Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що російським інженерам з легкістю вдається знищувати українські танки й будь-яку іншу техніку. Мовляв, українська армія не здатна протистояти російській. Як доказ цієї тези автори наводять відео, де нібито росіяни знищили Leopard на Запорізькому напрямку. 

За кейс узялися фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що на відео зображений танк, який розміновував деокуповані території в Запорізькій області. Однак він не був знищений, адже продовжує працювати з розмінуванням. Це фактчекери визначили за зворотним пошуком у Google та характерними публікаціями в телеграм-каналах українського сегмента. 

У такий спосіб російська армія намагається приховати свої злочини та хоче переконати, що українське військо нібито постійно програє. 

Апеляція до народу, або argumentum ad populum, — це тактика пропаганди, що заснована на логічній хибі. Вона полягає в тому, що певне твердження чи уявлення вважається правильним, тому що таким його вважають усі або більшість людей. А більшість нібито помилятися не може. Пропагандисти часто користуються цим методом, коли процес збору доказів та побудови раціональних аргументів на підтримку їх позиції є надто довгим або дорогим.

Така аргументація може бути хибною з двох причин:

а) Людина, що її висуває, не завжди має повні, вичерпні та достовірні дані щодо «більшості». Говорячи про «більшість», людина зазвичай спирається на свій особистий досвід та досвід своїх знайомих, що часто становить вельми обмежений соціально-економічний зріз, неприйнятний з погляду статистики;

б) Загальноприйнята думка щодо певного питання може бути помилковою. Наприклад, у Давній Греції абсолютна більшість її мешканців вважала, що Сонце обертається навколо Землі, але це не означає, що так воно насправді.

Російський агітпроп не завжди наводить логічну аргументацію, і тактика «апеляція до народу» цьому приклад. Так, анонімні проросійські телеграм-канали систематично публікують відеоролики, де українці чимось невдоволені, і в підводці до них переносять думку однієї чи кількох людей на весь народ. Це може стосуватися забезпечення армії, лікування та соціальних гарантій ветеранам, мобілізації, підвищення податків та цін, корупції чиновників, свавілля правоохоронних органів та інших чутливих у період воєнного стану тем.

Варто згадати також один із найбільш яскравих образів російської пропаганди початку повномасштабного вторгнення в Україну — «бабусю з червоним прапором». Мета цього міфу — показати, що нібито мешканці України підтримують та радіють російській окупації. Насправді ж, українська пенсіонерка Анна Іванівна вийшла з радянським прапором до, як вона думала, російських військових, з метою переконати їх «не громити Україну».

Президент Росії Володимир Путін у лютому 2023 року заявив, буцімто більшість росіян підтримує війну проти України (так звану «спеціальну військову операцію»). Це твердження не має під собою жодного підґрунтя, адже провести неупереджені соціологічні дослідження цього питання в тоталітарному суспільстві неможливо. Тут Путін апелює до російського народу, намагаючись утримати його прихильність та підтримку.

Анонімні телеграм-канали, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють відео користувачки, де жінка зачитує нібито промову Мітта Ромні, екскандидата у президенти США у 2012 році. За версією авторки відео, політик казав, що мета США — знищити Росію. Автори дописують, що ще тоді у США були зловісні плани щодо Росії. Також переконують, що недарма росіяни зараз захищають свою країну від Заходу. Це — неправда. 

Фактчекери VoxCheck проаналізували цей кейс і встановили, що ці слова не належать Мітту Ромні, таких заяв він не робив. Вони пояснили, що журналісти видання «Голос Америки» у 2016 році писали про фейковість цієї фрази. Насправді  вперше цитату опублікували у вересні 2012 року на платформі Fognews, яка спеціалізувалася на фейкових новинах. Звідти цю «новину» й розтиражували. Тобто цей фейк уже старий, але пропагандисти знову його використали у власних цілях. 

Поширюючи цей фейк, агітпроп підживлює наратив про існування «колективного Заходу», який мріє знищити Росію. Також автори виправдовують широкомасштабний наступ на території України. Мовляв, росіяни захищаються від впливового Заходу.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що американський боксер Майк Тайсон пропонує Зеленському «боротися з наркозалежністю». Автори дописують, що весь світ уже «знає» про залежності українського президента, й світові лідери намагаються навернути його, мовляв, на правильний шлях. До публікацій додають нібито відео інформаційного агентства Reuters.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО пояснюють, що відео скомпільоване. Насамперед воно без звуку, тому визначити, що говорив спортсмен, неможливо. Більш того, за допомогою зворотного пошуку в Google фактчекерам вдалося з’ясувати, що в Reuters немає саме такого відео з Тайсоном, де він наживо щось розповідає у студії. Найбільш імовірно, що на відеоряд наклали значок інформагентства, адже це не оригінальне відео. 

Тобто автори повідомлень не навели вагомих доказів, що спортсмен закликав українського президента лікуватися від наркозалежності. Вони опублікували відео без звуку й вірогідного джерела. Так пропагандистам легше зманіпулювати й просто просувати бажану їм тезу. 

Нагадаємо, що раніше ми спростували схожий кейс, коли нібито американський актор Елайджа Вуд також рекомендував Зеленському «боротися з наркозалежністю». Це виявилося неправдою. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що нещодавно індійський журнал опублікував обкладинку з зображенням Володимира Зеленського в образі персонажа «Володаря перснів» Ґолума. Також на обкладинці є напис: «Жоден перстень не допоможе приховати правди». Це — фейк. 

Фактчекери Центру протидії дезінформації при РНБО дослідили цей кейс і встановили, що такої обкладинки не існує. На фейковій обкладинці вказано, що випуск запланований на 2 серпня 2023 року. Проте на офіційному сайті видання опублікували анонс журналу із зовсім іншою обкладинкою.

У такий спосіб пропагандисти прагнуть показати, що їхню риторику також повторюють в інших великих країнах. Так у читачів може скластися враження, що весь світ налаштований проти України.