Теорія «мертвого інтернету» почала набувати популярності у певних колах приблизно з 2016 року. Вона базується на ідеї, що справжній інтернет нібито припинив існувати, а реальні користувачі поступово були витіснені ботами й алгоритмами, створеними корпораціями чи урядами. Згідно з цією теорією, контент у мережі став ілюзією — більшість новин, дописів у соціальних мережах і коментарів нібито генерується штучним інтелектом для маніпуляції громадською думкою, контролю над населенням або поширення дезінформації. Відповідно, користувачі-люди ніби перебувають у замкнутих інформаційних зонах, де вони взаємодіють із підробленими профілями-ботами.

Насправді ж інтернет є надто децентралізованою системою, щоб будь-який уряд або корпорація могла його повністю контролювати. Мільйони користувачів з усього світу щодня створюють контент, що підтверджується аналітикою та статистикою соцмереж і вебсайтів. Крім того, ініціативи на кшталт волонтерських рухів, масових протестів чи інформаційних кампаній у соціальних мережах підтверджуються живими репортажами та свідченнями учасників. Вони є результатом справжньої громадської активності, а не роботи ботів чи алгоритмів. Платформи соціальних мереж, до прикладу фейсбук, активно працюють над виявленням ботів і фейкових акаунтів.

Російська дезінформація підсилює цю теорію, щоб дискредитувати західні та українські джерела інформації. У такий спосіб пропагандисти просувають думку, що міжнародна підтримка України є результатом маніпуляцій ботами, а не відображенням реальних громадських настроїв. Крім того, вони намагаються переконати українську аудиторію, що активність у мережі, включаючи волонтерські ініціативи, є лише частиною інформаційної спецоперації спецслужб або зовнішніх акторів. Розповсюдження таких ідей підриває довіру до джерел інформації та дезорієнтує населення, що є однією з цілей інформаційної війни проти України.

Російські пропагандисти використала повінь у Польщі, щоб створити антиукраїнські настрої та посіяти розбрат між українцями й поляками. Одним із головних меседжів було те, що підтримка України нібито послаблює здатність Польщі допомагати власним громадянам. Пропагандисти поширювали інформацію, що українські біженці отримали більше допомоги, ніж постраждалі поляки, що викликало негативні емоції та підживлювало невдоволення. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Приклади маніпуляцій:

Згідно з даними прес-агенції PAP, з 13 по 25 вересня в інтернеті було зафіксовано 23 тисячі дезінформаційних повідомлень, які охопили приблизно вісім мільйонів користувачів. Кампанія також мала на меті розпалити ворожнечу, послабити стратегічний союз Польщі й України та підірвати єдність у протистоянні російській агресії. Це частина ширшої інформаційної війни, спрямованої на ізоляцію України на міжнародній арені та зменшення підтримки серед ключових партнерів. У відповідь польська влада наголошує на продовженні всебічної допомоги Україні у боротьбі з агресором.

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито у 116-й окремій механізованій бригаді ЗСУ поблизу Куп’янська відбувся бунт. Крім того, вони заявляють про втрату боєздатності підрозділу, через що він нібито був виведений із зони бойових дій. В повідомленнях ворога йдеться, що військові відмовляються виконувати накази, а родичі буцімто збирають кошти на адвокатів, щоб допомогти затриманим бійцям уникнути покарання. Втім це - фейк.

Про це повідомляють фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони перевірили цю інформацію серед військового командування і підтвердили, що ці заяви є вигаданими. Бригада продовжує виконувати бойові завдання у визначеній зоні відповідальності та діє відповідно до наказів.

Подібні інформаційні вкиди є частиною психологічних операцій, спрямованих на підрив морального духу військових та створення недовіри до ЗСУ серед населення. Їхня мета — дестабілізувати внутрішній фронт, викликати паніку, зневіру та дискредитувати українське військо на тлі активних бойових дій. Такі кампанії також розраховані на емоційний тиск на родини військових, щоб викликати страх та сумніви в ефективності Збройних Сил. Ворог використовує дезінформацію як зброю для послаблення української оборони, тому критично важливо довіряти лише перевіреним джерелам інформації.

Російські пропагандисти поширюють інформацію про знесення пам'ятника воїнам УПА в польському селі Верхрата (Підкарпатське воєводство) із відповідними фото. Втім це - маніпуляція. Про це пише Центр протидії дезінформації при РНБО. Вони з’ясували, що насправді це - стара новина з 2016 року. 

У такий спосіб пропагандисти намагаються створити враження, що Польща не підтримує Україну, провокуючи напруженість між народами. Такі інформаційні атаки спрямовані на ослаблення польсько-українських відносин і розпалювання національної ворожнечі, що є частиною стратегії ізоляції України. Однак Польща продовжує підтримувати Україну в її боротьбі за незалежність, попри ці деструктивні меседжі.

Російська православна церква (РПЦ) активно підтримує політику Росії, виправдовує війну проти України та виступає інструментом для легітимізації злочинних дій окупантів. Заяви церковних діячів, зокрема порівняння війни з «лікуванням» або «роботою хірурга», відбілюють агресію та насильство. Про це пишуть фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО.

Порівнюючи війну з лікувальним процесом, РПЦ прагне сформувати в суспільстві думку, що війна є «необхідним» та «благим» актом. Заяви патріарха Кирила про те, що «смерть на війні змиває гріхи», мобілізують суспільство і деморалізують противників війни, використовуючи релігійні мотиви. Співпраця РПЦ із російським урядом забезпечує пропагандистське прикриття військових злочинів і просуває наратив про правильність «обраного шляху».