Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

04 Липня станом на 861 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2244
Фейк
706
Маніпуляція
664
Меседж
464
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк Мобілізовані в’язні нібито продають наркотики в Сумській області

Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що Військова служба правопорядку в ЗСУ нібито затримала в Сумській області кількох покупців наркотиків. Після затримання покупці начебто заявили, що придбали наркотичні речовини в мобілізованих в’язнів із трьох бригад ЗСУ — 150 ОМБр, 32 ОМБр і 53 ОМБр. Як «доказ» пропагандисти додають відповідні фотографії. Проте це — фейк. 

Скриншот VoxCheck

Фахівці з проєкту VoxCheck знайшли світлини з допису пропагандистів на фейсбук-сторінці Військової служби правопорядку в ЗСУ. Як виявилося, творці цього фейку показали фотографії не з Сумщини, а з відділення «Нової пошти» в Краматорську, де військові правоохоронці спільно з кінологічним розрахунком і працівниками Національної поліції здійснюють огляди поштових відправлень. 

У результаті двох таких оглядів 21 та 22 червня 2024 року виявили пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору, схожою на «канабіс». Ще одне фото з допису зробили 20 червня під час огляду в Донецькій області особистих речей іншого військовослужбовця — тоді в нього виявили паперовий згорток з порошкоподібною білою речовиною.

У всіх перелічених випадках наркотики знаходили у військовослужбовців, а не в цивільних осіб, як стверджують у дописах. Зрештою, у звітах Військової служби правопорядку відсутні жодні згадки про особу або групу осіб, у яких придбали речовини. Відповідно, немає жодних підстав стверджувати, що вони отримали ці відправлення від мобілізованих в’язнів із трьох згаданих бригад ЗСУ. 

• Читайте також: Шестеро увʼязнених, які доєдналися до ЗСУ, нібито втекли з навчального центру (фейк)

Викриття Інформаційна операція про нібито підготовку Україною нападу на Білорусь на кількох напрямках

Пропагандистські телеграм-канали поширюють інформацію, що Україна буцімто стягує до кордонів Білорусі військо, зброю та військову техніку. Зокрема, на Житомирщині вже нібито розташовані американські бойові машини піхоти, реактивні системи залпового вогню, важка далекобійна артилерія та інша техніка. 

Однак у коментарі білоруській службі «Радіо Свобода» речник української Держприкордонслужби Андрій Демченко у відповідь на пропагандистські закиди про можливе вторгнення заявив, що Україна не становить ніякої загрози для Білорусі. 

Також про інформаційну операцію Росії з нагнітання на українсько-білоруському кордоні писав керівник Центру протидії дезінформації при РНБО лейтенант Андрій Коваленко. Він стверджує, що до цього процесу вже підключені так звані «воєнкори», які розповідають, що Україна готує напад на Білорусь. Проте загроза насправді надходить саме з Білорусі, адже там є російські ДРГ, хоч і для вторгнення сил недостатньо.

За словами Андрія Коваленка, за допомогою цієї інформаційної операції росіяни прагнуть відтягнути більше українських сил на кордон із Білоруссю. Імовірно, для того, щоб зробити інші ділянки фронту більш вразливими до російських атак. Раніше ми аналізували, як Росія залучає режим Лукашенка до ядерного шантажу.

Фейк На українсько-польському кордоні нібито почали затримувати жінок задля пошуку ухилянтів серед членів їхніх сімей

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, що на кордоні України з Польщею працівники Державної прикордонної служби затримують українок з метою пошуку ухилянтів у їхній сімʼях. Як «доказ» цього пропагандисти прикріплюють відповідне відео з пункту пропуску «Грушів – Будомєж», на якому жінки спілкуються з прикордонником. 

Скриншот Центру протидії дезінформації

Проте ця інформація не відповідає дійсності. Центр протидії дезінформації при РНБО, верифікувавши інформацію в ДПСУ, повідомив, що насправді на ПП «Грушів – Будомєж» кілька днів тому виникли технічні несправності, які призвели до проблем із перетинанням кордону. Однак завдяки злагодженій роботі відповідних фахівців того ж дня оформлення громадян поновилося. Тобто пропагандисти скористалися технічкою затримкою, що виникла на згаданому пункті пропуску, й подали її як «пошук ухилянтів у сімʼях». 

Поширюючи цей фейк, агітпроп намагається залякати українське суспільство. Раніше ми писали про те, як Росія дискредитує українських жінок за кордоном, вдаючись до терміна «укробєшенка».

Фейк У Брюсселі нібито з'явилося графіті проти прийняття України до ЄС

Проросійські ресурси поширюють відео з Брюсселя, де демонструють будинок, на стінах якого нібито намальоване графіті з карикатурою на президента України та підпис: «Будь ласка, запросіть ще одного банкрута в ЄС». Голос чоловіка за кадром, який говорить українською, підводить до висновку, що нібито в ЄС Україну не чекають.

Скриншот Укрінформу

Насправді такого графіті в бельгійській столиці не існує, повідомляють журналісти Укрінформу. За допомогою Google Maps їм вдалося встановити, що навпроти графіті нібито з карикатурою на Зеленського розміщений зоомагазин під назвою Zinneke&Kats.

Скриншот Укрінформу

Після звернення журналістів Укрінформу до цього зоомагазину його власники підтвердили, що відео, яке поширюють пропагандисти, є фейковим. Водночас воно справді було зняте в Брюсселі, однак на будинку намальовані інші графіті, що можна помітити на фото зверху. 

До речі, уперше фейкове відео завантажили в мережу 25 червня 2024 року ― саме в той день, коли в Люксембурзі стартувала перша Міжурядова конференція щодо вступу України до ЄС, яка дала офіційний старт переговорам про вступ. Раніше ми спростовували інформацію, що в Берліні нібито створили графіті із Зеленським в образі маніяка.

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.