В українському сегменті тіктоку поширюють інформацію, що з 25 жовтня 2023 року в Україні нібито змінюють графік комендантської години. Автори посилаються начебто на заяву голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. У публікаціях переконують, що таке рішення зумовлено «контролем населення» під час зимового періоду. Крім того, у таких відео закликають перейти за посиланням, аби дізнатися про комендантську годину в тому чи іншому регіоні. Це — брехня. 

Фактчекери Центру протидії дезінформації при РНБО дослідили цей кейс і пояснили, що ніяких нових графіків комендантської години не існує. А посилання, які додають фейкороби, ведуть на анонімні телеграм-канали та сторонні сайти. Отже, це справа рук шахраїв, які намагаються штучно збільшити авдиторію на своїх сторінках у соцмережах. При чому Руслан Стефанчук також не робив таких заяв, це просто вигадка агітпропу. 

Власне, рішення про графік комендантської години належить до компетенції очільників обласних військових адміністрацій. І залежно від регіону графік може змінюватися.

У соціальних мережах, зокрема, в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють відео з інформацією про так звану мобілізацію українців до Ізраїлю. На відео герой показує «повістку», видану буцімто місцевим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У повістці зазначено, що згідно зі статтею ІІ Закону України «Про біженців та людей, які потребують додаткового чи тимчасового захисту» чоловіка нібито призвали до «добровольчого батальйону» Ізраїлю. Це — неправда. 

Аналітики StopFake узялися за кейс і довели, що насправді повістка, яка зображена на відео, є підробною. Адже оформлення документа не відповідає чинному зразку. Як і повістка, так і порядок ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних регламентується конкретною законодавчою ініціативою. Зокрема, ідеться про Постанову Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов'язаних». І документи такого типу мають однакове оформлення, вони не можуть відрізнятися один від одного. 

Власне, офіційний бланк повістки можна побачити в Додатку №24 до цієї Постанови. Бланк повістки востаннє змінювали 26 січня 2022 року, коли Кабінет Міністрів України вносив відповідні зміни до деяких постанов щодо виконання військового обов'язку. 

Щодо закону, на який посилаються пропагандисти, то він не має жодного стосунку до військового обов’язку. У статті ІІ взагалі йдеться про законодавчу базу щодо біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Також фактчекери зафіксували численні помилки в оформленні «повістки». Наприклад, у графі, де треба написати назву ТЦК та СП, автори фейкового допису вказали Службу безпеки України на Одещині. У компетенцію СБУ  не входять мобілізаційні заходи.  

Таку інформацію поширили прокремлівські медіа. У повідомленнях автори писали, що українське Міністерство фінансів визнало «втому Заходу заганяти Україну в борги». Нібито про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час зборів Міжнародного валютного фонду і Всесвітнього банку в Марракеші (Марокко). Автори посилаються на матеріал інформаційного агентства Reuters за підсумками зустрічі.  Це — брехня. 

Кейс дослідили аналітики проєкту StopFake і визначили, що цитата про «яму боргів» повністю вигадана. Очільник Мінфіну таких заяв не робив. Тимчасом у матеріалі Reuters ідеться, що Сергій Марченко під час зустрічі сказав, як Україні стає дедалі важче отримувати фінансову підтримку, оскільки увага країн-донорів наразі зосереджується на їхніх майбутніх виборах. І додав: оскільки війна з Росією продовжується, Україні необхідно заручитися фінансовою підтримкою західних країн, щоб покрити дефіцит бюджету на рівні близько $42 млрд 2024 року.

17 жовтня 2023 року в інтерв’ю «Укрінформу» голова Міністерства фінансів зазначив, що Україна справді залежить від міжнародної підтримки через російську агресію — саме війна перешкоджає економічному розвитку країни.

Згідно з оцінками експертів з Міжнародного валютного фонду, попри російсько-українську війну, фінансова система України вистояла. У МВФ також визнали, що різкий економічний спад у 2022 році зараз змінився на поступове відновлення економіки. Наприклад, український ВВП 2023 року зріс до рівня 1-3%, а резерви Центрального банку зміцнилися.

Таку тезу поширили у прокремлівських медіа. У повідомленнях пишуть, що в поляків дедалі більше зростає неприязнь до українців, яких не хочуть, мовляв, бачити на території Польщі. Автори стверджують, що антиукраїнські настрої в Польщі збільшилися, і навіть політичні партії з такою риторикою стають усе популярнішими серед громадян. На підкріплення такої тези в публікаціях посилаються на матеріал CNN. Це — маніпуляція. 

Аналітики StopFake узялися за цей кейс і визначили, що загалом журналістський матеріал висвітлював події передвиборчої кампанії в Польщі, а саме мітинг партії «Конфедерація» в Любліні напередодні виборів. Це ультраправа політична сила, яка проголошує націоналістичні погляди, антимігрантські настрої та радикальний євроскептицизм. Відповідно, події та герої, висвітлені в репортажі CNN, закономірно висловлюють своє ставлення щодо того чи того питання. Адже це симпатики ультраправої партії. 

Наприклад, п’ятнадцятирічний юнак розповів медійникам американської телерадіокомпанії, що він допомагає організовувати захід, тому що «він проти ЛГБТ, проти Європейського Союзу та проти абортів». Або ж інший герой масового заходу стверджував, що «деякі українці відчувають себе надто як удома».

Це не дивно, що прихильники партії, яка висловлює праву риторику, ретранслюють її. Тобто це і показали журналісти CNN. Однак вони не схиляли глядачів до висновку і не створювали власні судження, що, мовляв, поляки «не хочуть бачити» українських біженців. Медійники чітко вказували, чия це риторика і чи вона взагалі збігається з позицією держави. Водночас пропагандисти не подавали повної інформації та бекграунду події. Використавши мітинг ультраправої партії, маніпулятори легітимізували свої тези й поширили такі висновки на все польське населення.

Щодо тези про повсюдну популярність партій з антиукраїнською риторикою, то вона неправдива. Та ж сама «Конфедерація» отримала найнижчий результат на парламентських виборах — 18 місць у Сеймі та 7,16% голосів виборців. 

У польському Центрі дослідження громадської думки нещодавно провели дослідження з приводу підтримки українців. 65% поляків висловилися за прийом українських біженців у Польщі. До того ж 64% вважають, що російська агресія є прямою загрозою безпеці Польщі. Отже, і теза про відсутність підтримки українських біженців серед поляків також неправдива. 

Агітпроп вчергове намагається показати «зниження підтримки українців» у країнах ЄС та інших, котрі прийняли українських біженців. Зокрема, часто звертаються й до поляків — одного із найближчих українських сусідів та стратегічних партнерів. 

Прочитайте останні наші кейси на цю тему: як нібито в Польщі звинувачують українців у «проявах нацизму» та про буцімто антиукраїнський флешмоб, ініційований поляками.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що німецький концерн (об’єднання з декількох підприємств, у цьому випадку — в галузі оборони) Rheinmetall скасовує будівництво танкового заводу в Україні через Росію. Ідеться про постійні обстріли інфраструктури, тому німецькі представники, мовляв, бояться «сили» армії окупантів. Автори посилаються на новину інформаційного агентства Reuters. Це — маніпуляція. 

Фактчекери VoxCheck проаналізували кейс і дійшли висновку, що в новині вказано: у Німеччині таки схвалили створення спільного підприємства на основні німецького Rheinmetall та українського «Укроборонпром». Далі журналісти написали, що Rheinmetall займатиметься технічним обслуговуванням техніки. Але на офіційному сайті німецького оборонного концерну вказано, що його фахівці будуть займатись і технічним обслуговуванням, і ремонтом бойових машин, а в майбутньому спільно з Україною вироблятимуть техніку. 

Власне, фактчекери пишуть, що такий формат роботи передбачали з самого початку укладення угоди про стратегічне партнерство у травні 2023 року. Згідно з нею підприємство мало почати свою роботу ще в липні, але терміни реалізації проєкту затягнулися. У середині серпня генеральний директор Rheinmetall пояснив, що танки в межах об’єднаного концерну розпочнуть ремонтувати «до кінця місяця». 

Тобто про жодні скасовані будівництва чи угоди не йдеться. Відповідно до матеріалу Reuters, німецьке оборонне підприємство, навпаки, схвалило рішення про створення спільної організації. Упродовж реалізації плану будівництва не було повідомлень про скасування такого плану. Пропагандисти спотворили контекст матеріалу та натякнули, що навіть країна-представник НАТО нібито побоюється Росії та згортає будь-які компанії на території України. 

Так автори намагаються розганяти тезу про російську «непереборну техніку», яка ладна всіх знищити, — і як підтвердження цього наводять приклад про «скасування» будівництва. 

У нашій рубриці «Новомова» ми описували російський феномен «непереборної техніки». Якщо коротко, то так росіяни прагнуть переконати внутрішню аудиторію в постійних «перемогах».