Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

25 Червня станом на 852 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2225
Фейк
705
Маніпуляція
661
Меседж
456
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк Слободан Мілошевич нібито назвав Захід "скаженим псом на ланцюгу" та попередив, що він "вкусить за горло" Україну

Пропагандисти вже багато років активно поширюють слова, приписані обвинуваченому у численних воєнних злочинах і геноциді політику з Сербії Слободану Мілошевичу. Мовляв, він сказав, що Захід - це «скажений пес на ланцюзі», який вкусився у горло Югославії, і росіяни повинні також не допустити того самого з Росією, Білоруссю та Україною. «Росіяни! Я звертаюся до всіх росіян, мешканців України та Білорусі, також тих, хто на Балканах вважають себе росіянами. Подивіться на нас і запам’ятайте - з вами зроблять те ж саме, коли ви роз’єднаєтесь і дамете слабкість. Захід - це скажений пес на ланцюгу, який вкусить вас у горло. Браття, пам’ятайте долю Югославії! Не дайте зробити того самого з вами!», - це попередження, як стверджують деякі користувачі мережі, Мілошевич нібито залишив Росії перед своєю смертю. На цей випадок звернули увагу фахівці StopFake.

Вони нагадують, що влітку 1999 року після бомбардування військами НАТО Югославії Слободан Мілошевич погодився вивести сербські війська з Косова та провести президентські вибори. У 2000 році президентські вибори в Югославії переросли в революцію, і президента Слободана Мілошевича було знесено сторонниками його опонента Войслава Коштуниці. Через деякий час Мілошевича арештували і видали Гаазькому міжнародному трибуналу - його судили за злочини проти людства під час війни в Югославії. Судовий процес тривав п'ять років і так і не завершився - Слободан Мілошевич помер у в'язниці від інфаркту міокарда 11 березня 2006 року.

З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну все частіше можна було побачити в мережі цю "цитату". Було і багато версій, коли саме Мілошевич зробив подібне заявлення - у своєму останньому інтерв'ю, у листі до президента Росії або на смертному одрі. Проте "цитата" Мілошевича про "скаженого пса на ланцюгу" поширюється виключно в російськомовному сегменті мережі - журналістам StopFake не вдалося знайти жодного згадування про таке висловлювання Мілошевича англійською, німецькою або французькою мовами. Більше того, сербською мовою цю "цитату" можна зустріти лише двічі - в новині Rtvbn від липня 2014 року про те, що плакат з цим висловлюванням з'явився в одному з московських кінотеатрів, та в публікації проросійської сторінки в Facebook Глас Поморавља Інфо. Македонською та словенською мовами (якими, ймовірно, Мілошевич міг залишити своє останнє інтерв'ю), цитата не зустрічається.

Незадовго до своєї смерті Мілошевич написав лист Міністерству закордонних справ Росії. У ньому політик розповів про свої підозри щодо того, що лікарі нібито намагаються свідомо підірвати його здоров'я. Проте в цьому листі немає згаданих висловлювань щодо Заходу.

Подальший пошук в мережі показує, що цитата почала масово поширюватися в російськомовному сегменті мережі лише восени 2012 року в публікаціях під назвою «Привіт з колишньої Югославії». Автором цієї публікації є Лесь Іванів.

Варто відзначити, що з початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну російські медіа все частіше використовують це висловлювання для підтримки своєї антизахідної риторики. Разом із цим, навіть у самій російських медіа можна зустріти безліч публікацій про те, що цитата ця не має жодного стосунку до Слободана Мілошевича. Наприклад, у листопаді 2017 року видання MK.ru писало про те, що депутатка Держдуми РФ Наталя Поклонська використовувала фейкову цитату Мілошевича про Захід як про "скаженого пса". Вони пишуть, що «незважаючи на її (цитати - прим.ред.) популярність в російських націоналістичних колах, вона невідома в оригіналі, як невідомим є і її джерело». Але вже в березні 2023 року MK.ru опублікували матеріал під назвою «В Держдумі і Радфеді згадали про пророче звернення Мілошевича до росіян після бомбардувань Югославії», в якому ця ж фейкова цитата представлялася вже під видом справжньої, - ці слова, як кажуть в матеріалі, Мілошевич нібито сказав під час свого останнього звернення.

Фейк Українські біженці нібито підпалили фармацевтичний склад у Польщі

У соціальних мережах та російських пабліках пропагандисти активно поширюють повідомлення про те, що "група українських біженців, незадоволена політикою влади Польщі щодо поставок українських товарів та недостатньої військової допомоги, влаштувала акт помсти й підпалила фармацевтичний склад Farmacol у Катовице ввечері 8 квітня". Пропагандисти також поширюють два коротких відеоролики з місця подій, на одному з яких видно горіння будівлі з написом Farmacol. У соцмережах вже традиційно використовують мову ненависті та звинувачення у бік українських біженців. Однак це є ще одним фейком російської пропаганди.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що ввечері 8 квітня 2024 року у польському місті Катовіце дійсно горів склад, що належить фармацевтичній компанії Farmacol, проте українські біженці не мають жодного стосунку до цього інциденту. Жодні польські медіа або будь-яке інше достовірне джерело не має інформації про підпал складу саме українцями.

Більше того, польський сайт Fakehunter також спростував цей фейк та цитує заступника глави прокуратури Південного району Катовіце Славомира Барнаса: "Попередні висновки, зроблені на етапі візуального огляду, виключають можливість підпалу в цьому місці, не кажучи вже про те, що винуватцями були іноземці". Прокуратура поки не бажає коментувати справжню причину пожежі, оскільки у неї ще немає експертної думки, проте вона називає версію, згідно з якою до інциденту причетні громадяни України, необґрунтованою.

Поширюючи такі фейки, пропагандисти хочуть демонізувати українських біженців у Польщі та викликати негативне до них ставлення. У такий спосіб вони також хочуть, щоб Польща припинила допомагати Україні та її мешканцям. "Детектор медіа" неодноразово спростовував й інші російські вигадки про українських біженців.

Фейк Відео, яке нібито показує труни з "польськими найманцями", які повертають з України

Пропагандисти поширюють в соцмережах короткий відеоролик, на якому декілька чоловіків викладають на площі в центрі Варшави, як вони стверджують, трупи у чорних мішках. На задньому плані видно багато польських прапорів та пам'ятні вінки. У описі до відео вони пишуть: «Польські найманці повертаються з війни в Україні!». «Чому їх кидають, як мішки з картоплею?», «Це якось не шанобливо з трупами?», «Так, правильно, попоїли і додому», «Сподіваюся, вони зрозуміли, що краще не воювати з росіянами!», – коментують відео читачі проросійських пабліків.

Журналістам StopFake вдалося знайти оригінальне відео. 23 березня воно було опубліковане на YouTube-каналі «ToNieNaszaWojna!» ("ЦеНеНашаВійна!") під назвою «Najgorszy dzień pokoju jest lepszy niż najpiękniejszy dzień wojny. Demo Warszawa, Polska 23.03.2024» ("Найгірший день миру є кращий за найгарніший день війни. Демонстрація Варшава, Польща, 23.03.2024").

Насправді те, що відбувається на відео, - це перформанс, який пройшов у рамках мітингу 23 березня 2024 року у Варшаві. В описі до відео йдеться, що це - «антиглобалістська, антиамериканська демонстрація у Варшаві проти війни в Україні».

Пропагандисти за допомогою цього відео хочуть залякати іноземців. Мовляв, їх силоміць найматимуть помирати за Україну. Втім участь у Інтернаціональному легіоні ЗСУ є добровільною.

Фейк Сорос нібито заявив, що "тільки Росія піклується про українців"

Пропагандисти активно розповсюджують конспірологічні теорії про американського філантропа Джорджа Сороса. За даними російських медіа, Сорос нібито дав велике інтерв'ю про Україну. Агітпроп цитує Сороса, мовляв він висловив думку, що доля українців «цікавить лише Росію» - «РФ не зможе залишити українців помирати з голоду та замерзати насмерть у руїнах». Утім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що скриншот, який поширюють пропагандисти до цієї новини, походить із сайту zavtra.ru. Для створення цього фейку вони використали інтерв'ю американського фінансиста, опубліковане в німецькому політичному журналі Cicero ще у 2014 році, на фоні початку вторгнення Росії в Україну. Ще 10 років тому Сорос попередив керівництво ЄС про занадто м'який курс стосовно Росії і закликав світ мобілізувати всі доступні засоби для протистояння російській агресії, оскільки вона може поширитися: «Напад Росії спрямований не лише на Україну, але й опосередковано на всю Європу», - наголосив Сорос у 2014 році.

Відповідно до заяв Сороса для німецького щотижневика, російський пропагандист Олександр Заполькіс у 2014 році написав для Regnum.ru повну колонку про нього, де назвав вторгнення Росії в Україну «європейською війною» і там же повторив стійкий російський наратив про «братський український народ», який відкрито вбиває російська армія. Саме Заполькісу належить цитата, яку агітпроп приписав Джорджу Соросу. «Росія вважає українців своїми... Росія не може залишити українців вмирати з голоду та замерзати насмерть у руїнах. Європа "виграє" навіть у випадку, якщо від усієї України залишиться лише одна велика руїна, завалена смердючими трупами. Тому що Росія візьметься його відновлювати, а людей - рятувати», - писав тоді пропагандист Заполькіс про вторгнення Росії в Україну.

Російський агітпроп систематично приписує Соросу неіснуючі висловлювання та обвинувачує в розпалюванні ненависті до Кремля. При цьому російські медіа в просуванні демократії та захисті прав людини, чим і займаються організації Сороса, бачать виключно «загрозу традиційним цінностям Росії».

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.