Пропагандисти стверджують в анонімних телеграм-каналах, що Україна нібито створила концтабори на Сумщині, а в цих таборах утримують не тільки цивільних громадян Росії, захоплених у Курській області, а й місцевих українців, які нібито «чекають на прихід російської армії». Утім це - фейк.

Про нього пише Центр протидії дезінформації при РНБО. Його фахівці з’ясували, що російські джерела вигадують різні версії, щоб пояснити мету цих таборів. Серед них – використання ув'язнених цивільних у якості живого щита, їхня примусова участь у розмінуванні мінних полів або для створення постановочних відео. Водночас жодних доказів на підтвердження своїх заяв російська пропаганда не надає.

Мета цієї дезінформації полягає в дискредитації Збройних сил України та відволіканні уваги від воєнних злочинів, які здійснює сама Росія на окупованих територіях, включаючи примусові заходи з фільтрації цивільних і викрадення дітей. Такі фейки намагаються виправдати дії Росії, маніпулюючи страхами і відволікаючи від відповідальності за власні злочини.

Як стверджують пропагандисти, Президент України Володимир Зеленський, віддаючи накази бити по енергетичній, паливній і транспортній інфраструктурі Росії, розвʼязав «інфраструктурну війну». Вона полягає в тому, що Україна обстрілює російські обʼєкти критичної інфраструктури, наприклад, нафтопереробні заводи (НПЗ), а Росія, своєю чергою, «бʼє у відповідь». Зеленський нібито розпочав «інфраструктурну гру», свідомо розуміючи, що підставляє свій народ під масштабну кризу. Відповідно, після цього, за словами пропагандистів, Кремль начебто має всі підстави для того, щоб повністю знищити українську енергетичну інфраструктуру. Однак цього не відбувається, оскільки Путін «не хоче, щоб українці страждали». 

Пропагандисти стверджують, начебто з вини України «інфраструктурною війною» вже займається й Росія. Але Україна, на відміну від Росії, нібито не може атакувати обʼєкти, що знаходяться на далекій відстані, через брак далекобійних озброєнь, тому б'є по прикордонних цілях: мостах, енергооб'єктах, залізниці тощо. Згідно з російською пропагандою, як буде в ЗСУ спроможність, то українські військові «обов'язково» битимуть по ТЕЦ і ТЕС у Росії. 

За словами Володимира Зеленського, Україна ніколи не атакує російську цивільну інфраструктуру. Україна використовує свої дрони та БПЛА для атак саме по тих об'єктах інфраструктури Росії, які дозволяють тій продовжувати вести загарбницьку війну. Атаками на ті ж НПЗ Україна має на меті дестабілізувати внутрішній російський ринок палива, а також скоротити доходи Росії від експорту нафти, єдиного найбільшого джерела прибутку цієї держави, яка обходить санкції США, ЄС та інших партнерів України. За даними Bloomberg, тільки у 2023 році чисті бюджетні доходи Росії від нафти та газу становили близько $99,3 млрд. А надходження конкретно від нафтового експорту – близько 27,5% від загального, який у 2023-му склав $360 млрд, за даними одного з російських медіа.

Тези про «інфраструктурну війну» російські пропагандисти використовують, щоб залякувати новими атаками Росії на інфраструктуру України зимою. А вину в атаках перекладають на Україну. Мовляв, українська влада зробила помилку, коли почала бити по обʼєктах критичної інфраструктури Росії, тож тепер пересічні українці поплатяться за це. Тобто пропагандисти повністю заперечують право України захищатися. Водночас Росія почала здійснювати обстріли критичної інфраструктури України ще два роки тому, 10 жовтня 2022 року.

Пропагандисти поширюють в соцмережах інформацію, що президент України Володимир Зеленський нібито придбав парадний автомобіль Гітлера за 15 мільйонів доларів. Утім це - фейк.

Про нього повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО. Його фахівці зʼясували, що цей фейк походить із сайту Seattle Tribune, який був створений лише п'ять днів тому, а стаття із цією інформацією не має вказаного автора. У матеріалі представлено фото автомобіля, нібито припаркованого біля Офісу Президента, і стверджується, що його опублікував відомий український телеграм-канал. Проте на згаданому телеграм-каналі такої світлини немає.

Цей фейк є одним із багатьох, які спрямовані на особисту дискредитацію Президента України та його родини. Пропагандисти намагаються представити Володимира Зеленського як людину, яка здійснює марнотратні й провокаційні покупки під час війни, підриваючи його репутацію та знижуючи рівень довіри до нього. Поширюючи фейкові новини про неналежні дії керівництва, пропагандисти намагаються посіяти недовіру серед українського суспільства та зменшити підтримку владних інституцій. Вибір саме автомобіля Гітлера у фейку має на меті викликати асоціації з нацизмом, що є частиною кремлівської пропаганди, яка постійно намагається створити образ української влади як «неонацистської».

Цифрові технології стали важливим інструментом у сучасних злочинах проти людства, надаючи авторитарним режимам та злочинцям можливість ефективніше здійснювати репресії, контролювати населення та маніпулювати інформацією. Дослідники Девід Джей Саймон, Самхіта Джос’юла, Джошуа Лем і Джуліан Ді Меленді з Єльського університету у своїй науковій статті розповідають як саме авторитарні режими вдаються до новітніх технологій для скоєння своїх злочинів. Росія, використовуючи ці технології, здійснює кіберагресію проти України, підриваючи її інформаційний простір, проводячи кібернапади та поширюючи дезінформацію як частину своєї стратегії гібридної війни. 

В Україні, як і в багатьох інших країнах, Росія активно використовує цифрові засоби для відстеження та збору інформації про українців. Російські спецслужби можуть використовувати викрадені або зламані бази даних для моніторингу громадян, а також для здійснення репресій на окупованих територіях. Масове стеження допомагає Росії придушувати опір і переслідувати активістів та проукраїнських громадян. 

Росія використовує цифрові платформи для масового поширення дезінформації як проти України, так і проти її західних союзників. Фейкові новини, маніпуляції та пропагандистські матеріали поширюються через соцмережі, телеграм-канали та інші платформи, спрямовані на деморалізацію українців, підрив довіри до влади та міжнародних партнерів, а також створення хибної картини війни. Одним із прикладів є створення фейкових новин про воєнні злочини, які начебто вчиняють українські військові, або перебільшення військових успіхів Росії. 

Російські хакерські угруповання регулярно здійснюють кібератаки на інфраструктуру України, включаючи енергетичні мережі, банки, державні установи та медіа. Такі атаки можуть паралізувати роботу важливих об'єктів, спричиняючи хаос та шкоду серед цивільного населення. Одним із найвідоміших прикладів є атака на електромережі України у 2015 та 2016 роках, яка залишила сотні тисяч людей без електропостачання. 

Росія не лише застосовує цифрові технології всередині країни, а й експортує свої методи контролю в інші авторитарні режими. Це дозволяє їй поширювати свій вплив та методи переслідувань і репресій на міжнародному рівні, зокрема на територіях, що тимчасово окуповані або перебувають під російським контролем. 

Росія використовує цифрові платформи для організації інформаційних кампаній залякування та поширення ненависті. У соціальних мережах поширюються фейкові звинувачення, погрози та дискредитація українських активістів, журналістів та військових. Такі кампанії є частиною гібридної війни, яка супроводжується психологічним тиском на громадянське суспільство України. 

У такий спосіб цифрові технології, які могли б використовуватися для розвитку та захисту прав людини, стають інструментом для здійснення злочинів проти людства, включаючи воєнні злочини та репресії. Росія активно використовує ці технології проти України, щоб посилити свій вплив, дестабілізувати країну та підірвати її здатність до опору. Це вимагає від міжнародної спільноти посилених зусиль для протидії таким діям і захисту прав людини у цифрову епоху. 

Пропагандисти стверджують, що Варшава нібито має територіальні претензії на Західну Україну. Мовляв, якщо польська армія введе війська на Волинь, режим Лукашенка підтримає місцеве населення, оскільки, мовляв, наступними стануть білоруси. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Вони вказують на те, що цей меседж використовується пропагандистами з самого початку повномасштабного вторгнення. Польща від початку війни є надійним союзником України, і немає жодних доказів, які б підтверджували територіальні претензії з її боку. Натомість, з початку повномасштабного вторгнення Білорусь стала базою для російських атак на Україну. До того ж, так звані союзницькі відносини між Москвою і Мінськом є «дипломатичною окупацією Білорусі», оскільки Путін фактично контролює як силовий блок, так і військові структури в Білорусі, що свідчить про втрату її суверенітету.

Ця дезінформація поширюється з метою створення недовіри та напруги між Україною та Польщею, двома ключовими союзниками у протистоянні російській агресії. Росія і Білорусь використовують цей меседж, щоб послабити підтримку України з боку Польщі та інших західних країн, які надають значну військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цей фейк також намагається підірвати внутрішню єдність в Україні. Окрім цього, його поширення має на меті відволікти увагу від реальної ролі Білорусі у війні як союзника Росії та учасника агресії проти України. У ширшому контексті, такі фейки допомагають створити образ зовнішнього ворога для білоруського суспільства, посилюючи риторику страху та мобілізації навколо загроз суверенітету, щоб виправдати політичні дії Лукашенка та посилити залежність Білорусі від Росії.

Пропагандисти стверджують в соціальних мережах, що президент України Володимир Зеленський нібито ховався від армії Росії у бункерах дві доби. Мовляв, тоді до нього неможливо було додзвонитись. Агітпроп поширює цю інформацію з посиланням на заяву ексгенсека НАТО Єнса Столтенберга. Втім це - маніпуляція.

На неї звертає увагу Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці з’ясували, що російська пропаганда перекрутила слова Столтенберга в інтерв’ю FT, в якому він насправді говорив про труднощі зі зв’язком і посилені заходи безпеки, до яких довелося вдаватися у перші дні повномасштабного вторгнення, коли російські війська були у безпосередній близькості від Києва. Коментуючи поведінку Зеленського після початку повномасштабного вторгнення Столтенберг визнав, що «повністю недооцінив» президента України.  

Пропаганда намагається представити президента України як слабкого, нерішучого лідера, що нібито в критичні моменти ховається, а не діє. Російська пропаганда також намагається відвернути увагу від критики Володимира Путіна, якого часто називають «бункерним диктатором» через його прихильність до ізоляції та страхів за власну безпеку. Поширення фейкової інформації про Зеленського має на меті зняти цей образ із Путіна і знизити гостроту критики в його бік.