Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що у так званій «ДНР» донеччани нібито можуть проголосувати за президента Росії достроково, а на прибудинкові дільниці виїжджають мобільні групи. 

У Центрі стратегічних комунікацій при МКІП опрацювали цю інформацію. Вони зʼясували, що насправді це все імітація та створення пропагандистської картинки для російських ЗМІ. Станом на 12 березня 2024 року жодних «виборів» на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України не відбувається. Крім того, на ТОТ росіяни можуть робити фальсифікації будь-якого масштабу, як вони це вже робили раніше, й подавати це так, нібито Путіна обирає більшість місцевого населення.

Мета — показати росіянам, що завоювання територій України нібито закінчилось їхньою успішною інтеграцією. На українську ж аудиторію таку інформацію поширюють з метою маніпуляції громадською думкою, мовляв, на ТОТ триває нормальне життя, а тамтешні жителі отримали ті ж права, що й росіяни. Проте це неправда. У такий спосіб людей на ТОТ і прифронтових територіях також схиляють до думки, що окупація не матиме для них катастрофічних наслідків. 

Раніше ми аналізували меседж агітпропу, що Україна нібито позбавить громадянства жителів усіх тимчасово окупованих територій.

Пропагандисти в соцмережах поширюють фотографію та відео, які нібито зображують виставку, присвячену другій річниці війни в Україні, в Музеї сучасного мистецтва (MoMA) в Нью-Йорку. Автори цих дописів стверджують, що там відбувалася тематична виставка, де українські військові були представлені як «купка відходів». Фото також показує «історію» в інстаграмі з інформацією, пов'язаною з виставкою під назвою «Heroiam Slava». Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці сакартвелського проєкту MythDetector. Вони з'ясували, що насправді на цих відео — виставка митця Вільяма Коббінга і вона не має жодного стосунку до України. В музеї також не проводили жодних виставок із назвою, на яку посилаються пропагандисти.

Фактично відео демонструє проєкт сучасного митця Вільяма Коббінга під назвою «Соціальна речовина», який складається із серії відеоробіт, скульптур та виставок. Основним елементом проєкту є глина, а сам митець у ньому досліджує складні взаємини між людьми, зануреними у безформні купи глини, де керамічні предмети і телевізійні екрани зливаються в одне. У роботах часто зображено людей, частково вкритих масою глини. Коббінг представив цей проєкт у 2023 році і сам поширював відео про нього в соціальних мережах. Ця виставка відбулася не в MoMA в Нью-Йорку, а була проведена в рамках Британського бієнале кераміки в галереї Air Space.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати ЗСУ та створити хибне враження того, що цю дискредитацію підтримують і в західному культурному просторі.

Проєкт «По той бік новин» зробив публікацію про нову молодіжну субкультуру з назвою «Сущность», яку додають до назви міста у відповідних телеграм-каналах. Спочатку це схоже на ще одне місце для онлайн-спілкування підлітків, де учасники публічно висловлюють свою думку про певну особу, пропонуючи адміністраторам нові фотографії. Проте насправді це перетворилося на публічне цькування. Деякі дописи шокують дорослих: «плюньте на неї/нього», «обходьте десятою дорогою», «посилайте на…», «бийте ногами», — це лише деякі з закликів, які можна побачити в цих телеграм-каналах.

Більшість публікацій там нагадують помсту друзям чи знайомим або колективне цькування однокласника чи однокласниці. Для того, щоб образити або підставити когось, достатньо відправити через спеціального бота фото того, хто викликає неприязнь, та розповісти гидоту про нього. Фотографії вибираються найневдаліші, щоб підкреслити «ненормальність» жертви ще більше. Інформація береться з відкритих джерел, адже підлітки часто самі публікують у соціальних мережах свої фотографії, де вони можуть виглядати дивно — це свого роду підлітковий тренд. Або замовники можуть чекати на свою жертву та сфотографувати її — як папараці.

Адміністратори таких каналів не несуть відповідальності, оскільки всі дописи анонімні. І навіть не було випадків покарання за це. Деякі канали пропонують жертвам дізнатися, хто їх замовив, та/або видалити допис, але це коштує 200-400 гривень. Не так багато, але для дитини це може бути відчутно.

За словами фахівців проєкту, ще не всі забули заклики до дитячих суїцидів через «гру» «Синій кит» і масові бійки підлітків-учасників «ЧВК Редан» в українських містах. Діти спочатку розглядали їх як звичайні спільноти або субкультури, частиною яких вони хотіли бути. В обох випадках це сталося спочатку в російських містах, а потім поширилося і на українські.

Національна поліція тоді зупинила дії підлітків, заблокувала 30 каналів і груп «ЧВК "Редан» в Україні. За офіційними даними правоохоронців, «штучне поширення такої субкультури — це спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію та залучити підлітків до протиправної діяльності».

Фахівці з «По той бік новин» проаналізували десятки телеграм-каналів під брендом «Сущность». Багато з них становлять одну мережу й адмініструються одними й тими ж людьми, але є й автономні. Їм не вдалося знайти беззаперечних доказів, що це частина російської інтернет-пропаганди. Більшість підписників — українські підлітки, адміністратори каналів для зв'язку вказують номери українських мобільних операторів. Немає жодних підозрілих зв'язків з російськими кураторами. Якщо більшість каналів «ЧВК Редан» діяли в Росії, то «Сущності» — переважно саме в Україні. Хоча розслідувачі виявили «Сущности» зі згадкою Москви та Петербурга в назві, кількість їхніх підписників дуже невелика.

Проте це не означає, що Росія не може використати їх з поганими намірами. Навіть якщо ці канали створені та керуються українцями, ніщо не заважає викупити їх російським пропагандистам та ФСБшникам. Підписники таких ресурсів — вдала аудиторія для впровадження потрібних ворожих наративів. Підлітки в них глибоко втягнені в російський культурний, соціальний та інформаційний простір. Вони добре ознайомлені з російськими трендами, музикою, останніми чутками, цитатами російських реперів, обміном стикерпаків із їхніми зображеннями та російськими «голосовими мемами». Спілкування відбувається переважно російською мовою, навіть у «Сущності Львова».

Важко не помітити певну циклічність: у 2022 році «Синій кит» повернувся до України (перші згадки датуються 2017 роком), у лютому 2023 року — «ЧВК Редан», у лютому 2024 року — «Сущность» (насправді ще влітку минулого року, проте популярності набули лише зараз). Це може свідчити як про природні зміни трендів і субкультур серед підлітків, так і про штучне підігрівання уваги до цього явища. «Детектор медіа» публікував детальний розбір того, як насправді Росія вигадала субкультуру «ЧВК Редан» на основі культурного феномену «рьодан».

У мережі поширюється відеоролик, на якому поляки нібито фурами вивозять з Херсонської області чорнозем. Він складається з трьох частин: перша частина показує земельні роботи; друга — як навантажувач наповнює вантажівку землею; третя — зйомка дороги водієм автомобіля. На відео є напис: «Як пройшов мій тиждень. Херсонська область». За словами авторів численних публікацій із ним, землю вивозять до польського міста Мишловице. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що вперше цей відеоролик почали поширювати в мережі переважно проросійські телеграм-канали й анонімні акаунти ще на початку березня 2023 року. Вони наголошують, що на відео немає жодних ознак, що кадри навантаження землі справді були зняті в Україні. Зворотний пошук за зображенням через низьку якість запису також не дав позитивних результатів. Тільки остання частина відео вказує на те, що його автором, імовірно, є поляк — на фоні чується польська музика і польська мова.

Та все ж у першій частині відео чітко видно вантажівку, в яку навантажують землю, а в другій — логотип на кермі машини, з якої здійснюється зйомка дороги. Журналісти AFP Polska, які ще в 2023 році теж звернули увагу на цей фейк, змогли ідентифікувати ці дві машини: у першій частині відео фігурує вантажівка Shacman (Shacman F2000 або Shacman F3000), у другій — Scania. Цей факт свідчить про те, що ці два відеофрагменти не пов'язані між собою і, ймовірно, були об'єднані в одне відео з метою фальсифікації.

Вивезення українського чорнозему також є малоймовірним ще й через те, що це суперечить законодавству Польщі та ЄС. Відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) 2019/2072 від 28 листопада 2019 року імпорт ґрунту та добрив заборонений. Отже, вантажівки з землею просто не могли би перетнути кордон між Україною та Польщею. Крім того, у спростуванні від StopFake є фаховий коментар щодо погіршення якості українського чорнозему, через що його транспортування до інших країн теж здається вже малоймовірним.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб поглибити напругу в двосторонніх відносинах Польщі та України на фоні останніх подій, зокрема протестів польських фермерів проти імпорту української продукції. «Детектор медіа» також писав, як іще Росія намагається використати та підтримувати ці протести не лише в Польщі, а й в інших країнах ЄС.

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах поширюють відео, де виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко в ефірі телеканалу «Київ» нібито заявив, що багато врятованих з російського викрадення дітей хочуть повернутися до Росії. Утім це — маніпуляція.

Про неї повідомила власне УГСПЛ у своєму телеграм-каналі. Організація стверджує, що пропагандисти обрізали відео і вирвали його з контексту інтерв'ю Павліченка. Насправді ж, відповідаючи на одне з питань ведучої у включенні 11 березня, Олександр Павліченко наголосив, що російська влада проводить злочинну ідеологічну пропаганду серед українських дітей, фактично зомбуючи їх. Він зазначив, що це може призвести до того, що діти, які пізніше будуть врятовані, можуть відчувати бажання повернутися до Росії, де над ними здійснювалася знущальна поведінка. Однак російська пропаганда подає вирізаний шматок із власними інтерпретаціями.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб виправдати дії Росії проти українських дітей. Мовляв, вона їх рятує. «Детектор медіа» раніше писав, як іще пропаганда виправдовує викрадення українських дітей.