Пропагандисти  стверджують, що 2 червня під час приїзду до Києва делегація з Ісландії передала «партію техніки для підвищення ефективності мобілізації», що включає «фіксатори для затримання». До повідомлень додають так званий фотодоказ із зустрічі посадовців.

Пропагандисти наводять слова «очільниці делегації Б’ярні Бенедиктссон», яка нібито сказала: «Упевнена, що обладнання, яке ми передаємо, допоможе прискорити комплектування ЗСУ. Бийте нашого спільного ворога, спасибі за те, що захищаєте весь цивілізований світ. Іноді буває треба, навіть коли не хочеш, треба через не можу!»

Але фактчекери StopFake взялися за кейс і з’ясували, що насамперед Б’ярні Бенедиктссон — чоловік, він став прем’єр-міністром Ісландії 9 квітня 2024 року. А на фотографіях Катрін Якобсдоттір — попередня прем’єр-міністерка Ісландії. Із Президентом України вона зустрічалася в березні 2023 року. 

Про жодну передачу «фіксаторів для затримання ухильників» тоді не йшлося, це вигадка російського агітпропу.

Російські медіа пишуть, що ексміністр Олексій Резніков нібито набув громадянства Сполучених Штатів, і про це він буцімто навіть написав на своїй сторінці в інстаграмі. При цьому фейкороби заявляють, що першоджерелом цієї новини є американський CNN.

Аналітики StopFake проаналізували кейс і з’ясували, що така новина повністю вигадана. Ексміністр не робив таких заяв, і немає такої публікації і на CNN. 

Російський агітпроп періодично поширює дезінформацію, що українські посадовці, політики чи військові нібито отримали громадянство інших країн. Насамперед такі наративи націлені на дискредитацію української влади та армії, створюючи хибне враження, що вони не вірять у перемогу України і готуються втікати за кордон.

У мережі поширюють відео, на якому нібито українські військові розстрілюють найманців з Африки. На самому відео можна побачити начебто українських військових та чотирьох чоловіків, що стоять на колінах біля стіни.  

У Центрі протидії дезінформації повідомляють, що це відео постановне, адже насамперед ролик поширювали в російському сегменті соцмереж. Згодом пропагандистські медіа розтиражували його. 

Фаткчекери ЦПД дописують, що «розстрілювані» стоять перед цегляною стіною, від якої мали б рикошетити кулі, що було б небезпечно для самих «розстрілювачів». Тобто це може свідчити про ймовірне використання футажів та спеціальних редакторів, щоб створити характерне відео.

У грузинському сегменті фейсбуку звинувачують першу леді України Олену Зеленську в тому, що вона забирає дітей в українців і продає їх британським педофілам. За словами автора допису, журналіст-розслідувач Джонатан Хілл опублікував цю інформацію в газеті The Austin Crier.

Фактчекери проєкту Myth Detector пояснили, що всі звинувачення на адресу Олени Зеленської — недостовірні. Адже спочатку інформацію поширили на російських та французьких пропагандистських сайтах, і ґрунтувалася вона переважно на повідомленнях фейкових журналістів і свідченнях очевидців. Жодних публікацій від журналіста-розслідувача на цю тему не знайшлося.

Фонд Олени Зеленської займається благодійністю та допомагає дітям і сім’ям, які постраждали від війни, різними гуманітарними способами.

Російські медіа поширюють інформацію з посиланням на фінську службу новин Yle про те, що переважна більшість кандидатів у депутати Європарламенту не згодні прийняти Україну до Євросоюзу. 

«Євродепутати не хочуть бачити Україну в Євросоюзі, але ж обіцяли, так само як і Молдові», — коментують новину деякі користувачі мережі. 

Фактчекери StopFake дослідили, що 2 червня фінська служба новин Yle опублікувала результати свого опитування, яке вона провела напередодні виборів до Європарламенту. Однак дані, які поширюють у мережі, суттєво спотворені. 

У згаданому дослідженні не йдеться, що переважна більшість кандидатів у депутати Європарламенту не згодні прийняти Україну до Євросоюзу. Насправді ж опитування стосувалося того, на яких умовах Україна має отримати членство в Євросоюзі. Так, згідно з опитуванням Yle, понад 80% кандидатів до Європарламенту вважають, що Україну не варто приймати до ЄС без дотримання всіх умов — тобто йдеться не про те, чи варто взагалі приймати Україну до Союзу, а про те, чи потрібно надавати Києву виняткові умови для членства в ЄС.