Мережа фейкових акаунтів у Х та Тіктоці приписала журналістці NBC News / MS NOW Бренді Задрозни (Brandy Zadrozny) слова, яких вона не говорила, — нібито Демократична партія США сама організувала кампанію дезінформації «під фальшивим прапором» проти себе, щоб напередодні проміжних виборів (midterms) до Конгресу у жовтні 2026 року виглядати "жертвою російського втручання".

Меседж, який поширюється

У період з 8 по 15 вересня 2026 року аналітики Детектора Медіа зафіксували за допомогою власного моніторингового інстументу щонайменше 60 публікацій у мережі Х (Twitter) і понад 50 публікацій у ТікТоці, які поширювали одну дезінформаційну конструкцію в різних «обгортках». На момент підготовки цього матеріалу більшість публікацій у ТікТоці та частина публікацій у Х вже видалені, однак частина збереглися на скриншотах.

Автори публікацій беруть реальні відеофрагменти виступів Бренді Задрожни, вимикають оригінальний звук і накладають фейкові субтитри, оформлені під фірмовий стиль BBC, CNN, POLITICO та самого MS NOW. Ролики стверджують, нібито Задрожни:

В окремих постах наратив ескалує ще більше:

Усі пости останньої хвилі опубліковано протягом менш ніж сорока хвилин увечері 14 вересня з різних, на перший погляд не пов’язаних акаунтів. Кожен пост тегає 10–13 акаунтів реальних медіа й журналістів (Washington Times, LA Times, New York Sun, The New Yorker, NYT, Washington Post, ZDF, dpa, BILD, Der Spiegel, Le Parisien, Midi Libre, Fox News, ABC News, AP, MinnPost, TF1, franceinfo, Paris Match, FAZ, Zeit Online, tagesschau, tz München, Stern, Berliner Morgenpost, DW News тощо) — імовірно, щоб штучно підвищити охоплення й спровокувати реакцію самих редакцій.

Що показала перевірка

Стаття Бренді Задрожни під заголовком «A Russian disinformation campaign is doctoring celebrity videos to meddle in the midterms» справді виходила на MS NOW 11 вересня 2026 року. Але йдеться в ній про протилежне тому, що приписують журналістці фейкові відео.

Ідеться про кампанію «Матрьошка» (відома також як Storm-1516) — мережу, яку дослідники повʼязують з колишньою «фабрикою тролів» і кремлівським Центром геополітичних експертиз. Вона з допомогою ШІ-клонування голосу накладає фейкові репліки на реальні відеофрагменти знаменитостей (Сара Джессіка Паркер, Джулія Робертс, Елісон Ханніган, Емма Колфілд, Ед Беглі-молодший, Ерік Робертс; частину матеріалу взято з рекламної кампанії Gucci та особистих відеозвернень сервісу Cameo) і поширює це під фейковим брендом CNN з наративами штибу «демократи — корумповані», «#AllDemocratsAreCriminals», звинуваченнями демократів у «загрозі дітям» і порівняннями з нацистами — напередодні проміжних виборів у листопаді 2026 року.

Акаунт у Х antibot4navalny збирає свідчення використання неавторизованих та зманіпульованих камео голівудських акторів для поширення російської дезіфнормації 

У матеріал агентства AFP від 14 вересня 2026 року «Russian disinformation campaign sets sights on US midterms» дослідник Клемсонського університету Даррен Лінвілл називає цю кампанію «першим акордом» російського втручання у американські проміжні вибори до Конгресу вибори 2026 року. Що особливо важливо, серед фейків тієї самої хвилі поширюється неправдиве твердження, нібито Задрожни «відкликала» власний матеріал. Тобто сам «розворот» — нібито-спростування Задрожни — вже задокументований і спростований незалежним джерелом як частина тієї самої дезінформаційної кампанії.

Перевірка аналітиків "Детектора Медіа" показала, що ані на сайті MS NOW / NBC News, ані в жодному з акаунтів BBC, CNN чи POLITICO немає відео чи заяв, які підтверджували б цитати з фейкових роликів; жодне з великих видань, чиї бренди використали для фальшивок, не публікувало матеріалів про «фальшивий прапор» демократів. Повідомлення про нібито колективний позов американських акторів проти Демократичної партії також не підтверджується жодним джерелом — і суперечить фактам: саме образи акторів (Паркер, Робертс, Ханніган, Колфілд, Беглі) без дозволу використала проросійська мережа, а не Демократична партія.

Твердження про нібито "спробу самогубства" репортерки Задрозни також не підтверджується жодним медіа чи офіційним джерелом — це вигадка. Поширення фейкових повідомлень про самогубство реальної людини з метою її дискредитації — окрема, значно агресивніша форма цькування журналістки, ніж стандартні для «Матрьошки» політичні фальшивки.

Чому це «Матрьошка»

Технічно кейс повторює почерк, який Детектор Медіа вже фіксував у кампаніях «Матрьошка»/Storm-1516 проти французько-українського оборонного співробітництва (фейкові відео під брендами AFP та Bloomberg) і напередодні виборів у Саксонії-Ангальт (фейкові ролики під брендами taz і Bild): реальні відеофрагменти без оригінального звуку, фейкові субтитри під впізнавані бренди медіа, одночасне поширення через мережу малопомітних акаунтів і швидке видалення оригіналів. Масове тегання десятків реальних редакцій і журналістів у кожному пості — теж впізнавана риса мережі «Допельгангер»/«Матрьошка»: розрахунок на те, що самі редакції чи журналісти відреагують і мимоволі підсилять охоплення фейку.

Головна особливість саме цього кейсу — рефлексивний «розворот»: замість чергової антидемократичної фальшивки мережа взяла за основу реальний матеріал про викриття власної діяльності й перекрутила його на «зізнання» жертви.

Мета подвійна: заздалегідь підірвати довіру до майбутніх матеріалів про російську дезінформацію і водночас дискредитувати конкретну журналістку, яка цю дезінформацію документує, — аж до фабрикації неправдивої інформації про самогубство.

Висновок

Це дезінформація, що з високою ймовірністю належить до мережі «Матрьошка»/Storm-1516, яку Microsoft, французьке МЗС і дослідники Клемсонського університету повʼязують із кремлівськими структурами. Жодна з цитат, приписаних Бренді Задрозни, не підтверджується ні її власною публікацією, ні жодним із зімітованих видань.

Реальний матеріал журналістки, навпаки, викриває саме ту мережу, яка тепер намагається видати його за «зізнання» демократів.

У соціальній мережі X опублікували маніпулятивний допис із фейковим фотознімком, на якому Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нібито зображена разом із засудженим за секс-торгівлю Джеффрі Епштейном. Автор публікації супроводив світлину вигаданими номерами судових справ та звинуваченнями на адресу європейських лідерів у «сатанізмі» та причетності до торгівлі дітьми. Фейк викрили розповіли Lead Stories.

Головною метою цієї дезінформаційної атаки є підрив авторитету вищого керівництва Європейського Союзу, дискредитація західних інституцій та поширення конспірологічних теорій серед міжнародної аудиторії.

Аналітики завантажили поширену світлину до інструменту перевірки OpenAI Verify. Дослідження виявило у структурі файлу цифровий водяний знак SynthID, що зі 100% точністю підтверджує факт генерації фотографії за допомогою алгоритмів штучного інтелекту OpenAI.

Додаткова перевірка за офіційними архівами Міністерства юстиції США встановила, що вказані на фото номери документів і судових справ повністю відсутні в реальних матеріалах «справи Епштейна».

Жодної статті з таким твердженням на сайті Politico не існує. Навпаки, вже 15 липня, у День Української Державності, до Києва прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Румунії Нікушор Дан, президентка Молдови Мая Санду та президент Сербії Александар Вучич. Проте російський агітпроп переконував в іншому, пише StopFake.

У проросійському сегменті мережі з посиланням на видання Politico поширюють новину про те, що після раптової смерті американського сенатора Ліндсі Грема, який незадовго до того відвідав Київ і відстоював українські інтереси перед Трампом, одразу кілька західних дипломатів нібито скасували заплановані візити в Україну. За версією пропагандистів, це начебто доводить: справжньою причиною смерті Грема стала не раптова хвороба, як заявили в його пресофісі, а російський ракетний удар, і європейські політики злякалися стати наступною ціллю.

Статті не існує

Жодного матеріалу на сайті Politico з твердженням про скасування візитів західних політиків через смерть Грема не існує. Аналогічної інформації не публікували й провідні західні медіа — New York Times, Washington Post, BBC, Reuters, AP, Financial Times, The Guardian, CNN, Bloomberg. Жоден офіційний представник західних дипломатичних служб також не оголошував про скасування поїздки в Україну у зв'язку зі смертю Грема.

Про смерть Грема в контексті України справді писали багато, але переважно йшлося про наслідки для зовнішньої політики США: редакція AP вважає, що смерть Грема залишає Київ без ключового «містка» до Трампа, адже саме сенатор був одним із найефективніших посередників між Україною та Білим домом.

Конспірологію в соцмережах уже спростував PBS

Громадський мовник PBS опублікував матеріал про хвилю конспірологічних теорій у соцмережах, спричинену раптовою смертю Грема, — саме ці теорії й використовують пропагандисти в цьому фейку. Різні користувачі звинуватили в його смерті Росію, Іран, Україну та Ізраїль. В одному з найпоширеніших дописів в іксі стверджувалося, що Росія «підірвала Грема» одразу після відвідин заводу з виробництва дронів в Україні, а потім атакувала цей об'єкт. Інші конспірологи писали, що сенатор фізично не встиг би дістатися з України до Вашингтона за такий короткий час, або що присутність ФБР у його домі — доказ злочину.

Жодну з цих версій не підтверджує попередній висновок судмедексперта: 73-річний Грем помер унаслідок розриву аорти. Офіційний висновок оголосять після токсикологічних і мікроскопічних досліджень. ФБР, своєю чергою, надає стандартну допомогу місцевим правоохоронцям — це рутинна практика у випадках резонансних смертей.

Лідери приїхали саме тоді, коли їх нібито «злякали»

15 липня в Києві відбулася низка запланованих заздалегідь візитів світових і європейських лідерів, приурочених до Дня Української Державності. Серед присутніх — президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Румунії Нікушор Дан, президентка Молдови Мая Санду, президент Сербії Александар Вучич. За словами фон дер Ляєн, під час зустрічі планували обговорити нові ініціативи з інтеграції оборонних галузей України та ЄС і підготовку до зими. Отже, інформація про скасування європейськими лідерами запланованих поїздок в Україну не підтвердилася.

У соціальних мережах, насамперед у США, почали поширювати скриншот нібито допису Дональда Трампа в Truth Social, у якому він рекламує криптовалютні винагороди для вболівальників Чемпіонату світу з футболу 2026 року. У повідомленні стверджувалося, що спеціальний проєкт пропонує фанатам отримати криптобонуси та ексклюзивні нагороди до турніру. Про фейковий допис і його перевірку розповіли Snopes.com.

Фактчекери встановили, що Трамп ніколи не публікував такого повідомлення. Для перевірки вони проаналізували архіви його дописів у Truth Social, зокрема бази даних, які зберігають навіть видалені публікації. Пошук за фразами з нібито допису не дав жодних результатів, що свідчить про відсутність такого повідомлення на офіційних сторінках американського президента.

Також Snopes не знайшов підтверджень існування допису в публікаціях авторитетних медіа. Пошук через популярні пошукові системи не виявив жодних згадок про те, що Трамп публікував подібний текст. Натомість зворотний пошук зображення показав, що скриншот поширювався через акаунти, які регулярно публікують критичний щодо Трампа контент.

Окрему увагу фактчекери приділили сайту, згаданому в підробленому повідомленні. Вебресурс пропонував користувачам зареєструватися для отримання криптовалютного бонусу та різноманітних винагород, пов’язаних з Чемпіонатом світу з футболу. Водночас на сайті не було доступної інформації про його власників або контактних даних, що унеможливлює перевірку його походження.

У Snopes звернулися до Білого дому із запитом щодо можливого зв’язку адміністрації Трампа із зазначеним сайтом, однак на момент публікації відповіді не отримали.

Фактчекери Snopes пишуть, що хоча Дональд Трамп і його оточення справді неодноразово підтримували криптовалютні проєкти, а тема цифрових активів активно обговорюється напередодні Чемпіонату світу з футболу, це не підтверджує справжність конкретного повідомлення.

Після затримання підозрюваного у збройному нападі під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому в соцмережах США масово поширювались твердження про його нібито політичну належність і зв’язки з Демократичною партією. Зокрема, користувачі стверджували, що підозрюваний є «зареєстрованим демократом» і фінансово підтримував конкурентку Дональда Трампа на останніх виборах президента Камалу Гарріс. Про дезінформаційні повідомлення розповіли Snopes.

Фактчекери встановили, що ці твердження є частково правдивими, але водночас маніпулятивними. Дані Federal Election Commission підтверджують, що підозрюваний справді здійснив невеликий внесок у розмірі 25 доларів через платформу ActBlue на користь кампанії Гарріс. Саме цей факт став основою для ширших і перебільшених висновків у соцмережах.

Водночас ключове твердження про партійну належність виявилося неправдивим. Згідно з публічними реєстрами виборців округу Лос-Анджелес, підозрюваний не був зареєстрований як демократ і мав статус «без партійної приналежності». Це означає, що він формально не належав до жодної політичної сили, попри можливість брати участь у деяких праймериз.

Основна дезінформаційна лінія полягала у навмисному поєднанні двох різних фактів — одноразового донату і вигаданої партійної ідентичності — для створення політичного наративу. У соцмережах ці твердження подавалися як доказ системного зв’язку підозрюваного з демократами, що мало на меті політизацію інциденту та посилення міжпартійної напруги.

У проросійських телеграм-каналах масово поширюється фейковий скриншот статті з сайту британського таблоїду Mirror із заголовком про те, що CNN нібито попросило вибачення за свою «українську журналістку», яка під час евакуації з вечері Асоціації кореспондентів Білого дому (WHCD) 26 квітня 2026 року, у хаосі після стрілянини, взяла пляшку з вином. Пост супроводжується коментарями на кшталт: «Відмінна "реклама" для українців — війна війною, але з таким підходом їх перестануть пускати у пристойні місця».

Що відбулося насправді

На вечері WHCD в готелі Washington Hilton, де були присутні близько 2 600 гостей, під час подачі салатів прогриміли постріли біля одного з блокпостів. Почалася евакуація. Оскільки стрілянина трапилася на самому початку вечері, на столах залишилося безліч невипитих пляшок вина. У мережі поширилося відео, на якому жінка в чорному вбранні забирає кілька пляшок, — цей епізод користувачі охрестили «Wine Gate».

Чому це фейк: три ключові факти

1. Статті на Mirror не існує

Пошук на сайті mirror.co.uk за запитом «CNN has apologised» не дає жодних результатів. Публікації з таким змістом там немає. Скриншот — підробка.

2. CNN не висловлювало жодних вибачень

Пошук на сайті CNN також не видає жодної публікації чи заяви про вибачення за журналістку, причетну до «Wine Gate». Ні пресрелізів, ні офіційних коментарів.

3. Особу жінки не встановлено

Американські медіа, зокрема New York Post, пишуть про те, що особу жінки не ідентифіковано: «Особу жінки встановити не вдалося, і не ясно, чи була вона журналісткою взагалі, чи іншим гостем». Отже, твердження про «українську журналістку CNN» — вигадка російських пропагандистів у телеграм-каналах.

Фейк всередині фейку: вино нібито взяла посолка України в США Ольга Стефанішина

Паралельно анонімні акаунти в іксі (твіттері) та проросійський блогер Чей Боуз поширили версію, що пляшки забирала посолка України в США Ольга Стефанішина. Як пишуть Hindustantimes, конгресмен від Теннессі Тім Берчетт мимоволі підхопив цю хвилю, запитавши в іксі, хто ця жінка, — і користувачі одразу «призначили» винною українську дипломатку.

Однак це легко спростовується: Стефанішина справді була присутня на заході, але у сріблястій сукні та сама поділилася фотографіями у фейсбуці. Жінка ж на вірусному відео вдягнена в чорне. 

Висновок 

«Wine Gate» — реальна вірусна історія, яку російська пропаганда цинічно використала як підкладку для сфабрикованого фейку з метою дискредитації України та українських журналістів. Жодне з конкретних тверджень — ні про CNN, ні про «українську журналістку», ні про посолку Стефанішину — не підтверджене жодним достовірним джерелом.

Проросійські телеграм-канали поширюють вигадану «цитату» міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, в якій йому приписують заклики до США погодитися на вимоги Ірану та виплатити репарації, щоби зберегти можливість надавати допомогу Україні.

Про це повідомляє StopFake.

У публікаціях стверджується, що глава української дипломатії нібито вимагає від Вашингтона відмовитися від власних геополітичних інтересів на користь Києва. Жодних посилань на офіційні джерела, заяви МЗС чи авторитетні медіа не наводиться.

Очевидно, Андрій Сибіга не робив подібних заяв. Його позиція щодо ситуації на Близькому Сході є публічною та суттєво відрізняється від тез, які поширюють пропагандистські ресурси.

Зокрема, після початку 28 лютого 2026 року спільної операції США та Ізраїлю проти Ірану очільник МЗС України наголошував, що іранський режим є одним із ключових чинників дестабілізації на регіональному та глобальному рівнях. Він також висловлював переконання, що послаблення цього режиму сприятиме підвищенню безпеки.

В офіційних заявах Міністерства закордонних справ України підкреслюється, що Іран є співучасником агресії проти України, оскільки постачає Росії безпілотники й технології, які використовуються для атак на цивільну інфраструктуру.

Крім того, українська дипломатія послідовно наголошує, що підтримка України та протидія загрозам з боку Ірану не є взаємовиключними процесами. Навпаки, за оцінками МЗС, посилення безпеки на обох напрямках сприяє зміцненню міжнародної стабільності.

Експерти зазначають, що поширення сфабрикованої «цитати» є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України та її керівництва. Зокрема, такі вкиди формують хибне уявлення про нібито конфлікт між Києвом і його партнерами та підживлюють наративи про скорочення міжнародної підтримки України.

У квітні 2026 року в соцмережах поширилася заява про те, що президент США Дональд Трамп нібито сказав: «Після того як я закінчу з цим, я можу поїхати до Венесуели — я швидко вивчу іспанську, це не займе багато часу, я добре знаю мови — і я поїду до Венесуели, я збираюся балотуватися в президенти». Відео з цією цитатою активно поширювалося на різних платформах і викликало запити від користувачів щодо його достовірності. Чи справді Трамп висловлював таке бажання і чи дозволяє Конституція Венесуели йому стати лідером латиноамериканської держави, розповіли Snopes.

Як з’ясувалося, відео є автентичним: воно походить з пресконференції Трампа 6 квітня 2026 року, під час якої він справді озвучив цю фразу. Водночас контекст свідчить, що його слова мали жартівливий характер, адже він також заявив про свою «високу популярність» у Венесуелі та додав, що задоволений нинішнім керівництвом країни.

Попри це, навіть гіпотетичний сценарій участі Трампа у виборах у Венесуелі є юридично неможливим. За конституцією цієї держави, кандидат у президенти має бути громадянином Венесуели за народженням і не мати іншого громадянства. Отже, навіть у разі знання іспанської мови Трамп не відповідав би ключовим вимогам для участі у виборах.

Політичний контекст також залишається складним: на початку 2026 року США затримали президента Ніколаса Мадуро та його дружину Сілію Флорес, після чого владу тимчасово перебрала Дульсі Родрігес. Адміністрація Трампа згодом зняла з неї санкції, а сам Трамп позитивно відгукувався про її діяльність, зазначаючи, що вона «виконує чудову роботу і добре співпрацює з представниками США».

У березні 2026 року в мережі поширилася інформація про те, що інвестори Джордж Сорос та Невілл Рой Сінгхем нібито фінансували організації, які стояли за протестами «No Kings» проти адміністрації президента США Дональда Трампа. Ці акції відбулися 28 березня у багатьох містах США, а самі твердження базувалися, зокрема, на матеріалі Fox News. Втім, значна частина цих заяв є маніпулятивною або вирваною з контексту — дезінформаційні повідомлення проаналізували Snopes.

Насправді протести «No Kings» координувала мережа громадських і активістських організацій у різних містах США, однак немає доказів прямого фінансового зв’язку між цими протестами та згаданими інвесторами. Участь у протестах взяли мільйони людей, більшість із яких не пов’язана з організаторами чи будь-якими структурами.

Водночас відомо, що благодійна організація Open Society Foundations, заснована Джорджем Соросом, протягом кількох років надавала фінансування громадській організації Indivisible, яка справді брала участь в організації протестів. Згідно з відкритими даними, йдеться про приблизно 3 мільйони доларів, виділених на загальну діяльність у 2023–2024 роках. Представники фонду наголосили, що ці кошти не призначалися для конкретних акцій, зокрема протестів «No Kings».

Щодо Невілла Роя Сінгхема, то зв’язок між його фінансами та протестами ще менш очевидний. Організація The People's Forum, яка раніше повідомляла про отримання фінансування від Сінгхема у 2021 році, справді закликала до участі в протестах і публікувала матеріали з них. Проте немає доказів, що вона відігравала ключову роль в організації акцій або що кошти Сінгхема були безпосередньо використані для їх проведення.

Твердження про «темні гроші», які нібито фінансували протести, також не підтверджуються. Дані про фінансування багатьох організацій є відкритими, що суперечить самій ідеї прихованих донорів. Крім того, оцінки про «500 організацій» і мільярдні бюджети, які нібито стояли за протестами, не мають незалежного підтвердження.

Отже, хоча окремі організації, пов’язані з протестами, раніше отримували фінансування від великих донорів, немає доказів того, що Джордж Сорос або Невілл Рой Сінгхем безпосередньо фінансували чи координували протести «No Kings». Поширені твердження є прикладом маніпуляції, що поєднує реальні факти з непідтвердженими висновками.

У березні 2026 року в мережі поширилося відео, в якому президент США Дональд Трамп нібито заявляє, що Іран пропонував йому стати верховним лідером країни. Цей ролик активно розповсюджували в соціальних мережах, подаючи його як підтвердження реальної пропозиції з боку Тегерана. Втім, така інтерпретація є маніпулятивною, розповіли Snopes.

Відео є справжнім, тобто не створеним за допомогою штучного інтелекту чи монтажу. У ньому зафіксовано виступ Дональда Трампа 25 березня 2026 року перед Національним республіканським комітетом Конгресу США. Під час промови він, змінюючи інтонацію, імітував різні голоси та переказував гіпотетичні або перебільшені діалоги, зокрема про те, що нібито хтось не хоче бути «головою Ірану» і відмовляється від такої ролі. Саме цей фрагмент користувачі соцмереж вирвали з контексту.

Частина аудиторії сприйняла ці слова як буквальне твердження про те, що Іран пропонував Трампові посаду верховного лідера. Однак у самій промові немає чіткого підтвердження, що йшлося про реальні події. Ймовірно, американський президент або перебільшував почуті розмови, або взагалі вигадував діалог для риторичного ефекту. Таким чином, користувачі, які поширювали відео з відповідним підписом, фактично неправильно інтерпретували його зміст.

До того ж немає будь-яких підтверджень того, що Іран міг зробити подібну пропозицію. Після загибелі попереднього верховного лідера Алі Хаменеї наприкінці лютого 2026 року новим керівником країни обрали його сина Моджтабу Хаменеї рішенням Ради експертів. З огляду на це незрозуміло, коли і за яких обставин могла виникнути гіпотетична пропозиція Трампу.

Крім того, конституція Ірану встановлює чіткі вимоги до верховного лідера: ним може бути лише ісламський богослов, який має глибокі знання ісламського права. Дональд Трамп, який є християнином, не відповідає цим критеріям і не має відповідної релігійної підготовки.

Також на момент поширення відео не було ознак активних прямих переговорів між США та Іраном. Попри заяви Трампа про можливі домовленості, іранські офіційні особи заперечували факт переговорів, зазначаючи, що обмін повідомленнями через посередників не є повноцінним діалогом.

Отже, відео з виступом Трампа є справжнім, однак твердження про нібито реальну пропозицію з боку Ірану — це результат вирваного з контексту фрагмента та неправильної інтерпретації його слів.

Російські державні медіа, зокрема РІА «Новости», поширюють заяви колишнього аналітика ЦРУ Ларрі Джонсона про нібито повну неспроможність США та Ізраїлю збивати іранські ракети. Пропагандисти стверджують, що Іран «осліпив» західні системи ППО, знищивши ключові радари в Йорданії та країнах Перської затоки, що нібито дозволяє Тегерану безперешкодно вражати будь-які цілі. Однак детальний аналіз показує, що ці твердження є сумішшю перебільшень та відвертих маніпуляцій, спрямованих на створення ілюзії військової переваги Ірану. Правду від брехні у таких повідолменнях віділили StopFake.

Викриття маніпуляції базується на порівнянні слів Джонсона з першоджерелами, зокрема репортажами ABC News. Хоча іранські дрони дійсно пошкодили кілька американських РЛС (зокрема систему AN/TPY-2), військові експерти наголошують лише на «частковому осліпленні». Західна система оборони побудована на принципі дублювання: вихід із ладу окремих елементів знижує дальність виявлення, але не ліквідує можливість перехоплення ракет. Крім того, твердження про «беззахисність» Ізраїлю суперечать фактам, адже радари внутрішніх систем ППО, таких як «Залізний купол» та «Праща Давида», залишаються неушкодженими, а кількість успішних влучань іранських ракет є порівняно низькою.

Уваги вартий і сам Ларрі Джонсон. ЙОго коментарі часто стають інструментом прокремлівської пропаганди. Джонсон залишив державну службу ще у 1993 році й не має доступу до секретних розвідданих, а його попередня діяльність супроводжувалася скандалами — від поширення фейків про американських політиків до маніпуляцій з аудіозаписами. Систематичні помилкові прогнози Джонсона щодо війни в Україні та «випаровування» британської армії лише підтверджують, що його нинішні заяви про «кінець західної ППО» є частиною ширшої дезінформаційної кампанії, а не об'єктивним аналізом.

Російські пропагандистські ресурси та користувачі соцмереж розпочали масоване поширення дезінформації, стверджуючи, нібито Україна привласнила 26 мільярдів доларів американської допомоги. Джерелом для маніпуляції стала заява заступника генерального інспектора USAID перед Конгресом США, яку автори фейку трактують як доказ масових розкрадань та «шахрайства». Насправді ж у звіті не йдеться про виявлені факти нецільового використання коштів, а наголошується на логістичних та операційних складнощах здійснення аудиту в умовах активних бойових дій. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Викриття цієї маніпуляції базується на детальному аналізі тексту самої заяви Генерального інспектора. Згідно з документом, основна проблема полягає у звітності міжнародних підрядників, яких найняло USAID для моніторингу використання коштів допомоги по всьому світу: вони часто надавали звіти несвоєчасно або не надавали їх зовсім. Крім того, можливості прямого контролю з боку американських посадовців обмежені через неможливість безпечного пересування за межі «зеленої зони» Києва. Таким чином, цифра у 26 мільярдів доларів — це не сума вкрадених грошей, а загальний обсяг прямої бюджетної підтримки, аудит якої стикається з інституційними перешкодами через війну.

Більше того, у звіті USAID підкреслюється, що проблеми з наглядом мають системний характер і стосуються не лише України, а й інших міжнародних місій агентства. Причинами слабкого контролю названо високу плинність кадрів, велику кількість вакансій на ключових посадах та надмірну залежність від сторонніх підрядників. Російська пропаганда свідомо ігнорує ці пояснення, намагаючись просунути наратив про корумпованість України, щоб підірвати довіру західних партнерів та зупинити подальшу фінансову допомогу.

На тлі військової ескалації між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, що загострилася у березні 2026 року, у соціальних мережах поширилася хвиля дезінформації проти колишньої держсекретарки США Гілларі Клінтон. Користувачі масово поширюють твердження, нібито саме Клінтон «постачала Ірану уран» для його ядерної програми, що й призвело до нинішньої кризи. Автори таких публікацій маніпулюють фактами щодо ядерної угоди 2015 року, намагаючись перекласти відповідальність за ядерний потенціал Тегерана на американську дипломатку, пишуть Snopes.

Насправді звинувачення в «постачанні урану» є цілковитою вигадкою. Гілларі Клінтон дійсно відіграла ключову роль у підготовці Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), проте умови цієї угоди передбачали діаметрально протилежні дії: Іран був зобов'язаний радикально скоротити свої запаси. Зокрема, кількість центрифуг для збагачення урану мала зменшитися з 20 000 до 6 104 одиниць. Звіти Білого дому за 2016 рік підтверджують, що на виконання угоди Іран, навпаки, вивіз зі своєї території понад 11 тонн (25 000 фунтів) збагаченого урану, що позбавило країну матеріалу навіть для однієї бомби на той час.

Викриття фейку також базується на аналізі повноважень та ролі Клінтон, яка залишила посаду в адміністрації Обами ще за два роки до остаточного підписання угоди. Хоча вона підтримувала дипломатичне врегулювання замість повної зупинки програми, це було стратегічним компромісом для встановлення жорсткого міжнародного контролю, а не актом передачі сировини. Нинішня невизначеність щодо іранських запасів, за даними МАГАТЕ, виникла через вихід США з угоди у 2018 році та подальшу ескалацію конфлікту в червні 2025 року, що заблокувало роботу інспекторів, а не через умови домовленостей десятирічної давнини.

Соціальні мережі та інформаційні ресурси сколихнула хвиля дезінформації після початку координованих військових дій США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці лютого 2026 року. Користувачі масово поширюють застарілі фото- та відеоматеріали, видаючи їх за кадри поточних подій для нагнітання паніки та просування політичних наративів. Зокрема, значного поширення набули відео ракетних ударів, які насправді були зняті під час попереднього 12-денного конфлікту у червні 2025 року. Про дезінформаційні повідомлення розповіли FactCheck.bg.

Для викриття цих маніпуляцій розслідувачі використали інструменти зворотного пошуку зображень, такі як Google Reverse Image Search та Google Lens. Завдяки цьому вдалося встановити, що кадри «ізраїльсько-американських ракет», які активно поширювали болгарські політики та медіасайти, насправді є архівними записами річної давнини. Іншим прикладом став відеоролик із пожежею в будівлі, який підписували як «Тель-Авів під ударом». Перевірка за допомогою інструменту InVID довела, що це відео вперше з’явилося ще у жовтні 2024 року і демонструвало побутову пожежу, не пов’язану з військовими діями.

Окрім використання старих матеріалів у мережі зафіксували випадки розповсюдження контенту, створеного штучним інтелектом. Одним із найбільш віральних став ролик із нібито атакою на авіаносець у відкритому морі, що супроводжувався підписами про початок Третьої світової війни. Фахівці виявили характерні для ШІ візуальні дефекти та підтвердили маніпуляцію за допомогою сервісу AI or Not.

Болгарські фактчекери наголошують, що подібні техніки дезінформації спрямовані на радикалізацію суспільства та закликають користувачів завжди перевіряти автентичність візуального контенту перед поширенням.

У проросійських медіа та соцмережах поширюється твердження, що нібито Сполучені Штати Америки планують невдовзі скасувати санкції проти Росії, як «доказ» наводиться матеріал британського видання The Economist. Розповіли про це StopFake.

Згідно з поширюваними повідомленнями, у статті цього видання нібито йдеться про підготовку адміністрацією США повного скасування обмежувальних заходів щодо Москви, що буцімто має покласти край міжнародному тиску, ініційованому після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Насправді ж пропагандисти вирвали тезу з контексту статті.

Оригінальний матеріал The Economist, на який посилаються маніпулятори, не містить жодних підтверджень про факт підготовки скасування санкцій і не стверджує, що це невдовзі станеться. У статті аналізуються різні аспекти санкційної політики Заходу, зокрема дискусії про їх ефективність, вплив на економіку та можливі сценарії на майбутнє, але жодним чином не йдеться про те, що США ухвалили або мають намір ухвалити рішення про повне зняття санкцій з Росії. Текст видання подає лише широкий спектр думок експертів. Про те, що західні компанії розглядають сценарії роботи на російському ринку, у статті згадано одним реченням. У будь-якому разі йдеться не про державну політику, а про стратегію роботи приватних корпорацій, які аналізують потенційні варіанти розвитку подій.

Як повідомляє PolitiFact, в інтерв'ю перед Супербоулом Том Лламас з NBC запитав у президента США Дональда Трампа про імміграційний контроль через кілька тижнів після того, як агенти застрелили двох американців, Рене Гуд та Алекса Претті, в Міннеаполісі.

«Кількість злочинів у Міннесоті, зокрема в Міннеаполісі, знизилася на 25-30%, тому що ми вигнали тисячі злочинців з цього району… Це злочинці, більшість з яких прибули через відкритий кордон», – сказав Трамп. 

Адміністрація Трампа розпочала операцію «Metro Surge» наприкінці 2025 року в Міннесоті із заявленою метою заарештувати людей, які незаконно перебувають у США. Тоді федеральні імміграційні агенти заарештували понад 4000 іммігрантів під час операції, повідомив Білий дім 4 лютого. Однак не повідомляється, скільки з цих арештів було здійснено в Міннеаполісі або скільки затриманих мали кримінальне минуле. Повідомлення медіа показують, що деякі люди, заарештовані під час операції або іншої федеральної операції, мали легальний статус, були громадянами США або мали розгляд справ про надання притулку.

Хоча деяка злочинність у Міннеаполісі нещодавно знизилася за короткий проміжок часу, зазначений Трампом, ці цифри вже знижувалися до операції. Немає даних, які б достовірно пов'язували це зниження з арештами федеральних іммігрантів. Тим часом інші види злочинності зросли за період, описаний президентом США.

Злочинність Міннеаполісі вже знижувалася. Насильницькі злочини досягли піку у 2021 та 2022 роках, і з того часу їх кількість зменшується. Це відображає національні тенденції, незалежно від імміграційного контролю. Газета Minnesota Star Tribune восени 2025 року виявила, що кількість пограбувань та крадіжок зі зломом була нижчою, ніж у 2019 році, а також що кількість жертв вогнепальної зброї також зменшилася.

На прохання надати дані, що підтверджують слова Трампа, речник Білого дому вказав на інформаційну панель поліції Міннеаполіса щодо злочинності, яка показує кількість убивств, крадіжок зі зломом та пограбувань протягом січня та початку лютого 2026 року порівняно з 2025 роком.

Ось що показують дані з 1 січня по 4 лютого:

Однак дані про вбивства в місті, на які спирався Білий дім, не враховують  убивства двох громадян США федеральними імміграційними агентами.  Судово-медичний експерт постановив, що загибелі Рене Гуд та Алекса Претті були вбивствами, але інформаційна панель міста відображає лише смерті, розслідувані поліційним департаментом.

Хоча зниження кількості крадіжок зі зломом та пограбувань відповідало показникам Трампа, деякі інші правопорушення зросли: нападів побільшало на 11%, а крадіжок транспортних засобів – на 26%. 

«Видалення небезпечних злочинців з вулиць, очевидно, означає, що скоюється менше злочинів», – сказала речниця Білого дому Абігейл Джексон.

Немає доказів того, що причиною спаду є боротьба з іммігрантами. Щоб федеральні арешти призвели до зниження кількості крадіжок зі зломом та пограбувань, потрібні були докази того, що значна частина цих злочинів була скоєна іммігрантами. Адміністрація Трампа обрала для оприлюднення приклади осіб, які скоїли злочини, але не надала детальної інформації про всіх 4000 заарештованих. Це означає, що достовірно не відомо, скільки з цих іммігрантів мали кримінальне минуле, і чи були вони нещодавніми, чи скоїли такі злочини, як пограбування або крадіжки зі зломом.

Є підстави скептично ставитися до неодноразових заяв адміністрації про те, що люди, яких вони заарештовують у рамках імміграційних репресій, є «найгіршими з найгірших» правопорушників. У грудні PolitiFact виявив, що майже половина всіх іммігрантів, які перебувають під вартою ICE, не мають ні судимості, ні кримінальних звинувачень, що очікують на розгляд. З іммігрантів із судимостями 5% були засуджені за насильницькі злочини, такі як вбивство чи зґвалтування, згідно з даними Інституту Катона, лібертаріанського аналітичного центру.

У Міннесоті Департамент виправних установ штату, який контролює державні в'язниці, заявив, що федеральний уряд поширював дезінформацію про негромадян. Посадовці штату не виявили кримінального минулого для деяких людей, названих Службою внутрішньої безпеки, тоді як інші мали судимості за проступки або залишалися у в'язниці. Якщо хтось усе ще перебував за ґратами в січні, він не міг вчинити крадіжки зі зломом та пограбування. Ще одна проблема із заявою Трампа полягає в тому, що федеральні імміграційні правоохоронні органи спричинили загрози громадській безпеці, окрім двох громадян США, які були смертельно поранені. Соціологиня Мішель Фелпс з Університету Міннесоти сказала, що кольорові сім'ї переховувалися у відповідь на імміграційні правоохоронні заходи, створюючи умови, які можуть спричиняти власні проблеми громадської безпеки. До таких умов належать прогули школи, нестабільність орендної плати та нестабільність бізнесу. Таким чином рівень злочинності міг би знизитися, оскільки люди залишалися вдома, щоб уникнути федеральних агентів. Кримінологи десятиліттями знали, що помітні, агресивні правоохоронні заходи придушують злочинність у короткостроковій перспективі, сказала Денслі.

Отже, PоlitiFact вважає заяву Дональда Трампа про падіння рівня злочинності завдяки примусовій депортації мігрантів «здебільшого неправдою» через брак доказів для підтвердження. 

Виступ пуерто-риканської суперзірки Bad Bunny на Супербоулі 2026 року став не лише культурним феноменом, а й наочним кейсом того, як сучасні інструменти дезінформації — від генеративного штучного інтелекту до емоційної експлуатації реальних трагедій — здатні миттєво викривляти суспільне сприйняття подій. Нижче наведено аналіз двох резонансних інцидентів, що ілюструють механіку створення та поширення вірусних міфів у цифровому просторі. 

Чи вручив Bad Bunny свою «Греммі» Ліаму Рамосу на Супербоулі 2026 року? 

Під час шоу 8 лютого 2026 року в перерві Супербоулу-2026 співак Bad Bunny вручив свою премію «Греммі» Ліаму Рамосу, 5-річному хлопчику, затриманому разом з батьком агентами імміграційної та митної служби США в Міннесоті кілька тижнів тому.

Джерело: Snopes.com

Snopes пише, що в інтернеті були такі, хто стверджував, ніби хлопчик, який з'явився в шоу в перерві, був не Ліамом, а дитиною-актором на ім'я Лінкольн Фокс. Акаунт в інстаграмі, пов'язаний з Фоксом, опублікував інформацію про його виступ, а речники Bad Bunny та Ліама підтвердили кільком ЗМІ, що твердження, яке поширювалося в інтернеті, було хибним.

Лінкольна видно на позначці 9:10 на цьому відео шоу в перерві. Він сидить перед телевізором і дивиться, як Bad Bunny виграє «Греммі». Потім Bad Bunny вручає хлопчику нагороду, кажучи іспанською: «Завжди вір у себе».

Перевірені фотографії Ліама також показують, що він і хлопчик на сцені Супербоулу — це не одна й та сама людина. У них різні риси обличчя, включаючи брови, вуха та форму голови.

Ліама та його батька звільнили з-під варти ICE 1 лютого та повернули до Міннесоти. Варто нагадати, що сім’ю затримали на під’їзді до їхнього будинку, коли малюк повертався з дошкільного навчального закладу. Представники шкільного округу підтвердили, що родина перебуває в США легально та очікує на розгляд справи про притулок. 

Чи на цьому зображенні показано, як Bad Bunny спалює прапор США? 

Джерело: Snopes.com

На початку лютого 2026 року в інтернеті широко розійшлося зображення, на якому нібито співак Bad Bunny одягнений в сукню і тримає палаючий американський прапор на сцені перед шоу в перерві Супербоулу-2026. Зображення викликало гнівну реакцію деяких користувачів, які сприйняли його як доказ антиамериканських настроїв артиста, який є громадянином США.

«Боже, благослови Америку», – сказав він, завершуючи перший, переважно іспаномовний, виступ у перерві Супербоулу, за яким ішли прапори, що представляють численні країни Америки.

Але в соціальних мережах люди стверджували, що Bad Bunny, уроджений Беніто Антоніо Мартінес Окасіо, був сфотографований у більш суперечливий момент: стоїть на сцені в сукні та з макіяжем і палить прапор США.

«Просто нагадування: це людина, яку НФЛ обрала виконавцем для сьогоднішнього шоу в перерві Супербоулу», – йдеться в одному з дописів у фейсбуку від 8 лютого.

Однак зображення не є показом реальної події. Воно було створене за допомогою штучного інтелекту та походить з облікового запису в соціальній мережі, який називає себе сатиричним. Жодна авторитетна новинна організація не повідомила про те, що Bad Bunny спалив американський прапор — інцидент, який майже напевно отримав би широке висвітлення та відеодокументацію, якби він насправді стався.

PolitiFact заявляє, що це зображення не показує справжнього інциденту зі спаленням прапора; воно згенероване штучним інтелектом. Gemini, чатбот Google зі штучним інтелектом, виявив цифровий водяний знак на зображенні, який вказує на те, що воно було створене за допомогою цього інструменту. Водяний знак вбудований безпосередньо у творіння ШІ та невидимий для людей, але може бути виявлений технологією Google. На зображенні, згенерованому ШІ, цей водяний знак вбудований у його пікселі.

Зображення має нерівності. Справжній прапор США має 13 смуг, тоді як прапор на підробленому зображенні має 11.

На зображенні, згенерованому ШІ, також видно глядачів, які тримають мобільні телефони та записують подію, але на зображеннях на екранах телефонів видно невідповідні силуети палаючого прапора.

PolitiFact не знайшов жодних новинних повідомлень, а також інших зображень та відео, які підтверджують, що такий інцидент стався. Така подія набула б широкого розголосу, враховуючи славу Bad Bunny — нещодавно він увійшов в історію, ставши першим артистом з іспаномовним альбомом, який отримав приз «Альбом року» премії «Греммі». Bad Bunny вже носив сукню та спідницю для фотосесій, але немає жодних доказів того, що він носив саме таку сукню, як на фальшивому зображенні.

Видання Lead Stories повідомило, що зображення вперше з'явилося на сатиричному акаунті у фейсбуку під назвою «Qbanguy». У біографії акаунту написано: «Штучний кумедний контент та майстер створення мемів — 100% нереально, все сатира».

Акаунт опублікував інші фальшиві зображення, зокрема Bad Bunny в різнобарвній сукні, що тримає порваний банер з написом «ICE Out», та Bad Bunny в різнокольоровому вбранні з жилетом з написом «F*ck ICE». В обліковому записі стверджувалося, що це його вбрання для перерви, але він носив повністю біле вбрання під час свого виступу на Супербоулі.

Президент США Дональд Трамп заявив відвідувачам ресторану в Айові перед виступом 27 січня, що «зараз у нашій країні будується більше фабрик і заводів, ніж будь-коли раніше». Цю тезу він неодноразово висловлював у виступах на початку 2026 року, стверджуючи, що поточний рівень будівництва промислових об’єктів безпрецедентний і є ознакою успіху його економічної політики. 

Як розповіли фактчекери PolitiFact, статистика, на яку спирається Дональд Трамп, і ця теза виглядає щонайменше неоднозначною. 

По-перше, деякі показники справді свідчать про зростання кількості великих виробничих проєктів. За даними приватної компанії Engineered Vision, у лютому 2026 року в обробці було значно більше проєктів вартістю понад 1 мільярд доларів, ніж у березні 2025 року. Кількість таких масштабних будівництв зросла з 30 до 46 проєктів. Детальніший аналіз нових виробничих проєктів, які адміністрація Трампа зараховує до своїх досягнень, свідчить: частина з них була анонсована або перебувала на стадії підготовки ще до початку його другого терміну. Тобто формально вони могли стартувати вже після інавгурації, однак рішення про інвестування ухвалювалися раніше. Водночас федеральна статистика щодо кількості приватних виробничих підприємств у США частково підтверджує аргументацію Трампа. Попередні дані за 2025 рік демонструють, що в другому кварталі його другого терміну кількість таких об’єктів досягла рекордного рівня. Проте сама по собі ця цифра не дає відповіді на питання, чия саме політика стала каталізатором зростання.

Найбільш показовим індикатором економісти називають витрати на промислове будівництво — комплексний федеральний показник, що охоплює об’єкти різного масштабу. За цими даними, стрімке зростання припало на період президентства Джо Байдена, коли витрати сягнули 40-річного максимуму. Після вступу Трампа на посаду у 2025 році динаміка змінилася: показники залишаються високими порівняно з доковідними роками, однак уже не зростають такими темпами, як раніше.

Експерти пов’язують попередній підйом із масштабними законодавчими ініціативами Байдена — інфраструктурним законом, законом CHIPS та законом про зниження інфляції, які передбачали значні стимули для розвитку виробництва. Політика Трампа, своєю чергою, мала змішаний ефект, тобто спрощення регуляторних процедур могло підтримати бізнес, однак тарифні рішення підвищили вартість імпортних матеріалів і додали невизначеності для інвесторів.

Отже, будівництво заводів у США справді перебуває на високому рівні, однак основний ривок відбувся ще до початку другого терміну Трампа. Дані не дають підстав стверджувати, що нинішні показники є безпрецедентними в історії країни, тому таке твердження можна вважати лише частково правдивим.

Ідея Дональда Трампа щодо купівлі Гренландії, яка з новою силою актуалізувалася після його повернення до Білого дому, стала центральною темою для маніпуляцій російських медіа. Після успішної операції США у Венесуелі на початку 2026 року та публікації радниками Трампа карти острова в кольорах американського прапора Кремль розгорнув масштабну інформаційну кампанію. Москва намагається представити це не як двостороннє питання між Вашингтоном і Копенгагеном, а як ознаку «неминучого розпаду» трансатлантичної солідарності. Дезінформаційні повідомлення аналізував Центр досліджень «Детектора медіа».

Пропагандистські ресурси виокремили кілька «істинних» мотивів Трампа, ігноруючи офіційні заяви про безпеку Арктики. Зокрема, поширюються тези про «психологічні комплекси» президента США та його бажання «відчути себе богом» після подій у Каракасі. Російські «експерти» стверджують, що Гренландія потрібна Трампу винятково як передвиборчий актив, щоб продемонструвати американцям «величну угоду» на тлі економічних труднощів. Водночас пропаганда просуває наратив про боротьбу за арктичні надра, називаючи Трампа «оранжевим берсерком», який готовий розтоптати міжнародне право заради енергетичного суверенітету.

Особливе піднесення у прокремлівських дописувачів викликало рішення США запровадити з 1 лютого 2026 року 10-відсоткові мита на товари з країн Європи, які виступили проти територіальних претензій до Данії. Російські медіа зловтішаються з «приниження» європейських лідерів, називаючи їх «вівцями, яких з’їсть пастух». Пропаганда активно використовує тюремний жаргон і термін «світ, заснований на правилах», намагаючись довести, що Захід сам руйнує власні цінності, а отже, не має права засуджувати Росію за окупацію українських територій.

Ще одним важливим вектором дезінформації є спроба переконати аудиторію, що через «гренландську кризу» світ остаточно забув про Україну. Пропагандисти маніпулятивно стверджують, що в Давосі українська тема відійшла на другий план, а європейські лідери нібито «рвуть матеріали по Україні», щоб зосередитися на торговельній війні з Вашингтоном. Україна в цих повідомленнях подається як «баласт», від якого Захід мріє позбутися заради вирішення внутрішніх конфліктів.

Наостанок, російська машина дезінформації проводить фальшиві паралелі між Гренландією та Кримом. Використовуючи цинічну логіку «дзеркала», Кремль вустами російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова та інших посадовців просуває думку: якщо США дозволено зазіхати на чужі території, то анексія Криму була «легітимною». У такий спосіб Москва прагне не лише виправдати власну агресію, а й нормалізувати силовий перегляд кордонів у світі, представляючи хаос як «нову норму», де Трамп виступає лише інструментом реалізації російських геополітичних очікувань.

У мережі активно поширюється відеоролик, стилізований під новинний сюжет французького телеканалу «France 24». У відео стверджується, що генеральний директор правозахисної організації «Репортери без кордонів» Тібо Бруттен нібито звернувся до президента США Дональда Трампа із закликом провести «спецоперацію» проти президента Франції Емманюеля Макрона. Причиною такого кроку пропагандисти називають вигадане «розкрадання американської допомоги», яку Макрон нібито привласнює разом із Президентом України Володимиром Зеленським. Проте ця історія є цілковитою фальшивкою, а дезінформаційне повідомлення спростували StopFake.

Насправді телеканал «France 24» ніколи не випускав подібного сюжету, а сама «новина» не з’являлася в жодному авторитетному світовому медіа. Зловмисники використали фірмове графічне оформлення та логотипи відомого мовника, щоб надати фейку ваги. 

Генеральний директор «Репортерів без кордонів» Тібо Бруттен також не робив жодних подібних заяв. Останні публічні згадки про нього на момент підготовки спростування стосуються щорічного звіту організації про свободу преси, опублікованого наприкінці 2025 року. Заклик до силових дій проти лідера європейської держави з боку голови відомої правозахисної групи став би світовою сенсацією, проте жодних підтверджень таким словам на офіційних ресурсах організації чи в соцмережах Бруттена немає.

Головна мета цієї кампанії, пишуть StopFake, — дискредитація Франції як одного з провідних союзників України та посилення брехливого наративу про «тотальну корупцію» навколо західної військової допомоги. Намагаючись посіяти розбрат між США та європейськими країнами, Кремль прагне послабити міжнародну підтримку України та створити ілюзію глобальної політичної нестабільності.

У контексті подій у Венесуелі російські пропагандисти поширювали в анонімних телеграм-каналах, що публікують російську риторику, повідомлення про те, що американська акторка Памела Андерсон нібито несподівано на своїй сторінці в інстаграмі опублікувала розповідь із посиланням на матеріал американського телеканалу CBS News про затримання Ніколаса Мадуро із підписом «Якщо Трамп справді хотів знищити найбільше сховище кокаїну у світі, американська армія повинна була б зайти до Києва та затримати Зеленського». Втім це - неправда.

Ми перевірили правдивість цієї заяви та з’ясували, що Андерсон на своїй офіційній сторінці в інстаграмі взагалі не публікувала розповідей за вчорашній день, а єдиною розповіддю на її акаунті станом на зараз є посилання на її щоденник у Substack, де немає відповідних коментарів. Крім того, про цю заяву не написало жодне закордонне медіа, окрім російських. Натомість є низка матеріалів, які показують послідовну підтримку акторкою України - наприклад, вона вдягала сукню українського дизайнера на один із кінозаходів.

Поширюючи вигадані цитати від відомих людей, пропаганда намагається посіяти сумнів у правдивості справжніх висловлювань й зробити так, щоб аудиторія менше довіряла реальним новинам. Крім цього, заяви про те, що західні зірки нібито критикують підтримку України чи закликають до зміни уряду, можуть бути спрямовані на послаблення цієї підтримки. Цей фейк також спрямований на підсилення одного з найчастіше вживаних меседжів для дискредитації президента України, створюючи хибну конотацію із контекстом подій у Венесуелі.

Російські пропагандистські ЗМІ та численні телеграм-канали поширюють відео нібито американського видання Page Six, у якому стверджується, що Президент України Володимир Зеленський через офшорну компанію придбав будинок у Нью-Йорку в опального коміка Білла Косбі. Заявлена вартість маєтку — 29 мільйонів доларів США. Ця інформація є фейковою.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Жодного такого відео або новини немає ні на офіційному сайті Page Six, ні в соцмережах цього медіа. У поширюваному ролику відсутні підтверджувальні документи чи будь-які інші докази, які могли б свідчити про купівлю нерухомості.

У підробленому відео згадується компанія Film Heritage Inc., через яку начебто була здійснена угода. Насправді ця фірма, нібито зареєстрована у швейцарському Базелі, є вигадкою російських пропагандистів. Фактчекери вже раніше спростовували подібні фейки, де фігурувала ця ж «компанія» — зокрема щодо нібито придбання Зеленським готелю у Куршевелі та європейського казино Vuni Palace.

Для поширення нового фейку росіяни 27 листопада створили сайт-клон Page Six. Домен підробки — pagesix.now, тоді як офіційна адреса справжнього видання — pagesix.com. Фейковий ресурс також має іншу структуру, не містить посилань на соцмережі та зазначає поштову адресу в Ісландії.

Розповсюдження цього фейку спрямоване на дискредитацію української влади та особисто президента в очах міжнародної аудиторії.

Російські пропагандистські ЗМІ, телеграм-канали та боти в соцмережі Х поширюють відео, нібито зняте на центральній площі Нью-Йорка — Таймс-сквер. У ролику на одному з білбордів з’являється «реклама» платформи Polymarket, яка пропонує користувачам зробити ставку на те, до якої країни після «капітуляції» України нібито втече президент Володимир Зеленський. Це відео є фейком.

Про це повідомляє Укрінформ.

На офіційному сайті Polymarket немає ставки, яку приписують платформі російські пропагандисти. Polymarket приймає інші типи парі, зокрема щодо можливих мирних домовленостей чи припинення вогню, але запропонованого сценарію там немає.

Крім того, на підробленому ролику розміщений логотип американського медіа USA Today, проте на офіційному сайті та в соцмережах видання немає жодного подібного відео. Також у пропагандистському матеріалі стверджується, що ролик транслюється на білборді, розташованому на будівлі мережі кінотеатрів Regal. Насправді на цьому екрані демонструють лише трейлери нових фільмів та афіші стрічок, які йдуть у кінотеатрі.

Першоджерелом фейку став український колаборант Олег Царьов, який переховується в Росії. На багатьох версіях підробленого відео навіть видно водяний знак з його ім’ям.

Отже, пропагандисти змонтували ролик за допомогою відеоредактора та замінили реальну рекламу на білборді, створивши чергову дезінформаційну підробку.

У 2013 році в соціальних мережах поширили цитату, нібито сказану Дональдом Трампом: «Урядове блокування є наслідком відсутності лідерства президента. Проблеми починаються згори, і саме згори вони мають бути вирішені. Блокування означає, що президент слабкий». Цей вислів набув нової популярності під час урядового блокування у США у 2025 році, коли користувачі інтернету нагадали, що Трамп, який тоді вже був президентом, сам нібито так казав. Проте це твердження не зовсім точне. Про це розповіли у Snopes.

Як з’ясували фактчекери, лише друга частина цитати — «Проблеми починаються згори, і саме згори вони мають бути вирішені» — справді належить Трампу. Вона була виголошена під час ефіру телепрограми «Fox & Friends» 30 вересня 2013 року, коли Барак Обама був президентом США, а країна готувалася до можливого призупинення роботи уряду. Тоді Трамп говорив про те, що саме президент має взяти на себе відповідальність за подолання політичних криз і продемонструвати лідерство. Решта фраз, які поширюють у соцмережах, ніколи не лунали в його промовах, хоча зміст загалом відповідає його позиції того періоду.

Snopes проаналізував архіви Bing, Google, Yahoo та DuckDuckGo, а також публікації у Facebook, X (колишній Twitter), Instagram і Threads, але не знайшов доказів того, що Трамп колись казав фразу про «слабкого президента» чи «відсутність лідерства» дослівно. Найперші згадки цих слів з’явилися лише у 2018 році — під час іншого урядового блокування, яке сталося вже за президентства самого Трампа. Це свідчить про те, що цитата була скомбінована з його справжніх висловлювань і пізніше поширена як узагальнення його позиції.

Фактчекери також згадують, що ще у 2011 році в ефірі програми «Today» Трамп заявляв, що у випадку блокування «провина лягає на президента, адже саме він має об’єднати всіх і ухвалити бюджет». У своїх дописах у Twitter того ж періоду він неодноразово критикував Барака Обаму, називаючи його «слабким» і покладаючи на нього відповідальність за політичні конфлікти у Вашингтоні.

Отже, хоча в інтернеті поширюють цитату, яка нібито повністю належить Дональду Трампу, достовірною є лише її частина. Решта є перефразуванням або інтерпретацією його справжніх висловлювань, зроблених у 2013 році.

Російські медіа поширюють черговий фейк, нібито президент України Володимир Зеленський у своєму інтерв’ю американському телеканалу Fox News відкрито заявив про підготовку терактів у Росії із застосуванням американських ракет «Томагавк». Так агітпроп намагається дискредитувати Україну на тлі обговорення союзниками можливості надати Києву далекобійні ракети. Цей фейк спростували фактчекери StopFake.

Насправді президент Зеленський говорив лише про використання ракет «Томагавк» для ураження виключно військових цілей на території Росії. У своєму інтерв’ю від 12 жовтня 2025 року він наголосив, що Україна діє в межах міжнародного права та не завдає ударів по цивільному населенню. Глава держави підкреслив, що, на відміну від Росії, яка цілеспрямовано тероризує українських мирних мешканців, Україна дотримується норм міжнародного гуманітарного права і планує використовувати західне озброєння для знищення військової інфраструктури агресора.

Під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом Зеленський підтвердив, що Україна обговорює із союзниками способи ефективного використання далекобійного озброєння для зниження потенціалу Кремля продовжувати війну. Він зазначив, що Росія боїться не лише самих ракет, а й того, як Україна може комбінувати нові системи з іншими видами озброєння.

Будь-які спроби представити дії України як «підготовку терактів» є дезінформацією. Згідно зі Статутом ООН, Україна має повне право на самооборону від збройної агресії. Атаки на військові бази окупантів є законними діями у межах міжнародного права. Натомість Росія продовжує порушувати низку міжнародних угод, зокрема Статут ООН, Гельсінський заключний акт, Паризьку хартію та Женевські конвенції.

Кремль традиційно намагається представити західну допомогу Україні як «неефективну» та «небезпечну», розповсюджуючи неправдиві наративи про її застосування. Такі фейки є частиною інформаційної війни, спрямованої на послаблення підтримки України з боку її міжнародних партнерів.