Пропагандисти поширюють інформацію у соцмережах про те, що у Сумах нібито з'явилися мобільні крематорії шведського та італійського виробництва. Мовляв, українська влада планує їх використовувати для знищення тисяч тіл загиблих військових у Курській області. Втім це - фейк.

На це звернув увагу Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці з’ясували, що саме Росія активно використовує мобільні крематорії, і знайшли цьому численні докази. За даними Головного управління розвідки МО України, станом на квітень 2022 року в тимчасово окупованому Маріуполі працювало 13 мобільних крематоріїв для знищення тіл загиблих цивільних. Використання таких крематоріїв також було зафіксоване на території Чернігівської області та у місті Новоайдар Луганської області.

Цей фейк є частиною постійної дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію української влади та ЗСУ. Пропагандисти регулярно поширюють подібні повідомлення з початку повномасштабного вторгнення. Вже у вересні 2023 року вони розповсюджували схожу дезінформацію про нібито «поставку» 200 мобільних крематоріїв з Німеччини, що свідчить про систематичне використання цієї теми для створення страху та недовіри в суспільстві.

Подібні вкиди націлені на створення паніки та підрив довіри до української влади та військових. Пропагандисти намагаються переконати українців і міжнародну спільноту в тому, що Україна нібито приховує свої втрати та готова на крайні заходи для збереження цього в секреті. Це також відволікає увагу від злочинів, які здійснює сама Росія, зокрема використання крематоріїв для приховування своїх злочинів на окупованих територіях.

Пропагандисти почали поширювати у соцмережах дописи про те, що після масштабної пожежі вночі 20 серпня у Тернопільській області буцімто значно зросли показники рівня радіації у повітрі та воді. Але вказана інформація є неправдивою.

Про цей новий фейк попередив Центр стратегічних комунікацій. Після масованої атаки Росії по території України в ніч на 20 серпня на одному з промислових об'єктів Тернополя й справді зайнялася пожежа. Її причиною стало влучання ворогом в одну із місткостей, де зберігались паливно-мастильні матеріали.  Про це під час брифінгу в ОВА повідомив начальник Головного управління ДСНС України в Тернопільській області Віктор Маслей. Під час цього ж брифінгу стало відомо про те, що після проведення замірів та аналізу повітря в 7 точках житлової зони міста Тернополя перевищення концентрації продуктів згоряння CO2 та хлоровмісних речовин не було виявлено.

Саме в цей час в соцмережах пропагандисти почали публікувати відео, на яких українські військові начебто проводять заміри радіації в повітрі міста. Згодом, інформацію про нібито підвищення рівня радіації на території області спростував міський голова Тернополя Сергій Надал.

Головною метою таких фейків є відвернення уваги від відповідальності Росії за свої злочини, а також поширення паніки й страху серед українського населення. Окрім цього у такий спосіб російська пропаганда намагається вибудувати в українців недовіру до офіційної влади як до джерела правдивої інформації.

Російська пропаганда поширює в анонімних телеграм-каналах з контентом іноземною мовою відео, на якому українським містом проїжджає траурний кортеж «На щиті» із тілом українського військового. На відео нібито із гучномовця звучить наказ людям стати на коліна перед загиблим в Курській області героєм, бо інакше людей начебто штрафуватимуть за непокору ЗСУ. Однак насправді ця інформація –  фейк. 

Про це повідомили фактчекери проєкту «Без Брехні». Відео і справді зняте в Україні, а саме на Тернопільщині, адже на 13-ій секунді у кадр потрапляє таблиця із назвою вулиці «Руська, 17». Також акція «На щиті» - це і справді гуманітарний проєкт ЗСУ, в рамках якого волонтери допомагають транспортувати тіла загиблих військових. Однак оригінальне відео було опубліковане на ютуб-каналі місцевого сайту задовго до операції в Курській області  – ще 17 липня. На ньому немає жодного голосового оповіщення чи наказів для громадян. Чути лише сирену і сигнальні звуки екстрених служб. Військовий, якого везе кортеж, Валентин Ільїн загинув ще 13 липня 2024 року і не є причетним до операції на Курському напрямку.

Публікуючи подібні дописи, російська пропаганда намагається усіма силами не лише поширити меседж про умовні великі втрати України під час наступу на Курщину, але і створити ефект ворожості та протистояння між військовими ЗСУ та цивільним населенням. Окрім цього пропагандисти також роблять спроби знелюднити мирних жителів України під час війни, виставляючи їх в ролі «рабів» за те, що за наказом схилили коліно перед кортежем. Але насправді, традиція віддавати шану загиблим військовим навколішках є однією з важливих частин прощальної панахиди, а також спонтанним жестом вдячності захисникам, що поклали своє життя за Україну. У такий спосіб українці вшановували полеглих героїв і на початку АТО у 2014 році.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах зображення листівки, на якій перша леді Олена Зеленська нібито закликає українських жінок приєднуватися до лав ЗСУ. Насправді, ця листівка є черговою вигадкою.

На це звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації, а також Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони з’ясували, що ні на офіційних сайтах Міністерства оборони України, ні на сторінках відомства у соціальних мережах таких матеріалів немає. Також ця інформація відсутня на офіційних ресурсах Фундації Олени Зеленської.

Мета цього фейку — дискредитувати мобілізаційну кампанію в Україні та особисто Олену Зеленську, щоб підірвати довіру до української влади та спричинити негативні настрої в суспільстві. Пропагандисти намагаються створити уявлення, що мобілізація є настільки критичною, що навіть перша леді нібито залучена до закликів вступати в армію. Крім того, це спроба агітпропу маніпулювати інтерв’ю Олени Зеленської британським медіаплатформам Daily Mail і The Mail on Sunday, де вона прокоментувала пропозиції поступитися територіями заради миру та розповіла про нові воєнні злочини росіян. Пропагандисти використовують такі маніпуляції для подальшого перекручування її слів і впливу на суспільні настрої як в Україні, так і за кордоном.

Російська операція Doppelganger, виявлена у вересні 2022 року, спрямована на підрив підтримки України та просування російської пропаганди. У її рамках пропагандисти створюють копії сайтів медіа та урядових установ для поширення свого контенту у соціальних мережах. У грудні 2022 року компанія Meta пов'язала цю кампанію з російськими компаніями Struktura та Social Media Agency, що призвело до санкцій з боку ЄС. Подальші розслідування показали, що фейкові сайти були націлені на різні аудиторії, включаючи франкомовних, англомовних та німецькомовних користувачів соцмереж. Продовження цієї кампанії свідчить про стратегію експлуатації політичних і соціальних вразливостей на глобальному рівні.

Команда дослідників Reset Tech спостерігає за актуальними подіями в рамках операції у соцмережі X (раніше - твіттер). У червні 2024 року вони помітили зростання активності, що включає нову тактику: використання трендових гештегів для просування відеоконтенту, який є співзвучним із російським агітпропом. Вони часто використовують гештеги, непов'язані з поширюваним контентом, наприклад, ті, що пов'язані з футбольним чемпіонатом Євро-2024. Ця тактика спрямована на збільшення органічної видимості контенту.

З 3 червня було активовано мережу з 250 анонімних та неавтентичних облікових записів на X для підсилення кремлівських меседжів, що стало новою фазою тривалої кампанії на цій платформі. Ці облікові записи належать до кількох окремих груп, кожна з яких демонструє ознаки координованої поведінки, такі як схожість контенту, одночасна активація та спільний схожий вигляд. Деякі з цих облікових записів були створені нещодавно, інші є старими акаунтами, зміненими для потреб кампанії. Вони публікують контент німецькою, французькою, англійською, турецькою та російською мовами. Раніше в 2024 році Reset Tech виявили групи облікових записів, які публікували схожий контент на івриті та арабською.

Новий аспект операції передбачає використання перевірених облікових записів. У цій фазі кампанії було ідентифіковано 119 перевірених облікових записів X. Це викликає серйозні занепокоєння щодо практик монетизації платформи та можливого зловживання статусом перевірених облікових записів для посилення координованих дезінформаційних зусиль. Це особливо актуально у світлі попередніх висновків Єврокомісії про невідповідність цієї практики із Директивою ЄС про цифрові послуги (DSA), які вказують на те, що «існують докази того, що шахраї зловживають статусом перевірених облікових записів для введення користувачів в оману».