію Державного зернового оператора, який створює робочі місця та платить високі ціни за зерно. Однак у них немає об'єктивної інформації про роботу цього оператора. Мовляв, Україна навпаки розпродавала землі та нехтувала регіоном. На статтю звернув увагу Запорізький центр розслідувань.

Його фахівці з'ясували, що інформація в цій публікації є маніпулятивною та брехливою. Наприклад, згадка про "рятівницькі" дії Росії у відновленні аграрного сектору Запорізької області після української влади не відображає реальної ситуації, оскільки регіон мав розвинену сільськогосподарську діяльність ще до вторгнення. Крім того, заява про продаж сільськогосподарських земель іноземним інвесторам не відповідає дійсності, оскільки до липня 2021 року в Україні був мораторій на продаж таких земель, а після його відміни продаж іноземцям залишається ускладненим.

Це медіа має виражений проросійський нахил. На момент написання тексту, на головній сторінці сайту видання були опубліковані колонки про нібито шантаж родин російських військовополонених з боку України та невтішні прогнози для України. Ці матеріали мають безпосередній зв'язок з Росією: автор одного з них вказав Москву як своє місце перебування, а інший - Санкт-Петербург.

Пропагандисти поширюють таку дезінформацію на ТОТ, щоб переконати їх у тому, що Росія нібито піклується про "нові регіони" на відміну від України.