У випуску розбираємо фейки про те, що у Куп’янську "радіють" окупації та "відсвяткували" день російського прапора, поляки та німці "голодують" через українських біженців, ЗСУ "завищує" кількість своїх танкових бригад.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Таку тезу поширюють російські пропагандисти у світлі подій навколо Запорізької АЕС та вбивства Дар'ї Дугіної. Ба більше — визнати Україну терористичною державою російська Держдума запланувала на засіданні 25 серпня. Відповідний законопроєкт вже внесли російські політики. Називаючи Україну терористичною державою, Росія використовує дезінформаційні меседжі, спрямовані на виправдання вторгнення в Україну, яке РФ продовжує називати не війною, а «спецоперацією». Як пише EUDisinfo, Росія продовжує вигадувати різні пояснення та приводи для своєї агресії.

За даними Центру протидії дезінформації, в Міноборони РФ заявили, що за останню добу ЗСУ сім разів завдали великокаліберних ударів по району ЗАЕС, а в Калінінграді затримано «диверсанта» з бомбою, який визнав координованість своїх планів із «Азовом».

Насправді це саме Росія розпочала війну щодо України, жорстоко вбиває українців та українок, знищує українські міста та села. Саме Росію можна назвати державою-терористом, особливо після ракетних обстрілів торговельних центрів в українських містах, внаслідок яких загинули десятки цивільних людей. Поширюючи тезу про те, що Україна — держава-терорист Росія вже не вперше перекладає відповідальність за своє вторгнення та прагне виправдити себе в очах інших держав. Також у такий спосіб РФ хоче відвернути увагу світу від власних воєнних злочинів на території України.

Таку тезу поширюють російські пропагандистські медіа. Мовляв, за вбивством російської пропагандистки Дар'ї Дугіної може стояти британська розвідка, адже спершу про її смерть повідомило британське медіа Daily Mail.

Насправді ж, як пишуть фактчекери EuDisinfo, немає жодних доказів, які б підтверджували твердження про те, що за вбивством у Москві Дар’ї Дугіної, доньки Олександра Дугіна, стоїть розвідка Великої Британії.

Про вбивство Дар'ї Дугіної справді повідомило британське видання Daily Mail, а також численні міжнародні ЗМІ. Загалом немає жодних доказів зв'язку повідомлень Daily Mail з британськими спецслужбами.

Нагадаємо, раніше Росія також звинуватила Україну у вбивстві, надавши лише сумнівні «докази», які неможливо перевірити. Зокрема, звинувативши у вбивстві військовослужбовицю «Азова». Україна заперечує свою причетність до нападу.

Російська пропаганда вже не вперше звинувачує в різних злочинах уряди та спецслужби інших держав замість того, щоби самотужки провести належне розслідування. Зокрема, пропагандисти вже неодноразово стверджували, що МІ-6 причетна до протестів у Казахстані, які відбулися в січні цього року; переконували в тому, що Велика Британія підштовхує Україну до боротьби з Росією, обіцяючи допомогу з ядерним ударом тощо.

Таку тезу поширює російська пропаганда. Зокрема, про це в програмі пропагандиста Соловйова заявив американський економіст Джеффрі Сакс. Він звинуватив Україну в обстрілах Запорізької АЕС. Мовляв, швидше за все українці обстрілюють її самі, оскільки який сенс обстрілювати атомну електростанцію Росії, якщо вона її контролює.

Насправді Україна неодноразово заявляла про провокації російських військових на території Запорізької АЕС, яку зараз й справді контролює Росія, що і становить значну небезпеку. Як пише Центр протидії дезінформації, Міністр оборони України Олексій Резніков називав обстріли території біля ЗАЕС провокацією російських окупантів. Також ГУР МО України 23.08 повідомило про російські обстріли золовідвалів ЗАЕС, щоб спричинити здіймання радіоактивного пилу. Окрім цього, Джеффрі Сакс, зі слів якого пропаганда доходить висновку, що Росії не вигідно обстрілювати ЗАЕС, взагалі не має компетенції для коментування таких питань.

Сакс — американський економіст, економічний радник урядів у Латинській Америці, Східній Європі, країнах колишнього СРСР, Азії та Африці, а не експерт з ядерної безпеки чи воєнних стратегій. Звісно, він може висловлювати свою думку щодо ситуації на ЗАЕС, однак сприймати його слова серйозно не варто.

Нагадаємо, Росія вже неодноразово чинила спроби перекласти відповідальність за свої злочини на Україну. Наприклад, так було у разі обстрілів колонії в Оленівці. Використовуючи різного роду закордонних експертів, які транслюють вигідні для пропаганди тези, Росія прагне застовпити думку про те, що будь-які провокації та обстріли на АЕС не вигідні їй, та у такий спосіб зняти з себе відповідальність за можливі злочини своєї армії.

Інформацію такого змісту поширюють у соціальних мережах російською мовою. Мовляв, протягом найближчого року у світі відбудуться масові протести, зміни влади, «державні дефолти» через економічну, паливну, продовольчу, ресурсну кризу. І, звісно, як стверджують дописувачі, все це лихо у світі станеться з вини України та українців. У дописах додають, що всіх цих явищ можна було б уникнути, якби Україна свого часу дотримувалася Мінських домовленостей.

На меседж в інфополі звернули увагу аналітики VoxCheck. Як ідеться у їхньому повідомленні, автори дописів про провину українців не наводять жодних аргументів, чому нібито Україна відповідальна за ймовірну кризу.

Насправді всю відповідальність за війну в Україні й за те, що відбувається внаслідок неї у світі, несе лише Росія. Саме ця країна здійснила агресію проти України ще 20 лютого 2014 року, а 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення. Натомість Україна не вдавалася до провокацій, не порушувала суверенітет та територіальну цілісність Росії, а лише захищала і продовжує боронити власну цілісність та незалежність.

Як пишуть фактчекери, саме Росія неодноразово порушувала будь-які мирні домовленості. Зокрема, режим припинення вогню на території Донецької та Луганської областей, а перед масштабним вторгненням Росія визнала незалежність так званих ЛНР/ДНР. Саме через дії Росії загострилися продовольча, енергетична кризи, а в Європі з’явилася нова хвиля біженців.

Поширюючи тези про те, що в усьому винна Україна, Росія прагне перекласти відповідальність за свої злочини на іншу державу, а також виправдати свої злочинні дії, мовляв, вони мусили напасти, адже без цього все б лише погіршувалося.

Повідомлення з таким твердженням поширюють прокремлівські пропагандистські медіа. У дописах стверджують, що українська армія намагається приписати собі додаткові танкові бригади, яких насправді немає в ЗСУ. За словами пропагандистів, Україна прагне обманути Захід та створити видимість своєї могутності, показати свою вдавану перевагу над російською армією. Але це неправда.

Насправді підрозділи, які пропагандисти вперто називають віртуальними, цілком справжні й виконують поставлені перед ними завдання.

Як пише StopFake, російські видання посилаються на американський журнал Forbes, мовляв, саме це авторитетне видання «викрило» такі масштабні вигадки українських військових. Але автор статті Девід Екс не стверджує, що йдеться про якісь фальшування, тим більше про обман дружніх Україні країн. У статті «It Seems Ukraine Is Struggling To Form Tank Brigades» («Здається, Україні важко формувати танкові бригади») він розмірковує про причини, через які ЗСУ поки що не починають контрнаступ на південному напрямку. Журналіст Forbes намагається розібратися, скільки повноцінних танкових бригад є у розпорядженні ЗСУ та висловлює сумнів у боєздатності двох із шести відомих йому бригад. На думку Девіда Екса, причина полягає втому, що бракує підготовленого особового складу, а не в дефіциті бойової техніки.

Говорячи про брехню української армії, російська пропаганда прагне дискредитувати Україну в очах західних партнерів і применшити спроможності українських військових. Мовляв, вони точно брешуть про кількість своїх підрозділів та наявні сили, а насправді нічого не можуть.

Детальніше.