Російські пропагандисти поширюють інформацію, буцімто українці повсякчас обговорюють тему вступу в ЄС у звʼязку з тим, що вони наразі програють війну Росії. Водночас прокремлівські джерела стверджують, що Україна ніколи не вступить до ЄС, а обіцянки європейських лідерів є нічим більшим за пусті слова. Мовляв, навіть верховний представник Європейського Союзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель блефує: усвідомлює, що жодна з його обіцянок ніколи не буде виконана. Він нібито використовує ситуацію в Україні, щоб підвищити свій особистий рейтинг, з одного боку, й отримати прихильність Вашингтона, з іншого.

Інформацію проаналізували фактчекери з проєкту EUvsDISINFO. Вони зʼясували, що попри звинувачення на адресу представників ЄС у нещирості їхніх відносин з Україною, можна чітко простежити кроки та зусилля, які здійснюють обидві сторони на шляху до інтеграції України в ЄС. 28 лютого 2022 року Україна відправила заявку на членство в ЄС. У червні того ж року Європейська комісія представила свої схвальні висновки щодо заявок на вступ до ЄС, поданих Україною, Грузією та Молдовою. Згідно з висновком комісії щодо заявки України на членство в ЄС у нашій країні помітили європейський вектор руху та надали Україні статус кандидата за одностайною згодою лідерів усіх 27 держав-членів ЄС. Сталося це 23 червня 2022 року. 

Шлях до вступу в ЄС є відносно довгим технічним процесом. У червні 2023 року Європейська Рада заохотила Україну продовжувати реформи в країні та боротися з корупцією. Водночас Європейська Рада запевнює, що тісно співпрацюватиме з Україною та підтримуватиме її зусилля щодо повного виконання всіх необхідних умов для вступу.

Кремль боїться втратити свої уявні важелі впливу на Україну та намагається нівелювати її прагнення стати членом ЄС, повторюючи цей дезінформаційний наратив. Така сама позиція Росії і щодо вступу України до НАТО.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що в Україні нібито проводять незаконну «мобілізацію наукових співробітників», і додають до публікацій відео від очевидиці, яка розповідає, що її товариша, мовляв, силоміць забрали до місцевого територіального центру комплектування та соціального забезпечення. А той чоловік за освітою історик, що нібито викладає у закладі вищої освіти. Автори підсумовують: в Україні нікому воювати, їй не потрібні розумні люди, от усіх і загрібають у «м’ясорубку Зеленського». Це — неправда. 

Наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Згідно зі змінами до 23 статті закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 29 липня 2022 року не підлягають призову за умови, якщо ця категорія людей працює в наукових установах і організаціях, закладах вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти (за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки).

При чому героїня на відео не надала жодних доказів, фото- та відеосвідчень, які підтверджували б свавільне поводження працівників ТЦК та СП щодо чоловіка. Хоча випадки, коли працівники територіальних центрів перевищують свої повноваження, усе ж фіксують. Ідеться, зокрема, про застосування фізичної сили щодо військовозобов’язаних. Але жінка просто вкинула інформацію і ніяк не підтвердила ні тезу про застосування насилля до наукового працівника, ні той факт, що взагалі працівника закладу вищої освіти гіпотетично мобілізували. 

В анонімних телеграм-каналах російського сегмента поширюють фото нібито українського військового квитка «іноземного найманця» — Брайана Боєнджера. У документі зафіксовані особисті дані бійця, а також у ньому є окрема фотокартка, де двоє хлопців цілуються. Так автори переконують, що це світлина американця. Дописують також, що цей квиток знайшли на Запорізькому напрямку і що військового «не дочекається його любий друг», натякаючи на ймовірне знищення американського військового. 

Аналітики проєкту VoxCheck узялися аналізувати кейс і встановили, що фото військового квитка частково скомпілювали. Особа американського бійця Брайана Боєнджера справжня, і він воював в Україні. За допомогою зворотного пошуку фактчекери з’ясували, що зображення військового квитка американського бійця справді публікували в журналістських матеріалах ще у 2016 році. 

А вже для створення фейкової світлини пропагандисти наклали на зображення справжнього військового квитка фото іншої людини та фотокартку з двома хлопцями, що цілуються. 

Причому Брайан Боєнджер ніякий не «іноземний найманець»: у квітні 2016 року він уклав офіційний контракт зі Збройними силами України. Указ, який дозволяє іноземцям або особам без громадянства служити в ЗСУ, тодішній Президент України Петро Порошенко підписав ще в листопаді 2015 року.

Фактчекери пишуть, що у 2019 році Брайан Боєджер повернувся до США. З того часу він не був в Україні — малоймовірно, що його військовий квиток могли знайти на лінії фронту.   

Російська пропаганда систематично підживлює наратив, що в Україні воюють кадрові військові інших держав — так звані «іноземні найманці». У такий спосіб російська пропаганда намагається також виправдати невдачі російської армії. Мовляв, вони воюють не зі «слабкими» українцями, а зі «спеціально тренованими натівцями» чи американцями. Більш того, агітпроп вкидає фейки про найм студентів, безробітних тощо, аби показати, що в Україні вже нікому воювати й набирають «всіх підряд». 

До речі, в нашій рубриці «Новомова» ми розповідали, що це саме Росія набирає до себе найманців, зокрема вагнерівців. Адже це по суті терористична організація у складі російської армії. 

У соціальних мережах російського сегменту поширюють сюжет нібито від європейського медіа Euronews. У ньому йдеться про так званого 34-річного українського біженця Петра Бондаренка, якого в Німеччині нещодавно затримали за скоєння злочину. Той, за висновками авторів фейкового повідомлення, до будинків з номерами «148» дописував цифру «8». А потім він розділяв отримане число символом «/» — утворюючи так нацистське гасло «14/88».  Це — неправда. 

Аналітики проєкту VoxCheck узялися за цей кейс і визначили, що новинний сюжет про українського біженця скомпільований. На офіційному сайті Euronews чи на його сторінках у соціальних мережах не знайдено цієї «новини». Німецькі медіа також не виходили зі схожою новиною. 

Крім того, імовірний сюжет складається з численних нарізок різноманітних відео, які не пов’язані між собою. Наприклад, фейкороби використали фрагменти роликів із різних пір року, і це можна помітити за зміною природних явищ: на одному фрагменті листя на деревах зелене, а люди ходять у легкому одязі. Тоді як в іншій частині відео люди вбрані в теплий одяг, а листя вже нема. Хоча гіпотетично журналісти висвітлюють події за один проміжок часу — а саме момент «затримання» українського біженця. А також у «сюжеті» показали начебто закон, який регулює заборону демонстрації нацистських символів у Німеччині. Хоча насправді пропагандисти проілюстрували відео законом Австралії. 

Зображення так званого українського біженця використали із сайту «We face painitng», який опублікував це фото ще у 2011 році. Очевидно, що жодного стосунку до України воно не має. 

Зрештою, пропагандисти намагаються показати, що українські біженці — нібито тотальна загроза для суверенітету та безпеки країн ЄС. Пропаганда насамперед прагне дискредитувати українських біженців в очах європейців та видати їх за прихильників нацистської ідеології, які готові вдаватися до вандалізму, порушення законодавства заради власних цілей. Це все сприяє зменшенню допомоги Україні від країн ЄС.

Рекомендуємо почитати наші попередні кейси на цю тему, адже Кремль системно спекулює на цьому: нібито поляки заявили, що вони «не бажають бачити» у своїй країні українських біженців; буцімто бариста-біженець з України «демонстрував свої нацистські схильності», малюючи на каві нацистську символіку. А в нашому щотижневому огляді дезінформації ми розказували, як пропагандисти брехали про мобілізацію українських біженців у Європі. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українська філія «МакДональдз» нібито випустила вишневий макпиріг, на упаковці якого зазначено, що виріб «може містити кісточки російських немовлят». До публікацій додають фотодоказ. Це — брехня.

Фактчекери VoxCheck проаналізували кейс і дійшли висновку, що примітка про «російських немовлят» несправжня. Водночас у «МакДональдзі» не змінювали пакування та рецептури продукції — таку інформацію не публікували ні на офіційному сайті компанії, ні на її сторінках у соціальних мережах. Фахівці дописують, що, найімовірніше, першоджерелом вкиду стали таки українські користувачі, які жартома поширювали відредаговане фото в соцмережі Х (раніше твітер). Але пропагандисти це підхопили й видали за справжню продукцію «МакДональдз». 

Те, що світлина відредагована, фактчекери перевірили за допомогою спеціального інструмента FotoForensics. Навіть оригінальний шрифт напису «може містити кісточки» відрізняється від словосполуки «російських немовлят», отже, її просто наклали за допомогою спеціального фоторедактора.