Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв'ю німецькому виданню Pioneer заявив, що Україна століттями нібито була спірною територією. Під час розмови кореспондент намагався провести паралелі між подіями в Будапешті 1956 року та російською агресією проти України. Орбан сказав, що ситуація в Україні зовсім інакша і що Угорщина «ніколи не була частиною Радянського Союзу. В Угорщині ніколи не було російськомовної спільноти на нашій території. Україна — це територія, яка століттями була предметом суперечок, що суттєво відрізняє її від Угорщини». Крім того, він додав, що Європа, діючи так, ніби агресія проти України є її проблемою, нібито опиняється в програшній ситуації. Втім це — маніпуляції історичними фактами.

Історія України засвідчує її давнє існування як окремої держави та її боротьбу за незалежність. Хоча Україна зазнавала втручання з боку різних імперій — Російської, Австро-Угорської та інших, це не скасовує її власної історичної тяглості та прагнення до самовизначення. Український народ століттями бореться за свою свободу та суверенітет, а сучасна Україна є визнаною міжнародною спільнотою державою з чіткими кордонами, закріпленими міжнародними угодами.

Угорщина, як і Україна, була частиною радянського блоку і перебувала під значним впливом СРСР. Події в Будапешті 1956 року були наслідком радянської репресивної політики, яка аналогічно проявлялася і в Україні. Тому підкреслення відмінностей між Україною та Угорщиною є штучним, оскільки обидві країни зазнавали радянського тиску і боролися за справжню незалежність.

Заява Орбана про те, що «конфлікт» в Україні є спірним через історичні суперечки, відвертає увагу від факту, що сучасна агресія Росії проти України є явним порушенням міжнародного права й територіальної цілісності України. Після розпаду СРСР кордони України були визнані на міжнародному рівні, зокрема й Росією, що було зафіксовано в Будапештському меморандумі 1994 року.

Орбан стверджує, що Європа програє, підтримуючи Україну. Однак це твердження ігнорує той факт, що ЄС, НАТО та інші міжнародні партнери надають допомогу Україні для захисту її незалежності та безпеки всієї Європи. Підтримка України є критично важливою для стримування агресії та збереження міжнародних принципів суверенітету й територіальної цілісності.

14-15 жовтня в Україні розіслали понад 1500 фейкових повідомлень про мінування, спрямованих на школи, університети, бізнес-центри, медіа, суди та дипломатичні місії, включно з посольством США. Серед закладів, які отримали ці листи, також були понад 60 українських посольств за кордоном. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Автор листів звинуватив журналісток «Радіо Свобода» Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юлію Химерик. Причиною стало їхнє розслідування про вербування ФСБ дітей для підпалів. Розслідувачі зі «Схем» встановили, що відправник листів мешкає в окупованому Криму й має паспорт РФ. Листи були підписані від імені Fire Cells Group — групи, яка через телеграм закликає до нападів на українських військових та співробітників ТЦК, обіцяючи винагороду до 1000 доларів за виконання злочинів.

СБУ вважає ці дії частиною російської інформаційно-психологічної операції, що спрямована на посилення паніки та дестабілізацію суспільства, зокрема через підрив довіри до інститутів влади та військових.

Пропагандисти включно з посадовими особами російського уряду поширюють у медіа інформацію, нібито Росія не погрожує іншим країнам, на відміну від НАТО. Цей меседж спростували фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Упродовж останніх років Росія не лише вела військові кампанії проти сусідніх країн, але й вдавалася до прямої та непрямої агресії проти західних держав. Диверсії в Польщі та Балтії, отруєння в Солсбері, кібератаки та втручання у вибори є доказами активної агресивної політики Росії. Вона також намагається розколоти західне суспільство, просуваючи наративи про нібито провокативну роль НАТО. Паралельно озвучуються погрози застосування ядерної зброї, як-от плани удару по Польщі або Лондону, щоби посіяти страх і зменшити підтримку оборонних стратегій.

Подібні заяви спрямовані на те, щоб представити Росію як державу, яку «провокують» західні країни, виправдовуючи таким чином власні агресивні дії в Україні та інших регіонах. Це має на меті пом’якшення міжнародних санкцій і відновлення бізнес-зв’язків із західними компаніями. У такий спосіб пропагандисти також намагаються переконати європейське суспільство, що допомога Україні та підтримка НАТО є економічно невигідними й провокують конфлікти. Цей меседж спрямований на зменшення рівня підтримки серед громадян європейських держав. А ці інформаційні операції мають на меті послаблення міжнародної підтримки України, ізоляцію країни на дипломатичній арені та формування недовіри до західних оборонних ініціатив.

Пропагандисти поширюють у медіа інформацію, нібито президент Франції Емманюель Макрон фінансує українські військкомати для мобілізації українців на війну. Ці заяви ґрунтуються на висловлюваннях Флоріана Філіппо, колишнього євродепутата та популістського політика, який відомий своєю проросійською риторикою. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Вони стверджують, що Філіппо був соратником Марі Ле Пен. Він регулярно озвучує тези, що збігаються з російською пропагандою, як-от вимоги повернення Україною військової допомоги Заходу. Його заяви використовуються для дискредитації західної підтримки України та формування у французів хибного уявлення про союзницькі відносини з Україною.

Ідея про «використання» українців в іноземних інтересах підриває моральний дух та руйнує солідарність всередині України. Пропагандисти прагнуть створити хибне враження серед французів, що допомога Україні обтяжує їхню країну фінансово. Висловлювання на кшталт «Франція платить за мобілізацію» покликані створити враження, що війна в Україні є тягарем для Європи, провокуючи антиукраїнські настрої серед європейських виборців. Використання заяв політиків, як-от Філіппо, спрямоване на підкріплення дезінформації авторитетом публічних осіб, навіть якщо їхні позиції маргінальні та проросійські.

Такі меседжі є частиною ширшої інформаційної війни Кремля, спрямованої на підрив міжнародної підтримки України та створення конфліктів між Україною та її західними партнерами.