Порівняння з еталоном негативного (руйнування авторитетності) — тактика пропаганди, за якої пропагандисти порівнюють нову ідею, процес чи особистість з уже відомим аналогом, який спричиняє стійкі негативні емоції. У тактиці застосовують певну логічну хибу: якщо А включає Х, та В включає Х, отже А = В.

Використовуючи цю тактику, російська пропаганда намагається переконати як росіян, так і весь світ у тому, що українці — нацисти. Зокрема, «докази» нацизму росіяни систематично знаходять в українській армії. До прикладу, вони розповідали, що форму українських військових значно змінили після 2000-х років і тепер вона нібито відбиває «реінкарнацію нацизму»: ромби на погонах замість радянських зірочок, використання «нацистської» квітки едельвейса в символіці підрозділів, а також штучно зістарена емблема морської піхоти. Також пропаганда розгледіла нацистські символи на касці військового, українських бронемашинах і навіть на українських військових нагородах. Ба більше — нібито й у головнокомандувача української армії Валерія Залужного «браслет зі свастикою». У такий спосіб росіяни намагаються просувати висновок, що якщо українські військовослужбовці використовують нацистську символіку, то вони поділяють й ті ж погляди, що і нацисти під час Другої світової.

Таку ж тактику вони використовують і щодо Володимира Зеленського — мовляв, його не лише підтримують ті ж країни, що підтримували Гітлера, він навіть книгу «Моя боротьба» видав, схожу за назвою і стилістично на «Mein Kampf» Адольфа Гітлера. Також агітпроп розповідав, що нібито у Польщі випустили марку з Зеленським в образі Гітлера. Або ж розповідали, що Зеленський під час візиту до США передав Конгресу прапор України «з рунами СС». А під час зустрічі з лідерами Франції та Німеччини український лідер «не втримався» і «обережно зіганув» біля німецького прапора.

Ще один приклад — порівняння українських спецслужб, зокрема Служби безпеки України, з карателями. Цю тактику агітпроп використовує здебільшого на тимчасово окупованих територіях, переконуючи людей, що у разі звільнення їм житиметься ще гірше. Мовляв, СБУ готує каральні операції на звільнених територіях. Нібито людей судитимуть навіть за такі «невинні» вчинки, як то випікання хліба чи організацію футбольних матчів під час окупації. У такому контексті тактику порівняння з еталоном негативного поєднують із тактиками навішування ярликів (карателі) та підміною понять (покарання за скоєні злочини видають за репресії проти цивільних).