Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що віднедавна Національний банк України збирає дані всіх платежів фізичних осіб (тобто звичайних людей). Мовляв, в Україні збирають особисту інформацію для власних, можливо, корисливих потреб. Автори повідомлень до публікації додають лист-нагадування НБУ українським банкам. Це — маніпуляція. 

У відомстві НБУ заперечили цю інформацію. Там пояснили, що Національний банк з метою посилення нагляду з грудня 2022 року на періодичній основі отримує узагальнену інформацію від банків виключно щодо суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг – юридичних осіб, які користуються послугами банків. Тобто йдеться про організації, підприємства (юридичних осіб). Щодо фізичних осіб у листі навіть не згадували. Автори повідомлень просто спотворили зміст самого документа.

До тактики «махання прапорами» пропаганда вдається, коли потрібно виправдати якусь дію тим, що це патріотично або ж іде на користь країні, групі чи ідеї, яку підтримує цільова авдиторія. Ця тактика використовує патріотичні символи (державний прапор, гімн, національну символіку), щоб викликати почуття національної гордості та лояльності. Пропагандисти звертаються до почуття патріотизму через апелювання до цінностей та ідентичності нації.

Коріння «махання прапорами» йде глибоко в історію. Так, ще під час Французької революції Законодавчі збори Франції 11 липня 1792 року видали декрет під назвою «Батьківщина в небезпеці». У той час Французька революція була під загрозою поразки — зовнішні (Австрія, Прусія та інші держави) та внутрішні (дворянство, духовенство) вороги вели активний наступ на молоду республіку. Цей декрет допоміг згуртувати та мобілізувати французьке суспільство на відсіч ворогам на основі патріотизму і зберегти в країні республіканський устрій.

Іншими прикладами «махання прапорами» є плакат, що закликає вступати до армії США, із зображенням «дядька Сема» та слоганом «Ти потрібен мені для армії Сполучених Штатів», а також радянський «Батьківщина-мати кличе!». Вони апелювали до патріотизму та жертовності заради рідних країн і використовували образи-уособлення США та СРСР.

За допомогою цієї тактики президент Росії Володимир Путін виправдовував вторгнення в Україну, так звану «спеціальну військову операцію». Нібито розширення НАТО загрожує самому існуванню Російської Федерації, а вона лише обороняється, захищаючи свої національні інтереси.

Ще одним прикладом використання цієї тактики є політика так званого «імпортозаміщення», що проводиться в Росії ще з 2014 року, коли західні держави ввели проти неї перші санкції за незаконну анексію Криму. Вона супроводжується відповідною інформаційною кампанією, що сильно апелює до патріотизму. Мовляв, нам не потрібні західні товари, наші аналоги не гірші, потрібно розвивати і стимулювати вітчизняного виробника й так далі.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що економіка Заходу «втрачає свій колишній потенціал» та знижується до критичних показників. Автори кажуть, що ВВП у Європі з кожним роком тільки зменшується, а це свідчить про погане економічне становище. Натомість у Росії, попри війну, всі показники тільки збільшуються. Автори посилаються на заяву диктатора Путіна на одному з пленарних засідань Євразійського економічного форуму.

Фактчекери проєкту The Insider узялися за цей кейс і з'ясували, що нещодавно Єврокомісія опублікувала «Весняний економічний прогноз», згідно з яким ВВП країн ЄС загалом у 2023 році зросте на 1% (попередній прогноз, зимовий, передбачав зростання на 0,8%). 2024 року прогнозується зростання на 1,7%. Тобто теза про зменшення економічних показників у ЄС, зокрема ВВП, — безпідставна. 

Щодо Росії, то команда економічних аналітиків Trading Economics зазначає, що в I кварталі 2023 року російський ВВП знизився на 1,9% порівняно з відповідним періодом минулого року. За даними Світового банку, Міжнародного валютного фонду та Організації економічного співробітництва та розвитку, 2022 рік став поганим для російської економіки. За оцінками експертів, у 2022 році показник валового внутрішнього продукту Росії впав щонайменше на 2,2% за найкращим сценарієм і до 3,9% — за найгіршим. Економіка Росії скорочуватиметься й у 2023 році. За даними організацій, очікується, що ВВП знизиться на 5,6% або на 3,3%. 

Крім того, у дослідженні Єльського університету детально розглянули вплив санкцій на російську економіку,  дійшовши висновку, що «санкції катастрофічно руйнують російську економіку». А згідно з останніми даними Європейської комісії, економіка ЄС «стійко тримається та готова протистояти викликам, зокрема спричиненим війною Росії проти України».

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна може здійснювати фальшиві операції та обстрілювати ядерні об’єкти, щоб насамперед звинуватити в цьому Росію. Автори дописують, що в умовах «відсутності військового прогресу» Україна жадатиме провокацій.

Фактчекери проєкту EU vs Disinfo взялися за цей кейс і визначили, що ця пропагандистська теза з’явилася на тлі новин від Головного управління розвідки України, що росіяни готують масштабну провокацію з імітації аварії на ЗАЕС. Власне, як згодом заявили в ГУР, спецслужби Росії розпочали провокації із застосуванням хімічної зброї. Тимчасом фактчекери пояснили, що Росія здійснює провокації, щоб насамперед звинуватити в цьому Україну. А реальними постраждалими від них стануть окупанти, яких потім Росія виставлятиме жертвами «українського режиму». У ГУР наголошують, що Сили безпеки та оборони України під час бойових дій з російськими військами використовують винятково конвенційні засоби. Конвенційна зброя — це зброя, які підлягає контролю з точки зору міжнародних договорів. Тобто українські війська застосовують лише дозволену зброю і не послуговуються іншою. 

Натомість Росія просто віддзеркалює свої дії й так намагається виставити себе постійною жертвою «агресії» України. Пропагандисти відзеркалюють свої ж учинки, щоб відвернути увагу від поточного порядку денного. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що президентка Молдови Мая Санду під час зустрічі з Володимиром Зеленським 1 червня нібито підтвердила готовність надати територію своєї країни для ведення військових дій армії України, а саме, щоб «розібратися» з так званим Придністров’ям. Автори дописують, мовляв, так президентка Молдови висловлює «прихильність» до України та військ. Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які визначили, що Мая Санду такого не говорила. Пропагандисти просто вигадали її слова щодо військових Сил оборони.

У відомстві президентки спростували цю інформацію та назвали її фейковою. А на зустрічі з пресою Мая Санду заявила, що Україна наразі забезпечує безпеку Молдови і що їхня країна поважає суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України та її міжнародно визнані кордони.

Звісно, Україна може реагувати та допомагати іншим країнам, якби був такий запит. А запиту від Молдови не було, тож про жодні відправлення військ навіть не йдеться. Водночас протягом тієї ж зустрічі 1 червня Зеленський заявив, що Україна не претендує на території Придністров’я. 

Поширюючи таке повідомлення, пропагандисти прагнуть показати, що ЗСУ хочуть ескалації війни, продовжити її за межами України або, наприклад, розв’язати інші конфлікти. Нібито Україна ладна розпоряджатися територіями сусідніх країн як їй заманеться, а надто, коли військові «отримують дозвіл». У такий спосіб агітпроп виставляє українських військових агресорами, які нібито претендують на інші території поза межами України. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що нещодавно німецьке видання Eulenspiegel опублікувало обкладинку свого журналу з написом «Україна продовжує збирати звідусіль гроші на своє самогубство». Це — неправда. 

Фахівці Центру протидії дезінформації дослідили цей кейс і встановили, що такої обкладинки не існує. Натомість за зазначеним на фейковій обкладинці штрих-кодом  можна знайти справжню: на ній узагалі інше зображення та напис. Це фактчекери перевірили на офіційному сайті німецького журналу. 

Ми неодноразово спростовували фейки, які стосуються підробних обкладинок на іноземних журналах/газетах. У такий спосіб пропагандисти прагнуть показати, що їхню риторику (наприклад, що Україна канючить гроші) також повторюють на Заході. Так у читачів може скластися враження, що громадськість справді незадоволена Україною. І надто, коли автори використовують фейкові обкладинки саме гумористичних журналів, натякаючи, що люди глузують із ситуації в Україні і що український порядок денний для Європи — привід посміятися. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що під час останньої повітряної тривоги Кирило Буданов загинув від ракетного удару. Автори повідомлень переконують, мовляв, уже йде підготовка до похоронної процесії. Це — брехня

Фактчекери Центру протидії дезінформації дослідили цей кейс та пояснили, що це черговий вкид пропагандистів на тему «загибелі» українського військового керівництва. Кирило Буданов, як і раніше, перебуває при виконанні своїх службових обов'язків.

Поширюючи цей фейк, пропагандисти прагнуть деморалізувати українців і показати, буцімто «уже нема кому їх захищати», посіяти паніку серед населення. 

Нагадаємо, нещодавно ми спростовували схожі фейки, які стосувалися «загибелі» військового керівництва. Це був один із кейсів про командувача підрозділів територіальної оборони Ігоря Танцюру, якого, за версією агітпропу, нібито вбили у Бахмуті. А також ми спростували фейк про «загибель» головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.