11-12 липня у Вільнюсі пройшов саміт НАТО, за результатами якого українські посадовці отримали запевнення лідерів Альянсу, що Україна стане його членом після перемоги. Однак офіційного запрошення до членства в НАТО Україна ще не отримала. Також у підсумку вона одержала нову зброю, програму тренування пілотів на F-16, новий орган — Раду Україна-НАТО, що координує відносини.  

Фактчекери проєкту «По той бік новин» встановили, що під час проведення саміту проросійські активісти розповсюджували через скриньки буккросингу брошури з «мирним планом українського народу». Це, мовляв, організувало «представництво українського народу», яке діє від «імені українського народу», що не погоджується з політикою чинної влади. Проте такої організації не існує, вона фейкова. Як пояснили фахівці, тези, розписані в брошурі, повторюють прокремлівський порядок денний. Тобто всі тези пропагандистські. Так вони навели приклад про «утиски російськомовного населення» чи про так звані «законні референдуми» на Донеччині й Луганщині. 

Серед іншого в брошурі транслювали такі меседжі: 

1. За останні 9 років в Україні сформувався тоталітарний режим. Україна не зважає на думку народу, а йде своїм, окремим шляхом. 

Агітпроп натякає, що українці буцімто не обирали шлях європеїзації, а Революція Гідності та її політичні наслідки — справа рук «націоналістів». В Україні панує гласність та вільнодумство, українці заявляють про свою національну ідентичність, ба більше — часто це підкреслюють, за що пропагандисти прирівнюють українців до так званих «націоналістів». Останні (їх меншість) нібито монополізували право на публічне висловлення громадянської позиції та утискають думку інших.

Фактчекери доповнюють, що після 2014 року в Україні з’явилося багато незалежних видань та центрів журналістських розслідувань, посилилася співпраця з європейськими медіа. У світовому рейтингу свободи слова Україна посіла 79-те місце з-поміж 180 країн. А, наприклад, Росія цьогоріч зайняла 164-те місце.

2. Українська влада знищує «російськомовне населення» і займається лінгвоцидом.

Володіти державною мовою як мовою свого громадянства — обов’язок кожного громадянина України. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування. Пропагандисти систематично спекулюють на мовному питанні, доводячи, що Україна «дискримінує» російську мову. Хоча вона має такі самі права, як й інші мови національних меншин. 

Українська є основною в публічному спілкуванні. Та закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» надає можливість обслуговувати клієнтів іншими мовами на їхнє прохання. 

«Російськомовне населення» — це лише політичний термін, який використовує Росія для досягнення власних цілей. Зокрема для знищення України як держави, а українців — як нації. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, 84% українців вважають, що в Україні немає проблем з використанням російської мови і російськомовні громадяни не зазнають утисків і переслідувань, лишень 8% переконані у протилежному. Зріз суспільної думки доводить, що закиди про лінгвоцид — пропагандистська спекуляція.

3. Референдуми, проведені в Криму, Донецькій та Луганській областях, є абсолютно легітимними.

Росія позиціонує референдуми як ключ до відновлення історичної справедливості. Проте росіяни підмінюють поняття, називаючи «возз’єднанням» анексію територій іншої, суверенної держави. Насправді ж Росія проводить нелегітимні референдуми, загарбує землі, руйнує міста.  

Фіктивні референдуми на тимчасово окупованих територіях України не є волевиявленням українців, а лише намаганням додати легітимності спробам Росії захопити частину іншої держави, заявляють в ООН. Їх результати, окрім самої Росії, визнають інші її «держави-побратими», як-от КНДР. Рішення щодо зміни території України може бути ухвалене тільки на основі всеукраїнського референдуму. Узагалі, винесене на референдум питання не може ставити під сумнів територіальну цілісність України. Тобто таке, що змінює територію України у протиправний закону спосіб. Не менш важливо, що голосування має проходити добровільно, а не під дулами автоматів (коли озброєні окупанти разом із членами «виборчкомів» збирали голоси по квартирах). 

4. Українці завжди виступали за союз із Росією і проти євроатлантичної інтеграції

Україна уклала відносини з НАТО ще у 1992 році, коли приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва. В 1994 році Україна стала першою серед пострадянських держав підписантом рамкового договору з НАТО в межах ініціативи «Партнерство заради миру». Також вперше заявила про бажання стати членом Альянсу у 2002 році. Тоді, за даними опитування Центру Разумкова, 32% українців підтримували вступ України до НАТО і 32,2% — були проти. Упродовж років ставлення до вступу до Альянсу динамічно змінювалося. Агресія Росії 2014 року суттєво вплинули на суспільну думку: відтоді рівень підтримки членства стабілізувався і не був нижчим за 40%. Згідно з опитуванням NDI за травень 2023 року, понад 90% опитуваних підтримують вступ України до ЄС. А 89% хотіли б бачити Україну в НАТО. Тобто теза про те, що українці підтримують Росію та прагнуть з нею «возз’єднатися», — неправдива.

Українці обрали свій шлях ще з 2014 року. 

Ця тактика пропаганди заснована на постійному та систематичному переконанні цільової аудиторії, що сторона, яку представляють пропагандисти, неодмінно переможе та досягне своїх цілей. Це може статися скоро, або колись у перспективі, але нібито точно станеться. Тим самим людей, що піддаються впливу цієї маніпуляції, переконують «не запізнитися» і приєднатися до лав переможців, поки ще є така можливість. Разом з цією тактикою майже завжди застосовується й інша схожа — «багаторазове повторення».

Російський агітпроп використовував цю тактику ще під час Другої світової війни. Всім добре відома фраза «наше діло праведне, ворог буде розбитий, перемога буде за нами». У трохи видозміненому форматі її сказав тодішній заступник голови уряду та міністр закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов ще 22 червня 1941 року — у день вторгнення нацистських військ до СРСР. Далі радянська пропаганда дуже часто її використовувала як мантру з метою підняття бойового духу армії та цивільного населення. «Головний диктор СРСР» Юрій Левітан упродовж усієї війни закінчував цим слоганом кожне своє радіозвернення до населення СРСР із важливими новинами з фронту.

Сучасний російський агітпроп також систематично використовує цю тактику. Ще у 2014 році президент Росії Володимир Путін погрожував керівництву ЄС, що візьме Київ за два тижні. На початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року пропагандисти в один голос кричали, що російська армія «захопить Київ за три дні». Але ситуація склалася зовсім по-іншому, і завдяки Силам оборони України ця фраза стала мемом та інструментом глузування вже з окупаційної армії та російської пропаганди.

Після того агітпроп змінив підхід до використання цієї тактики. Тепер вони наголошують на тому, що Україна нібито програє «війну на виснаження» у довгостроковій перспективі через те, що західні союзники втомилися від війни та начебто от-от суттєво скоротять обсяги як військової, так і фінансової допомоги України. Великі надії російська пропаганда покладає на можливу зміну влади в США, перемогу на президентських виборах кандидата від республіканців, в ідеалі для них — відомого своєю популістською риторикою Дональда Трампа.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що 19 липня російська армія атакувала не ангари із зерном, а місце сховку української техніки. Автори дописують, що Москва не дозволить обстрілювати цивільну чи портову інфраструктуру. До публікацій додають відео «знищеного ангару з українською технікою».

Фактчекери проєкту StopFake пояснюють, що це відео не має жодного стосунку до подій 19 липня. На ньому знято знищений Збройними силами України склад російської військової техніки. Натомість міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський заявив, що під час атаки росіяни знищили 60 тисяч тонн зерна. Крім того, вони пошкодили портову інфраструктуру, яка залучена в роботі «зернового коридору». 

Тобто росіяни продовжують знищувати нашу інфраструктуру, перешкоджаючи так експорту зерна з України. А автори вкотре відзеркалюють ситуацію та заявляють, буцімто вони не причетні до знищення елементів цивільної чи портової інфраструктури. Традиційно кажуть, що це «військовий об’єкт». Однак це не так.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що американський актор Елайджа Вуд нібито записав відео, в якому звертається до Президента України Володимира Зеленського зі словами підтримки та запрошенням «звернутися до центрів лікування від алкоголізму та наркозалежності». Автори додають скриншот та відео нібито з історій в інстаграмі. Це — неправда. 

Фактчекерам StopFake вдалося проаналізувати цей кейс, і вони визначили, що на офіційних сторінках у соцмережах актора немає такого відео. Найбільш імовірно, що ролик скомпільований за допомогою спеціальних програм. Фахівці пояснили, що на відео є очевидні ознаки редагування, адже воно уривчасте. Тобто безперервність (одна із ознак оригінальності відео, яке зняте вживу без пауз) порушена.

Більш того, на фейковому скриншоті сториз несправжня назва облікового запису інстаграму актора. Він також неодноразово заявляв, що його сторінка в інстаграмі зараз  непублічна й закрита. Зараз лише твітер є відкритою та публічною сторінкою в соціальних мережах Вуда. 

Також фактчекери з’ясували, що актор має сторінку на сайті cameo.com. На ньому можна замовити звернення від зірки з будь-яким текстом за певну суму. Звернення від Елайджі коштує 265 фунтів. Фахівці припускають, що автори фейкового допису користалися саме цим ресурсом. 

Таку тезу поширили в українському сегменті соцмереж, зокрема в тіктоці. Користувачі постили відео дівчини, у якому вона розповідає про «шахрайство» з боку благодійних фондів України. Мовляв, вони нібито тримають на своїх рахунках значні кошти з пожертв українців та не витрачають їх на потреби ЗСУ. 

Фактчекери VoxCheck дослідили цей кейс і пояснили, що  фондам важливо мати певну кількість коштів для великих закупівель або ж екстрених ситуацій. Благодійні фонди використовують кошти для допомоги військовим. За можливості вони звітують про це на своїх сайтах чи сторінках у соціальних мережах. Наприклад, голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут у репортажі  «Української правди» пояснив, що час від часу на ринку з’являються можливості придбати надважливе обладнання, але його можуть розкупити інші країни або організації. Тому благодійним фондам важливо мати гроші про запас. 

Ба більше, українські фонди, як правило, звітують про використані кошти. «Фонд Сергія Притули» чи «Повернись живим» звітують як про регулярні закупівлі, так і про спеціальні збори. Тобто намагаються бути якомога прозорішими. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що президент США Джозеф Байден останнім часом має вигляд «не зовсім здорової людини». Мовляв, то він говорить сам до себе, то в нього виявили три руки тощо. На підтвердження цієї тези автори запевняли, що на одній із зустрічей з громадськістю Джо Байден «нюхав підлітка» та проявляв до дитини «нездорову зацікавленість». До публікацій додають доказ — відео з тіктоку.

Кейс проаналізували фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що відео змінили за допомогою спеціального редактора. Автори збільшили масштаб зображення та підставили звук втягування повітря, скоротивши тривалість запису. Насправді Джозеф Байден нахилився до немовляти, яке тримала мати на руках, щоб прошепотіти, за його словами, секрет. Після чого запропонував сфотографуватись із мамою дитини.

На оригінальному відео можна помітити напис «то я зустріла сьогодні президента США», а автори фейку прибрали цей напис, позбавивши контексту всієї події.