У соціальних мережах, зокрема у TikTok, активно циркулює відеоролик, де жінка емоційно розповідає, нібито її чоловік-військовослужбовець зник безвісти, а командування ЗСУ повністю замовчує цю ситуацію. Жінка також стверджує, що нібито у його бригаді зникла половина особового складу. Це є високоякісний відеофейк (Deepfake), створений за допомогою технологій штучного інтелекту. Відеофейк розвінчали експерти VoxCheck. 

Експерти VoxCheck провели ретельний аналіз відео,  щ засвідчив його несправжність:

Акаунт у TikTok, на якому було розміщено цей фейковий ролик, систематично використовується для поширення ШІ-згенерованих відео, спрямованих на дискредитацію Сил Оборони України.

Пропагандисти використовують однакові маніпулятивні теми та образи, аби викликати максимальний суспільний резонанс та недовіру до командування:

Це відео є частиною скоординованої інформаційної операції ворога, мета якої — деморалізувати суспільство, підірвати довіру до військового керівництва та поширити паніку, використовуючи для цього реалістичні, але повністю фейкові "свідчення" від ШІ-персонажів.   

Російські пропагандистські Telegram-канали активно поширюють відредагований скриншот статті українського медіа, стверджуючи, нібито на Чернівеччині був затриманий військовослужбовець 158-ї Окремої механізованої бригади (ОМБр) за зберігання тротилової шашки. Згідно з їхньою версією, військовий нібито планував використати вибухівку для помсти своєму командиру за "знущання". Фотофейк розвінчали експерти з VoxCheck.

Перевірка джерела інформації показала, що пропагандисти змінили оригінальний заголовок статті.

Інформація про затримання "військового 158-ї ОМБр, який зберігав вибухівку" є свідомим вкидом та маніпуляцією з метою дискредитації Збройних Сил України та створення хибної картини внутрішнього розбрату.

У польських соціальних мережах активно поширюється відео, на якому видно групу українських солдатів біля районної лікарні в Стальовій Волі (Польща). Це викликало хвилю обурення та спекуляцій: деякі користувачі та політики стверджують, ніби солдати отримали медичну допомогу раніше за польських пацієнтів, обтяжуючи місцеву систему охорони здоров'я. Однак, як з'ясували польські фактчекери demagog, це маніпуляція. 

Користувачі соцмереж писали, що ці чоловіки "обтяжують" польську охорону здоров'я або ж їх обслуговують позачергово, змушуючи поляків чекати в чергах. Цю тему підхопили окремі польські політики, зокрема Влодзімеж Скалік з Конфедерації Польської Корони та Конрад Беркович з партії "Нова Надія". Беркович, наприклад, заявив: "Українців госпіталізують до наших лікарень за рахунок поляків, які стоять у чергах. Приклад Стальової Волі — це не поодинокий випадок, це симптом країни, яка ставить іноземні інтереси вище за принципи. Ми не господарі в Польщі. Ми поступаємося територією іноземцям у власній країні".

Такі твердження швидко набрали обертів, але вони базуються на припущеннях, а не на фактах, і нагадують російські наративи, спрямовані на поляризацію суспільства.

Офіційні коментарі

Міністерство національної оборони Польщі (MON) та староста Стальової Волі Януш Зажечний швидко відреагували на ці чутки. MON у заяві на платформі X від 3 листопада 2025 року наголосило, що в Польщі немає жодних законів чи правил, які б надавали українським солдатам перевагу в медичному обслуговуванні над польськими пацієнтами: "У Польщі немає жодних правових положень, які б гарантували медичне обслуговування в лікарнях для українських солдатів, а не для польських пацієнтів. Ця спроба маніпуляції відповідає російському наративу, метою якого є розпалювання негативних емоцій та поляризація польського, а також західного суспільства", — йдеться в офіційній заяві.

За словами старости Януша Зажечного в інтерв'ю для "Wirtualna Polska", солдати проходили планові скринінгові тести в рамках тренувань на сусідньому полігоні в Ліпах. Ці процедури проводяться не коштом Національного фонду охорони здоров'я (NFZ), а на комерційній основі — витрати покриває Міністерство національної оборони. "Це рахунки на суму сотні тисяч злотих. Це додатковий дохід для лікарніі", — пояснив Зажечний.

Лікарня обслуговує не лише українських військових. У спеціально відокремленій частині будівлі подібні тести проходять солдати зі Словаччини, Норвегії та Франції, які також тренуються в регіоні. Це стандартна практика для іноземних підрозділів, що не впливає на черги для місцевих жителів.

Розмір внесків на медичне страхування та вартість лікування для українців у Польщі 

У контексті дискусії щодо доступу українців до польської охорони здоров'я варто зазначити, що, згідно з наявними даними, у 2024 році лікування людей з України коштувало 2,24 млрд злотих порівняно з 1,95 млрд злотих роком раніше. Надходження від внесків на медичне страхування, сплачених громадянами України до Національного фонду охорони здоров'я (NFZ), у ці роки становили 3,8 млрд злотих та 3,1 млрд злотих відповідно. 

Це означає, що  надходження від внесків на медичне страхування, які сплачують українці, перевищують витрати на їхнє лікування в Польщі. У 2024 році профіцит становив 1,56 млрд злотих, а у 2023 році — 1,15 млрд злотих.

Ця історія — типовий фейк, який експлуатує емоції та національні упередження. Відео без контексту легко інтерпретувати хибно, а політики та боти в соцмережах підсилюють його для власних цілей. MON прямо вказує на зв'язок з російськими наративами, які намагаються посіяти розбрат між Польщею та Україною.

Російська пропаганда запустила новий відеофейк для дискредитації ЗСУ. У ворожих Telegram-каналах поширюють ролик, де «український військовий», прив’язаний до дерева, нібито карається командуванням «за пияцтво».

На це звернули увагу розвінчувачі брехні Центру протидії дезінформації РНБО.

Це фальшивка, як зазначають аналітики. Сервіси виявлення дипфейків підтверджують — обличчя чоловіка згенероване ШІ. Насправді подібні «покарання» — типова практика саме в російській армії. У мережі є численні відео, де солдатів РФ зв’язують і б’ють за порушення дисципліни.

Такі ролики, поширювані ворожими телеграм-каналами, розраховані на українців, які вагаються щодо призову, родичів військових і жителів прифронтових регіонів. Показуючи нібито «покарання» за пияцтво прив’язуванням до дерева, ворог намагається посіяти страх і недовіру до командування, змушуючи людей уникати служби.

Для міжнародної спільноти — через перекладені версії — створюється наратив «обидві сторони однаково жорстокі», що розмиває моральну різницю між агресором і жертвою та зменшує підтримку України.

Російська пропаганда активно поширює фотофейк про нібито дискримінацію етнічних румунів у Збройних силах України. Зокрема, в соцмережах і пропагандистських каналах з'являються скриншоти трьох статей, де стверджується, що командування 225-го окремого штурмового батальйону «ненавидить усіх, хто за етносом не є українцями», і свідомо посилає румунів на завдання з високим ризиком смерті. Це нібито підтверджується загибеллю кількох військових з Буковини.

Однак, як виявили експерти VoxCheck, це чиста маніпуляція: заголовки статей підроблені за допомогою фоторедакторів або редагування коду сторінок. Лише одна публікація справді стосується загибелі військового з Буковини, але він служив в іншому підрозділі — 82-ій окремій десантно-штурмовій бригаді (ОДШБр), а не в 225-му ОШП. Інші матеріали взагалі не стосувалися смертей військовослужбовців: один розповідає про досвід служби живого бійця, а другий — про результати соціологічного дослідження серед румунів в Україні.

Аналіз підроблених матеріалів

Експерти VoxCheck перевірили оригінальні джерела за ключовими словами та датами:

У всіх випадках пропагандисти, ймовірно, використали інструменти на кшталт Photoshop або інспектора елементів у браузері, щоб змінити заголовки й текст на скриншотах, роблячи їх схожими на реальні новини.

Чому це маніпуляція

Ці фотофейки — класичний приклад російської пропаганди, яка експлуатує етнічні теми для дестабілізації України. Замість реальних фактів, кремлівські боти створюють підробки, вириваючи контекст і додаючи вигадані деталі. Такі кампанії спрямовані на те, щоб спровокувати конфлікти всередині країни, підірвати єдність суспільства та виправдати агресію Росії.

У російських пропагандистських медіа та соціальних мережах активно поширюється дезінформація про нібито епідемію геморагічної лихоманки з нирковим синдромом серед українських військових, зокрема на харківському напрямку. Пропагандисти стверджують, що командування ЗСУ не евакуює інфікованих бійців з фронту, що нібито призводить до масового поширення хвороби. Однак, як встановили експерти stopfake, це чиста маніпуляція: за офіційними даними, епідемії немає ні в Україні загалом, ні в армії зокрема. Навпаки, західні медіа повідомляли про спалах подібного вірусу в російському підрозділі «Ахмат».

Як поширюється фейк

Російські джерела, такі як телеграм-канали та пропагандистські сайти, поширюють повідомлення про «епідемію геморагічної гарячки» в українських військах. Вони супроводжують це скриншотами та емоційними описами, стверджуючи, що хвороба «лютує» на фронті, а українське командування ігнорує проблему.

Що кажуть офіційні джерела

У коментарі StopFake очільник Центру громадського здоров'я (ЦГЗ) Міністерства охорони здоров'я України Володимир Курпіта повідомив, що станом на 1 жовтня 2025 року в країні зареєстровано 257 випадків геморагічної лихоманки. Це дещо більше, ніж у попередні роки, але ситуація повністю контрольована, а ризик масового поширення серед населення — низький, епідемії немає. Хвороба, відома також як хантавірусна інфекція, передається переважно через дрібних гризунів (наприклад, мишей) і практично не поширюється від людини до людини. Зараження найчастіше відбувається під час прибирання старих приміщень, дач, горищ чи складів, де мешкають гризуни. Сезонність захворювання — з травня по жовтень, що пов'язано з активністю гризунів.

Представники ЦГЗ не підтверджують, що випадки фіксуються переважно серед військових, але зазначають, що ризик може бути вищим у польових умовах. Однак жодних доказів епідемії в армії немає — заяви пропагандистів безпідставні.

До того ж у вересні 2025 року британське видання The Telegraph повідомляло про спалах хантавірусу (відомого як «мишача лихоманка») саме в російському батальйоні «Ахмат». Згідно зі статтею, опублікованою 10 вересня 2025 року, військові з цього підрозділу масово хворіють на цю хворобу. 

Російська пропаганда застосовує тактику «дзеркальної пропаганди» — приписує противнику власні проблеми. Замість визнання реальних викликів у своїх військах (як спалах в «Ахматі»), вона вигадує аналогічні історії про Україну, вириваючи факти з контексту та додаючи вигадані деталі. Мета такої дезінформації — деморалізувати українське суспільство, посіяти паніку та дискредитувати Збройні сили України, зображаючи їх як хаотичні та небезпечні.

У соціальних мережах, зокрема у фейсбуці, активно поширюються відео, створені за допомогою штучного інтелекту (ШІ), з метою підірвати репутацію українських Збройних сил, поліції та Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Відеофейки виявили фактчекери mythdetector.

Анонімний україномовний акаунт у фейсбуці під назвою «Правда ТВ» публікує відео, на яких зображені нібито українські військовослужбовці, співробітники поліції та представники ТЦК, які цілуються з чоловіками. 

Ці відео швидко набрали поширення, але детальний аналіз показав, що вони створені за допомогою штучного інтелекту (ШІ) для маніпуляції громадською думкою.

Фактчекери mythdetector проаналізували кілька роликів за допомогою інструменту розпізнавання ШІ від Invid та виявили низку ознак, які вказують на використання ШІ для їх створення:

На інших відео на цьому ж акаунті чітко видно вотермарку Sora - це модель перетворення тексту у відео, створена американською дослідницькою організацією зі штучного інтелекту OpenAI (розробниця ChatGPT). Центр протидії дезінформації раніше попереджав про поширення відеофейків, які дискредитують мобілізацію, створених за допомогою Sora, в різних соцмережах. 

Акаунт «Правда ТВ» був створений 4 липня 2022 року. Згідно з розділом «Прозорість профілю» у фейсбуці, він ведеться з території Чеської Республіки. Це анонімний профіль, який регулярно публікує контент, спрямований на критику української влади, зокрема ТЦК. Багато матеріалів включають ШІ-генеровані відео, що свідчить про систематичну кампанію дезінформації.

Такі акаунти часто є частиною ширшої мережі, яка поширює пропаганду, ігноруючи факти й маніпулюючи емоціями. 

Російські медіа поширюють неправдиві повідомлення про те, що на Національному військовому меморіальному кладовищі в Україні встановлюють «нацистські хрести», нібито подібні до тих, які використовували на німецьких військових похованнях часів Другої світової війни. Це твердження не відповідає дійсності.

Про це повідомляє VoxCheck.

Проєкт Національного військового меморіального кладовища передбачає встановлення козацького хреста — традиційного українського символу, який не має жодного стосунку до нацистських поховань. На кладовищах Третього Рейху використовували зовсім інший знак — Залізний хрест.

Національне військове меморіальне кладовище створили у 2022 році, а офіційно відкрили в серпні 2025-го. Згідно з урядовим проєктом, передбачено два варіанти надгробків: козацький хрест і меморіальну плиту. Саме ці форми затвердив Кабінет Міністрів України.

Козацький хрест є елементом української військової та духовної традиції. Він використовувався в похованнях воїнів ще з козацьких часів і символізує честь, пам’ять та віру. Такий хрест є частиною символіки Збройних сил України, Держприкордонслужби, Служби безпеки України, а також деяких державних нагород і відомчих відзнак.

Натомість Залізний хрест (Eisernes Kreuz), який справді використовували в німецьких військових похованнях, має зовсім інше походження. Його заснували у 1813 році в Пруссії як військовий орден. У 1939 році нацистська Німеччина відновила нагороду, додавши до неї свастику — елемент, що став символом тоталітарної ідеології.

Козацький і Залізний хрести мають різну форму та символіку. Козацький хрест має прямі грані й просту геометрію, тоді як Залізний хрест характеризується вигнутими краями, темним ядром і срібною рамкою. Перший є релігійним та культурним символом, другий — військовою відзнакою, яку використали нацисти у своїй пропаганді.

Козацький хрест існує століттями, задовго до появи нацизму, і не містить жодних ідеологічних елементів, пов’язаних із Третім Рейхом. Ба більше, в сучасній Росії також є нагороди у вигляді хреста — наприклад, Георгіївський хрест, форма якого візуально може нагадувати німецький орден. Це ще раз доводить безпідставність звинувачень у «нацизмі» лише через зовнішню схожість символів.

Російські ЗМІ та проросійські телеграм-канали почали поширювати скриншоти фейкового оголошення про працевлаштування в одному з українських центрів комплектування.

Про це повідомляє Укрінформ.

У повідомленнях ідеться про нібито розміщену на сайті Work.ua вакансію від Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). У скриншотах зазначено, що у штат шукають «фахівця з роботи з кандидатами», при цьому вимоги до кандидаток вказані як «приваблива зовнішність», «досвід у модельному бізнесі» та «екзотичних танцях». Поширюваний допис супроводжується твердженням, що українські ТЦК нібито залучають секс-працівниць для рекрутингу.

Проте це фейк, який створили російські пропагандисти. На сайті Work.ua ніколи не було подібного оголошення. Насправді росіяни підробили вже наявні вакансії ТЦК — фельдшера та діловода — змінивши назву посади та додавши сфальсифіковані вимоги.

Назва вигаданої посади — «фахівець з роботи з кандидатами» — є калькою з російського «спєціаліст по работє с пєрсоналом» і, ймовірно, була створена за допомогою автоматичного перекладу.

Крім того, візуальний аналіз скриншоту показує ознаки підробки. Наприклад, розміри колонок у фейковому оголошенні перевищують стандартні для сайту Work.ua, а сам текст вимог до кандидата — явна вставка, відсутня в оригінальних вакансіях.

Цей випадок — черговий приклад інформаційної війни, яку Росія веде проти України, використовуючи фейки для дискредитації державних установ та поширення недовіри серед громадян.

У соціальних мережах та анонімних телеграм-каналах поширюють скриншот заголовка українського новинного видання, в якому стверджується, нібито військовослужбовець 92-ї окремої штурмової бригади (ОШБр) з ножем напав на чоловіка в Харкові під час сварки через паркомісце.  Утім це фотофейк і маніпуляція, встановили експерти VoxCheck.  

Оригінальний заголовок новини був змінений пропагандистами з метою дискредитації Збройних сил України.

Цей фотофейк є частиною системної кампанії російської пропаганди, спрямованої на дискредитацію українських військових. Шляхом додавання неправдивої інформації про причетність конкретної бойової бригади (92-ї ОШБр) до побутового злочину ворог намагається посіяти недовіру та розкол між цивільним населенням та Збройними силами України.  

Російські пропагандистські Telegram-канали розповсюджують дезінформацію про те, що Збройні сили України нібито формують кавалерійські підрозділи для обходу російських дронів під час штурмів. Як «доказ» використовується короткий відеоролик, де український військовослужбовець сидить на коні. Насправді це фейк.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Поширене відео є не військовою хронікою, а пародійним рекламним роликом, створеним у межах рекрутингової кампанії 92-ї окремої штурмової бригади імені Івана Сірка. У ролику звучить жартівливе посилання на культовий слоган з реклами дезодоранту Old Spice — «Так, я на коні». Першоджерелом відео є офіційний TikTok-акаунт бригади – recruiting_92.

Цікаво, що саме російська армія активно використовує тварин у військових цілях. У пропагандистських сюжетах фігурують коні та осли, а також історії про здатність вершників пересуватись вдвох на одному коні, «відстрілюючись від дронів». Такі матеріали подаються як доказ ефективності подібної тактики.

Поширення фейків про «українську кавалерію» є черговою спробою дискредитації ЗСУ в очах міжнародної аудиторії. Російські пропагандисти маніпулюють контекстом, аби створити образ нібито технічно відсталої української армії, і водночас приховати використання подібних методів у власних військах.

У мережі активно поширюється дезінформація про те, що Україна нібито планує направити підрозділи своїх  Збройних сил до інших держав для «атаки на Придністров’я та Калінінградську область». Експерти StopFake показали, чому ці твердження є безпідставними та маніпулятивними.

Походження фейку

24 вересня 2025 року пропагандистські телеграм-канали поширювали скриншоти законопроєкту «Про направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав», зареєстрованого 22 вересня. Пропагандисти стверджують, що цей документ нібито передбачає відправлення військ для нападу на Придністров’я через Молдову та на Калінінградську область через Польщу.

Спростування

Насправді законопроєкт чітко визначає мету відправлення українських військових до Туреччини та Великої Британії: навчання особового складу та отримання військової техніки від країн-партнерів. Жодних згадок про Польщу, Молдову, Придністров’я чи Калінінградську область у документі немає.

Згідно з текстом законопроєкту, до Туреччини та Великої Британії будуть відправлені такі підрозділи:

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що його мета — сприяти отриманню військової техніки від партнерів, комплектуванню підрозділів та підготовці до її використання. Це необхідно для зміцнення обороноздатності України, а не для наступальних дій проти інших країн.

Твердження про нібито підготовку України до нападу на Придністров’я чи Калінінградську область є частиною дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України.

У польських соціальних мережах у середині вересня активно поширювалося відео, яке буцімто описує інцидент, коли нібито українські солдати, названі «бандерівцями», повертаючись із навчання, побили польських солдатів на польсько-українському кордоні. Польські фактчекери Demagog розвінчали цей фейк.

Походження фейку

Відео, яке стверджує, що громадяни України, одягнені в польську військову форму, побили польських солдатів, було поширене у фейсбуці й тіктоці. У записі зазначається, що один із солдатів нібито перебуває в лікарні у важкому стані. Це відео набрало значної популярності: один із репостів переглянули понад 150 000 разів, а інша публікація отримала більше 6000 реакцій та 600 коментарів у фейсбуці. Деякі коментарі містили мову ворожнечі та сумніви щодо прозорості уряду, наприклад: «То чому уряд це приховує?», «Це ж чортів скандал», «Жаль стріляти по худобі».

Офіційне спростування

Міністерство національної оборони Польщі (MON) офіційно спростувало цю інформацію в дописі на платформі X:

«Інформація, що з’являється в інтернеті про те, що польських солдатів побили громадяни України на польсько-українському кордоні, є повним фейком. Ніякого такого інциденту не було. Це класичний приклад дезінформації, спрямованої на розпалювання емоцій. Перш ніж поширювати допис чи коментар, перевірте джерело. Використовуйте лише достовірну та офіційну інформацію. Дезінформація працює лише тоді, коли ми дозволяємо собі бути нею обдуреними. Не поширюйте брехню».

Такі фейки, як підкреслюють експерти Demagog, є частиною скоординованої кампанії, спрямованої на розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Поширюючи неправдиву інформацію чи сенсаційний контент, який викликає сильні емоції, без підтверджених фактів, маніпулятори намагаються викликати недовіру та ворожнечу між народами.

У мережі поширюється скриншот президентського законопроєкту «Про направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав», зареєстрованого 22 вересня. Російські пропагандистські канали подають його як нібито підготовку до військового наступу на Придністров’я, а також на Калінінградську область через Польщу. Однак це твердження не має жодних підстав.

Про це повідомляє StopFake.

У самому законопроєкті чітко прописано мету і порядок відправлення українських військових за кордон, яка полягає в участі у міжнародних військово-морських місіях, а не в бойових операціях. Ініціатива передбачає тимчасове направлення військових кораблів з екіпажами до Туреччини, Великої Британії та Ірландії — без жодного стосунку до Польщі чи Молдови.

Зокрема, планується відправити до Туреччини корвет «Гетьман Іван Мазепа» (тип Ada) з екіпажем до 106 військовослужбовців. Крім того, п’ять протимінних кораблів вирушать до Великої Британії та Ірландії:

Також буде направлено управління дивізіону протимінних кораблів у складі штабу протимінних дій чисельністю до 20 військовослужбовців.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що реалізація документу сприятиме покращенню процесу отримання військової техніки від країн-партнерів, підготовці особового складу та освоєнню нової техніки, що вимагає тривалого навчання. Жодних планів бойових дій за межами України документ не містить.

Таким чином, поширення інформації про нібито підготовку атак на Придністров’я або Калінінград є черговим фейком, покликаним дезінформувати громадськість і дискредитувати Україну на міжнародній арені.

Російські телеграм-канали активно поширюють інформацію про те, що нібито військового 92-ї окремої штурмової бригади (ОШБр) поліція затримала за грабіж у Харкові. Згідно з дописами, 36-річний військовий нібито вкрав золоті сережки в 74-річної жінки в Салтівському районі міста.

Поширення фейку зафіксували експерти VoxCheck. В оригінальній статті не вказується, що затриманий є військовим, а 92-гу ОШБр взагалі не згадують у публікаціях.

Як поширюється фейк?

Фейк базується на статті з видання «Думка», де описано грабіж. Час, день публікації та авторка збігаються з оригіналом. Однак у тексті медіа з посиланням на поліцію Харківської області повідомляється лише про затримання 36-річного чоловіка, без будь-якої згадки про його причетність до Сил оборони чи конкретної бригади. Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

Спростування з офіційних джерел

У повідомленні Поліції Харківської області також відсутня будь-яка згадка про 92-гу ОШБр чи належність підозрюваного до Сил оборони. Зловмисник підійшов до 74-річної потерпілої та зірвав з вух золоті прикраси. Поліція затримала чоловіка та повідомила про підозру за ч. 4 ст. 186 (грабіж) Кримінального кодексу України.

Подібними вкидами російська пропаганда намагається дискредитувати бійців Сил оборони України. Це не перший випадок маніпуляцій з використанням реальних новин для поширення фейків.

У проросійських телеграм-каналах з’явилася фейкова новина про те, що нібито 50-річний український військовий з 92-ї окремої штурмової бригади вбив свого сина під час застілля. Для «підтвердження» поширюється скриншот із заголовком українського видання «Новини Закарпаття», однак цей заголовок — відредагований. Насправді така новина не виходила, а зображення є фотофейком.

Про це повідомляє VoxCheck.

Після перевірки за ключовими словами вдалося знайти справжню новину, на якій ґрунтується цей фейк. Її опублікували 14 вересня 2025 року на сайті «Новини Закарпаття». У повідомленні йдеться про те, що у ніч на 14 вересня в селищі Усть-Чорна Тячівського району було вбито 40-річного чоловіка. Згодом з’ясувалося, що вбивство скоїв його 63-річний батько. У тексті немає жодної згадки про те, що підозрюваний є військовослужбовцем.

Також у звіті Національної поліції Закарпатської області, яка займається розслідуванням цього інциденту, відсутні будь-які згадки про приналежність чоловіка до Збройних сил України або інших силових структур.

Ймовірно, російські пропагандисти сфальсифікували заголовок новини у фоторедакторі або відредагували код вебсторінки перед створенням скриншоту. При цьому вони допустили помилку — замість слова «військовий» написали «війсковий», що також вказує на штучне втручання в оригінальний матеріал.

Таким чином, повідомлення про нібито військового з 92-ї бригади, який вбив власного сина, є вигадкою, створеною з метою дискредитації Збройних сил України та поширення дезінформації в інформаційному просторі.

Служба зовнішньої розвідки України повідомляє про зростання інтенсивності російських спеціальних інформаційних операцій, які ведуться через іноземні платформи та проксі-ресурси. Протягом останніх тижнів зафіксовано хвилю дезінформації, спрямовану на підрив довіри до української влади, дискредитацію ЗСУ та послаблення міжнародної підтримки України.

Про це повідомляється на сайті СЗРУ.

Серед основних наративів, що просуваються Кремлем: твердження про «нелегітимність української влади», «деморалізацію Збройних Сил України» та «зовнішнє управління країною». Незважаючи на дію санкцій ЄС, Росія продовжує використовувати як державні, так і псевдоприватні медіа (зокрема РИА Новости, RT, Газета.ru, ТАСС, Лента.ру), а також мережу лояльних закордонних ресурсів.

До переліку таких проксі-медіа входять:

Минулого тижня на згаданих платформах масово поширювались спекулятивні публікації, що посилались на російські ЗМІ, які перебувають під європейськими санкціями.

Для атак на українські сили оборони використовувались інші міжнародні ресурси:

На цих платформах поширювалися фейки про «крах оборони України», «терористичні методи ЗСУ» та «нездатність утримувати фронт».

Крім того, видання Magyar Nemzet (Угорщина), яке СЗРУ також називає проксі-ресурсом, регулярно публікує матеріали з маніпулятивними заявами про «нелегітимність влади» та «корумпованість політичного керівництва» України.

Окремим напрямком кремлівської пропаганди залишається просування тез про «завершення війни виключно через поступки Києва» та необхідність врахування інтересів Москви. Такі наративи поширюються через ресурси The American Conservative (США), Reseau International (Франція), а також вже згаданий CZ24.news.

У СЗРУ зазначають, що російська пропаганда нині сфокусована переважно на політичному аспекті — намаганні підірвати єдність західної антивоєнної коаліції та зруйнувати партнерство з Україною.

Водночас українська розвідка постійно відстежує діяльність Росії в інформаційному просторі та вживає відповідних заходів, у тому числі у співпраці з іноземними спецслужбами.

СЗРУ закликає дотримуватись інформаційної гігієни, особливо за межами України, як ключового елементу в боротьбі з агресією РФ.

Російська пропаганда поширює черговий фейк, стверджуючи, що в Україні військових нібито ховатимуть із використанням «нацистських символів». Йдеться про тимчасові надгробні знаки на «Національному військовому меморіальному кладовищі» під Києвом, яке відкрили в серпні цього року. Пропагандисти називають хрести на надгробках «копією німецьких поховань часів Другої світової зі свастикою» та заявляють, що таких символів немає в українській військовій символіці чи нагородах. StopFake розвінчує цей фейк.

Тимчасові надгробки та їхнє походження

Фотографії, які використовують кремлівські медіа для своїх звинувачень, показують тимчасові надгробні знаки. Ці конструкції встановлюють лише на період осідання ґрунту, після чого їх замінять постійними пам’ятниками. Постійні надгробки матимуть два затверджені Кабінетом Міністрів України дизайни: козацький хрест або плита із заокругленим верхом. Жоден із них не має нічого спільного з нацистською символікою.

Тимчасові надгробки є сучасною інтерпретацією козацького хреста — символу, що використовувався для поховань українських козаків ще з XVI століття. Цей тип хреста поширений на історичних козацьких кладовищах, які збереглися до наших днів, і є частиною української культурної спадщини.

Козацький хрест у сучасній символіці

Пропагандистське твердження, що козацький хрест не використовується в українській військовій символіці чи нагородах, є неправдивим. На офіційному сайті Міністерства оборони України можна знайти приклади медалей, таких як «Лицарський хрест», «Хрест пошани» та «За сприяння обороні», де зображений козацький хрест. Крім того, цей символ присутній на прапорі Збройних Сил України, що підтверджує його широке використання в українській геральдиці.

Українські традиції в основі меморіалу

Головний архітектор проєкту «Національного військового меморіального кладовища» Сергій Дербін наголосив, що дизайн комплексу ґрунтується виключно на українських традиціях поховання:

«Українська культура має власні унікальні традиції поховання, які ми взяли за основу для створення сучасного меморіального комплексу. Ми не копіюємо іноземні зразки, а розвиваємо власну військову естетику, спираючись на нашу історію».

Таким чином, звинувачення в «нацистських» символах на українському військовому кладовищі є черговою спробою дезінформації, яка не витримує перевірки фактами. Козацький хрест — це історичний український символ, який не має жодного зв’язку з нацизмом.

У проросійських телеграм-каналах ширяться скриншоти новин нібито з українських медіа, де йдеться про жорстоке побиття та вбивство літньої жінки, які начебто вчинив військовослужбовець 22 окремої механізованої бригади ЗСУ. Насправді ця історія - повністю сфабрикована.

Про це повідомляє Укрінформ.

За версією пропагандистів, «боєць» знущався зі своєї матері, погрожував їй ножем і врешті забив дерев’яною палицею. Як встановили фактчекери, поширені «новини» є колажами з трьох окремих публікацій на сайтах «Думка» та «Сумські дебати». Ці матеріали справді стосуються реальних кримінальних випадків, однак у них не йдеться про військових, а фігурують звичайні цивільні особи.

Пропагандисти використали графічні редактори для заміни окремих слів у заголовках. Зокрема, в оригінальних текстах слова «чоловік» та «харків’янин» було змінено на «військовий». Таким чином було створено враження, ніби мова йде про бійця ЗСУ.

Цей фейк — ще один елемент інформаційної кампанії РФ, спрямованої на дискредитацію українських військових. Російська пропаганда намагається посіяти недовіру серед українців і сформувати образ захисника як небезпечного злочинця, а не героя.

У соціальних мережах і месенджерах активно поширюється фейкова інформація, нібито Алекс Сорос закликав усіх українців вступати до армії. Як «доказ» наводиться скриншот, стилізований під новину «Української правди».

На цей вкид звернули увагу фактчекери проєкту StopFake.

Насправді жодних згадок про такі заяви Сороса немає ані в українських, ані в міжнародних медіа. На сайті «Української правди» подібний матеріал відсутній. Це черговий приклад дезінформації, коли пропагандисти використовують імена відомих медіа для створення фейків. Такі маніпуляції спрямовані на просування російського наративу про «зовнішнє управління» Україною через вигадані цитати.

Фото, використане у фальшивому скриншоті, запозичене з іншої реальної новини – про зустріч у 2023 році керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака з Александром Соросом, головою мережі фондів «Відкрите суспільство». Тоді йшлося про відновлення та економічний розвиток України, а питання мобілізації, за даними українських медіа, не обговорювалося.

Такі фейки, як вигадана заява Сороса, просувають наратив про «зовнішнє управління» Україною. Пропагандисти намагаються переконати аудиторію, що Україна не є суверенною державою, а її рішення диктуються західними елітами, зокрема такими постатями, як Сорос, якого часто використовують у конспірологічних теоріях.

Асоціюючи західних діячів, таких як Сорос, із радикальними чи непопулярними закликами, пропагандисти прагнуть зобразити Захід як силу, що штовхає Україну до війни, а не допомагає їй.

Використання імені Сороса, якого російська пропаганда часто зображує як «ляльковода» світової політики, підсилює конспірологічні теорії, популярні серед певних аудиторій.

Російські пропагандисти активно поширюють дезінформацію, стверджуючи, що Україна нібито втратила 1,7 мільйона військових — загиблих та зниклих безвісти — посилаючись на «зламану базу Генштабу ЗСУ». Жодних доказів на підтвердження цієї інформації вони не надають. Цей фейк спростовує Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Ця інформація є вигадкою, спрямованою на деморалізацію українців та створення ілюзії «катастрофічних» втрат. Як зазначив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, Україна фізично не могла мати в армії такої кількості військових, щоб зазнати подібних втрат.

Фейк побудовано за типовою схемою російської пропаганди: вигадані цифри підкріплюють випадковими документами, щоб створити видимість достовірності. Раніше росіяни вже вдавалися до подібних маніпуляцій, поширюючи фальшиві «списки полонених».

За словами Андрющенка, цей фейк є частиною масштабної інформаційної кампанії, спрямованої на підрив морального духу українців. Атака розпочалася після анонсу зустрічі Трампа та Путіна, коли російські пропагандисти з RT запустили сайт із нібито даними про 1000 українських військовополонених, від яких Україна «відмовилася». Ця кампанія не отримала значного розголосу, тому пропагандисти перейшли до нової хвилі — фейків про «злам бази Генштабу».

Потрібно зазначити, що Україна офіційно не розкриває дані про полонених, зниклих безвісти та загиблих під час бойових дій. У інтерв'ю NBC News у лютому 2025 року президент Володимир Зеленський озвучив цифру понад 46 тисяч військових загиблими. Ще десятки тисяч вважаються зниклими безвісти, а поранення дістали 380 тисяч бійців. 12 серпня 2025 року на зустрічі з журналістами Зеленський вперше озвучив точні втрати ЗСУ за добу. Українські сили, за його словами, 11 серпня втратили 340 військових: 18 загинули, 243 отримали поранення, 79 зникли безвісти.

Мета фейків про "мільйони загиблих" — не лише посіяти паніку, а й підготувати інформаційний ґрунт для активізації бойових дій, зокрема в Запорізькій області. Російські пропагандисти, на думку Андрющенка, ймовірно, використають ці наративи для подальших заяв, можливо, навіть на рівні вищого керівництва РФ.

Російські телеграм-канали та проросійські медіа активно розповсюджують фальшиві листівки, які нібито містять поради жінкам «терпіти побої» від чоловіків-військових. У цих матеріалах жінкам рекомендують:

Ці листівки створені з метою виглядати правдоподібно: на них розміщено QR-код реально існуючої української громадської організації, яка надає психологічну підтримку військовим та їхнім родинам.  У Центрі протидії дезінформації спростували ці фейкові повідомлення.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) офіційно спростував існування таких листівок, заявивши: «Жодна державна чи військова структура України не випускає матеріалів, що виправдовують домашнє насильство». Зміст фейкових листівок суперечить українському законодавству, яке чітко визначає кримінальну відповідальність за домашнє насильство відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Насправді існують рекомендації на основі досвіду дружини захисників та самих військових, від Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців, зі справжніми та дієвими порадами для запобігання сімейному насиллю. 

Використання QR-коду реальної громадської організації є маніпулятивним прийомом, спрямованим на створення ілюзії достовірності фейкового матеріалу.

Поширення цих фальшивих листівок має на меті дискредитувати Збройні Сили України, підірвати довіру суспільства до армії та сформувати хибне уявлення про ставлення українських військових до сімейних цінностей.

Кремлівські телеграм-канали масово поширюють скриншот нібито української новини, в якій стверджується, що в Сумській області затримали військових з 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» за зберігання наркотиків. Насправді це — черговий фейк, створений російською пропагандою.

Про це повідомляє VoxCheck.

Журналісти перевірили поширене зображення та встановили, що його зробили на основі справжньої новини, опублікованої 2 серпня 2025 року на українському сайті Odin Doma Sumy. Проте заголовок було підроблено — в оригінальному матеріалі не йдеться про жодних військових, тим паче про військовослужбовців з 47-ї бригади.

Справжнє джерело новини — повідомлення поліції Сумської області, у якому зазначено: було затримано трьох чоловіків віком 46, 33 і 53 роки за зберігання наркотиків. Жодних згадок про їхню причетність до Збройних сил України у повідомленні немає.

Фальсифікація заголовка — типовий приклад інформаційної маніпуляції, яку регулярно використовує Кремль для дискредитації українських захисників. Такі фейки мають на меті знищити довіру до армії та посіяти сумніви в українському суспільстві.

Російська пропаганда поширює чергову дезінформацію: представник МЗС Росії Родіон Мірошник заявив, що нібито українські військові розстрілювали мирних мешканців, які намагалися покинути Часів Яр. Цю заяву оприлюднили кремлівські ЗМІ, зокрема агентство «РИА Новости».

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Жодних доказів своїх слів Мірошник не надав — немає будь-яких фото-, відеоматеріалів, свідчень, результатів судово-медичних експертиз чи ексгумацій. Українська сторона спростовує цю інформацію та називає її черговою вигадкою, яка має на меті дискредитацію Збройних сил України.

Подібні інформаційні атаки є частиною масштабної кампанії Кремля, спрямованої на виправдання власних злочинів і перекладання відповідальності на Україну.

Натомість російські військові продовжують здійснювати справжні воєнні злочини. Зокрема, на Донеччині військовослужбовець російської армії розстріляв цивільного, який намагався евакуюватися.

Кремль вкотре використовує брехню як інструмент інформаційної війни, намагаючись приховати реальні злочини російської армії. У той час як українські військові захищають мирне населення, війська Росії системно атакують цивільних у різних регіонах України.

Російські пропагандистські медіа поширюють неправдиву інформацію про нібито розміщення українських військових та «іноземного контингенту» в пологовому будинку міста Краматорськ. Це може свідчити про підготовку злочинного удару по цивільному об'єкту.

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

За словами пропагандистів, військові нібито перебувають у пологовому разом із пацієнтками та медичним персоналом.

Українська сторона категорично заперечує ці звинувачення, називаючи їх черговою вигадкою кремлівської пропаганди. Такі фейки можуть слугувати «інформаційним алібі» — заздалегідь підготовленим виправданням для можливих атак російських військ на цивільні об'єкти. У 2022 році Росія вже обстрілювала пологовий будинок у Краматорську.

Тактика поширення брехні та звинувачень у бік України є системним інструментом російської інформаційної війни. Вона дозволяє Кремлю маніпулювати громадською думкою та намагатися легітимізувати свої злочинні дії, зокрема удари по цивільній інфраструктурі.