У Росії «іноземний агент» — це особа, яка вважається за таку, що отримує фінансування з-за кордону й бере участь у політичній діяльності країни, поширює інформацію як ЗМІ на території РФ або збирає військово-технічну інформацію. Путінський режим останні роки систематично проводить репресії в Росії, наприклад, запроваджуючи цензуру в ЗМІ чи забороняючи мітинги. Після повномасштабного вторгнення в Україну переслідування інакодумства в Росії ще більше посилилося, а неугодних владі громадян дедалі частіше стали вносити до так званого реєстру «іноземних агентів». Тобто, цей термін використовується для атаки на опозицію зокрема. 

Російський закон про «іноземних агентів», ухвалений ще у 2012 році, вимагає, щоб будь-яка некомерційна організація, що буцімто отримує фінансову підтримку з-за меж Росії чи перебуває під «впливом» інших країн, зареєструвалася й оголосила себе «іноагентом». Що саме слід вважати за іноземний вплив, російське законодавство не уточнює. Закон зазнав серйозної критики як у Росії, так і на міжнародному рівні як такий, що порушує права людини, і як інструмент, що використовується для придушення громадянського суспільства — особливо груп, які виступають проти Путіна. Також ідеться і про тиск на свободу преси в РФ, адже до реєстру внесені проєкти, наприклад, «Радіо Свободи», «Голосу Америки» тощо.

Сьогодні подібний закон під назвою «Про прозорість іноземного впливу» намагаються ухвалити в парламенті Грузії. За нього вже навіть проголосували грузинські депутати в другому читанні. До остаточного прийняття законопроєкт ще має пройти третє фінальне читання, а також подолати вето президентки країни. Однак ще 7 березня 2023 року в Грузії розпочалися масові мирні протести, які тривають і до сьогодні, через підтримку парламентом закону про «іноземних агентів», ініційованого грузинською партією «Сила народу». Мітингувальники називають його аналогом російського закону про «іноагентів» та вважають, що він віддалить Грузію від вступу в ЄС.  

Раніше в російський реєстр «іноземних агентів» потрапляли лише організації, але з кінця 2020 року туди почали заносити й фізичних осіб, які нібито перебувають під іноземним впливом — встановлювати ж сам факт фінансування з-за кордону вже необов'язково. Станом на квітень 2023 року в реєстрі «іноземних агентів» було понад 260 осіб. Майже половина «іноагентів», за версією російської влади, — це журналісти: їх у реєстрі на той час було 119. Наприклад, вже у квітні 2024 року до реєстру «іноземних агентів» внесли російського журналіста Івана Філіппова, який веде телеграм-канал з авдиторією на 61,5 тис. підписників. Зокрема, у ньому містяться критичні огляди публікацій російських провоєнних телеграм-каналів. Ще одна велика група в реєстрі — політичні та громадські діячі: 79 осіб.

Також статус «іноагента» в Росії набули 18 правозахисників, адвокатів та юристів; 14 представників шоубізнесу; 13 політологів, істориків, соціологів та філософів; 11 публіцистів та видавців; 5 художників, режисерів та кінопрокатників; 5 бізнесменів та економістів; 2 спортсмени й навіть один учений-фізик. 

Отже, сьогодні російська влада дозволяє собі переслідувати не тільки організації, а й неугодних їй громадян, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоровʼя, екології, захисту прав людини тощо, ставлячи на них клеймо «іноземного агента». Використання цього терміна має на меті дискредитувати цих осіб та їхні погляди та діяльність в очах громадськості.

Пропагандисти в соцмережах та медіа поширюють інформацію про те, що один з ресторанів у Луцьку нібито відмовив у проведенні поминального обіду вдові українського військового. Зазначалося, що причиною цієї відмови було те, що військовий був з Харкова. Розповсюджуючи ці новини, агітпроп або посилався на сюжет українського медіа — 12 каналу, або взагалі не вказував першоджерело.

Фахівці StopFake вирішили перевірити, чи це правда. Вони з'ясували, що в сюжеті 12 каналу, на який посилаються пропагандисти, йдеться , що вдова українського військового Іванна Цюх скаржилася на те, що луцький ресторан відмовив їй у проведенні поминального обіду. За її словами, почувши про поминки, представники ресторану запропонували провести його в «бесідці» закладу, а не в основному приміщенні. У сюжеті Цюх висловила думку, що причиною відмови став саме траурний характер обіду, проведення якого, за її словами, суперечило правилам ресторану. Проте в сюжеті українського медіа не згадується, що відмова була пов'язана з тим, що її чоловік був з Харкова.

Фахівці StopFake також знайшли відеозвернення дружини військового Іванни Цюх щодо цього інциденту на її сторінці у фейсбуці. У ньому вона розповідає історію, подібну до тієї, яку повідомила 12 каналу. Проте навіть тут вона жодного разу не згадує, що відмова була пов'язана з тим, що її чоловік мав зв'язок з Харковом. На офіційній сторінці ресторану у фейсбуці також є повідомлення, в якому вони пояснюють свою відмову Цюх тим, що в них немає можливості розділити зал.

Пропагандисти поширюють подібну дезінформацію, щоб створити враження, ніби українці зневажають свою армію та вважають її злочинною.

Пропагандисти поширюють інформацію зі статті, яку вже видалили з журналу Australian National Review, щодо продажу у 2021 році 40% сільськогосподарських земель України західним компаніям Cargill, Monsanto та Dupont. Проте це - неправда.

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони роз'яснили, що з 1 січня 2024 року ринок землі в Україні розпочав свою роботу, а другий етап земельної реформи досі триває. Тепер землю можуть купувати не лише фізичні особи, а й компанії, і ліміт на це збільшено до 10 тисяч гектарів. Але як на першому, так і на другому етапі земельної реформи купівля землі іноземними компаніями заборонена. Навіть українські агрохолдинги з іноземними бенефіціарами не мають доступу до українського ринку землі. Іноземці (фізичні особи) можуть отримати сільськогосподарські ділянки у спадщину, але не можуть ними користуватися, і ці ділянки підлягають відчуженню протягом року.

Ресурс Media Bias/Fact Check оцінює видання Australian National Review як конспірологічне та псевдонаукове джерело, що поширює неправдиві твердження. Також воно посилається на статтю французького Ritimo, проте в ній немає жодної інформації про купівлю українських земель компаніями Cargill, Monsanto та Dupont. Навіть більше, компанія Monsanto припинила своє існування в 2018 році, коли її поглинула Bayer.

Пропагандисти поширюють подібну дезінформацію, щоб залякати українське населення та зачепити тригер для багатьох людей, посилюючи меседж про зовнішнє управління. Мовляв, у країні війна, а її вже продали.

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито в Україні можна придбати браслети з молитвами, які захищають від територіального центру комплектування (ТЦК). Текст на них закликає до Богородиці, архістратига Михаїла та ангела-охоронця, а також прохання до всіх святих. Однак це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Зворотний пошук за фото показав, що в Україні продаються схожі браслети, але з іншою молитвою — «Отче наш» іспанською.

У тексті правильної молитви не згадуються ТЦК та релігійні фігури, про які йшлося в оманливому описі. Також подібні браслети продаються в російських магазинах, на AliExpress та Alibaba.

Крім того, «текст» на браслетах, імовірно, перекладено з російської мови, адже фраза у пропагандистському тексті «мого улюбленого» українською буде «мого коханого».

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати українську владу та процес мобілізації загалом. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки проти нього.

Пропагандисти знову спробували підірвати авторитет українських біженців, розповсюджуючи інформацію, нібито індійський телеканал WION опублікував відео, в якому стверджує: 93% українських біженців чоловічої статі придбали квитки до Азії через Європу. Мовляв, сервіс бронювання готелів Booking фіксував збільшений попит на перельоти з 23 квітня 2024 року. У відеоролику пояснюється, що це сталося внаслідок наказу Міністерства закордонних справ України щодо обмеження консульських послуг чоловікам. Але це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що канал WION фактично не мав такого відео, а замість цього пропагандисти змонтували його з різних джерел. Прикладом цього є відео, в якому виконавча директорка Human Rights Watch розповідає про права жінок. Воно було взяте з іншого інтерв'ю ще з 2023 року та не має жодного стосунку до українських біженців. Більше того, сервіс Booking не підтвердив жодних змін у попиті на квитки.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати процес мобілізації в Україні. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки проти нього.