Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

31 Січня станом на 1072 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2667
Фейк
804
Маніпуляція
762
Меседж
548
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Меседж Як нещодавні висловлювання Джорджеску про територіальну цілісність та суверенність України підіграють російській пропаганді

Кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску в інтерв'ю CristoiuTv заявив, що «Україна – це вигадана країна, яка рано чи пізно буде розділена сусідами». Він стверджував, що кордони мають змінитися, і прямо вказав, які території України нібито можуть бути передані Румунії, Польщі та Угорщині.

Ці заяви є елементом російської пропаганди, яка багато років намагається нав'язати міф про нібито «штучність» України. Проте українська державність має більш ніж тисячолітню історію, а незалежність країни була підтверджена референдумом 1991 року, де понад 90% українців проголосували за самостійну державу. Будь-які ідеї «поділу» України є прямим порушенням міжнародного права. Україна має міжнародно визнані кордони, які не можуть змінюватися силовим шляхом.

Попри провокаційні заяви Джорджеску, офіційний Бухарест неодноразово підкреслював свою підтримку українського суверенітету та територіальної цілісності. У відповідь на заяву та офіційну реакцію на неї від українського МЗС, румунське зовнішньополітичне відомство заявило про підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Подібні висловлювання спрямовані на розпалювання напруженості в Європі. Вони вигідні Росії, яка прагне посіяти розбрат між Україною та її сусідами. Насправді жодна європейська країна, включаючи Румунію, не має територіальних претензій до України, а всі подібні заяви є маніпуляцією. 

Маніпуляція Росія нібито не готувала замах на голову Rheinmetall

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков спростував інформацію про підготовку Росією замаху на голову німецького оборонного концерну Rheinmetall Арміна Паппергера, назвавши її «фейком». Втім це не так.

На кейс звернув увагу Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці наголошують, що  НАТО підтвердило факт підготовки замаху. Про це заявив заступник генерального секретаря Альянсу з інновацій, гібридних загроз та кібербезпеки Джеймс Аппатурай, наголосивши, що Росія веде кампанію диверсій проти європейських країн. Росія вдається до саботажу та підривної діяльності - Москва організовує підпали стратегічних об'єктів, сходження потягів із рейок, напади на політиків і промисловців. Ці дії вписуються в загальну стратегію гібридної війни, спрямованої на послаблення європейської безпеки. Москва залучає кримінальні структури та радикалізовану молодь - агенти вербують мігрантів та осіб із низьким рівнем підготовки через інтернет, використовуючи соціальні мережі та анонімні платформи.  

Rheinmetall — один із головних виробників зброї для України. Компанія виробляє бронетехніку, артилерію, боєприпаси, зокрема танки Leopard 2, самохідні гаубиці PzH 2000 і бойові машини Marder, які активно постачаються ЗСУ. Саме через це Rheinmetall став мішенню російських диверсійних операцій. У такий спосіб Росія прагне не лише фізично усунути керівництво концерну, а й залякати європейських виробників зброї, які допомагають Україні боротися з російською агресією.  

Меседж Зеленський нібито навмисно створює проблеми для Словаччини

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що президент України Володимир Зеленський навмисно створює проблеми для Словаччини через питання транзиту російського газу. Однак у такий спосіб він намагається перекласти відповідальність за внутрішньополітичні труднощі на зовнішні фактори.  

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці наголошують, що Україна неодноразово заявляла - питання подальшого транзиту російського газу залежить не тільки від Києва, а й від європейських рішень і санкцій. Українська сторона діє відповідно до міжнародних зобов’язань та енергетичної безпеки ЄС. Реальна загроза для Словаччини – не політика України, а залежність від російських енергоресурсів та геополітичні ризики, які створює Росія. Політика Фіцо може послабити позиції Братислави в ЄС та НАТО, що суперечить довгостроковим інтересам країни.

Політична риторика словацького прем’єра дедалі більше збігається з російською пропагандою. Такі заяви спрямовані на внутрішню аудиторію та використовуються для мобілізації підтримки серед виборців, які симпатизують проросійському курсу. 

Меседж ЮНЕСКО нібито замовчує «злочини України»

Російська пропаганда знову атакує ЮНЕСКО, звинувачуючи організацію в «замовчуванні злочинів України» та «відкритій підтримці Києва», зокрема через заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Утім ці заяви є частиною масштабної інформаційної кампанії Росії, спрямованої на дискредитацію міжнародних інституцій, які викривають воєнні злочини Москви. 

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці наголошують, що у такий спосіб Росія хоче приховати систематичне знищення культурної спадщини України - станом на 2024 рік країна-агресорка пошкодила або зруйнувала понад 2 250 культурних об'єктів, включаючи історичні будівлі, музеї, театри, церкви.  Росіянами викрадено понад 1,7 млн артефактів, багато з яких незаконно вивезені в російські музеї. Доведено, що до цих злочинів причетні співробітники Державного Ермітажу та інших російських установ. Також у 2023 році ЮНЕСКО офіційно визнала, що Росія навмисно атакувала історичну частину Одеси, зруйнувавши об'єкти, що перебували під її охороною.  

Російський агітпроп розгорнув цю кампанію саме зараз, оскільки у січні у Львові відкрився Культурний хаб ЮНЕСКО – перший подібний проєкт в Україні.  Крім цього, міжнародні організації обговорюють механізми відповідальності за воєнні злочини проти культурної спадщини. У такий спосіб Росія намагається створити хибний «баланс провини», щоб відволікти увагу від своїх злочинів і знизити рівень підтримки України.  Ця дезінформаційна кампанія є частиною загальної стратегії Москви щодо руйнування міжнародного правопорядку та спроби виставити себе «жертвою» у конфлікті, який вона сама розпочала.

Меседж Атаки ЗСУ на військові об’єкти у Росії нібито спрямовані виключно проти мирного населення

Російська пропаганда неоднократно заявляє, що удари ЗСУ нібито спрямовані виключно проти мирного населення Росії. Такі твердження містяться у звіті представника МЗС Росії Родіона Мірошника. Втім це - дискредитаційна кампанія.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці наголошують, що Росія маніпулює даними, називаючи легітимні військові об'єкти «цивільними», щоб виправдати власні обстріли українських міст. До переліку «злочинів» включено атаки на склади боєприпасів, логістичні хаби та військову інфраструктуру у прикордонних областях РФ та на тимчасово окупованих територіях.  

У цьому випадку агітпроп використовує тактику віддзеркалення – Росія звинувачує Україну у власних злочинах, зокрема у навмисних ударах по цивільному населенню, хоча саме її війська систематично атакують мирні міста та критичну інфраструктуру України. Через фальшиве прирівнювання, Росія намагається створити ілюзію «симетричної відповідальності» за війну, щоб знизити рівень міжнародної підтримки Києва.  Задля використання пропагандистських рупорів крім Мірошника, до кампанії долучили «уповноважену з прав людини» Москалькову та губернатора Курської області Хінштейна, які без доказів заявляють про нібито загибель дітей і жінок від ударів ЗСУ.  

Реальна мета цієї інформаційної операції – перекласти відповідальність за воєнні злочини, приховати удари по цивільному населенню України та послабити міжнародну підтримку Києва через нав’язування наративу про «двосторонню вину».

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.