У випуску спростовуємо фейк про «підбитий росіянами» танк Leopard 2A5 під Вугледаром та маніпуляції навколо компенсацій за пошкоджене та знищене майно.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у твітері. У повідомленнях ідеться, що українці створили «спеціальний сайт» «Словотвір», на якому вигадують нові лексеми до української мови. Автори повідомлень кажуть, що це свідчення того, як українці «вигадують штучну мову». До публікації додають скриншот, де можна побачити «приклади вигаданих лексем».

За кейс взялися фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що проєкт «Словотвір» добирає власне українські відповідники до слів іншомовного походження, а не «вигадує» їх. На сайті проєкту йдеться: «Словотвір — майданчик для пошуку, обговорення та вибору влучних відповідників до запозичених слів». Він дає людям змогу знайти або запропонувати український відповідник до цих слів. Користувачі можуть проголосувати за той варіант слова, який їм подобається, або прокоментувати ті чи інші відповідники. 

Автори телеграм-каналу обрали слово «лимон». Користувачі справді  дібрали декілька відповідників, які можна використати замість запозиченого. Так, це «кислина», «цитрина», «аломий», «кидра» або «кидро». Однак пропагандисти вирішили, що це вигадані слова й почали стверджувати про існування «штучної мови».

Сучасна українська мова пройшла довгий процес формування та становлення, а не була штучно вигадана та насаджена українцям. Наприклад, першим твором, який був повністю написаний сучасною українською розмовною мовою, стали перші три частини «Енеїди» Івана Котляревського 1798 року. Утім, ще до того часу українська мова вже сформувалася. Це дало їй змогу використати для написання повноцінного твору.

Раціоналізація — тактика пропаганди, яка працює як психологічний захист. Наприклад, її використовують, коли хочуть довести, що будь-які вчинки людини чи, як у цьому разі, країни, єдино правильні. Відтак — піддавати їх сумніву й критикувати — не варто. Ця тактика працює у випадках, коли потрібно пояснити якісь дії, що спричинили негативну реакцію аудиторії. Тобто людина чи група людей не визнають своєї провини, а навпаки — намагаються виправдатися й довести свою правоту нібито логічними поняттями. Мовляв, інакше діяти не можна було б. Раціоналізація зокрема допомагає зберігати самоповагу, уникнути відповідальності та провини. Тобто у будь-якій раціоналізації є хоча б мінімальна кількість правди, проте відсоток самообману значно вищий.

За допомогою цієї тактики російський агітпроп регулярно намагається виправдати свої дії в Україні, прагне виправдати свою агресію щодо мирних українців. Наприклад, за рік повномасштабної війни (й задовго до неї) зустрічалися тези, що Росія вимушена вести бойові дії в Україні, адже українська влада нібито керується Заходом і хоче нашкодити самій Росії. Мовляв, якби Росія не почала війну, її б почала Україна або ж — так званий колективний Захід. Так агітпроп раціоналізує свої дії, нібито пояснюючи, що інакше вчинити в такій ситуації було неможливо. Однак із правди у цьому прикладі лише те, що Україна справді обрала європейський напрям (тобто співпрацює з заходом), захищала свою мову й державність, однак не збиралася нападати ні на Росію, ні на росіян. Так само і країни Заходу не нападають на Росію, проте серед виправдальних меседжів є й ті, що стверджують, що нібито саме країни Заходу розпочали війну з Росією на території України, а Росія буцімто не мала вибору. За допомогою такої тактики агітпроп створює видимість щодо правильності дій Росії. Мовляв, так, через війну страждають люди, руйнуються міста, однак наш вибір — раціональний, і інакше діяти було неможливо.   

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що росіяни «підбили» танк «Leopard2A5» за допомогою РПГ-76. Як доказ автори повідомлень додають до публікації світлину нібито російського військового, який цілиться у танк «Leopard2A5». Водночас на формі військового є нашивка з прапором Росії.  Це — брехня. 

За кейс взялися фактчекери проєкту VoxCheck, які дослідили, що насправді на фото зображено ліванського військового та ізраїльський танк «Merkava», а нашивку з російським прапором додали у фоторедакторі. 

Фактчекери вирішили знайти справжнє фото через зворотний пошук зображення за допомогою інструмента TinEye. Серед результатів пошуку є публікація у твітері Збройних сил Лівану, звідки й пропагандисти, ймовірно, взяли фото. 

Раніше аналітики та аналітикині «Детектора медіа» спростували фейк, у якому йшлося, що росіяни нібито знищили перший танк «Leopard» на полі бою.

Таку дезінформаційну кампанію зафіксували фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Як вони розповідають, то у телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, ширять повідомлення про «високі ціни» на продовольчі товари в Україні. Буцімто в Україні зашкалюють ціни на продукти, тож слід швидше «здаватися Росії, бо там все дешевше», насамперед нібито ліпша ситуація з економікою. Автори повідомлень також прикріплюють фото цінників з українських супермаркетів, порівнюючи їх з російськими.

У Центрі стратегічних комунікацій пояснюють, що саме через Росію в Україні та й у світі зростають ціни на продукти. Через окупацію частини півдня України, на якій аграріям не дають змоги повноцінно працювати, а також через блокування «зернового коридору» світ зіштовхнувся з черговою кризою.

Через те, що в умовах повномасштабної війни та безперервного російського терору стало значно важче вирощувати овочі, внутрішніх запасів в Україні не вистачає. Імпортні товари коштують дорожче, тож у магазинах справді спостерігається зростання цін.

Водночас теза про стабільну російську економіку — неправдива. За даними Світового банку, Міжнародного валютного фонду й Організації економічного співробітництва та розвитку, 2022 рік став негативним для російської економіки. За оцінками експертів, у 2022 році показник валового внутрішнього продукту Росії впав щонайменше на 2,2% за найкращим сценарієм і до 3,9% — за найгіршим. Економіка Росії скорочуватиметься й у 2023 році. Очікується, що ВВП скоротиться на 5,6% або на 3,3% за даними організацій.

У такий спосіб пропагандисти хочуть підживити наратив, що Україна буцімто непридатна для життя через відсутність електроенергії або через високі ціни на комунальні послуги та продовольчі товари. Автори повідомлень намагаються посіяти паніку серед українців, щоб дестабілізувати настрої й викликати відчуття, що «нічого не зміниться».

Нагадаємо, раніше аналітикині та аналітики «Детектора медіа» аналізували маніпуляцію, у якій стверджували, що Україна невдовзі стане непридатною для життя. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що на Заході буцімто «підтвердили», що жителі Донеччини та Луганщини не хочуть жити в складі України. Водночас автори повідомлень посилаються на матеріал британського видання «The Spectator». Це — маніпуляція. 

На кейс звернули увагу фактчекери VoxCheck, які визначили, що у британському виданні «The Spectator» справді опублікували авторську колонку Овена Метьюза з заголовком «Через рік: чим закінчиться війна в Україні?». Авторська колонка не показує позицій західних політиків щодо питання про жителів Донеччини та Луганщини, адже автор наводить свої думки. Крім того, як кажуть фактчекери, сам матеріал містить фактологічні помилки та численні маніпуляції.

Одним із ключових чинників, за яким автор «визначив» так зване небажання жителів Донеччини та Луганщини не жити в складі України, це його власні спостереження, не підкріплені жодними фактами. В авторській колонці він написав, що його репортажі після 2014 року показали, що на Донеччині й Луганщині лишилися лише «більш-менш однорідно налаштовані антиукраїнці». І далі пише, що деокупацію Україною цих територій місцеві сприймуть як «загарбницьку війну». 

Як пояснюють далі фактчекери, немає жодних незалежних соціологічних опитувань, які вірогідно показали б співвідношення політичних поглядів у регіоні та рівень підтримки місцевими України, щоб робити висновок, що проросійськи налаштовані — більшість.

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у грузинському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що на одному з останніх виступів Джо Байдена той заявив про «готовність домовлятися з Росією та Михайлом Горбачовим» задля досягнення миру. Мовляв, президент США вже не тямить, що каже й переплутав імена президентів. Це — неправда. 

Фактчекери проєкту MythDetector дослідили цей кейс та визначили, що такої заяви у Джо Байдена не було. Ні про перемовини з Росією, ні про Михайла Горбачова. Як пояснюють фактчекери, на сайті Білого дому публікують заяви високопосадовців, зокрема Джо Байдена, щодо тієї чи іншої події. Фактчекерам не вдалося на сайті Білого дому знайти заяву про «готовність до перемовин із Михайлом Горбачовим». Останню заяву, в якій Байден згадував Горбачова, опублікували на сайті Білого дому 31 серпня 2022 року, після смерті Горбачова. У цій заяві Байден зазначив, що Горбачов був «рідкісним лідером, який мав уявлення того, що інше майбутнє можливе, і він мав сміливість ризикнути всією своєю кар’єрою заради цього».

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» пояснював меседж, у якому пропагандисти стверджували, що у США планують проводити мирні переговори з Росією, оскільки саме Америка веде війну пліч-о-пліч з Україною проти Росії. 

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що президент США Джо Байден нібито отримав синець внаслідок падіння на трапі літака під час візиту до Варшави 20 лютого 2023 року. Як доказ автори повідомлень додають світлину з «синцем» на чолі. Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що на наведених фото насправді не «синець», а слід від решток попелу, нанесеного священником під час Попільної середи. Водночас Джо Байден не впав зі сходів літака, про що аналітикині та аналітики «Детектора медіа» уже згадували. 

Як пояснюють фактчекери, 22 лютого 2023 року у Польщі відзначали Попільну середу — перший день Великого посту, тож Байден долучився до святкування. У цей день Джо Байден зупинився в готелі Marriott, де польський священник Веслав Давидовський вранці провів месу. Сам священник зазначив на своїй сторінці у фейсбуку, що він мав честь посипати попелом голову президента США. На лобі президента можна помітити католицький хрест із попелу, який деякі віряни залишають на обличчі до кінця дня. Згодом цього ж дня також відбувся саміт, на фото з якого можна побачити, що слід на чолі від хреста ще залишився.