Мережею поширюється черговий вигаданий фейк кремлівської пропаганди про «іноземних найманців» та їхні нібито звірства. Цього разу для ілюстрації вигаданого арешту «британки» використали фотографію ексдепутатки парламенту Швеції, яка дійсно воювала за Україну. Викрили та спростували дезінформацію факт-чекери проєкту MythDetector. 

На початку серпня у грузинському російськомовному сегменті Facebook почав поширюватися допис про нібито затримання в районі Малої Токмачки «однієї з найвідоміших найманців» — Кетрін Браун з Великої Британії. Спочатку стверджувалося, що 35-річна британка Кетрін Браун прибула до України у 2023 році, після чого катувала, вбивала та калічила російських військовослужбовців, а наразі її заарештовано. 

Спростування

Насправді на світлині у військовій формі зображена Кароліна (Керолін) Нурденгріп — колишня депутатка парламенту Швеції та ексчленкиня комітету з питань оборони. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році вона долучилася до Збройних сил України: Спочатку працювала інструктором-волонтером, згодом підписала контракт із 47-ю окремою механізованою бригадою. Вона була операторкою БПЛА, брала участь у розвідувальних та бойових завданнях (зокрема під час Запорізького контрнаступу) і отримала поранення.

Наприкінці 2024 року поверталася до Швеції, а у 2025 році знову прибула до Києва для участі в проєкті міжнародної організації Hepatica. 

Про персону «Кетрін Браун» немає у відкритих джерелах жодної достовірної інформації, ні про перебування в Україні, ні про службу у ЗСУ, чи її арешт. Жодних доказів чи підтверджень її причетності до воєнних злочинів або катувань російських військовослужбовців також не існує. 

Висновок

Пропагандистські ресурси регулярно вигадують фейки про «іноземних найманців» та їхню загибель або арешт, щоб дискредитувати іноземних добровольців, які законно воюють у лавах ЗСУ, та створити образ «жорстоких загарбників» для внутрішнього споживача. Для створення переконливого вигляду фейкороби просто беруть реальні фотографії іноземних військовослужбовців та вигадують до них вигадані біографії й фейкові злочини. 

Російські медіа та проросійські акаунти поширюють згенероване штучним інтелектом зображення, яке нібито показує каску американської блогерки Лори Лумер в експозиції Музею Голодомору в Києві.

Про це повідомляє Укрінформ.

На світлині зображена біла будівельна каска під склом, поруч із якою розміщено напис: «Каска, яку носила Лора Лумер, великий друг України і борець за правду». Пропагандисти стверджують, що йдеться про каску, яку Лумер носила під час своєї поїздки до України.

Однак це фейк. Зображення, найімовірніше, створили за допомогою штучного інтелекту. Сервіс Hive Moderation оцінив імовірність його ШІ-генерування у 96%, а AI or Not — у 90%.

Жодної інформації про появу такого «експоната» немає ані на офіційному сайті Музею Голодомору та його сторінках у соціальних мережах, ані на ресурсах української енергетичної компанії ДТЕК.

Під час візиту до України Лора Лумер справді носила каску з логотипом ДТЕК. Вона вдягнула її, відвідуючи одну з підстанцій на Київщині, яку російські війська зруйнували у 2022 році. Згодом енергетичний об’єкт відновили за підтримки уряду США.

Одним із можливих візуальних джерел для створення фейку могла стати фотографія каски ДТЕК, представленої на виставці Expo 2025 в Осаці. На ній також зображена каска під склом на жовтому стенді. Цей експонат українського павільйону символізував стійкість енергетиків, які продовжують забезпечувати країну світлом в умовах російських атак.

За допомогою фальсифікації російська пропаганда намагається дискредитувати українські культурні інституції, знецінити підтримку України з боку іноземців і представити поїздку Лумер як піар-акцію.

Лора Лумер — американська блогерка, інфлюенсерка та впливова представниця руху MAGA, наближена до президента США Дональда Трампа. Раніше вона виступала проти підтримки України, але згодом визнала, що перебувала під впливом російської пропаганди.

Під час поїздки до України в липні 2026 року Лумер зустрілася з президентом Володимиром Зеленським, відвідала Київ і райони поблизу фронту та побачила наслідки російських ударів. Після цього вона засудила агресію Росії та закликала Сполучені Штати передати Україні більше ракет для систем протиповітряної оборони Patriot.

У соціальних мережах наприкінці липня поширювалося згенероване фото президента України Володимира Зеленського у військовій формі з численними нагородами. Дописи супроводжувалися іронічними твердженнями про «знайденого непереможного генерала», який нібито може замінити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Насправді, як встановили фактчекери Myth Detector, ця світлина не має жодного стосунку до реальності й повністю згенерована за допомогою штучного інтелекту.

Як поширювалася дезінформація

21 липня в українському сегменті фейсбуку почалося активне поширення фотографії Зеленського у формі. Світлину з аналогічним підписом того ж дня опублікували і публічні особи, зокрема народний депутат 8-го скликання Віталій Купрій: «Сирського можуть звільнити. Знайдено непереможного генерала». Сторінка Купрія має 1,8 мільйона підписників та щоденно поширює до 10 постів здебільшого про конфліктні ситуації щодо дій ТЦК. 

Попри гучний підтекст, перевірка показала, що першоджерело фотографії не мало жодного стосунку до реальних новин та світлин.

Результати перевірки та докази фейковості

За допомогою зворотного пошуку зображень вдалося встановити першоджерело публікації:

Вперше світлина з’явилася 17 липня на фейсбук-сторінці під назвою «Щоденні історії». У шапці профілю вказано, що сторінка створює контент за допомогою ШІ. У публікації з фотографією автор прямо зазначив хештеги: #AI, #генеративнеAI, #AIфотографія, #ChatGPT.

На фото наявні характерні помилки, притаманні нейромережам:

- Текст на задньому плані спотворений і нечитабельний;

- Нагороди та знаки розрізнення на формі є вигаданими та не відповідають жодним військовим стандартам;

- Анатомічні деталі (пальці, краї одягу, контури тіла) мають характерні розмитості та деформації.

Аналіз програмним забезпеченням для розпізнавання ШІ 

Сервіс Hive Moderation оцінивімовірність створення фотографії штучним інтелектом у 76,4%; Інструмент DeepAI показав імовірність штучної генерації на рівні 87%. 

Російські пропагандистські ресурси поширюють згенеровані за допомогою штучного інтелекту зображення, зокрема в соціальних мережах з’явилося фото нібито з мітингу у Львові. На ньому чоловіки в балаклавах і чорному одязі тримають картонний плакат з написом «Ріж ТЦК, як картон».

Про це повідомляє Укрінформ.

Поширене пропагандистами зображення є фейковим і має ознаки генерації за допомогою штучного інтелекту. На це вказує неприродне написання літер на плакаті, характерне для створених нейромережами зображень. Перевірка за допомогою сервісу AI or Not також показала, що світлина з імовірністю 93% була згенерована ШІ.

Інший фейк поширювали російські медіа, телеграм-канали та користувачі соцмережі X. На сфальсифікованій фотографії виступу Володимира Зеленського перед ним нібито встановили прозорий захисний екран. Пропагандисти заявляли, що глава держави буцімто боїться замаху на тлі масових протестів.

Насправді ж жодного захисного скла перед Володимиром Зеленським не було. Оригінальне відео виступу опублікували 16 липня на офіційних ресурсах президента під час візиту до Києва колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. На чотирихвилинному записі Зеленського показано з кількох ракурсів — прозорого екрана навколо нього немає.

Поширена пропагандистами фотографія, ймовірно, також була створена або відредагована за допомогою штучного інтелекту. Про це свідчать помітні візуальні артефакти, зокрема деформований фрагмент стіни Маріїнського палацу у верхній лівій частині зображення.

За допомогою цих фейків російська пропаганда намагається використати тему протестів в Україні для дискредитації державних інституцій. Подібні матеріали мають на меті посилити недовіру до держави, розпалити ворожість до військовослужбовців і створити хибне враження про масштабну внутрішню нестабільність у країні.

Російська пропаганда запустила черговий вкид, що маніпулює на чутливій темі українсько-польських відносин. Цього разу у соцмережах розповсюдили фейк про те, що українські майстри нібито продають сувенірні сокири з натяком на Волинську трагедію та закликами до нового насильства. Насправді ж «кривавий сувенір» виявився продуктом штучного інтелекту, а першоджерелом вкиду стали проросійські майданчики.

Розвінчали цей вкид польські фактчекери Demagog. 

Анатомія фейку: що поширювали у мережі?

У польському сегменті соцмереж X (Twitter) та Facebook, а також у телеграм-каналах масово розлетілися фотографії сокири з вигравіюваними написами українською мовою: «43′ ми можемо повторити», «Все минає, все змінюється. Історія повторюється» та роками «1943–202...».

Користувачам це подавали як реальний товар, який буцімто відкрито продається в Україні на платформі оголошень 44.ua та польському сайті sprzedamy.pl. Мета вкиду очевидна — викликати у польського суспільства обурення, страх та ненависть до українців, використовуючи болючу тему трагічних подій на Волині у 1943 році.

ШІ-генерація замість реальності: як викрили підробку

Польські фактчекери з проєкту Demagog дослідили походження фото та довели, що «сокири розбрату» фізично не існує.

Хто розпочав маніпуляцію?

Провокація досягла своєї мети серед радикально налаштованих користувачів. Під публікаціями почали з’являтися коментарі із закликами до депортації українців та агресивними випадами на кшталт: «Операція "Вісла" 2.0 зараз би не завадила».

Однією з перших (3 липня) у польському сегменті дезінформаційну хвилю підняла одіозна польська діячка, модель, та кандидатка у мери Кракова Маріанна Шрайбер, чий пост у Х зібрав чимало переглядів та обурених реакцій, перш ніж фейк спростували. У червні 2026 року Шрайбер вже використовувалал ШІ-генерований відеоролик на якому скидає український прапор з краківської ратуші. 

Чому це важливо?

Тема Волинської трагедії 1943–1945 років є однією з найчутливіших у відносинах між Києвом та Варшавою. Російські спецслужби та підконтрольні їм ботоферми роками паразитують на історичних ранах обох народів. Використання штучного інтелекту суттєво здешевлює процес створення подібних «вкидів».

Цей класичний приклад гібридної атаки, спрямованої на руйнування солідарності між Польщею та Україною. 

Фотографію дітей, прив’язаних до дерева, протягом багатьох років поширювали як нібито документальне свідчення вбивств поляків українцями під час Волинської трагедії. Насправді світлина була зроблена майже за два десятиліття до цих подій і не мала жодного стосунку ані до України, ані до діяльності Української повстанської армії.

Про це в інтерв'ю «Українській правді» розповів історик та нардеп Володимир В'ятрович.

За його словами, фотографію активно використовують для підтвердження наративу про злочини українців проти польського населення.

Навколо зображення виникли численні вигадані «свідчення». У різних версіях стверджувалося, що фотографію зробили в різних населених пунктах, а також що дерев із прив’язаними до них убитими дітьми нібито була ціла алея.

Однак у 2006–2008 роках польські журналісти з’ясували справжнє походження світлини. Як повідомляє «Центр стратегічних комунікацій», фотографія була зроблена у 1923 році та зображувала дітей, яких убила їхня психічно хвора матір Маріанна Долінська. Згодом фотографію публікували у спеціалізованій психіатричній літературі як ілюстрацію цього випадку.

Попри відсутність зв’язку з Волинською трагедією, зображення протягом тривалого часу використовували як «доказ» злочинів УПА. За його мотивами навіть створили один з елементів пам’ятника жертвам Волинської трагедії у польському Перемишлі. Після викриття справжнього походження фотографії цей елемент демонтували.

Історія світлини демонструє, як неправдиві або вирвані з контексту матеріали можуть закріплюватися в суспільній пам’яті та ставати частиною політизованих історичних наративів.

Після наймасованішого від початку повномасштабного вторгнення удару Сил оборони України по Москві та Московській області в інформаційному просторі розгорнулася нова хвиля російської пропаганди. Російські та проросійські ресурси скоординовано почали поширювати твердження, що Україна нібито діє не самостійно, атакує цивільні об’єкти та провокує можливу ескалацію з Росією і НАТО. Як і де розвивається інфокампанія  розповіли VoxCheck.

18 червня 2026 року Сили оборони України завдали ударів по об’єктах у Москві та Підмосков’ї, серед яких були об’єкти паливної та військової логістики, зокрема Московський нафтопереробний завод. За даними Генерального штабу ЗСУ, на підприємстві виникли пожежі в кількох осередках.

Однак майже одразу після події в мережі почала поширюватися інша версія подій. Російська пропаганда намагалася сформувати у міжнародної аудиторії уявлення, що Росія є стороною, яка «захищається», а українські удари нібито є причиною майбутніх російських атак.

Одною із головних тех стало твердження, що Росія лише «відповідає» на дії України. Таку риторику використовували, зокрема, після заяв російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова про подальші «масовані удари» по Україні. 

Проте російські масовані атаки на українські міста не виникають спонтанно після окремих подій. Росія системно здійснює ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по цивільній інфраструктурі, енергетиці та житлових районах. Водночас Україна заявляє про удари по об’єктах, які мають військове значення та забезпечують роботу російської армії.

Окремим напрямом стала спроба представити українські удари як атаки на мирних жителів. У соцмережах поширювали відео пошкоджених житлових будинків, змішуючи їх із повідомленнями про удари по нафтопереробних та логістичних об’єктах. Така тактика мала на меті стерти різницю між військовими цілями та цивільною інфраструктурою.

Паралельно запускали тезу про нібито участь НАТО та Великої Британії в організації атак. Російська пропаганда регулярно використовує цей наратив, щоб створити уявлення про «війну Росії проти всього Заходу», а не про агресію проти України.

Аналітики звернули увагу, що частина таких повідомлень поширювалася через іноземні акаунти з великою аудиторією, які позиціонують себе як незалежні коментатори. Серед них були сторінки, пов’язані з попереднім поширенням прокремлівських наративів та матеріалів російських державних медіа.

Одним із прикладів став акаунт Concerned Citizen у соцмережі X, який одним із перших після атаки поширив набір ключових тез: нібито Україна діяла за підтримки НАТО, нібито були атаковані цивільні об’єкти, а Росія тепер має право на відповідь. Саме ці елементи згодом повторювали інші інформаційні майданчики.

Ще одним напрямом кампанії стало використання відео з пошкодженим житловим будинком, яке поширювали різні акаунти з однаковими поясненнями. Фактчекери звернули увагу, що синхронність публікацій і повторення однакових формулювань є типовими ознаками координованого поширення наративів.

Після цього в інформаційному просторі з’явилися повідомлення про нібито загрозу «Третьої світової війни» та можливу ядерну ескалацію. Такі твердження традиційно використовуються російською пропагандою для залякування аудиторії та перекладання відповідальності за можливе загострення на Україну.

За цією логікою Росія намагається представити власну агресію як вимушену реакцію, а дії України щодо захисту від нападів — як провокацію. Водночас фактчекери наголошують, що саме Росія розпочала повномасштабну війну проти України та продовжує систематичні атаки по українських містах.

Основною темою дезінформаційної кампанії після ударів по Москві стало перевертання ролей агресора та жертви. Російські інформаційні мережі намагалися представити удари по військовій інфраструктурі як «терористичні атаки», приховуючи контекст багаторічної війни та численних російських обстрілів України.

Російські телеграм-канали поширюють сфальсифіковані обкладинки французьких видань Libération, Le Monde та Le Figaro, на яких нібито розміщені критичні заголовки про президента України Володимира Зеленського після саміту G7. Автори публікацій стверджують, що західні медіа буцімто негативно оцінили результати поїздки українського президента до Франції та назвали саміт невдалим для України. Однак ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє Укрінформ.

Пропагандисти відредагували справжні перші шпальти французьких газет, замінивши оригінальні заголовки на вигадані тексти, які дискредитують президента України.

Так, на обкладинці газети Libération від 17 червня російські канали поширюють підроблений заголовок «G7 в Евіані: Зеленський знову вимагав грошей». Насправді видання вийшло із заголовком «G7 в Евіані: плідний саміт для України», який позитивно оцінює результати зустрічі для української сторони.

Схожих маніпуляцій зазнала й перша шпальта Le Monde від 17 червня. У фейковій версії пропагандисти розмістили напис «Ще один саміт. Ще одна зустріч. Зеленський знову просить грошей». Водночас оригінальний головний матеріал номера був присвячений темі можливої мирної угоди між США та Іраном і не стосувався президента України.

Також було підроблено обкладинку Le Figaro. В оригінальному випуску від 17 червня один із заголовків повідомляв, що «В Евіані Дональд Трамп і Володимир Зеленський відновили діалог». У поширюваній російськими каналами версії цей текст замінили на фразу «В Евіані Зеленський, як завжди, попросив грошей».

Подібні підробки є поширеним інструментом російської пропаганди. Для надання неправдивій інформації більшої достовірності дезінформатори регулярно використовують відомі західні медіабренди, змінюючи заголовки, фотографії або окремі елементи оформлення газет і журналів. Метою таких маніпуляцій є створення хибного враження про нібито негативне ставлення західних партнерів до України та її керівництва.

У соціальних мережах поширили повідомлення про нібито «гнівну проповідь» Папи Лева XIV, у якій він начебто розкритикував політику президента США Дональда Трампа після того, як той буцімто назвав понтифіка «образою для Ісуса». У фейковій заяві Папі приписують різкі висловлювання щодо охорони здоров’я, міграційної політики, війни та корупції. Однак ця історія виявилася вигадкою, створеною за допомогою штучного інтелекту. Про походження фейку, ознаки генеративного контенту та відсутність підтверджень розповіли фактчекери Snopes.

Як встановили у Snopes, жодних доказів того, що Дональд Трамп називав Папу Лева XIV «образою для Ісуса», а понтифік у відповідь виголосив таку проповідь, не існує. Поширення цієї історії почалося з публікацій у фейсбуку.

Фактчекери перевірили можливі джерела повідомлення і не знайшли жодних згадок про подібний інцидент у надійних медіа. Пошуки в Google, Bing та DuckDuckGo не показали матеріалів, які підтверджували б існування такої заяви Папи чи конфлікту між ним і Трампом. 

Інструмент для аналізу текстів GPTZero оцінив ці матеріали як такі, що з високою імовірністю були створені штучним інтелектом. Водночас фактчекери наголошують, що подібні сервіси не можуть бути єдиним доказом автентичності чи фальшивості матеріалу — необхідна комплексна перевірка джерел і фактів.

Автори подібного контенту часто використовують зацікавленість аудиторії в політичних конфліктах та гучних заявах. Такі вигадані історії швидко поширюються в соцмережах, а посилання під ними нерідко ведуть на сайти з великою кількістю реклами, що дає змогу їхнім авторам отримувати прибуток від переглядів.

У російському інформаційному просторі почали поширювати повідомлення про нібито намір українців внести голлівудського актора Бреда Пітта до бази сайту «Миротворець». Приводом для таких заяв стала реакція актора на перемогу російської тенісистки Мірри Андрєєвої на турнірі «Ролан Гаррос» — Пітт підвівся та аплодував спортсменці після завершення матчу. Про те, як вигадану історію перетворили на «новину» та поширили через прокремлівські ресурси, розповіли фактчекери проєкту StopFake.

У публікаціях, які поширювали анонімні телеграм-канали, акаунти в мережі X та російські медіа, стверджувалося, що українські активісти нібито обговорюють внесення Бреда Пітта до бази «Миротворця» через «підтримку Росії». Водночас жодних доказів таких обговорень автори повідомлень не наводили.

Перевірка засвідчує, що ця історія є вигадкою. В українських медіа, соціальних мережах та серед активістів не було зафіксовано жодних закликів чи дискусій щодо внесення актора до бази «Миротворця». Сам сайт також не містить жодного запису про Бреда Пітта.

Фактчекери встановили, що першоджерелом вкиду став проросійський акаунт Olga Bazova у мережі X. Початковий допис не був повідомленням про реальну подію, а містив лише саркастичне риторичне запитання про те, чи «збирається Україна» внести актора до бази через його реакцію на перемогу російської тенісистки. Пізніше цей допис почали поширювати як нібито факт, змінюючи формулювання на твердження, що українці вже «вимагають» або «вирішили» внести Пітта до списку.

Поведінка Бреда Пітта на тенісному турнірі не викликала помітної реакції в українському інформаційному просторі. Це свідчить, що повідомлення створювалося не як реакція на реальну дискусію в Україні, а як пропагандистський матеріал для зовнішньої аудиторії.

Фактчекери також звертають увагу, що згадка про «Миротворець» є одним із постійних елементів російських інформаційних кампаній проти України. Пропагандистські ресурси регулярно використовують тему цього сайту, щоб поширювати твердження про нібито «переслідування» людей в Україні і створювати негативний образ держави.

«Миротворець» позиціює себе як ресурс, який збирає інформацію про осіб, котрих його автори вважають причетними до загроз національній безпеці України або порушень міжнародного права. Водночас сам сайт неодноразово ставав предметом критики через публікацію персональних даних.

StopFake дійшов висновку, що історія про нібито внесення Бреда Пітта до бази «Миротворця» є прикладом інформаційної маніпуляції. Російські ресурси взяли сатиричний допис із проросійського акаунту та подали його як реальну українську ініціативу, щоб дискредитувати Україну й посилити пропагандистський наратив про її нібито нетерпимість до прихильників Росії.

Після російського обстрілу Києва в ніч на 15 червня, під час якого постраждала зокрема Києво-Печерська лавра, у мережі почали поширюватися конспірологічні повідомлення про нібито «постановне» влучання у святиню. Російські пропагандистські ресурси заявляли, що фотографи начебто заздалегідь фіксували момент удару, а це нібито доводить, що атаку організувала Україна для «шантажу» західних партнерів і дискредитації російської армії. Про те, як пропагандисти використали згенеровані штучним інтелектом зображення для поширення цієї теорії змови, розповіли фактчекери проєкту StopFake.

У поширених публікаціях російські канали демонстрували зображення людей із професійною фотоапаратурою, які нібито перебували біля місця влучання та документували наслідки атаки. На основі цих кадрів робили висновок, що пошкодження Києво-Печерської лаври начебто були спланованою акцією української влади.

Однак ці зображення не є реальними фотографіями. Кадри були створені за допомогою штучного інтелекту. Для аналізу фактчекери використали технологію SynthID — невидимі цифрові позначки, які можуть автоматично додаватися до створених нейромережами зображень для подальшого розпізнавання. Перевірка через інструменти OpenAI підтвердила, що зображення були згенеровані за допомогою відповідних ШІ-сервісів.

Поширення таких матеріалів є частиною ширшого російського інформаційного наративу про нібито «самообстріли» України. Кремлівська пропаганда регулярно використовує наслідки російських атак, щоб ставити під сумнів відповідальність Росії за удари по цивільній інфраструктурі та просувати твердження про нібито виключно «точкові удари по військових цілях».

Після атаки на Києво-Печерську лавру речник Повітряних сил України Юрій Ігнат закликав не поширювати у відкритому доступі фото та відео наслідків обстрілів. Він зазначив, що такі матеріали активно використовують російські інформаційні ресурси для створення маніпулятивних повідомлень.

В Україні діє заборона на публікацію фото- та відеоматеріалів, які можуть допомогти ворогу встановити наслідки ударів, роботу протиповітряної оборони або інші військово важливі дані. Водночас матеріали, створені для особистого архіву і не поширені в мережі, самі по собі не є порушенням. Водночас правоохоронці можуть перевірити такі матеріали, щоб встановити, чи не були вони оприлюднені.

StopFake дійшов висновку, що зображення «фотографів», які нібито фіксували удар по Києво-Печерській лаврі, є черговим прикладом використання штучного інтелекту для створення фейкових доказів. Російські пропагандисти використали штучно створені кадри, щоб просувати версію про «провокацію України», яка не має підтвердження реальними фактами.

Російські пропагандистські медіа й телеграм-канали поширюють фото банера, який нібито розміщений біля приймальної комісії одного з українських університетів. На зображенні, що буцімто рекламує вступ до Третьої окремої штурмової бригади, використано слоган «Час обирати, хто ти: хлопчик чи чоловік». Автори публікацій стверджують, що таким чином молодь агітують долучатися до програми «Контракт 18–24». Однак поширюване зображення має ознаки фальсифікації.

Про це повідомляє Укрінформ.

Аналіз за допомогою сервісу Hive Moderation показав 99,9% ймовірності того, що фото було створене або відредаговане з використанням генеративного штучного інтелекту.

Додатково на недостовірність вказує невідповідність змісту банера офіційним комунікаціям підрозділу. Після створення Третього армійського корпусу на базі Третьої окремої штурмової бригади у 2025 році в рекрутингових кампаніях переважно використовується бренд корпусу. Водночас поширюваний пропагандистами слоган не фігурує в офіційних матеріалах, де зазвичай використовуються гасла «Вривайся у Третю штурмову», «Ми тут, щоб жити» та «Зроблено для тебе».

Паралельно в тіктоці та ютубі поширюється відео з чоловіком біля автомобіля, який нібито перевозить загиблих українських військових. У ролику стверджується, що серед полеглих є юнаки віком від 18 до 20 років, які буцімто стали учасниками програми «Контракт 18–24» і були «обмануті» українською владою.

Перевірка відео також виявила ознаки маніпуляції. Згідно з аналізом Hive Moderation, імовірність використання штучного інтелекту для створення або зміни аудіодоріжки становить 82%. Крім того, рух губ чоловіка не відповідає словам, які звучать у записі, що може свідчити про підміну або генерацію голосу.

Насправді «Контракт 18–24» є добровільною програмою для громадян України віком від 18 до 24 років, які бажають проходити службу в Силах оборони. Вона передбачає фінансове забезпечення, одноразову виплату в розмірі 1 мільйон гривень, додаткові винагороди та інші соціальні гарантії, визначені законодавством для військовослужбовців.

Отже, поширювані матеріали є черговою спробою російської пропаганди дискредитувати програму «Контракт 18–24» за допомогою контенту, створеного або модифікованого штучним інтелектом. Мета таких повідомлень — сформувати хибне уявлення про умови служби та участь молоді в Силах оборони України.

Проросійські акаунти в соціальній мережі Threads поширюють відео, яке нібито демонструє флешмоб мешканців одного з житлових будинків Одеси з російськими прапорами. Однак ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Користувачі соцмереж звернули увагу на низку невідповідностей у ролику та перевірили його походження за допомогою зворотного пошуку зображень.

Перевірка показала, що відео не має жодного стосунку до Одеси чи України. Насправді кадри були зняті в російському Хабаровську під час місцевого заходу із використанням російської символіки.

Таким чином, поширюване відео є черговим прикладом маніпуляції, коли старі або сторонні записи навмисно видають за актуальні події в Україні. У такий спосіб пропагандисти намагаються створити хибне враження про нібито проросійські настрої серед жителів українських міст.

У соціальних мережах та Telegram-каналах поширюється фотографія рекламного плаката, який нібито був розміщений в індійському місті Мумбаї. На зображенні дівчина в українському національному вбранні закликає мешканців Індії шукати роботу в Україні та переїжджати до країни для створення родини й побудови майбутнього. На плакаті також вказано адресу порталу VisitUkraine.today. Втім, фотографія є фейковою.

Про це повідомляє StopFake.

У коментарі фактчекерам представники Visit Ukraine заявили, що не мають жодного стосунку до згаданої реклами. В організації наголосили, що поширене зображення є сфабрикованим і має всі ознаки фейку. За їхньою оцінкою, плакат міг бути створений за допомогою графічних редакторів або інструментів штучного інтелекту, після чого його штучно наклали на фотографію міського середовища. У Visit Ukraine також підкреслили, що їхній портал надає інформаційну та юридичну підтримку туристам, біженцям та іноземним громадянам, але ніколи не проводив кампаній, пов’язаних із переселенням населення чи так званим «демографічним імпортозаміщенням».

Цей фейк є частиною ширшої російської дезінформаційної кампанії про нібито масове завезення до України мігрантів з Індії, країн Африки та Близького Сходу. Водночас офіційна статистика спростовує такі твердження. У Державній службі зайнятості повідомляють, що після початку повномасштабної війни кількість дозволів на працевлаштування іноземців суттєво скоротилася і досі не повернулася до довоєнних показників. За даними відомства, із приблизно 2,5 тисячі мігрантів, які прибули до України у 2026 році, лише близько сотні є громадянами Індії.

Попри відсутність реальних підстав для таких заяв, дезінформація вже має негативні наслідки. Зокрема, BBC розповіла історію 25-річного лікаря Харі Ома, який проживає та працює в Україні вже шість років. За словами медика, починаючи з травня він почав отримувати образливі коментарі та навіть погрози через своє індійське походження. Чоловік пов’язує зміну ставлення до себе саме з поширенням у мережі неправдивих повідомлень про масову міграцію іноземців до України.

Детальніше про хвилю дезінформації стосовно мігрантів читайте в дослідженні «Детектора Медіа»: Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників.

Російські анонімні телеграм-канали поширюють неправдиву інформацію про те, що українська поліція нібито почала залучати підлітків до затримання військовозобов’язаних, які ухиляються від мобілізації.

Про це повідомляє StopFake.

Як «підтвердження» пропагандисти публікують оголошення про нібито набір школярів Черкас на «літню практику» в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також відео із дітьми у поліцейській формі.

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Насамперед офіційні представники поліції спростували будь-яку причетність до подібних ініціатив. У повідомленні правоохоронців зазначається, що інформація про залучення неповнолітніх є недостовірною, а поліція не проводить і не ініціювала жодного набору дітей чи підлітків для виконання службових функцій.

Крім того, відео, яке пропагандисти використовують як «доказ», було опубліковане в TikTok ще 16 травня. Власники акаунту пояснили в коментарях, що брали участь у зйомках фільму, а сам ролик був записаний на знімальному майданчику.

Додатково ознаки маніпуляції містить і зображення оголошення про нібито набір школярів. При детальному розгляді помітні характерні артефакти редагування або генерації за допомогою штучного інтелекту: спотворені літери, накладання елементів таблиці на текст та інші візуальні дефекти.

Також твердження про залучення неповнолітніх суперечить українському законодавству. Закон України «Про Національну поліцію» передбачає, що на службу можуть бути прийняті лише громадяни, які досягли 18-річного віку та мають повну загальну середню освіту.

Таким чином, історія про нібито залучення школярів до роботи з ТЦК є черговим інформаційним вкидом, побудованим на відредагованих матеріалах і вигаданих твердженнях.

Російська пропаганда почала поширювати нібито супутниковий знімок наслідків удару ракетою «Орєшнік» по аеродрому в Білій Церкві, стверджуючи, що він підтверджує успішне ураження об’єкта та підземної військової інфраструктури. Однак зображення виявилося відредагованим і не має стосунку до реальних супутникових даних. Фейк розвінчали StopFake.

Фактчекери встановили, що після російського удару 24 травня пошкодження зазнали гаражний кооператив та будівлі підприємства в Білоцерківському районі, а не аеродром. На це вказують дані місцевої влади, прокуратури, а також результати аналізу відкритих джерел. OSINT-дослідники The Cube i «Кіберборошно» геолокували місце влучання за опублікованими фото та відео і дійшли висновку, що удар припав по території гаражного кооперативу на околиці Білої Церкви.

Після того як стало очевидно, що розрекламована ракета не завдала заявлених руйнувань військовій інфраструктурі, російські пропагандисти почали поширювати непідтверджені версії про нібито існування в районі удару «підземного військового об’єкта», «військової бази» або про здатність ракети вражати цілі під землею. Жодних доказів на користь цих тверджень представлено не було.

Окремою темою дезінформації стало поширення нібито супутникового фото з великими вирвами на території аеродрому. У StopFake перевірили супутникові знімки сервісу Copernicus Browser за 24 та 26 травня і не виявили на території летовища слідів руйнувань, подібних до тих, що були намальовані на поширюваному зображенні. Таким чином, твердження про удар по аеродрому не підтверджуються доступними супутниковими даними.

Сумніви щодо автентичності знімка виникли навіть серед прихильників російської агресії. Деякі проросійські телеграм-канали назвали його грубою підробкою та звернули увагу на очевидні ознаки редагування.

У ході перевірки StopFake також встановив джерело зображення. Виявилося, що його вперше опублікував анонімний телеграм-канал, автор якого відкрито визнав, що створив картинку самостійно за кілька хвилин як жарт і насмішку над тими, хто вимагав доказів успішності удару. Попри це, згодом фальшиве зображення почали поширювати як справжній супутниковий знімок та доказ ефективності ракети «Орєшнік».

Фактчекери дійшли висновку, що російська пропаганда намагалася використати навмисно створену підробку для підтримки наративу про успішне ураження аеродрому в Білій Церкві. Водночас доступні дані свідчать, що удар припав по цивільній інфраструктурі, а поширюване «супутникове фото» є звичайним фейком.

У соціальних мережах та анонімних Telegram-каналах поширюють нібито супутниковий знімок, який, за твердженнями пропагандистських ресурсів, демонструє наслідки удару російської ракети «Орєшнік» по аеродрому в районі Білої Церкви. Автори таких публікацій заявляють, що зображення начебто підтверджує ураження злітної смуги та «підземного військового об’єкта», однак наявні дані цього не підтверджують.

Про це повідомляє StopFake.

У ніч проти 24 травня Росія справді здійснила масований комбінований удар по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, під час атаки була використана балістична ракета середньої дальності класу «земля-земля», яку російська сторона називає «Орєшнік». Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат повідомляв, що пуск здійснили з полігону Капустін Яр, а удар припав на район Білої Церкви.

Офіційна інформація щодо наслідків атаки не підтверджує версію про ураження аеродрому. Київська обласна прокуратура, місцева влада та рятувальні служби повідомляли про пошкодження гаражного кооперативу та будівель підприємства у Білоцерківському районі.

Опубліковані фото й відео з місця удару також проаналізували OSINT-дослідники. На основі геолокації вони встановили, що ракета влучила саме в район гаражного кооперативу, а не на територію аеродрому. Аналогічних висновків дійшли й аналітики Defense Express із посиланням на OSINT-спільноту.

Додатково місце удару визначив OSINT-дослідник The Cube, який геолокував точку влучання як гаражний кооператив на околиці Білої Церкви. Ця локація розташована окремо від території аеродрому, що суперечить твердженням про нібито ураження летовища.

Після появи повідомлень про фактичні наслідки атаки російські пропагандистські ресурси почали поширювати версії про «підземні військові об’єкти», «бункери» та особливу здатність ракети завдавати ударів по підземних цілях. Водночас жодних підтверджень чи доказів таких тверджень оприлюднено не було.

Перевірка супутникових даних також не підтвердила появу вирв на території аеродрому. Аналіз знімків Sentinel-2 за 24 та 26 травня показав відсутність значних змін місцевості, які відповідали б поширюваному зображенню.

Сумніви щодо автентичності картинки з’явилися навіть серед частини російських Z-ресурсів. Один із наближених до російської військової авіації Telegram-каналів назвав зображення «намальованим фейком» та поставив під сумнів його правдоподібність.

Подальша перевірка показала, що першоджерелом картинки став Telegram-канал, який опублікував її як жарт і прямо зазначив, що створив зображення за кілька хвилин як іронічну реакцію на вимоги показати «докази» результативного удару. Попри це, згодом зображення почали поширювати вже як нібито справжній супутниковий знімок.

Таким чином, поширюване зображення не є доказом удару по аеродрому, а являє собою фейкову ілюстрацію, яку пропагандистські ресурси використали для підкріплення власних наративів.

Російські телеграм-канали поширюють фото нібито рекламного банера Міністерства оборони України, розміщеного в Києві. На зображенні видно сітілайт з військовослужбовцем та чоловіком, який ховається під партою. Насправді це фейк. Зображення було створене за допомогою штучного інтелекту.

Про це повідомляє Укрінформ.

Аналіз сервісу Hive Moderation показав, що ймовірність ШІ-генерації картинки становить 99,4%. Це свідчить про те, що банер не є реальною рекламною продукцією Міністерства оборони України.

На російське походження фейку також вказує помилка в тексті банера. Банер супроводжується написами: «Парта — це укриття для трусів» та «Підпиши контракт із ЗСУ — будь справжнім героєм».  Автори використали слово «трусів», яке в українській мові означає спідню білизну. Ймовірно, пропагандисти намагалися перекласти російське слово «трусов» у значенні «боягузів», однак зробили це некоректно.

Такі мовні помилки є характерною ознакою автоматичного перекладу та нерозуміння контексту української мови авторами фейку.

Водночас до сфальсифікованого зображення пропагандисти додали справжній QR-код програми «Контракт 18–24». Імовірно, метою інформаційної атаки була дискредитація цієї ініціативи та підрив довіри до рекрутингових кампаній ЗСУ.

Крім того, варто нагадати, що активна кампанія з рекрутингу до збройних сил серед учнів навчальних закладів відбувається саме в Росії, а також на окупованих українських територіях. Кампанія супроводжується погрозами відрахування студентів та маніпуляціями.

Російські медіа, а також мережі анонімних телеграм-каналів і ботів у фейсбуці та іксі поширюють скриншот нібито видаленого допису з каналу голови Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. На зображенні — пляж із силуетом Адольфа Гітлера, а сам пост подається як буцімто «привітання» мешканців із днем народження диктатора. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє Укрінформ.

Перевірка показує, що скриншот є сфальсифікованим. Як стверджують пропагандисти, допис нібито був опублікований 20 квітня 2026 року о 06:04 та згодом видалений. Однак на платформі TGStat, яка відстежує активність телеграм-каналів, відсутні будь-які сліди такого повідомлення — як серед опублікованих, так і серед видалених постів.

Також немає доказів твердження про те, що після «видалення» було опубліковано інший, нейтральний допис. Ранкове привітання, на яке посилаються автори фейку, з’явилося о 06:59 і відповідає типовому формату щоденних публікацій Сергія Лисака. Аналогічні повідомлення регулярно з’являються на його сторінці в той самий час.

Експерти зазначають, що поширення таких підробок є частиною інформаційної кампанії Росії, спрямованої на дискредитацію української влади. Зокрема, подібні фейки покликані підсилити пропагандистський наратив про нібито «нацистський» характер українського керівництва та вплинути на громадську думку як всередині країни, так і за її межами.

У польському сегменті фейсбуку поширюються фотографії нібито українських офіцерів із зайвою вагою. Користувачі додають до них саркастичні тексти на кшталт: «Це люди, які присвятили себе мобілізації в Україні». Проте ці кадри — не реальні. Як з’ясували польські фактчекери з Demagog, зображення створені за допомогою штучного інтелекту.

Що поширюють у мережі

Фото, які набули популярності, супроводжуються закликами «допомогти українцям їжею» та образливими коментарями про зовнішність українських військових і чиновників. Один із постів набрав понад 6000 реакцій та 2500 коментарів — частина коментаторів переконана, що бачить справжні фотографії. У коментарях звучать типові тези: «Огидне ожиріння — це все через бідність та війну в Україні», «Їхні голови ледь поміщаються на фото».

Як виявили фейк

Експерти Demagog перевірили зображення за допомогою інструменту Hive AI, який визначає, чи є фото створеним штучним інтелектом. Результат — понад 90% імовірності генерації ШІ. Це означає, що всі поширювані «знімки українських офіцерів» є не автентичними, а штучно створеними комп’ютерною системою з метою маніпуляції.

Чому це небезпечно

Такі маніпуляції є частиною ширшої інформаційної кампанії, яку поширює прокремлівська пропаганда. Використання ШІ для створення зневажливих чи абсурдних образів українців має чіткий пропагандистський ефект — викликати сміх, зневагу або сумнів щодо потреби підтримки України Заходом.

Фейки, що апелюють до емоцій і стереотипів, швидко стають вірусними. Їхня мета — не просто поширити брехню, а сформувати негативний образ України як «комічної» або «непрофесійної» держави.

Отже, фотографії «ожирілих українських офіцерів», що ширяться польським фейсбуком, не є реальними знімками. Це продукт штучного інтелекту, використаний для дезінформації та поширення антиукраїнських наративів. Варто перевіряти джерела подібних зображень і не поширювати контент, що може бути частиною пропагандистської кампанії.

Російські пропагандисти продовжують активно дискредитувати українське військо, поширюючи фотофейки, зокрема підроблені скриншоти новин, де звичайні кримінальні події перетворюють на «злочини військових». Здебільшого вони просто редагують заголовки й тексти реальних статей, замінюючи ключові деталі, щоб створити негативний образ Сил оборони. Три свіжі приклади, розвінчані експертами VoxCheck.

Перший випадок — Харків. У мережі з’явилися дописи про те, що військовослужбовець 113-ї окремої бригади Територіальної оборони разом зі спільницею нібито пограбував перехожого. Насправді це маніпуляція з реальною новиною від харківського медіа «Status Quo» від 29 березня. Оригінальний заголовок повідомляв: «У Харкові затримали пару за пограбування на вулиці». Ні в статті, ні в офіційному повідомленні поліції Харківської області жодного слова про причетність чоловіка до армії не було. Пропагандисти просто змінили заголовок у фоторедакторі або через код сторінки, вставивши «військовослужбовець та його спільниця».

Другий випадок — Суми. Пропагандистські телеграм-канали поширювали інформацію, ніби військовий 225-го окремого штурмового полку змусив дитину купити алкоголь, щоб шантажувати власника магазину. Джерело фейку — стара новина 2018 року від «Zahid.net» про поліціянта з Рівного. У реальній статті та судовому рішенні Рівненського міського суду обвинувачений фігурує саме як поліціянт, а не військовий, і подія відбулася в Рівному, а не в Сумах. Фейкороби замінили «поліцейський» на «військовослужбовець» і змінили назву міста, частково відредагувавши навіть текст новини.

Третій випадок — Сумщина. Фейк стверджував, що наркозалежний військовий 101-ї окремої бригади Територіальної оборони вбив свою бабусю і, щоб приховати злочин, підпалив суху траву, в якій спалив тіло. Насправді це поєднання двох різних подій. 26 березня медіа «Сумські дебати» повідомляло про пожежу через спалення сухої трави, в якій загинула жінка (без згадки про онука чи підпал з метою вбивства). Окремо поліція затримала 31-річного чоловіка за збут наркотиків. Жодна з новин не пов’язує ці події між собою і не згадує причетність затриманого до Сил оборони. Пропагандисти знову відредагували заголовки, щоб штучно «з’єднати» їх і додати військовий контекст.

У всіх трьох випадках схема однакова: беруть реальну кримінальну новину (або дві), змінюють заголовок і ключові слова («поліцейський» → «військовий», «Рівне» → «Суми» тощо) за допомогою простого редагування зображення або коду. Потім скриншот поширюють у телеграм-каналах, щоб створити враження системних проблем в українській армії.

Такі фотофальсифікації використовуються з метою підірвати довіру до ЗСУ, деморалізувати суспільство та посіяти розкол. Однак перевірка першоджерел і ключових слів швидко розвінчує такі фейки.

Російські медіа й телеграм-канали поширюють фотофейк: нібито українські військові під виглядом «дерусифікації» знищують давні половецькі статуї. Як доказ використовують сфальсифікований скриншот реальної новини українського медіа. Розвінчали маніпуляцію фахівці Стопфейк.

Мережею шириться повідомлення про те, що бійці 425-го полку ЗСУ буцімто «демонтували та розтрощили» половецькі баби, щоби позбутися «російського сліду» в історії. До публікацій додається скриншот, який на перший погляд виглядає як матеріал українського видання. 

Проте це фейк. Пропагандисти використали реальне фото, але повністю підробили заголовок і зміст статті за допомогою графічного редактора.

Розбір фотофабрикації 

Джерелом для фейку став матеріал харківського радіо «Накипіло», опублікований 13 березня. Проте зміст оригіналу діаметрально протилежний.

Справжній заголовок: «"Бабу розкололо навпіл": військові евакуювали кам’яні статуї з прифронтової Дніпропетровщини».

Реальний зміст: У статті йдеться про спільну операцію військових 25-ї бригади та істориків. Вони під обстрілами рятували артефакти (половецькі баби та енеолітичну статую), щоб перевезти їх у безпечне місце.

Причина евакуації: Один із монументів уже був серйозно пошкоджений російськими снарядами. Без втручання фахівців ці тисячолітні пам’ятки просто перетворилися б на пил.

Пропагандисти не лише змінили назву статті, а й додали вигадані цитати про «дерусифікацію», яких ніколи не було в оригіналі.

Саме російська агресія є головною загрозою для кам’яних статуй. Фактчекери фіксують реальні випадки вандалізму та руйнувань з боку окупантів:

Ізюм (гора Кременець): У 2022 році весь світ облетіли кадри розтрощеної половецької баби після російського обстрілу. Інші статуї окупанти розмальовували фарбою та обвішували радянською символікою.

Луганщина: На захоплених територіях зафіксовані випадки недбалого перевезення артефактів окупаційними адміністраціями, що призвело до їхнього фізичного руйнування.

Прифронтова зона: Постійні артилерійські удари Росії по українському степу щодня загрожують курганам та пам’яткам, які перебувають просто неба.

Ці приклади показують тренд на дискредитацію України на міжнародній арені, виставляючи її як «країну-варвара», що нищить власну культуру. А також це привід відвернути увагу від реальних воєнних злочинів Росії проти культурної спадщини України.

Російська пропаганда вкотре намагається видати порятунок за руйнування, перекладаючи відповідальність за власні злочини на ЗСУ.

Російські пропогандистьскі телеграм канали активно поширюють фото банеру ломбарду розташованого в Тернополі, який нібито приймає біонічні протези. Команда Вокс Україна розвінчала цю дезінфрмацію. 

По-перше, ломабрд, який нібито працює у Тернополі насправді ж розташований в Києві. Фактчекери здійснили пошук за ключовими словами і з’ясували, що фрагмент обрізаного напису на банері- це “комісійні товари”. За таким описом в Тернополі працю лише один ломабрд на бульварі Тараса Шевченка, 14. Однак, ані вивіска, ані місцевість навколо не співпадають з фото, що поширюють російські медіа.

Шукаючи по фото у гугл з’ясувалось, що це ломабрд “Парус” розташований у Києві за адресою Голосіївський проспект 106/2. Фото з медіа та фото з Google Maps повністю співпали, воно було опубліковане у січні 2022 року. 

По-друге, навіть попри те, що ломбард існує, пропагандисти обрізали та відредагували оригінальне зображення. На місці звичайного шуруповерта було додано зображення біонічного протеза.  

Соціальні мережі та інформаційні ресурси сколихнула хвиля дезінформації після початку координованих військових дій США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці лютого 2026 року. Користувачі масово поширюють застарілі фото- та відеоматеріали, видаючи їх за кадри поточних подій для нагнітання паніки та просування політичних наративів. Зокрема, значного поширення набули відео ракетних ударів, які насправді були зняті під час попереднього 12-денного конфлікту у червні 2025 року. Про дезінформаційні повідомлення розповіли FactCheck.bg.

Для викриття цих маніпуляцій розслідувачі використали інструменти зворотного пошуку зображень, такі як Google Reverse Image Search та Google Lens. Завдяки цьому вдалося встановити, що кадри «ізраїльсько-американських ракет», які активно поширювали болгарські політики та медіасайти, насправді є архівними записами річної давнини. Іншим прикладом став відеоролик із пожежею в будівлі, який підписували як «Тель-Авів під ударом». Перевірка за допомогою інструменту InVID довела, що це відео вперше з’явилося ще у жовтні 2024 року і демонструвало побутову пожежу, не пов’язану з військовими діями.

Окрім використання старих матеріалів у мережі зафіксували випадки розповсюдження контенту, створеного штучним інтелектом. Одним із найбільш віральних став ролик із нібито атакою на авіаносець у відкритому морі, що супроводжувався підписами про початок Третьої світової війни. Фахівці виявили характерні для ШІ візуальні дефекти та підтвердили маніпуляцію за допомогою сервісу AI or Not.

Болгарські фактчекери наголошують, що подібні техніки дезінформації спрямовані на радикалізацію суспільства та закликають користувачів завжди перевіряти автентичність візуального контенту перед поширенням.

Пропагандистські ресурси стали поширювати черговий фейк, спрямований на дискредитацію українських державних інституцій. Цього разу в мережі з’явилося зображення нібито офіційної заявки на реєстрацію логотипа нового національного месенджера, вигляд якого маніпулятивно порівнюють із символікою нацистської дивізії СС «Принц Ойген». Автори фейку стверджують, що ініціатором створення додатка виступило Міністерство цифрової трансформації України. Про дезінформаційні повідомлення розповіли VoxCheck.

Для викриття цієї маніпуляції фахівці провели ретельну перевірку в Спеціальній інформаційній системі УКРНОІВІ, де фіксуються всі заявки на реєстрацію торговельних марок в Україні. Пошук за вказаними параметрами — датою подання, ключовими словами та власником — не виявив жодного підтвердження існування такої заявки. Насправді під номерами, які використали автори підробки, у державній системі зареєстровані зовсім інші торгові марки, подані приватною компанією для власних потреб.

Додатковим доказом штучності цієї новини є відсутність будь-яких офіційних анонсів. Міністерство цифрової трансформації не повідомляло про розробку чи запуск національного месенджера на жодному зі своїх офіційних ресурсів, включаючи сайт ісоціальні мережі. Використання фотошопу для створення фейкових скриншотів із державних реєстрів залишається поширеним інструментом дезінформації, спрямованим викликати емоційну реакцію та підживити неправдиві наративи про «радикалізацію» України.