Екстремісти, релігійні фанатики, нацистські колаборанти — кремлівська пропаганда не добирає слів, коли йдеться про кримських татар. Так ворог намагається виправдати переслідування у Криму за етнічними ознаками. Розбираємо основні меседжі роспропаганди про кримських татар, більше деталей — у ⁠аналітиці ДМ⁠.  

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

У мережі зафіксували сторінку-клон французької газети Le Parisien, де автори транслюють прокремлівську риторику й ширять дезінформацію. Наприклад, на фейковому сайті газети опублікували матеріал із назвою «Масова втеча заради спасіння від військового рабства. Українці намагаються уникнути неминучої загибелі на передовій». 

Жодного стосунку, звісно ж, такий матеріал до офіційної газети Le Parisien не має. Утім, у самій фейковій статті поширили дезінформацію про ухилення від мобілізації та дезертирство, що начебто «здавна поширені в Україні». Крім того, автори матеріалу стверджували, що українська армія некомпетентна і програє російській, більш боєздатній армії. 

Французький журналіст Фабріс Депре звернув увагу на фейкову сторінку Le Parisien і пояснив, що за дизайном вона справді дуже схожа на оригінальну, лише доменне ім’я відрізняється. До прикладу, адреса сайту-фейку: leparisien.ltd, а справжньої газети — leparisien.fr. Навігація, яка налаштована на фейковому сайті (посилання на інші матеріали/передплата), спрямовують читача на справжній сайт Le Parisien. Причому фальшива сторінка не просить погодитися зі збором cookies.

Наразі з’ясовується, хто конкретно стоїть за поширенням дезінформації та антиукраїнських наративів. 

Дезінформування, або дезінформація, — введення в оману противника чи конкурента за допомогою неправдивої інформації, фальшивих документів або аудіовізуальних матеріалів. Дезінформацію як інструмент, зокрема, використовують у пропагандистських, військових та комерційних цілях. Систематично її застосовує і російський агітпроп. Наприклад, для дискредитації української влади, розколу суспільства, формування зневіри щодо перемоги України тощо. Також дезінформатори намагаються переконати західних союзників у тому, що Україна — ненадійний партнер, «держава, що не відбулася» тощо. Ще однією функцією дезінформації є згуртування російського народу на підтримку так званої «СВО» — повномасштабної військової агресії проти України.

Російський агітпроп з початком повномасштабної війни проти України став працювати ще активніше, ніж вісім років до того. Наприклад, однією з дезінформаційних атак на початку повномасштабної війни було малювання міток на дорогах та будинках. Атака мала певний успіх: державні структури та правоохоронні органи України спершу сприйняли мітки як серйозну загрозу. Вважалося, що вони допомагають наземним силам ворога орієнтуватися на території України, наводити ракетні та авіаудари, є позиціями для снайперів та умовними позначками для диверсантів. Правоохоронці затримали чимало людей за нанесення цих міток. Виявилося, що це була дезінформація, яку поширювали, щоб посіяти паніку та хаос в українському суспільстві; показати, що в ньому є чимало потенційних зрадників, які готові за гроші допомагати ворогу.

Також Росія систематично поширює меседжі, що військова допомога Україні від західних партнерів є марною, адже нібито тут продають зброю третім країнам, кримінальним угрупованням в усьому світі, в тому числі і в ЄС, та навіть терористам ІДІЛ. 5 серпня 2022 року американський телеканал CBS випустив 23-хвилинний репортаж «Озброюємо Україну». Цей продукт містив цілу низку маніпуляцій за допомогою нібито західних «експертів» та просував російський пропагандистський меседж, що 70% американської зброї в Україні розкрадається і лише 30% потрапляє на фронт. Після різкої реакції української влади та хвилі критики канал видалив цей фільм. Дезінформація такого роду є небезпечною, адже може призвести до зменшення військової та фінансової допомоги від західних союзників.

Також російський агітпроп регулярно поширює дезінформацію, щоб звинуватити Україну в розробці так званої «брудної ядерної бомби» та підготовці провокацій з її використанням. Пропагандисти стверджують, що українці хочуть додати до звичайної бомби ядерне паливо з її АЕС та використати проти російських військ чи цивільних. Так Росія намагається виставити Україну державою-агресором та загрозою для ядерної безпеки всього світу.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що після початку «воєнної операції» українське керівництво закликало молодь та дітей утікати від війни у Європу. Мовляв, там вони зможуть знайти притулок чи опікунів. За словами авторів повідомлень, тепер європейці використовують юнаків та юначок як робочу силу й не спішать повертати дітей на рідні землі. 

Фактчекери EU vs Disinfo взялися за цей кейс і пояснили, що Європа не «викрадає» українських дітей, а навпаки — допомагає адаптуватися в новому середовищі, надає ресурси для навчання та спокійного життя. Всі українці, які втекли від війни, можуть отримати статус біженця. І діти, і сім’ї також. Європейські країни надають притулок, а люди можуть повернутися у будь-яких час без обмежень щодо пересування. Тобто ЄС не займається чи то «депортацією», чи то «викраденням».

Натомість Росія якраз-таки депортує українських дітей з тимчасово окупованих територій. Вона це називає порятунком, утім це лише підміна понять. Міжнародні експерти ООН 15 березня 2023 року опублікували звіт з результатами розслідування російської агресії проти України. У звіті наведено воєнні злочини, скоєні російськими окупантами. Окремий блок звіту ООН присвячений результатам розслідування примусового переміщення та депортації українських дітей російськими окупантами. Тобто це є справді воєнний злочин, через що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. 

За інформацією української влади, дітей вивозять не лише з Донецької та Луганської областей, а й з інших окупованих територій України, зокрема з Херсонщини. Станом на 29 грудня 2022 року відомо про 13 тисяч 876 вивезених Росією українських дітей. Такі дії Україна розцінює як викрадення своїх громадян. Аналітикині та аналітики «Детектора медіа» провели власне дослідження, як Росія виправдовує депортацію та інші воєнні злочини в Україні. Прочитати його можна тут.

У соціальних мережах, зокрема в українському сегменті фейсбука, поширили інформацію про виплати від Ощад банку та Райффайзен банку. Мовляв, користувачі того чи іншого банку можуть отримати грошову винагороду в розмірі 7300 гривень. Аби отримати винагороду, автори повідомлень пропонують перейти за посиланням. 

На думку фактчекерів проєкту НотаЄнота, що у такий спосіб автори вводять в оману українців. Оскільки більшість повідомлень тиражують соціальною мережею за допомогою інструмента реклами. Тобто невідомі налаштовують рекламу у соціальній мережі з дописом про «грошову допомогу». У такий спосіб імовірна кількість користувачів, які можуть натрапити на шахрайську публікацію, збільшується. Фактчекери також пояснили, що в Україні існує єдиний реєстр соціальних виплат — єДопомога. Там можна знайти актуальну інформацію про виплати. Усі інші сайти, які пропонують допомогу зі схожим доменом (наприклад, «edopomoga gov.ua»), — шахрайські.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що перед 9 Травня на будівлі Бундестагу встановили «червоний прапор Перемоги». Автори повідомлень додають фото та відео, як нібито радянський прапор із серпом та молотом майорить над будівлею німецького парламенту. Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які з'ясували, що жодного прапора над Бундестагом не встановлювали, навіть несанкціоновано. Радянського стяга не було на будівлі парламенту. Це й підтвердили самі представники адміністрації німецького парламенту у коментарі інформаційному агентству Deutsche Presse-Agentur. Фактчекери переконані, що відео змонтовані, а фото — відредаговані за допомогою фотошопу. На це вказують різноманітні неточності, які фактчекери зафіксували. Наприклад, на відео радянський прапор і прапор Німеччини розвіваються в різних напрямках, хоча вони відносно недалеко один від одного «розташовані». Ба більше, такі світлини/фото можна знайти лише в російському сегменті соцмереж. 

Поширюючи такі фейки, Росія вкотре прагне показати свою велич перед «нацистським Заходом». Оскільки повідомлення про «червоний прапор Перемоги над Рейхстагом» є алюзією на образ радянського солдата, який піднімає радянський прапор на Рейхстаг у Берліні за кілька днів до капітуляції нацистської Німеччини в 1945 році.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, начебто у Бахмуті вбили командувача підрозділів територіальної оборони Ігоря Танцюру. Мовляв, українська ТрО така недолуга, що росіянам швидко вдалося нейтралізувати ворога. Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що інформація неправдива. Сили територіальної оборони також спростували це повідомлення. Речник ТрО Денис Зелінський сказав у коментарі для Суспільного, що «всі цілі». Після чого командир 127 бригади ТрО ЗСУ також заявив Суспільному, що відбулася невдала спроба усунути командувача Танцюру.

Нагадаємо, раніше аналітикині та аналітики «Детектора медіа» спростували фейк, буцімто Росія ліквідувала всіх командувачів. Крім того, спростували кейс про знищення іншого командувача ТрО.

У соціальних мережах, зокрема в українському сегменті фейсбуку, поширили інформацію, буцімто уряд ЄС запроваджує проєкт видачі грошової допомоги людям пенсійного та передпенсійного віку. Мовляв, можна отримати до 200 євро за день, беручи участь у цій програмі. Автори також стверджують, що кошти виділяє фонд Provision Fund. Відтак у повідомленні пропонують перейти за посиланням для подальшої реєстрації. 

Над кейсом попрацювали фактчекери проєкту VoxCheck, які з'ясували, що програми з виплати 200 євро за день взагалі не існує. Сам фонд Provision Fund діє в США. Його метою є створення додаткового фінансування для жителів округу Шеридан, штат Вайомінг, у сферах, які не мають достатнього фінансування від уряду. Тобто жодного стосунку до ЄС цей фонд не має. Власне ж, адміністратори груп використовують грошову допомогу як приманку для збільшення охоплень та кількості учасників спільноти. Як пояснили фактчекери, згодом група може змінити свою тематику і поширювати фейкову інформацію, а через велику кількість підписників у потенційних читачів складатиметься враження, що цьому ресурсу можна довіряти. Утім, це не так.