Російська пропаганда знову вдалася до звичного прийому, знявши постановне відео й намагаючись видати його за «сенсаційне викриття». Цього разу в кадрі нібито показані українські військові, які мають «похідні крематорії» та спалюють тіла загиблих побратимів. Попри приголомшливий задум, і зміст, і форма цього матеріалу свідчать про черговий грубо зліплений фейк, позбавлений логіки, фактів і розуміння того, як насправді діє українська армія. Про це розповіли в «АрміяInform».

Згідно з аналізом «АрміяInform», опубліковане відео не містить жодної інформації, яку можна перевірити: незрозуміло, де саме воно зняте, відсутня прив’язка до місцевості, немає реальних учасників подій, а так звані «свідки» говорять загальними, шаблонними фразами, більше схожими на репліки з поганої постановки. 

Такі вигадки або є свідомою брехнею, або демонструють повне нерозуміння того, що означає військове братерство в українській армії, повідомляє «АрміяInform». Для українських воїнів побратим ніколи не був «витратним матеріалом». Боротьба за кожного, евакуація тіл загиблих з поля бою під вогнем, обміни полеглими — це болісна, але щоденна реальність війни. Саме тому історія про нібито спалення своїх загиблих постає абсурдною для будь-кого, хто бодай раз стикався з фронтовою дійсністю або спілкувався з військовими без телевізійної камери.

Цей фейк є прикладом психологічної проєкції, коли Росія намагається приписати Україні власні дії. Саме російська армія масово залишає тіла своїх солдатів на полі бою, приховує реальні втрати, знищує сліди, щоб уникнути виплат родинам, і ставиться до власних військових як до одноразового ресурсу. Тому вигадані «крематорії» і виникають у фантазіях кремлівських пропагандистів — вони судять по собі.

Мета таких вкидів, як пишуть в «АрміяInform» — дискредитувати Збройні сили України, посіяти сумніви в суспільстві та створити ілюзію «однакової жорстокості сторін». Коли немає успіхів на фронті й аргументів у реальності, в хід ідуть постановки та вигадані жахіття. У цьому «фільмі» без фактів і честі згоріло лише одне — залишки совісті тих, хто намагається видати брехню за «розслідування». Українські військові не спалюють своїх побратимів: вони за них воюють, за них гинуть і ніколи не дозволять перетворити пам’ять про полеглих на інструмент чужої пропаганди.