«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.
05 Жовтня станом на 954 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:
Пропагандисти поширюють у телеграм-каналах інформацію про нібито знищення чотирьох винищувачів F-16 під час сьогоднішнього (26.09.2024) «несподіваного ракетного удару». Ця інформація подається без жодних доказів або підтверджених фактів. Тому вона є неправдивою. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО.
Такі новини є черговим фейком, метою якого є маніпуляція громадською думкою та створення ілюзії «неефективності» західної військової техніки, зокрема літаків F-16. Це частина ширшої дезінформаційної кампанії, яка намагається послабити довіру до західної підтримки України та змусити сумніватися в її успішності. Пропагандисти почали поширювати подібні фейки ще до того, як винищувачі F-16 з'явилися в Україні.
Викриття
Дипфейк Дмитра Кулеби вів провокаційну розмову з американським сенатором
Невідома особа створила дипфейк Дмитра Кулеби, щоб провести розмову з американським сенатором через Zoom, видаючи себе за ексміністра закордонних справ України. За інформацією The New York Times, зловмисник зміг поспілкуватися з головою Комітету із закордонних справ США Бенджаміном Кардіном, ставлячи політично провокаційні запитання, зокрема про підтримку запуску ракет дальнього радіусу дії по Росії. Поведінка «Кулеби» викликала підозри у сенатора, і той припинив розмову. Пізніше Держдепартамент США підтвердив, що сенатор мав справу з шахраєм, який використовував технологію дипфейк. Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Метою такого дипфейку, ймовірно, було отримання конфіденційної інформації, збурення політичних суперечок або дискредитація українського уряду та його міжнародних партнерів. Незважаючи на те, що поки не підтверджено причетність Кремля до цього інциденту, запитання, поставлені під час розмови, явно мали інтерес для російської сторони.
Такі технології дедалі частіше використовуються для маніпуляцій і поширення дезінформації. Наприклад, 17 вересня російські пропагандисти випустили дипфейк із ексзаступником керівника Офісу Президента Ростиславом Шурмою, де він нібито закликав закінчити війну на умовах Росії. Також перед Олімпійськими іграми в Парижі російські хакери поширювали дипфейки та дезінформацію про ці змагання, намагаючись посіяти хаос і недовіру.
Фейк
В одному з громадських туалетів нібито можна знайти оголошення «Не сси - вступай до ЗСУ»
Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах зображення, на якому можна побачити агітаційний плакат, нібито розміщений в одній із українських громадських вбиралень. Плакат закликає вступати до лав ЗСУ і містить провокативний напис «Не сси — вступай в ЗСУ». Втім це - фейк.
Плакат виглядає рівномірно розташованим на стіні. Проте звертаючи увагу на загальну площину зображення та кути, можна зауважити, що плакат має надто ідеально правильне положення на нерівній поверхні (зокрема, кривизна стін). Це може свідчити про те, що він був доданий за допомогою графічного редактора. Плакат на фото також не має природних тіней, які б падали від нього на стіну. Це може бути одним із ключових показників, що зображення було накладене на фото за допомогою фотошопу або іншої програми для редагування зображень. Освітлення від кімнати не співпадає з тим, як виглядає поверхня плаката. Вся площина фото має природну розмитість і низьку якість, яка може бути пов'язана з поганою якістю камери. Однак плакат виглядає занадто чітко і яскраво на фоні загального інтер'єру. Такий контраст може бути ознакою того, що плакат вставили в зображення на пост-обробці. У туалетах подібні матеріали швидко псуються від вологи або фізичного впливу (забруднень, пошкоджень), але плакат виглядає новим, що також викликає сумнів. Врешті-решт, фраза «Не сси - вступай в ЗСУ» є калькою з російської, що майже не використовують в офіційній рекламі рекрутингу до ЗСУ. Пошук новин про такий плакат в українських медіа, як і цього зображення на інших ресурсах, не дав жодного результату.
Цей фейк має на меті дискредитувати мобілізаційні кампанії в Україні. Зображення використовується для висміювання патріотичної агітації та зусиль з набору до ЗСУ. Воно намагається спровокувати негативну реакцію аудиторії, особливо людей, які можуть бути чутливими до тонких провокацій та емоційних маніпуляцій.
Викриття
Хакери з окупованих територій Луганщини здійснюють кібератаки на Збройні сили України
Як повідомляє Держспецзв'язку, кіберзлочинці надсилають українським військовослужбовцям електронні листи з фальшивою інформацією про новітнє озброєння. До листів додається файл, що містить архів RARSFX, всередині якого знаходиться EXE-інсталятор зі шкідливою програмою SPECTR. Цей вірус збирає конфіденційну інформацію, включно з паролями. Окрім того, хакери проводять атаки через месенджер Signal, де надсилають файли-ярлики, які інфікують пристрої і дозволяють отримати віддалений доступ до даних жертв.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки наголошує, що ця кібергрупа була створена ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну і складається з колаборантів та колишніх співробітників українських правоохоронних органів.
Метою таких кібератак є підрив здатності Збройних сил України ефективно обороняти країну та дестабілізація ситуації на фронті через злам інформаційних систем. Збираючи конфіденційні дані, зокрема паролі та іншу важливу інформацію, хакери можуть отримати доступ до військових планів, місць розташування підрозділів та іншої критично важливої інформації, що може поставити під загрозу як військові операції, так і життя українських військовослужбовців. Крім того, Росія активно використовує кібератаки для інформаційної війни, аби дискредитувати обороноздатність України в очах міжнародної спільноти, подаючи ці злами як слабкість у захисті критичної інфраструктури.
Фейк
Втрати ЗСУ нібито перевищують 500 тисяч людей
Пропагандистські анонімні телеграм-канали поширюють заяву колишнього народного депутата України про те, що втрати Збройних сил України (ЗСУ) нібито вже перевищили пів мільйона осіб. Ця цифра, за його словами, підтверджується станом кладовищ у великих містах. Однак такі твердження є безпідставними.
Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці наголошують, що цей екснардеп вже давно відомий своїми провокативними та недостовірними заявами, які регулярно використовуються проросійськими пропагандистами. Зокрема, у вересні 2024 року чоловік поширював брехню про те, що «влада України нібито применшує кількість жертв» після ракетного удару по військовому училищу в Полтаві. У липні він стверджував, що президент України Володимир Зеленський нібито готує «криваву провокацію» для порятунку президента США Джо Байдена. У квітні екснардеп поширював фейк про те, що російські ракети вразили нібито військову частину ЗСУ, яка нібито розташовувалась у готелі в Чернігові.
Пропагандисти намагаються використати таку інформацію, а особливо завищені цифри втрат ЗСУ для того, щоб деморалізувати українське суспільство та породити зневіру у здатності армії захищати країну. Цей фейк також має на меті звинуватити українське керівництво у приховуванні реальних втрат та неспроможності ефективно керувати армією. Російська пропаганда використовує такі заяви для зміцнення підтримки війни серед росіян, стверджуючи, що українська армія нібито зазнає катастрофічних втрат.
Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.