Пропагандисти продовжують вдаватись до теорій змови, щоб виправдати агресію Росії проти України та пояснити події, що трапляються у світі. Зокрема, вони поширюють конспірологію, що Росія є виключно моноетнічною державою, а всі етнічні групи в складі Російської Федерації є лише підгрупами російської нації. Ця теорія базується на ідеї, що всі меншини (як татари, чеченці, буряти, осетини, і багато інших) мають бути включені до складу «російського народу», підкоряючись уніфікованій російській ідентичності. Пропагується ідея, що відмінності між різними етнічними групами слід звести до мінімуму, а національні культури меншин повинні бути поглинуті в єдину «російську культуру», яку визначають російські традиції, мова та цінності.

Втім ця теорія є радше ідеологічною конструкцією для «спрощення» етнічного складу країни до панівної групи — «росіян». Росія використовує цю теорію як інструмент для зміцнення централізованої влади в країні. Поширення ідеї, що всі національні меншини є частинами «російської нації», дозволяє Москві легітимізувати свою політику асиміляції та контроль над регіонами, де домінують інші етнічні групи, зокрема Кавказ та Сибір. Ця ідея активно підтримується через державну пропаганду, щоб сформувати єдину національну ідентичність, яка може об'єднати різні народи Росії під владою Кремля. Це також використовується для обґрунтування різних політичних, економічних та соціальних рішень, спрямованих на обмеження автономії національних меншин і їх культури. Росія також активно використовує цю ідею для дискредитації рухів, що мають на меті досягнення справжньої автономії або незалежності у своїх республіках, таких як Татарстан або Чечня, представляючи їх бажання зберігати свою етнічну та культурну ідентичність як загрозу єдності Росії. Замість того, щоб підтримувати різноманіття, ця теорія пропагує ідею, що будь-які національні відмінності повинні бути злиті в єдину «російську» субстанцію. Пропагуючи ідею моноетнічності, Росія підкріплює свої амбіції в посиленні авторитарного контролю, позбавляючи меншин їх політичних прав, культурної автономії та мовної свободи. Це провокує російську владу блокувати виникнення будь-яких конкурентних політичних рухів на території, де менші народи намагаються захистити історичну, культурну спадщину та ідентичність, що відрізняється від російської.

Росія активно використовує теорію про моноетнічну Росію і злиття націй для посилення своїх імперських амбіцій і обґрунтування агресії проти України. Вона маніпулює цією ідеєю, щоб заперечувати українську національну ідентичність і підривати суверенітет України, стверджуючи, що українці є частиною «російської нації». Зокрема, Росія стверджує, що українці насправді нібито є «малоросами» або «південними росіянами», тобто частиною великої російської нації. Вона просуває ідею, що українці, їх мова і культура не мають самостійного статусу, а є лише підгрупою росіян. Це дозволяє Москві аргументувати, що Україна насправді є штучним утворенням, і тому її незалежність не має підстав. Росія активно проводить політику «русифікації» на тимчасово окупованих територіях України, вимагаючи від українців та місцевих етнічних груп силоміць прийняти російську ідентичність. Кремль намагається стерти національні риси, примусово надаючи російське громадянство, сприяючи російській культурі та мовній політиці та через асиміляцію і переслідування створити «єдину націю». Росія використовує концепцію «моноетнічної Росії», щоб виправдати підтримку сепаратистських рухів на сході України. Москва стверджує, що «русскоязычные» (російськомовні) українці мають право на об'єднання з Росією, заперечуючи право українців на самовизначення. Кремль прагне переконати світ, що на сході України знаходяться росіяни, а отже, вони повинні бути частиною Росії. Ідея, що всі російські люди, зокрема російськомовні, належать до єдиної російської нації, також використовується для виправдання агресії на міжнародній арені. Кремль заявляє, що Росія має право захищати «росіян» за межами своїх кордонів, у тому числі в Україні. Ця концепція є частиною ширшої геополітичної стратегії, спрямованої на повернення колишніх територій під російський вплив.

Кремль активно використовує коспірологічну теорію про моноетнічну Росію через пропаганду та дезінформаційні кампанії, розповсюджуючи серед українців і міжнародної аудиторії ідею, що українці й росіяни мають спільне коріння, історію та культуру. а тому Україна, мовляв, не має права на суверенітет. Російські медіа, зокрема, постійно підкреслюють «спільність» обох народів, намагаючись стерти кордони між ними. У рамках теорії моноетнічності Росії, Кремль просуває міф про «єдину російську цивілізацію», до якої повинна входити не лише Росія, але й усі терени, що колись входили до складу Російської імперії або СРСР, включаючи Україну. Ця концепція має на меті створити основу для подальшої агресії, підриву незалежності України та інших сусідніх держав, а також внутрішню асиміляцію територій, які контролює Росія.

Пропагандисти поширюють в російськомовних та польськомовних телеграм-каналах інформацію, що Україну нібито покинули 25 мільйонів людей, із яких 9,5 мільйона виїхали до Росії, а 6,6 мільйона – до ЄС. Втім ці твердження є фейковими і не відповідають дійсності. 

Заявлені цифри значно перевищують фактичні дані. До початку повномасштабної війни населення України становило близько 41 мільйона осіб. За інформацією ООН, кількість біженців, які залишили Україну і перебувають зараз в інших країнах становить близько 6,8 мільйонів, а не 25. За межами Європи перебувають лише ледь більше 560 тисяч українських біженців. Крім того, твердження про те, що більшість українців добровільно переселилися до Росії, є маніпуляцією. Насправді значна частина з тих біженців, які поїхали до Росії, була примусово депортована російською владою, що є порушенням міжнародного права. У таких випадках ці люди не мали вибору, а їхній виїзд був результатом насильницьких дій, а не власного бажання.

Російська пропаганда активно використовує подібні меседжі, аби дискредитувати Україну на міжнародній арені, виставити її неспроможною державою та підірвати довіру до української влади. Насправді ж Україна, попри складнощі війни, активно працює над підтримкою своїх громадян, зокрема й тих, які вимушено залишили країну.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах та медіа інформацію про пожежу в Лос-Анджелесі, де, за їхніми словами, згоріли вісім котеджів українських генералів вартістю $90 мільйонів. Утім це - фейк. Ця вигадка супроводжувалася фальшивим відео та цитатою, приписаною командувачу Сухопутних військ України Михайлу Драпатому. Пропагандисти зімітували стиль медіа United24 у цьому фейку. У ньому також згадувалося, що генерали придбали нерухомість на кошти, надані Україні західними партнерами.

Аналітики StopFake наголосили, що ні United24, ні інші авторитетні видання не публікували такої інформації. Російські медіа використали реальні кадри пожежі у Лос-Анджелесі, маніпулюючи ними для створення неправдивої історії. Генерал Михайло Драпатий ніколи не робив заяв, які йому приписують цього разу пропагандисти.

Такі інформаційні атаки мають на меті дискредитувати українське військове керівництво, поширюючи серед аудиторії думку про корумпованість ЗСУ. Окрім цього, пропаганда спрямована на послаблення довіри до України з боку західних партнерів, які надають військову та фінансову допомогу. Додатково, у фейку наголошувалося на «несправедливості», аби посилити вплив на емоції аудиторії та сформувати негативне ставлення до українського керівництва. Подібні інформаційні операції є частиною ширшої стратегії Росії, спрямованої на маніпуляцію міжнародною думкою та підрив підтримки України.

Пропагандисти активно розповсюджують у проросійських медіа та телеграм-каналах інформацію, що президент США Джо Байден у своїй нещодавній промові нібито визнав ядерну провокацію проти Росії. Однак ці заяви є викривленням слів Байдена. 

На це звертають увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Насправді президент США зазначив, що агресія Путіна проти України стала стратегічною поразкою для Росії, яка зараз є слабшою, ніж до війни. Байден наголосив, що цілей Кремля у цій війні не досягнуто, оскільки Україна залишається незалежною, а міжнародна спільнота об’єдналася для її підтримки. У своїй промові Байден виокремив два основних завдання: згуртувати міжнародну коаліцію для захисту України та запобігти війні між ядерними державами. Він наголосив, що ці завдання вдалося виконати, наголошуючи, що загрозу ядерного конфлікту провокує саме агресивна політика Росії, а не підтримка України з боку США.

Кремлівська дезінформація у цьому випадку спрямована на спотворення реальності й створення уявлення про агресивність Заходу, відволікаючи увагу від провокаційних дій самої Росії.

Роберт Фіцо, прем’єр-міністр Словаччини, звинуватив президента України Володимира Зеленського в «шантажі й жебрацтві», що активно підхоплюється російськими пропагандистськими ресурсами для дискредитації України. Втім це - маніпуляція.

Її спростування зробили фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони зазначають, що у відповідь Фіцо Зеленський пояснив, що Україна пропонувала Словаччині компенсацію на період адаптації до втрати транзиту російського газу, але ця пропозиція була відкинута словацьким прем’єром. 

Залежність Словаччини від російського газу залишається критичною, досягаючи майже 90%. Інші країни, такі як Австрія, які були ще більш залежними, змогли повністю припинити постачання енергоносіїв з Росії. 

Фіцо уникає раціональних пояснень щодо збереження газової залежності Словаччини, на відміну від решти ЄС, який активно зменшує енергетичну залежність від Москви. Натомість він використовує звинувачення проти України як спосіб виправдати свою політику, яка, ймовірно, базується на тіньових домовленостях із Росією.